З метою забезпечення безпечного надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та зниження його негативного впливу на довкілля на виконання пункту 4.2 Головних напрямів та заходів реалізації Державної програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 рр., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. N 56-р,

1. Затвердити Типове положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство) (далі - Положення), що додається.

2. Державному департаменту автомобільного транспорту (Закіров Є.О.):

2.1. Довести цей наказ до відома обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та автотранспортних управлінь.

2.3. Забезпечити опублікування цього наказу в центральних та обласних державних друкованих засобах масової інформації.

3. Керівникам державних департаментів транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту довести наказ до відома підпорядкованих підприємств і організацій, які мають автомобільний транспорт, та забезпечити його вивчення і виконання.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра С.Кроля.

Це Типове положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (далі - Положення) визначає порядок організації робіт з профілактичної діяльності щодо попередження дорожньотранспортних пригод (далі - ДТП), основні завдання та функції управління, органи, об'єкти та суб'єкти управління, встановлює контроль за виконанням робіт.

Державна система управління безпекою руху на автомобільному транспорті охоплює центральні органи виконавчої влади, урядові та територіальні органи державного управління, а також установи, організації, об'єднання, підприємства всіх форм власності, які мають автомобільні транспортні засоби (далі - Підприємства).

Положення є обов'язковим для апарату Міністерства транспорту України, урядових та територіальних органів державного управління на транспорті, Укрзалізниці, Підприємств, підпорядкованих Міністерству транспорту.

Положення є рекомендаційним для інших центральних органів виконавчої влади, їх урядових та територіальних органів управління, Підприємств, підпорядкованих цим центральним органам виконавчої влади, а також для юридичних і фізичних осіб, які на підставі одержаних ліцензій надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів (далі - Перевізники).

У цьому Положенні терміни і визначення вживаються у такому значенні:

аварійність - сукупність ДТП, здійснених учасниками дорожнього руху;

аналіз аварійності - виявлення повторів чи закономірностей виникнення ДТП та обставин, що сприяли їхньому виникненню;

акредитація - процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль);

безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з травмуванням або загибеллю людей, заподіянням збитків навколишньому середовищу;

безпека дорожнього руху - характеристика дорожнього руху, що визначається аварійністю;

вимоги безпеки - вимоги, встановлені законодавчими актами, правилами, настановами, інструкціями, нормативно-технічною документацією тощо, виконання яких забезпечує безпеку;

дорожній рух - процес руху на дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху;

дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу та призвела до загибелі чи поранення людей або матеріально збитку;

завдання управління - вимоги, які випливають з головної мети і підлягають вирішенню для її досягнення;

контроль - функція управління, яка полягає у перевірці виконання завдань об'єктами управління, з метою отримання інформації про стан виконання завдань та вжиття своєчасних заходів щодо досягнення результату;

ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів авіаційним, автомобільним, морським і річковим транспортом та виконання авіаційно-хімічних робіт, а також контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов:

нагляд - спостереження за дотриманням об'єктами управління нормативних актів з питань безпеки у процесі їх діяльності;

об'єкти управління - елементи структури системи управління та виробничі процеси, на які спрямовано вплив функцій управління;

обов'язки - нормативно закріплене коло дій, покладених на органи управління або працівників та безумовних для виконання;

оперативне реагування на дорожньо-транспортну пригоду - це комплекс заходів, що здійснюються на різних рівнях управління, від Міністерства до підприємства, після отримання інформації про її виникнення, з метою оперативної ліквідації та мінімізації наслідків, об'єктивного розслідування обставин та причин, розробки та вжиття заходів щодо її попередження в подальшому та контроль за виконанням;

органи управління - установи, організації підприємства та їх структурні підрозділи, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції та контролювати виконання прийнятих рішень;

підтвердження відповідності - діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам;

принципи управління - правила, якими керуються суб'єкти управління. Принципи управління визначають вимоги до системи, процесу та механізму управління;

ризик - поява обставин, що обумовлюють виникнення надзвичайних (транспортних) подій;

розслідування - процес, який проводиться з метою попередження надзвичайних (транспортних) подій і включає збір та аналіз інформації, підготовку висновків, установлення обставин і причин та розроблення рекомендацій щодо забезпечення безпеки транспорту;

сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам;

система управління безпекою - структурована і документована система, що дозволяє органам управління проводити політику у сфері безпеки дорожнього руху;

суб'єкти управління - персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування;

управління безпекою дорожнього руху - підготовка, прийняття, реалізація управлінських рішень із здійснення організаційних, технічних та інших заходів на автомобільному транспорті, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я людини та навколишнього природного середовища;

управлінське рішення - директивний акт цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, що характеризує конкретну управлінську ситуацію, і який містить заходи, програму досягнення мети;

фактор - суттєва обставина, яка сприяє виникненню небезпечної ситуації (ризику);

функції управління - конкретні дії або сукупність дій, які забезпечують досягнення поставленої мети (завдань).

3.1. Управління безпекою руху на автомобільному транспорті повинно забезпечувати виявлення та оцінку негативних факторів, що впливають на рівень безпеки, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження життя та здоров'я людей, навколишнього природного середовища.

3.2. Комплексне управління безпекою руху здійснює Міністерство транспорту України.

3.3. Управління безпекою руху автомобільних транспортних засобів здійснює Державний департамент автомобільного транспорту в межах своєї компетенції.

3.4. Управління безпекою руху автомобільних транспортних засобів на Підприємстві здійснює керівник Підприємства.

Управління безпекою руху автомобільних транспортних засобів Перевізника здійснює власник транспортних засобів.

