Я, Головний державний санітарний лікар України Бобильова Ольга Олександрівна, розглянувши рішення профільної комісії "Гігієна харчування" Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів від 24.12.2001 р. протокол N 18 щодо можливості затвердження Державних санітарних правил для підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукцію, рецензії фахівців Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України, завідуючого кафедрою технології жирів Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", директора Харківського жирового комбінату та керуючись статтею 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

1. Затвердити Державні санітарні правила для підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукцію

2. Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, головам експертних комісій при головному державному санітарному лікарі України прийняти вказаний документ до керівництва та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

3. Вважати такими, що втратили чинність "Санитарные правила для предприятий маргариновой промышленности" N 946-А-71.

4. Контроль за виконанням постанови покласти на начальника Головного санепідуправління МОЗ України Бережнову С.П.

1. "Державні санітарні правила для підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукцію" розроблені Українським науково-дослідним інститутом олій та жирів (м. Харків) Петік П.Ф., Горшкова Л.М., Чайка З.О., Рубіна Л.В.; асоціацією "Укроліяпром" (м. Київ) Зінченко Л.І., Капшук С.П., Бевзюк Т.С, Лисенко Г.І.

В розробці брали участь:

2. "Державні санітарні правила для підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукцію" підготовлено з урахуванням нових наукових досліджень.

3. "Державні санітарні правила для підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукцію" введено на заміну "Санитарных правил для предприятий маргариновой промышленности" N 946-А-71.

Одним із важливих факторів, які впливають на якість та зберігання маргаринової та майонезної продукції, є санітарний стан підприємств, що випускають цю продукцію.

Готова продукція та сировина в процесі зберігання, транспортування та технологічної обробки підлягає впливу біологічних, фізичних та хімічних факторів зовнішнього середовища, що змінюють їх властивості. Тому на заводах мають бути створені такі санітарні умови, які б забезпечували біологічну повноцінність, високу якість та безпеку продукції, яка виробляється. Цьому сприяє вірно вирішені питання проектування, будівництва та обладнання маргаринових заводів, механізація процесів виробництва, дотримання технологічних режимів та санітарних правил.

Асортимент продукції, що випускається, розробляється у суворій відповідності до проектної потужності підприємства, споживчого попиту, наявності необхідних приміщень, рівня їх забезпеченості технологічним та холодильним обладнанням і погоджується з територіальними установами санітарно-епідеміологічної служби на початку введення в експлуатацію та надалі при введенні нових технологій.

Ці правила визначають санітарні вимоги щодо упорядкування, обладнання та утримання підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукції, незалежно від форм власності, в тому числі для підприємств малої потужності (до 1 т/год готової продукції).

Вимоги щодо санітарного утримання підприємств виконуються в повному обсязі.

Вимоги, які стосуються упорядкування території, будівництва або реконструкції очисних споруд та виробничих процесів виконуються в строки за узгодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби та іншими органами в установленому порядку.

Введення в експлуатацію новозбудованих або капітально відремонтованих та переобладнаних маргаринових та майонезних підприємств.

Введення в експлуатацію новозбудованих або капітально відремонтованих та переобладнаних маргаринових та майонезних підприємств та цехів повинно проводитися за погодженням з установами санітарно-епідеміологічної служби відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 05.08.92 N 449 "Положення про прийняття в експлуатацію виробничих об'єктів."

Вимоги цих санітарних правил є обов'язковими до виконання на всій території України.

ДНАОП 0.00-1.26-96 Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0.07 Мпа (0.7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.C. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.06.96 N 125

ДНАОП 1.8.10-1.06-97 Правила безпеки для олійно-жирового виробництва, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 22.04.97 N 99

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ Средства и методы защиты от шума.

Классификация

ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ Методы измерения шума на рабочих местах

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ Оборудование производственное. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования

ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования

ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам

ГОСТ 12.2.062-81 ССБТ Оборудование производственное.

Ограждения защитные

ГОСТ 12.2.085-82 ССБТ Сосуды работающие под давлением.

Клапаны предохранительные. Требования безопасности

ГОСТ 12.2.124-90 ССБТ Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.3.002-75 Процессы производственные. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.3.006-75 ССБТ Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.4.051-87 ССБТ Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний.

ГОСТ 1625-89 (СТ СЭВ 2337-80) Формалин технический.

Технические условия

ГОСТ 1692-85 Известь хлорная. Технические условия

ГОСТ 2263-79 Натр едкий технический. Технические условия

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством

ГОСТ 5100-85Е Сода кальцинированая техническая. Технические условия

ГОСТ 14202-69 ССБТ Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки

ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування

ДСТУ 2908-94 Монохлорамін ХБ технічний. Технічні умови

ТУ 6-01-46-89387-16-89 Хлорамин. Технические условия

ТУ 6-00-0204889-06-91 Синтетичний миючий засіб СМЗ - 1М.

