Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду

1. Затвердити методичні рекомендації "Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст" (додаються).

2. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду методичні рекомендації "Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст" довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Методичні рекомендації "Біопрофілактика розвитку екозалежної патології у критичних верств населення індустріальних міст" (далі - методичні рекомендації) розроблені вперше і призначені для лікарів-клініцистів та для спеціалістів установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.

На сьогодні масштабне антропогенне навантаження навколишнього природного середовища створило реальну небезпеку негативного впливу на здоров'я людини, який визначається в першу чергу хімічними забруднювачами внаслідок інтенсивного застосування їх в усіх галузях господарства, нераціонального використання природних ресурсів та урбанізації життя суспільства [21, 23, 25, 26, 27]. Серед хімічних речовин важкі метали (далі - ВМ) та їх сполуки утворюють значну групу токсикантів, які увійшли до переліку пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища, формують комплексне "металеве" навантаження на організм та погіршують здоров'я населення і перш за все найчутливіших його верств - вагітних жінок та дітей [2, 5, 9, 10, 13, 23].

Дитячий організм, у зв'язку з безперервним ростом і розвитком, наявністю критичних вікових періодів з функціональною незрілістю тканин і систем, особливо чутливий до впливу складного комплексу факторів навколишнього середовища [14,17]. Несприятливий екологічний вплив веде до перебудови метаболічних процесів дитячого організму, що в подальшому може призводити до формування різних патологічних станів [23, 30]. Аналіз стану здоров'я новонароджених дітей і дітей першого року життя, дошкільнят, школярів і підлітків у зв'язку з динамікою антропогенного забруднення, економічної ситуації і соціальних процесів - є основою розробки концепції екології дитинства. Співвідношення рівнів захворюваності з характером забруднення навколишнього середовища дозволяє виділяти зони проживання з різним ступенем загрози для здоров'я дітей і на цій основі необхідно будувати диференційований підхід до організації превентивної допомоги, для створення єдиної системи управління навколишнім середовищем та здоров'ям дитячого населення [19]. Проблема збереження та зміцнення здоров'я дитячого населення в умовах екологічного напруження також залишається однією з найголовніших і має багато невирішених аспектів. Враховуючи те, що стан здоров'я дитячого населення - це критерій соціальної зрілості будь-якого суспільства і є об'єктивним показником оцінки соціального захисту дітей, тому динамічні дослідження стану здоров'я дітей різного віку є необхідною умовою для розробки профілактичних заходів. Пріоритет медико-біологічних досліджень в екопедіатрії залежить від їх кінцевої мети - оцінки стану функціональної адаптації організму дитини в умовах техногенного впливу, розробки методів активної профілактики несприятливого впливу факторів навколишнього середовища та створення комплексу методів реабілітації дітей з синдромом екологічної дезадаптації.

ВМ притаманна глобальна розповсюдженість, стійкість і постійна наявність в усіх життєзабезпечуючих середовищах довкілля. ВМ мають виражені мембранотоксичні властивості, змінюють активність ферментів та перебіг біохімічних процесів, здатні до матеріальної та функціональної кумуляції і при тривалій експозиції спричинюють віддалені негативні біоефекти. Слід підкреслити, що більшість цих речовин володіють подвійним фізіологічним значенням не тільки як токсиканти, а й як мікроелементи, а також ефектом біологічного антагонізму, що потенцює негативний вплив абіотичних ВМ.

Незважаючи на допустимі величини сумарного добового надходження металів, в організмі мешканців промислових територій визначається перевищення вмісту свинцю в крові, свинцю і кадмію у сечі [5, 10, 24, 28]. Викликає занепокоєння той факт, що у 68% вагітних, що проживають в промислових містах визначено нами металоносійство свинцю, а у 55% - кадмію. Значний вміст свинцю і кадмію в організмі жителів промислових міст реєструється на фоні напруженості порфирінового обміну, погіршення показників периферичної крові та киснево-транспортної функції, що оцінюються як прояви мікросатурнізму і загрожує розвитку гіпоксичного синдрому в у вагітних.