3.5. За наявності у Перевізника більше 15 одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, створюється автогосподарство (підприємство), яке повинно мати огороджену територію з місцями для стоянки, зберігання, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

3.6. З метою запобігання ДТП і забезпечення транспортної дисципліни на Підприємствах, в автоуправліннях, в державних департаментах автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту та Міністерстві транспорту утворюються комісії з безпеки дорожнього руху, що діють на підставі положення, затвердженого:

для Підприємств та автоуправлінь - державним департаментом автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізницею, Укрморпортом (за підпорядкованістю);

для державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту;

для Міністерства транспорту - Міністром транспорту.

Питання з безпеки дорожнього руху повинні розглядатись на комісіях з безпеки дорожнього руху не рідше:

одного разу на квартал на комісіях Підприємств;

двох разів на рік на комісіях автоуправлінь, державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту;

одного разу на рік на комісії Міністерства транспорту.

3.7. Державне регулювання в сфері безпеки дорожнього руху автотранспорту та контроль вимог законодавства про дорожній рух в кожному регіоні здійснюють автотранспортні управління.

3.8. Підприємства та перевізники на основі цього Положення розробляють положення про Систему управління безпекою руху на підприємстві.

3.9. Автотранспортні підприємства з чисельністю водіїв до 50 чоловік повинні мати одного фахівця з безпеки дорожнього руху (можливо за сумісництвом), від 51 до 250 чоловік - одного фахівця, від 251 до 500 чоловік - двох фахівців, від 501 до 1000 - трьох фахівців.

В автотранспортних підприємствах з чисельністю водіїв понад 500 чоловік створюється служба безпеки дорожнього руху.

3.10. Основними принципами в організації роботи з управління безпекою транспорту є:

принцип системності - передбачає діяльність, яка повинна носити системний, постійний та упорядкований характер, що охоплює всі складові системи;

принцип випередження - передбачає діяльність, яка повинна носити випереджувальний характер, спрямований на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть привести до ДТП;

принцип колективізму - передбачає участь усіх працівників у роботі із забезпечення безпеки руху згідно зі своїми функціональними обов'язками, а не тільки керівників і працівників служби безпеки руху;

принцип інформованості - передбачає діяльність, яка повинна будуватись на максимальній інформованості кожного працівника про небезпечні фактори, які впливають на рівень безпеки руху;

принцип виявлення та усунення причин - передбачає проведення профілактичної роботи, спрямованої не стільки на покарання винних, скільки на усунення виявлених недоліків;

принцип адекватності - відповідність заходів з безпеки руху реальним та потенційним загрозам;

принцип відповідальності - передбачає усвідомленість кожного працівника та його відповідальність на своєму робочому місці за конкретні питання, що визначають безпеку руху автотранспорту.

3.11. Перелік основних нормативних актів, які забезпечують функціонування Системи управління безпекою руху на автотранспорті, наведений у додатку 1.

4.1. Головною метою Системи управління безпекою руху на автомобільному транспорті є забезпечення безпечного перевезення пасажирів та вантажів і зниження негативного впливу автомобільного транспорту на довкілля.

4.2. Управління безпекою руху повинно включати виконання таких основних завдань: забезпечення безпеки транспортних засобів, устаткування, споруд, об'єктів, автомобільних доріг; забезпечення безпеки перевезень; забезпечення (нормалізацію) психофізіологічних факторів персоналу (рис. 1)

4.3. До функцій управління безпекою руху автотранспорту (рис. 2) відносяться:

4.3.1. Організація роботи, яка передбачає:

завдання управління безпекою руху на автомобільному транспорті;

визначення органів управління безпекою руху;

встановлення функціональних обов'язків структурних підрозділів та посадових осіб з питань безпеки руху;

регламентацію діяльності керівників та посадових осіб;

нормативне забезпечення управління безпекою руху.

Функції управління

4.3.2. Інформація про стан безпеки складається з:

передачі інформації;

обліку інформації про стан безпеки руху;

аналізу показників аварійності та стану безпеки;

інформування керівництва.

4.3.3. Оперативне реагування та розслідування ДТП складається з:

проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт;

службового розслідування ДТП;

оцінки стану безпеки на підприємствах, де сталися ДТП;

розробки та виконання заходів з їх попередження.

4.3.4. Планування та виконання робіт включає:

розробку та прийняття заходів (програм);

забезпечення реалізації (виконання) прийнятих завдань;

супроводження їх виконання на всіх етапах;

оцінку результатів прийняття в установленому порядку виконаних завдань.

4.3.5. Спеціальні функції включають:

підтвердження відповідності;

акредитацію органів, які виконують функції з сертифікації;

сертифікацію;

ліцензування окремих видів діяльності.

4.3.6. Пропаганда безпеки здійснюється шляхом:

проведення днів, тижнів, місячників безпеки;

проведення конференцій, семінарів, нарад;

здійснення роз'яснювальної роботи;

використання засобів масової інформації.

4.3.7. Контрольні функції забезпечуються виконанням наступних видів контролю:

комплексних перевірок;

цільових перевірок;

оперативного контролю;

державного контролю (нагляду).

4.3.8. Управлінські рішення включають наступні етапи:

підготовку рішення;

прийняття рішення;

реалізацію рішення;

контроль за виконанням.

5.1.1 Функція організації роботи в сфері управління безпекою руху на автотранспорті передбачає формування органів управління, встановлення функціональних обов'язків для структурних підрозділів та посадових осіб, що беруть участь в управлінні, а також регламентацію їх діяльності.

5.1.2. Для організації роботи з безпеки руху автотранспорту на всіх рівнях управління створюються служби безпеки дорожнього руху.

5.1.3. Служба безпеки дорожнього руху Міністерства транспорту, Державного департаменту автомобільного транспорту підпорядковуються безпосередньо їх керівникам або за рішенням керівника - одному з його заступників. Служба безпеки дорожньою руху автотранспортних управлінь, Підприємств підпорядковується безпосередньо їх керівникам.

5.1.4. Служба безпеки дорожнього руху прирівнюється до основних виробничо-технічних служб і в своїй діяльності взаємодіє з відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС України та іншими органами, діяльність яких пов'язана з безпекою дорожнього руху.

