На цей час в Україні зареєстровано біля 140 тисяч автобусів, значна частина яких не сертифікована і використовується для надання послуг з перевезення пасажирів (маршрутні перевезення, туристичні, на замовлення).

В першу чергу це стосується таких моделей автобусів, які випускались до введення в Україні системи державної сертифікації дорожніх транспортних засобів (1996 рік).

Окремі моделі таких автобусів щодо безпечності їх конструкції відповідають вимогам нормативних документів, які діяли під час їх постановки на виробництво і відповідають основним вимогам чинних нормативних документів.

Разом з тим для надання послуг з перевезення пасажирів використовуються автобуси, які за своєю конструкцією не відповідають основним вимогам безпеки.

Так, конструкція окремих моделей автобусів не відповідає таким основним вимогам безпеки, як: наявність загального числа пасажирських та аварійних дверей, аварійних вікон та аварійних люків, аварійного вимикача електроживлення, розташування сидінь і проходів, паливних баків та акумуляторних батарей та ряду інших.

Негативним явищем стало те, що окремі пасажирські перевізники з метою одержання додаткового прибутку без узгодження з уповноваженими організаціями встановлюють в салонах автобусів додаткові місця для сидіння, що є порушенням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (п. 2.3.1), затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту України від 16.01.2001 N 6/18 (зареєстровано Мін'юстом України 29 січня 2001 р. за N 83/5274) і створює загрозу для життя та здоров'я пасажирів.

Особливу небезпеку становлять автобуси, які переобладнані для роботи на стисненому природному або зрідженому нафтовому газі з порушенням вимог чинного законодавства щодо кількості та розміщення газових балонів, розташування газової апаратури та інших параметрів.

З метою підвищення безпеки надання послуг з перевезення пасажирів автобусами і на виконання спільного наказу МВС України та Мінтрансу України від 14.06.2002 р. N 574/390 (п. 2)

1. Відділу нормативно-правової та кадрової політики, директору Українського бюро по ліцензуванню перевезень, керівникам обласних автотранспортних управлінь при видачі ліцензій на право надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом вимагати від перевізників подання на автобуси сертифікатів відповідності, виданих органами з сертифікації дорожніх транспортних засобів, або протоколів випробувань лабораторій, які акредитовані відповідно до чинного законодавства, і в галузі акредитації яких є відповідні нормативні документи і відповідна продукція.

Випробування автобусів, що були у користуванні, повинно проводитись на відповідність безпечності їх конструкції вимогам нормативних документів, перелік яких викладений у додатку до цього наказу (додається).

2. Автобуси, які зареєстровані в Україні до 01.01.2002 р. і не мають сертифіката відповідності чи протоколу випробувань, мають бути приведені у відповідність до вимог, наведених у додатку до цього наказу, до 01.03.2003 р. і їх власники можуть отримати ліцензійні картки строком дії не пізніше 01.01.2004 р.

Власників автобусів, які до 01.03.2003 р. не привели їх у відповідність до вимог, наведених у додатку до цього наказу, вважати такими, що порушують ліцензійні умови.