Технічні умови

ТУ У 6-00209651.160-98 Засіб мийний рідкий "ЕКСАН - ПРО".

Технічні умови

ТУ У 6-00209651.160-98 Засіб мийний рідкий "Промо - 41".

Технічні умови

ТУ У 6-00209651.162 -98 Засіб мийний рідкий "Промо - 51".

Технічні умови

ТУ У 6-00209651.162 -98 Засіб мийний рідкий "ЕКСАН - М".

Технічні умови

ТУ У 6-00209651.163 -98 Засіб мийний рідкий "Промо - 21".

Технічні умови

ТУ У 6-00209651.163 -98 Засіб мийний рідкий "Лойран - М".

Технічні умови

ТУ У 6-00209651.184 -98 Засіб мийний рідкий "Промо - 61". Технічні умови.

ТУ У 6-00209651.185 -98 Засіб мийний рідкий "Промо - 11", "Промо-12", "Промо - 13". Технічні умови

ТУ У 6-00209651.190 -98 Засіб мийний рідкий "Промо - 81".

Технічні умови

ТУ 6-15-851-89 Засіб мийний "Дезмол". Технічна умови

ТУ 10 РФ 644 - 90 Моющее средство "РИК". Технические условия

ТУ 550.М.М.19484325.02-93 Хлоран. Технические условия

ТУ У 22902465.004-95 Хлорантоін. Технічні, умови

ТУ У 22902465.009-99 Засіб мийний технічний "Вімол". Технічні умови

ТУ У 22920528.002-97 "Дезактін". Технічні умови

СНиП II - 4 - 79 Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. Затверджений Держбудом СРСР 27.06.79

СНиП II - 89 - 80 Генеральные планы промышленных предприятий.

Затверджений Держбудом СРСР 30.1.2.80 N 123

СНиП 2.01.02 - 85 Противопожарные нормы. Затверджений Держбудом СРСР 04.10.85

СНиП 2.04.01 - 85 Внутренний водопровод и канализация зданий.

Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85

СНіП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения

СНіП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения

СНиП 2.04.05 - 91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

Затверджений Держбудом СРСР 28.11.91

СНиП 2.09.02 - 85 Производственные здания. Затверджений Держбудом СРСР 10.12.85

СНиП 2.09.04 - 87 Административные и бытовые здания.

Затверджений Держбудом СРСР 30.12.87. N 313

СНиП 2.11.01 - 85 Складские здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.85

СНиП 3.05.05-84 Технологическое оборудование и технологические трубопроводы. Затверджений Держбудом СРСР 07.05.84 N 72

ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення. Затверджені наказом Держкоммістобудування України 05.10.94 N 48

ОНТП 24 -86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. Затверджені МВС СРСР 27.02.86

СанПіН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест. Затверджений Головним державним санітарним лікарем СРСР 5.08.88 N 4690-88

СанПін 4630-88 - Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднення

ДСП (ДержСанПіН) Державні санітарні правила. Планування та забудови населених пунктів. Затверджено наказом МОЗ України від 19.06.96 N 173

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої та локальної вібрації

ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

НАОП 1.8.10-3.06-73 Норми санітарного одягу та санітарного взуття для робітників олійно-жирової промисловості. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 12.03.73, протокол N 8

НАОП 1.8.10-3.07-73 Норми санітарного одягу та санітарного взуття для робітників наскрізних професій та молодшого обслуговуючого персоналу підприємств харчової промисловості.

Затверджені Мінхарчопромом СРСР 12.03.73, протокол N 9

НАОП 1.8.10-3.08-73 Норми санітарного одягу та санітарного взуття для інженерно-технічних працівників підприємств харчової промисловості. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 12.03.73, протокол N 9

ДНАОП 1.8.10-3.09-98 Типові галузеві норми безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту в харчовій промисловості. Затверджені наказом Держнагляд праці 10.06.98, N 115

3.1. Планування території підприємства повинно забезпечувати найбільш сприятливі умови для виробничого процесу та праці, здійснюватися у відповідності з чинними будівельними нормами та правилами.

3.2. Розміщення нових, діючих та реконструйованих підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукцію, повинно відповідати нормам СНіП 11-89-80, ДНАОП 1.8.10-1.06-97 та ДСП від 19.06.96 N 173.

Нові підприємства необхідно розташовувати на території, передбаченій схемою або проектом районного планування, генеральним планом міста або іншого населеного пункту, проектом планування промислового району.

3.3. За функціональним використанням територію підприємства підрозділяють на зони:

- передзаводську;

- виробничу;

- підсобно-складську;

Передзаводську зону підприємства розташовують зі сторони основних під'їздних та пішохідних мереж. Розміри передзаводської зони в залежності від кількості працюючих встановлюються згідно СНіП 11-89-80.