5.1.5. Усі нормативні документи, що розробляються структурними підрозділами Міністерства, Державного департаменту автомобільного транспорту, автотранспортних управлінь, Підприємств, погоджуються із службою безпеки дорожнього руху з питань її повноважень.

5.1.6. У Міністерстві транспорту організацію роботи у цій сфері покладено на Управління безпеки транспорту.

У Державному департаменті автомобільного транспорту - на відповідний структурний підрозділ.

У Державних департаментах авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту для організації роботи з безпеки руху відомчого автотранспорту створюються служби безпеки дорожнього руху або вводяться фахівці з безпеки дорожнього руху.

5.2.1. У положення про структурні підрозділи на всіх рівнях управління та в посадові інструкції повинні бути внесені конкретні обов'язки з питань забезпечення безпечної роботи автотранспорту.

5.2.2. Функціональні обов'язки структурних підрозділів та посадових осіб, розробляються службою безпеки дорожнього руху, на яку покладена організація роботи з безпеки руху, та затверджуються наказом керівника Міністерства, департаменту, управління, Підприємства.

Типове положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій наведено у додатку 2.

5.2.3. Один раз на 5 років функціональні обов'язки з безпеки руху підлягають перегляду.

5.2.4. Перевізник зобов'язаний:

створити службу безпеки дорожнього руху або призначити посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань безпеки руху;

розробити та забезпечити функціонування системи управління безпекою руху;

розробляти та впроваджувати заходи з забезпечення безпеки дорожнього руху, запобігання виникненню ДТП та порушень правил дорожнього руху, зменшення викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму і вібрації під час експлуатації автотранспортних засобів;

своєчасно інформувати про випадки ДТП та порушень правил дорожнього руху, що мали місце на підприємстві перевізника у відповідності з вимогами відповідних нормативних актів;

удосконалювати роботу з питань підготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів;

забезпечувати фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;

здійснювати заходи щодо розвитку, експлуатації та утримання транспортних засобів у відповідності до вимог чинних правил, норм і стандартів;

здійснювати медичний контроль та інструктаж водіїв з подальшим записом у подорожньому листі;

організовувати роботу водіїв, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства;

запроваджувати заходи, спрямовані на зниження напруженості праці і втомлюваності водіїв, організувати харчування водіїв у робочий час, забезпечити водіїв санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням, а також приміщеннями для здійснення лікувально-профілактичних заходів у відповідності з Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв;

проводити інструктажі водіїв (вступний, первинний, цільовий, повторний, позаплановий) при прийнятті на роботу, переводі на роботу з однієї марки автомобіля на іншу, при зміні автобусного маршруту чи дорожніх умов на маршруті, направленні у відрядження, перевезенні дітей, небезпечних, великовагових та великогабаритних вантажів;

проводити стажування водіїв, які останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців, або наймаються на роботу водіями вперше, не менше 30 годин, а для водіїв, які направлені на нові марки і моделі автомобілів - не менше 8 годин;

ознайомити водія перед поїздкою з паспортом маршруту та забезпечити його схемою маршруту і розкладом руху;

забезпечувати належний технічний та санітарний стан автобусів та своєчасну їх подачу на автостанцію;

забезпечити усунення причин, що призводять до ДТП, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками їх розслідування;

організовувати пропаганду з питань безпеки руху, здійснювати контроль за додержанням водіями вимог безпеки руху.

5.2.5. Водій автобуса, який виконує перевезення пасажирів зобов'язаний:

мати стаж керування транспортним засобом більше трьох років і посвідчення водія категорії С і Д та талон, що додається до посвідчення, а також реєстраційний документ на транспортний засіб;

виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса;

мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи на перевезення;

дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;

вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжувати поїздку, а також у разі вимушеної зупинки автомобільного транспортного засобу на залізничному переїзді;

не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, у хворобливому, втомленому стані, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані;

перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;

перед виїздом на маршрут пройти передрейсовий медичний огляд;

дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку;

мати з собою дорожній лист, ліцензійну картку, схему маршруту та розклад руху автобуса і пред'являти їх для контролю;

дотримуватись визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;

під час роботи на маршруті виконувати Правила дорожнього руху, Правила технічної експлуатації автобуса, ці Правила, посадову інструкцію та вказівки диспетчера.

5.3.1. На підставі функціональних обов'язків з безпеки руху автотранспорту посадових осіб всіх рівнів управління повинні бути розроблені та затверджені наказом відповідного органу управління Основні нормативи особистої участі посадових осіб у проведенні мінімуму заходів щодо зміцнення дисципліни і забезпечення безпеки руху на автотранспорті (далі - Основні нормативи).

5.3.2. Типова форма Основних нормативів наведена у додатку 3.

5.3.3. Контроль за виконанням Основних нормативів покладається на структурні підрозділи (органи), які здійснюють державний (відомчий) контроль та нагляд за безпекою руху автотранспорту.

5.3.4. Для попередження надзвичайних подій та забезпечення системності у роботі з питань безпеки руху автотранспорту запроваджується проведення Днів безпеки.

5.3.5. Дні безпеки проводяться:

на підприємствах - не рідше одного разу на місяць;

у Державному департаменті автомобільного транспорту, автотранспортних управліннях - не рідше одного разу в квартал;

у Міністерстві транспорту - двічі на рік.

5.3.6. Перед проведенням Дня безпеки видається наказ, в якому:

указуються підприємства, автоуправління організації, установи тощо, які підлягають перевірці;

призначається склад комісії з перевірки і строки її роботи. Очолює комісію керівник підприємства, автоуправління, директор Державного департаменту автомобільного транспорту, заступник Міністра транспорту;

наводяться основні питання, які підлягають перевірці.

5.3.7. Приблизний (орієнтовний) перелік питань, які необхідно висвітлити під час перевірки в День безпеки наведено у додатку 4.

