Міністерство інфраструктури України '...' розглянуло лист '...' і повідомляє.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. N 43 (далі - Норми).

У розділі "Загальні положення" Норм визначено, що Норми призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ у пально-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, об'єктивно визначають порядок встановлення базових лінійних норм на основі централізовано зібраних даних із застосуванням механізму попередньої апробації в різноманітних природно-кліматичних, дорожніх та інших умовах в цілому в Україні (без конфлікту інтересів зацікавлених сторін: користувачів, водіїв і власників). При цьому забезпечується єдиний підхід щодо проведення суб'єктами господарювання розрахунків нормативних витрат палива для транспортних засобів, а також контроль правильності та обґрунтованості цих розрахунків.

Передмовою до Норм визначено, що нормативний документ призначений для підприємств, організацій та установ (юридичних осіб) різних форм власності, що діють на території України і експлуатують автомобілі.

Згідно з положеннями Норм, суб'єкти господарювання самостійно встановлюють нормативні витрати палива відповідно до конкретних умов експлуатації, виходячи з внутрішньої політики підприємства та на підставі визначеної ними фактичної потреби в рамках єдиної прозорої системи нормування.

Зокрема, пунктом 1.9 Норм передбачено, що конкретні значення нормативних витрат палива встановлюються підприємствами залежно від фактичних потреб (але не вище гранично допустимих значень), відповідно до певних умов експлуатації та за умови виконання ними певних визначених Нормами вимог. У пункті 3.5 Норм наведено вимоги та рекомендації щодо визначення суб'єктами господарювання фактичних потреб у паливі.

Але встановлення нормативних витрат палива, за визначенням, не може безпосередньо базуватися на фактичних обсягах витрат палива, що використовується автомобілем, як зазначається у листі N ПМ-13-799.

Дані щодо споживання палива, отримані під час експлуатації (зокрема, дані контрольних заїздів або відповідних обстежень тощо), не є підставою для встановлення базових лінійних норм або безпосередньо нормативних витрат палива. Однак ці дані можуть бути використані підприємствами для обґрунтування встановлення конкретних значень коригуючих коефіцієнтів (у регламентованих межах) при розрахунках нормативних витрат палива в певних умовах експлуатації, виявлення причин перевитрат палива, резервів економії тощо.

Фактична витрата палива коливається в широких межах залежно від багатьох чинників зі змінами умов експлуатації тощо. Ці коливання мають враховуватися застосуванням додаткових норм витрат палива та коригуючих коефіцієнтів, передбачених Нормами, під час розрахунків підприємством нормативних витрат палива.

Якщо фактична витрата палива суттєво відрізняється від нормативної, це може служити приводом для перевірки врахування всіх причетних чинників і, в разі потреби, змін у застосуванні коригувальних коефіцієнтів і значень норм додаткового споживання палива, щоб привести їх перелік і значення у відповідність із реальними умовами експлуатації (наприклад, експлуатація автомобіля переважно в умовах численних та тривалих заторів у місті тощо).

Такі розбіжності, однак, можуть вказувати і на наявність інших причин підвищеного споживання палива, наприклад: перевищення встановлених Правилами дорожнього руху обмежень швидкості, агресивний стиль водіння, низький тиск повітря в шинах, різноманітні технічні несправності, вибір нераціонального маршруту руху та/або часу роботи, що призводить до суттєвих простоїв у заторах, або нецільове використання палива.

Норми дають власникові змогу оперативно прийняти рішення щодо усунення чинників, які призводять до підвищеної витрати палива, та впровадження практики дотримання водіями економних методів керування транспортними засобами, більш ефективного й енергоощадного планування поїздок, проведення вчасного технічного обслуговування чи ремонту транспортних засобів тощо.

Система нормування витрат палива в експлуатації є також дійовим інструментом фіксації базового рівня споживання палива для реалізації програм навчання методів економічного водіння та наступного постійного підтримання водіями отриманих навичок, а також економії коштів, витрачених на програму такого навчання. Добре відомо, що навички економічного водіння водіїв із часом швидко втрачаються, тому система нормування є ефективним інструментом подальшого підтримування набутих навичок.

Слід зазначити, що необхідність розроблення Норм виникла внаслідок того, що суб'єкти господарювання списували паливо і мастильні матеріали на підставі довільно взятих даних. Відповідні звіти затверджували власні комісії підприємств, що не забезпечувало можливість об'єктивного підходу до нормування витрат нафтопродуктів, призводило до завищення норм (часто в декілька разів!) та численних зловживань.