Для оцінки техногенного забруднення навколишнього середовища необхідно обґрунтувати вибір районів спостереження. В основу цього вибору повинно бути покладено наявність значної кількості інтенсивних промислових джерел забруднення середовища, систематичність та коректність контролю за їх вмістом та кількість мешкаючого населення. Враховуючи, що міграція антропогенних забруднювачів здійснюється за умовною схемою, яка представлена на рисунку 1, комплексний гігієнічний моніторинг стану довкілля

Рис.1. Схема міграції полютантів в об'єктах навколишнього середовища промислових міст повинен містити визначення фактичних концентрацій полютантів в об'єктах довкілля (атмосферному повітрі, питній воді та харчових продуктах), кратність перевищення їх відповідних гранично допустимих концентрацій (далі - ГДК) з наступним визначенням пріоритетних речовин-забруднювачів.

Біомоніторинг ВМ в організмі людини є більш значущим, ніж аналіз їх у об'єктах довкілля, оскільки є більш показовим, ніж при зовнішній експозиції, особливо у найбільш чутливих верств населення - дітей та вагітних жінок.

Комплексний вплив ВМ на організм груп "ризику" проводиться шляхом розрахунку сумарного добового надходження (далі - СДН) [3, 18] речовин-забруднювачів, в т.ч. ВМ з повітрям, питною водою та добовим харчовим раціоном, з послідуючим визначенням пріоритетного шляху надходження.

3.1. Вплив техногенного забруднення на здоров'я дітей

Відомо, що з екопатогенним впливом на здоров'я дітей пов'язані різні форми алергічного діатезу, імунодефіцитних станів, наявності підвищеної захворюваності респіраторними вірусними інфекціями, за якою можуть на конкретному рівні проводитися спеціальні імунологічні дослідження. Адаптаційні процеси дитячого організму нестійкі, особливо під впливом факторів зовнішнього середовища. В процесі росту та розвитку формується імунологічна система дітей і механізми детоксикації, які також визначають обмеженість адаптивних можливостей організму дитини. Екологомедичний моніторинг дозволяє проводити кількісний і якісний аналіз впливу факторів забруднення природного середовища на здоров'я шляхом обліку функціональних змін, гострих і хронічних захворювань, специфічних синдромів підвищеної хімічної або радіаційної чутливості при певних концентраціях ксенобіотиків в атмосфері, воді і/або ґрунті. Так звані "маркерні захворювання" у дітей можуть розцінюватись як індикатор "якості" навколишнього середовища. Одним з критичних періодів розвитку дитини являється дошкільний вік від 4 до 6 років. В цьому періоді відбувається другий фізіологічний перехрест лімфоцитів та нейтрофілів, формуються вогнища хронічної інфекції, набувають клінічної маніфестації пізні імунодефіцитні стани. Порушення стану здоров'я дітей в умовах несприятливого впливу екологічних факторів оцінюється, як синдром екологічної дезадаптації. Практично здорові діти, проживаючи в екологічно несприятливих зонах, мають клінічні прояви цього синдрому, який включає: порушення фізичного розвитку (пахі- та лептосомію), порушення осанки з деформацією скелету, поліаденію з переважним збільшенням передньо- і задньошийних лімфовузлів, наявність персистуючої вірусно-бактеріальної інфекції носоглотки, гіперплазією щитовидної залози 1-2 ступеня, функціональні зміни в серцево-судинній системі. Надлишкове надходження в організм дитини важких металів, особливо через респіраторну систему, підвищує біодоступність легеневої тканини слизових оболонок респіраторного тракту для бактерій і вірусів, призводить до втрати бактерицидної властивості лактоферрину, пригнічення активності окислювальних ферментів, поглиблення проявів гіпоксії. Несприятливий екологічний вплив веде до перебудови метаболічних процесів дитячого організму, що в подальшому може призводити до формування різних патологічних станів.