5.3.8. Матеріали перевірок, здійснених під час проведення Дня безпеки оформлюються актом. Типова форма акта наведена у додатку 5.

5.3.9. Підсумки проведення Дня безпеки при необхідності розглядаються на комісії з питань безпеки транспорту.

5.3.10. По результатам проведення Дня безпеки видається наказ з заходами щодо покращання роботи, усунення виявлених недоліків.

5.3.11. Питання безпеки руху транспорту повинно розглядатися не рідше:

одного разу на рік на колегії Міністерства транспорту України;

двох разів на рік на колегіях державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту.

5.4.1. Законодавство з питань безпеки руху автотранспорту складається з Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, міжгалузевих та галузевих нормативних актів.

Основоположні нормативно-правові акти наведенні в пунктах 1-13 додатка 3.

5.4.2. Нормативно-правові акти розробляються згідно з:

Тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України (п.31 додатка 1);

рекомендаціями з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів (п.33 додатка 1);

Порядком підготовки нормативно-правових актів Міністерства транспорту України та Порядком підготовки та подання на державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів Міністерства транспорту України (п.32 додатка 1).

5.4.3. Нормативно-правові акти Міністерства транспорту:

не рідше одного разу на 10 років підлягають перегляду, а не рідше одного разу на 5 років - перевірці на відповідність чинній нормативно-правовій базі;

позачергове внесення змін та доповнень до них здійснюється згідно з рекомендаціями комісій з розслідування подій, а також наглядових органів. Остаточне рішення приймається Міністерством транспорту України.

6.1.1. Керівник Підприємства повинен не пізніше 2 годин після ДТП, при якій загинули або травмовані люди, сповіщати вищу інстанцію, якій підприємство безпосередньо підпорядковане.

6.1.2. Керівники автоуправлінь забезпечують своєчасне одержання інформації щодо ДТП від перевізників у разі, якщо при ДТП загинули або травмовані люди.

6.1.3. Керівники автоуправлінь, які отримали повідомлення про ДТП, при якій загинули або травмовані люди, протягом не більше однієї години надсилають інформацію до Укравтотрансу.

6.1.4. Державні департаменти автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниця, Укрморпорт оперативну інформацію про ДТП не пізніше однієї години після її одержання надсилають за формою, наведеною у додатку 6, до Міністерства транспорту через засоби факсимільного зв'язку:

у робочий час - Управлінню безпеки транспорту Міністерства транспорту на телефон/факс 268-12-66, 269-61-54, 269-45-31 за підписом керівника органу державного управління (або його заступника);

в неробочий час, у вихідні і святкові дні - відповідальному черговому Міністерства транспорту України на телефон/факс 268-10-41, телефон 269-35-43 за підписом чергового. В перший за вихідними робочий день ця інформація до 10-ї години підтверджується листом керівника органу державного управління або його заступника.

6.1.5. Керівники державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту своїми наказами встановлюють порядок подання та отримання інформації про ДТП.

6.1.6. Державний департамент автомобільного транспорту в період з 15.12 до 15.02 щоденно до 8 години ранку надсилає Міністерству транспорту оперативну інформацію про забезпечення безпеки руху та стан автомобільних доріг у зимовий період за формою, наведеною у додатку 7.

6.2.1. Підприємства та Перевізники ведуть облік усіх ДТП за участю транспортних засобів, власниками яких вони є, незалежно від місця скоєння пригоди, її наслідків і вини водія у журналі за формою, наведеною у додатку 8.

6.2.2. Облік ДТП ведеться з метою оцінки стану аварійності, аналізу причин ДТП і вжиття заходів для їх усунення.

6.2.3. Державний облік ДТП ведеться органами внутрішніх справ.

6.2.4. Автоуправління та Державний департамент автомобільного транспорту ведуть облік ДТП, при яких загинули або травмовані три і більше чоловік, у журналах за формою, наведеною у додатку 8, окремо для Підприємств і окремо для Перевізників.

6.3.1. Звіт (оперативна місячна інформація) про стан безпеки руху автомобільного транспорту надається за формою, наведеною у додатках 9 та 10.

6.3.2. Оперативна інформація про наглядову діяльність на підприємствах, що підпорядковані або знаходяться під наглядом Міністерства транспорту з питань безпеки руху, надається за формою, наведеною у додатку 11.

6.3.3. Аналіз пригод ведеться згідно з класифікаторами статистичного обліку подій, які розробляються з урахуванням вимог Державного класифікатора надзвичайних ситуацій (п.40 додатка 1) і затверджуються Міністерством транспорту.

6.3.4. Класифікатори ДТП повинні визначати (встановлювати) вид та причини ДТП, їх наслідки, розподіл ДТП за основними службами, місцями виникнення тощо.

6.3.5. Для оцінки стану безпеки руху застосовуються абсолютні та питомі показники. Питомі показники затверджуються відповідним наказом Міністерства транспорту.

6.3.6. До основних питомих показників оцінки стану безпеки руху відносяться: кількість загиблих та кількість травмованих на 100 ДТП, кількість ДТП на 100 автомобілів та кількість ДТП на об'єми виконаних робіт, кількість загиблих при ДТП на мільйон зареєстрованих автомобілів на рік, кількість загиблих на мільйон жителів на рік.

6.4.1. Інформування керівництва Міністерства транспорту про ДТП здійснюється негайно після отримання повідомлення:

у робочий час - Управлінням безпеки транспорту;

у неробочий час, у вихідні та святкові дні - черговим по Мінтрансу згідно з вимогами інструкції черговому Мінтрансу.

