Нині законодавством України для окремих категорій громадян передбачений пільговий та безкоштовний проїзд в автомобільному транспорті. Якщо в 1992 році кількість українців, що користувалися пільгами на проїзд у автотранспорті становила 7,3 млн. чоловік, то сьогодні відповідні пільги мають понад 18 млн. громадян України. Втрати від безплатних та пільгових перевезень лише в автомобільному транспорті становлять майже 400 млн. грн. на рік.

На сьогодні пільги на проїзд автотранспортом передбачені у 18 законах України і 4 постановах Кабінету Міністрів. Проте лише в шістьох Законах і двох постановах йдеться про відшкодування збитків, пов'язаних із перевезенням пільгових категорій громадян автотранспортом, із державного бюджету або з бюджетів місцевих органів влади. Через неврегульованість законодавства пільгові перевезення негативно позначаються на діяльності підприємств пасажирського транспорту.

Діюча система надання пільг є потужним фактором дестабілізації державних фінансів. Основа цієї системи - відшкодування втрат підприємствам, які надають транспортні послуги пільговим категоріям громадян. Саме тому відсутність фінансування діючих пільг призводить до збиткової роботи автотранспортних підприємств. Проблеми з відшкодуванням втрат за пільгове та безкоштовне перевезення пасажирів спричиняють кризу фінансового стану автопідприємств і соціальне напруження в їхніх колективах. Тож підприємства недержавної форми власності, приватні підприємства та окремі перевізники відмовляються перевозити пільговиків, що суперечить чинному законодавству.

Перевізники, незалежно від форми власності та підпорядкування, мають самостійно забезпечувати себе за рахунок основної діяльності, тобто отримувати доходи від оплати пасажирами проїзду та оплати перевезення пільгових категорій пасажирів, яку повинні здійснювати замовники транспортних послуг, на що йдуть кошти з відповідних бюджетів.

Замовниками послуг з перевезення пасажирів автотранспортом на міських та приміських маршрутах (саме там перевозять найбільше пільговиків) є міські та районні державні адміністрації. Тому при організації перевезень пасажирів на всіх видах автобусного сполучення перевізники повинні керуватись Законом України "Про автомобільний транспорт", де в ст. 36, 41 передбачено, що відносини пасажирського перевізника з органами виконавчої влади визначаються договором про перевезення пасажирів автобусним маршрутом загального користування. В договорі визначається державне замовлення на соціально важливі послуги автотранспорту загального користування, види й обсяги пільгових перевезень та порядок компенсацій пасажирським перевізникам збитків від цих перевезень та від перевезень за регульованими тарифами.