6.4.2. Інформування Міністра транспорту, першого заступника Міністра, заступника Міністра, на якого покладено забезпечення безпеки руху на автотранспорті, про стан аварійності здійснюється Управлінням безпеки транспорту:

щотижня (в п'ятницю до 15 години) шляхом надання довідки про ДТП, що мали місце на транспорті, та заходи, які вживаються для попередження ДТП в майбутньому;

щомісяця (до 15 числа наступного за звітним місяця) шляхом надання оперативної інформації про стан аварійності на транспорті та про наглядову діяльність у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

6.4.3. Інформування про ДТП та стан аварійності керівництва Державного департаменту автомобільного транспорту здійснюється не пізніше однієї години після отримання повідомлення:

у робочий час - відповідним структурним підрозділом, на який покладені питання безпеки руху;

у неробочий час, у вихідні та святкові дні - черговим по Державному департаменту автомобільного транспорту згідно з вимогами Інструкції черговому;

щотижня (у п'ятницю до 12 години) шляхом надання довідки про ДТП, що мали місце на автомобільному транспорті та заходи, які вживаються для їх попередження;

щомісяця (до 5 числа наступного за звітним місяця) шляхом надання оперативної інформації про стан аварійності на автомобільному транспорті та про наглядову діяльність в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

6.4.4. Інформування керівництва Державних департаментів авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту про ДТП та стан аварійності на Підприємствах здійснюється не пізніше однієї години після отримання повідомлення:

у робочий час - відповідним структурним підрозділом, на який покладені питання безпеки руху;

у неробочий час, у вихідні та святкові дні - черговим по департаменту, Укрзалізниці, Укрморпорту згідно з вимогами Інструкції черговому;

щотижня (у п'ятницю до 12 години) шляхом надання довідки про ДТП, що мали місце на відомчому автотранспорті та заходи, які вживаються для їх попередження;

щомісяця (до 5 числа наступного за звітним місяця) шляхом надання оперативної інформації про стан аварійності на Підприємствах та про наглядову діяльність в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

7.1.1. Аварійно-рятувальні роботи здійснюються у відповідності до вимог законів України "Про аварійно-рятувальні служби" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", наведених у пунктах 44, 45 додатка 1 та інших нормативних актів.

7.1.2. Посадові особи Підприємств, автоуправлінь, державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту, Мінтрансу, які прибули на місце ДТП раніше працівників ДАІ, повинні викликати швидку медичну допомогу (в разі необхідності) та повідомити ДАІ щодо ДТП.

7.1.3. Для оперативного реагування на можливі ДТП та координації робіт аварійно-рятувальних служб у святкові дні, наказами у Міністерстві транспорту та Державному департаменті автомобільного транспорту вводиться чергування відповідальних працівників.

7.2.1. Службове розслідування ДТП проводиться у взаємодії фахівців Підприємств з Перевізниками, співробітниками ДАІ, органами дізнання, слідства, експертизи, а в необхідних випадках і організацій, відповідальних за стан доріг, дорожніх споруд, державними інспекторами з охорони праці.

7.2.2. Службовому розслідуванню в системі Мінтрансу України підлягають усі ДТП за участю транспортних засобів Підприємств та Перевізників.

7.2.3. Службове розслідування проводиться:

7.2.3.1. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких ніхто не загинув, а кількість травмованих не перевищує двох чоловік - Підприємствами в термін до 3 діб;

7.2.3.2. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких загинуло до 5 чоловік або травмовано від 3 до 10 чоловік, - державними департаментами автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізницею, Укрморпортом в термін до 5 діб;

7.2.3.3. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких загинуло 5 і більше чоловік або травмовано 10 і більше чоловік, - Міністерством транспорту в термін до 10 діб;

7.2.3.4. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких ніхто не загинув, а кількість травмованих не перевищує двох чоловік - власником транспортного засобу в термін до 3 діб;

7.2.3.5. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких загинуло до 5 чоловік або травмовано від 3 до 10 чоловік, - автоуправліннями в термін до 5 діб;

7.2.3.6. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких загинуло 5 і більше чоловік або травмовано 10 і більше чоловік, - Державним департаментом автомобільного транспорту в термін до 10 діб.

7.2.4. Розслідування ДТП на місті події та встановлення провини учасників ДТП проводиться працівниками дізнання або слідства.

7.2.5. Службове розслідування причин ДТП з питань організаційної роботи власників транспортних засобів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху проводиться посадовими особами Міністерства транспорту України.

7.2.6. У ході службового розслідування ДТП, які скоєні за участю транспортних засобів Підприємств перевіряється:

7.2.6.1. на транспортному засобі, що був учасником ДТП:

наявність у водія документів, передбачених статтями 38 і 57 Закону України "Про автомобільний транспорт";

наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення огляду технічного стану автотранспортного засобу перед виїздом;

дотримання водієм режиму праці та відпочинку, визначеному у документах, що видаються перед виїздом;

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження транспортного засобу вимогам нормативних документів з безпеки руху і пожежної безпеки.

7.2.6.2. на Підприємстві, якому належить транспортний засіб, що був учасником ДТП:

наявність фахівців (або служб), призначених наказом як відповідальні за безпеку руху, та їх кваліфікація;

організація роботи із стажування водіїв та проведення інструктажів;

режими праці і відпочинку водіїв і їх відповідність вимогам нормативних документів;

проведення медичних оглядів водіїв перед виїздом на лінію;

проведення технічних оглядів транспортних засобів перед виїздом на лінію;

організація роботи з проведення ТО і ремонту рухомого складу.

7.2.7. У ході службового розслідування ДТП за участю рухомого складу Перевізників перевіряється:

7.2.7.1. На транспортному засобі, що був учасником ДТП:

наявність у водія документів, передбачених статтями 38 і 57 Закону України "Про автомобільний транспорт";

наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення огляду технічного стану транспортного засобу перед виїздом;

наявність ліцензійної картки на транспортний засіб;

дотримання водієм режиму праці та відпочинку, зазначеному у документах, що видаються перед виїздом;

наявність дозволу замовника на здійснення перевезень автобусом за конкретним маршрутом;

виконання водієм маршрутного таксомотора вимоги про обов'язкове надання місць для сидіння;

дотримання водієм затвердженого розкладу та маршруту руху;

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження транспортного засобу вимогам нормативних документів з безпеки руху і пожежної безпеки.

7.2.7.2. У Перевізників - власників транспортного засобу, що був учасником ДТП:

наявність ліцензії на здійснення відповідного виду перевезень і ліцензійних карток на всі автотранспортні засоби, що залучаються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів;

наявність паспортів на кожний автобусний маршрут і їх відповідність встановленим вимогам;

наявність дозволів замовника на здійснення перевезень автобусними маршрутами (рейсами), які виконуються транспортними засобами цього суб'єкта підприємництва;

відповідність транспортних засобів, що застосовуються для перевезення на автобусних маршрутних загального користування, вимогам нормативних документів щодо безпечності їх конструкції та економічної безпечності;

відповідність затверджених розкладів і встановленого режиму руху вимогам Положення про робочий час і час відпочинку водіїв транспортних засобів;

дотримання вимог щодо проведення медичного огляду водіїв та огляду технічного стану транспортних засобів перед виїздом;

наявність фахівців (або служб), призначених наказом як відповідальні за безпеку руху, та їх кваліфікація (тільки для юридичних осіб);

наявність наказів про закріплення водіїв для роботи на міжміських та міжнародних маршрутах та їх відповідність вимогам кваліфікації та стажу роботи (тільки для юридичних осіб);

наявність договорів про охорону автобусів під час відстою на кінцевих пунктах міжміських і міжнародних маршрутів, забезпечення водіїв місцем для відпочинку та їх медичного огляду і огляду технічного стану автобусів перед виїздом;

виконання вимог до зовнішнього і внутрішнього спорядження транспортних засобів вимогам нормативних документів з безпеки руху і пожежної безпеки;

відповідність кваліфікації робітників, які проводять ремонт вузлів і агрегатів транспортних засобів, що безпосередньо впливають на безпеку руху (рульове управління, гальма, шини, освітлення);

організація роботи із стажування водіїв та проведення інструктажів.

7.2.8. На основі матеріалів службового розслідування причин ДТП складається акт службового розслідування. Акт підписується головуючим і членами комісії, які приймали участь у службовому розслідуванні ДТП.

7.2.9. Комісія в тижневий строк здійснює зазначену перевірку, оцінює стан безпеки, готує пропозиції щодо покращання роботи у цій сфері і надає акт перевірки органу, який проводить службове розслідування.

7.2.10. Орган, який проводить службове розслідування, розглядає стан безпеки на комісії з безпеки руху і готує відповідні рішення, пропозиції, заходи.

7.3.1. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких ніхто не загинув, а кількість травмованих не перевищує двох чоловік в тижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються на позачергових засіданнях комісії з безпеки руху Підприємства.

7.3.2. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких загинуло до 5 чоловік або травмовано від 3 до 10 чоловік, в тижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються на позачергових засіданнях комісії з безпеки руху державних департаментів автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту.

7.3.3. ДТП за участю транспорту Підприємств, в яких загинуло 5 і більше чоловік, у двотижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються на позачергових засіданнях комісії з безпеки дорожнього руху Міністерства транспорту.

7.3.4. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких ніхто не загинув, а кількість травмованих не перевищує двох чоловік в тижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються власником транспортного засобу (комісією з безпеки дорожнього руху).

7.3.5. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких загинуло до 5 чоловік або травмовано від 3 до 10 чоловік, в тижневий строк після закінчення службового розслідування розглядаються на позачергових засіданнях комісії з безпеки руху автоуправління.

7.3.6. ДТП за участю транспорту Перевізників, в яких загинуло 5 і більше чоловік у двотижневий строк після закінчення службового розслідування на позачергових засіданнях комісії з безпеки руху Державного департаменту автомобільного транспорту.

7.3.7. За результатами службового розслідування та розгляду матеріалів ДТП на комісії з безпеки руху орган, який призначив службове розслідування, в десятиденний строк видає наказ, в якому передбачає заходи, спрямовані на попередження аварійності на автомобільному транспорті.

7.3.8. Про хід виконання заходів державні департаменти автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, Укрзалізниці, Укрморпорту інформують Міністерство транспорту щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця до повного їх виконання.

7.3.9. Управління безпеки транспорту Міністерства транспорту щомісячно разом з інформацією про стан аварійності на Підприємствах інформує керівництво Міністерства транспорту про хід виконання заходів, спрямованих на попередження ДТП.

8.1. Розробка та прийняття заходів (програм)

8.1.1. Планування здійснюється на державному, галузевому рівнях та в підприємствах.

8.1.2. Заходи (програми) плануються як на середньостроковий (п'ятирічний), так і поточний (річний) період.

8.1.3. Цільові державні програми розробляються згідно з вимогами Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" (п.52 додатка 1).

8.1.4. Конкретні заходи, спрямовані на виконання певного завдання або усунення конкретних недоліків з питань безпеки руху автотранспорту, розробляються на строк, достатній для їх виконання.

8.1.5. Для розробки заходів (програм) наказом можуть створюватися робочі групи. В наказі визначаються склад робочої групи, строки розробки, погодження та подачі на затвердження заходів (програм), визначаються принципи, яких необхідно дотримуватись під час розробки, та основні завдання.

8.1.6. При плануванні заходів (програм) повинні дотримуватись наступні принципи:

конкретності завдань;

можливості реалізації - повинно бути передбачено ресурсне забезпечення;

ефективності завдань - повинна бути проведена попередня оцінка ефективності запланованих завдань;

можливості контролю реалізації завдань.

8.1.7. Заходи (програми) розробляються на підставі:

вимог законодавчих та нормативних актів;

рішень Президента, Уряду, Міністерства транспорту України;

результатів аналізу стану аварійності;

результатів сертифікації, обстежень, оглядів тощо;

рекомендацій комісій з розслідування транспортних подій;

приписів органів, що здійснюють нагляд та контроль за станом безпеки.

8.1.8. Заходами (програмами) передбачаються завдання організаційного та технічного характеру.

8.1.9. Заходи (програми) розробляються за формою, яка наведена в додатку 12.

8.1.10. Державні програми приймаються Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України, галузеві - Міністерством транспорту.

8.2.1. На підставі завдань державних та галузевих програм щорічно до 01.01 розробляється уточнений Робочий річний план виконання завдань програми.

8.2.2. Основними етапами реалізації Робочого плану Програми є:

доведення завдань до підрозділів (відповідальних виконавців), проведення тендерів на виконання завдань та належної експертизи технічних рішень;

виділення необхідних фінансових ресурсів та заохочення інвестицій;

розробка технічного завдання (умов), проектно-кошторисної та іншої технічної документації;

укладення договорів на виконання робіт;

встановлення ефективного контролю за виконанням завдань Програми.

8.3.1. Супроводження за виконанням завдань заходів (програм) здійснюється на всіх етапах виконання і включає:

розгляд та погодження технічних завдань (умов) проектної та іншої технічної документації, договорів;

чіткий розподіл робіт між виконавцями, які реалізують окремі завдання;

визначення відповідальних за контроль кожного завдання;

проведення експертизи в окремих випадках;

проведення авторського нагляду в необхідних випадках;

прийняття (введення) в експлуатацію етапів (черг) виконаних робіт;

створення та організацію роботи комісій з прийняття виконаних робіт.

8.3.2. Хід виконання Програм не рідше двох разів на рік розглядається на засіданні комісій з безпеки автомобільного транспорту.

8.3.3. Державний департамент автомобільного транспорту двічі на рік, до 15.01 та до 15.07, інформує Міністерство транспорту про стан виконання Програм (пп.53, 54 додатка 1).

8.4.1. Оцінка результатів здійснюється:

нормативно-правових актів, шляхом їх погодження та затвердження. У необхідних випадках для оцінки якості розробки можуть створюватися редакційні комісії, а також направлятися проекти актів на експертний висновок;

засобів виробництва, транспортних засобів, споруд шляхом перевірки їх відповідності вимогам безпеки (встановленим нормативам) органами оцінки відповідності. Результати оцінки оформлюються актом (протоколом).

8.4.2. На кожне виконане і прийняте завдання Програми повинен бути оформлений акт.

Підтвердження відповідності, акредитація, сертифікація та ліцензування на автомобільному транспорті здійснюються відповідно до законів України, актів Кабінету Міністрів України, нормативних актів Міністерства транспорту та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, наведених у пунктах 62-95 додатка 1.

9.1.1. Об'єктами підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері є продукція, системи якості, системи управління якістю, технологічні процеси, транспортні засоби, системи управління довкіллям, персонал.

9.1.2. Для підтвердження відповідності об'єктів, які можуть становити небезпеку для життя і здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля повинні бути розроблені технічні регламенти з підтвердження відповідності, або інші нормативні документи.

9.1.3. Затверджує технічні регламенти з підтвердження відповідності Кабінет Міністрів України.

9.2.1. Підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами з сертифікації будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

9.2.2. Уповноважені органи з сертифікації повинні вести реєстри виданих сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності.

9.2.3. Вимоги до уповноважених органів з сертифікації та порядок надання їм повноважень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

9.3.1. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері згідно УкрСЕПРО проводиться згідно з вимогами технічних регламентів з підтвердження відповідності або інших нормативних документів.

9.3.2. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення уповноваженого органу з сертифікації заявникові видається сертифікат відповідності.

9.4.1. Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (п.92 додатка 1) ліцензуванню на автомобільному транспорті підлягають такі види господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

9.4.2. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

9.4.3. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

9.4.4. Ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включають кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

9.4.5. У разі, якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо транспортних засобів, будівель, споруд, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

9.4.6. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та Міністерства транспорту України.

9.4.7. Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

9.4.8. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

9.4.9. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

9.4.10. Орган, що здійснює перевірку, за її результатами складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.

9.4.11. Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензій.

10.1. Пропаганда безпеки є важливим інструментом формування правильного сприймання як самих питань безпеки руху автотранспорту і попередження ДТП, так і доведення інформації в цій сфері до виконавців.

10.2. Завдання з пропагандистської роботи включаються окремим розділом до заходів програм з питань безпеки руху.

10.3. Повинні використовуватись наступні види пропаганди:

10.3.1. Проведення "Місячників", "Тижнів", "Конкурсів" з питань безпеки руху (у тому числі в рамках міжнародних заходів з пропаганди безпеки руху).

Місячник безпеки руху на автомобільному транспорті проводиться щорічно в червні під гаслом "Автобус".

У серпні-вересні проводиться конкурс-рейд "Увага! Діти на дорозі".

10.3.2. Конференції, семінари, які проводяться не рідше:

Міністерством транспорту - одного разу в два роки;

Державним департаментом автомобільного транспорту - один раз на рік;

автотранспортними управліннями, Підприємствами, Перевізниками - два рази на рік.

10.3.3. Інформаційні бюлетені про стан аварійності на автомобільному транспорті, які видаються:

Міністерством транспорту - один раз на рік;

Державним департаментом автомобільного транспорту - два рази на рік;

автотранспортними управліннями, Підприємствами, Перевізниками - один раз на квартал.

10.3.4. Стенди з матеріалами щодо безпеки руху автотранспорту, які розміщуються у класах безпеки руху та інших місцях.

10.3.5. Альбоми, плакати, відеофільми з питань безпеки руху.

10.3.6. Створення методичних матеріалів з вивчення правил поведінки дітей на дорогах для шкільних закладів.

10.3.7. Спеціальні розбори (розгляди) ДТП в трудових колективах.

10.3.8. Особисті розмови працівників служб безпеки руху з працюючими.

10.3.9. Організація проведення занять у шкільних учбових закладах з питань безпеки руху на автомобільному транспорті.

10.3.10. Розміщення найбільш актуальних проблем з питань безпеки руху автотранспорту на сторінках журналів, газет, в Інтернеті.

11.1. Основна мета контролю - своєчасне виявлення відхилень від вимог безпеки для оперативного вжиття ефективних заходів з їх усунення.

Контроль здійснюється також і для перевірки виконавської дисципліни при реалізації усіх вищезазначених функцій.

11.2. Контроль стану безпеки руху повинен ірунтуватися на таких принципах як: ефективність, повнота та об'єктивність, безперервність та регулярність, своєчасність та оперативність.

11.3. Принцип ефективності має на увазі, що контроль здійснюється не заради самого контролю і його не можна зводити до простої реєстрації існуючих порушень. Контроль обов'язково повинен закінчуватись своєчасним прийняттям дієвих заходів, управлінських рішень.

11.4. Контроль стану безпеки включає наступні основні етапи:

вибір об'єктів, що перевіряються, та параметрів контролю;

обстеження вибраних об'єктів;

оцінку відповідності фактичних даних нормативним вимогам;

визначення необхідності прийняття рішень, заходів з усунення невідповідностей, відхилень від норм.

11.5. Контроль забезпечується шляхом здійснення:

комплексних перевірок;

цільових перевірок;

оперативного контролю;

державного контролю (нагляду).

11.5.1. Комплексні перевірки - це всебічна ретельна ревізія стану безпеки на підприємстві, в об'єднанні, установі, організації.

Вони здійснюються згідно з графіком перевірок спеціальною комісією за участю представників органів управління та нагляду.

Графік комплексних перевірок Міністерством транспорту, Державним департаментом автомобільного транспорту на наступний рік затверджується в грудні.

Підприємства, автотранспортні управління попереджаються про планову перевірку не пізніше, ніж за місяць до її проведення.

11.5.2. Під час комплексної перевірки Підприємства, Перевізника перевіряються ті ж параметри, що і у ході службового розслідування ДТП за участю транспортних засобів Підприємств, а також Перевізників, що викладені у пп.7.2.6 та 7.2.7 цього Положення.

11.6. Основна мета державного контролю (нагляду) - дотримання Підприємствами та Перевізниками законодавства з безпеки руху автотранспорту.

11.7. Здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням Підприємствами та Перевізниками (крім Міноборони, Національної гвардії, прикордонних військ, СБУ та МВС) нормативних актів щодо безпеки руху - на автомобільному транспорті покладено на Міністерство транспорту України, Державний департамент автомобільного транспорту та автотранспортні управління.

11.8. Порядок його здійснення визначено:

постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.97 р. N 204 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті", від 29.01.2003 р. N 143 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування".

11.9. Державний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення здійснюється посадовими особами Служби міжнародних автомобільних перевезень (СМАП).

11.10. Державному контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення підлягають усі автотранспортні засоби загального користування, що перетинають кордон в обох напрямках.

Під час здійснення державного контролю перевіряється:

наявність дозвільних документів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

наявність транспортно-експедиційної документації та її відповідність вимогам законодавства;

наявність ліцензійної картки на автотранспортний засіб;

відповідність технічного стану та спеціального обладнання автотранспортного засобу вимогам законодавства і міжнародних договорів з питань безпеки руху;

відповідність вагових і габаритних параметрів автотранспортних засобів вимогам законодавства.

12.1. До управлінських рішень відносяться укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази, рішення Колегії, розпорядження Міністерства транспорту та Державного департаменту автомобільного транспорту України.

12.2. Управлінські рішення розрізнюються за:

часом управління на стратегічні, тактичні, оперативні;

ступенем участі спеціалістів на індивідуальні, колективні, колегіальні;

змістом управлінського процесу на організаційні та технічні.

12.3. Прийняття управлінських рішень - це процес, який складається з трьох етапів:

підготовки рішення, яке включає виявлення та аналіз управлінської ситуації;

прийняття рішення, яке складається з оцінки альтернативних варіантів і вибору єдиного рішення;

реалізації рішення.

12.4. У разі виявлення службовим розслідуванням фактів порушення перевізником транспортного законодавства, що сприяло скоєнню ДТП, до порушників можуть застосовуватись такі санкції:

для Підприємств:

накладання службових стягнень,

передача правоохоронним органам матеріалів про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно із законодавством.

для Перевізників:

анулювання ліцензій або ліцензійних карток;

фінансові санкції згідно із ст. ст. 69 та 70 Закону України "Про автомобільний транспорт";

застосування санкцій за Кодексом України про адміністративні порушення;

передача правоохоронним органам матеріалів про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно із законодавством.

13.1. Структурно-функціональна схема управління безпекою руху автотранспорту (рис. 3) побудована на принципі системності в роботі і охоплює всі рівні управління.

Структурно-функціональна схема управління безпекою руху автотранспорту

13.2. Управління здійснюється шляхом цілеспрямованого регулювання організаційних, технічних, психофізіологічних факторів, що впливають на безпеку руху автомобільного транспорту.

Органами управління є Міністерство транспорту України, Державний департамент автомобільного транспорту, автотранспортні управління, Підприємства, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції та стежити за виконанням прийнятих рішень.

13.3. Суб'єктами управління є персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування.

13.4. Об'єктами управління є стан безпеки технологічних процесів, транспортних засобів, споруд, інших об'єктів автотранспорту, автомобільні шляхи, персонал.

13.5. Інформація про виявлені відхилення від вимог безпеки та ДТП надходить в органи управління для аналізу, розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням.

13.6. Управління здійснюється шляхом постійного цілеспрямованого виявлення негативних факторів, їх аналізу, розробки додаткових керуючих дій, їх реалізації та контролю за виконанням.

13.7. Основними напрямками в діяльності з ДТП, є усунення дії негативних факторів, що впливають на безпеку руху автотранспорту.