У передзаводській зоні розміщуються будинок управління і санітарно-побутові приміщення, контрольно-пропускний пункт, майданчик для стоянки власного транспорту.

У виробничій зоні - виробничі приміщення, ремонтно-механічні майстерні.

У підсобно-складській зоні - будинки та споруди підсобного призначення (котельня, градирні, насосні станції, склади аміаку, мастильних засобів, палива, навіси для зберігання резервних та будівельних матеріалів, тари).

Промислові підприємства згідно ДСП слід розташовувати на підвищених ділянках з добрим природним провітрюванням з підвітряного боку відносно заселеної території. При цьому слід орієнтуватися на середньорічну та сезонну розу вітрів.

3.4. Промислові об'єкти, то є джерелами забруднення навколишнього середовища, повинні відокремлюватися від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об'єктів.

Згідно цієї класифікації підприємства маргаринової промисловості відносяться до IV класу з санітарно-захисною зоною 100 м., а підприємства, які виробляють майонезну продукцію відносяться, до V класу з санітарно-захисною зоною 50 м.

3.5. На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи. Територія санітарно-захисної зони не повинна розглядатися як резерв розширення підприємства.

3.6. На території підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукцію, слід передбачати мінімально необхідну кількість будівель. Промислові допоміжні та складські приміщення об'єднують в одну або декілька загальних споруд. Розміщення будівель, які стоять окремо, допускається тільки при технічно-економічному обґрунтуванні або технологічній необхідності.

3.7. Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється.

3.8. Гаражі на підприємстві слід передбачати лише для спеціалізованої техніки (рятувальної і пожежної служб, аварійної техдопомоги). При відсутності в районі будівництва автомобільних господарств по обслуговуванню підприємств допускається передбачати для підприємств гаражі не менше, ніж на 15 вантажних автомашин.

3.9. Під'їздні шляхи, тротуари, господарські майданчики, навантажувальні рамки повинні бути покриті твердим покриттям або асфальтовані.

3.10. Відстані між будівлями та спорудами в залежності від ступеня вогнестійкості та категорії виробництв слід приймати згідно з вимогами чинних СНіП 11-89-80.

3.11. Відстані між будівлями та спорудами з освітленням через віконні прорізи, повинні бути не менше найбільшої висоти до верху карниза будівель, споруд, які розташовані навпроти, і не менше величин, указаних у СНіП 11-89-80.

3.12. Будівельні та інші господарчі матеріали повинні зберігатися на складах або під навісом, а при тимчасовому зберіганні - старанно укриватися брезентом.

3.13. Жироловки слід розташовувати так, щоб у випадку аварії рідина при розтіканні не загрожувала затопленням підприємству або іншим промисловим, житловим та громадським будівлям і спорудам.

3.14. На майданчиках підприємства слід передбачити закриту мережу дощової каналізації.

3.15. На території не повинно бути дільниць із застійними або ливневими водами. Для стоку ливневих вод при плануванні поверхні території повинні бути передбачені ухили, спрямовані від будівель та інших споруд до водозбірників (з загальним ухилом в бік господарчого двору).

Водостоки (канали) для відводу ливневих вод повинні регулярно чиститися і своєчасно ремонтуватися.

3.16. Господарчий двір повинен мати зону розриву з виробничою частиною території не менше 25 м і знаходитися з підвітряного боку. Зона розриву має бути озеленена.

3.17. Для озеленення майданчиків підприємств слід використовувати місцеві види дерев та кущів, які мають санітарно-захисні властивості. У зоні розташування підприємств харчової промисловості забороняється використовувати насадження дерев, які виділяють при цвітінні волокнисті речовини та пухнасте насіння.

3.18. На території підприємства слід передбачити упорядковані майданчики для відпочинку працюючих згідно з чинними СНіП 11-89-80.

3.19. Для збору та тимчасового зберігання відходів та сміття повинні бути установлені водонепроникні збірники або контейнери з кришками, які щільно закриваються.

3.20. Розміщення збірників для сміття дозволяється не ближче 25 м від виробничих та складських приміщень на асфальтових або бетонованих майданчиках, площа яких перевищує загальну площу основи приймальників на 1 м в усі сторони.

3.21. Видалення відходів і сміття із сміттєзбірників проводиться регулярно з наступним миттям і дезинфекцією сміттєзбірників та майданчика, на якому вони розташовані. Дезінфекцію проводять 10% розчином хлорного вапна (на відро води 1 кг хлорного вапна), 20% розчином свіжо погашеного вапна або іншим рівноцінним дезинфікуючим засобом, дозволеним МОЗ України. При централізованому збиранні сміття сміттєзбірники і контейнери доставляються на підприємство чистими та дезинфікованими.

Вивіз відходів та сміття виконується спеціальним транспортом, використання якого для перевезення сировини та готової продукції забороняється.

3.22. Туалети для відвідувачів, експедиторів, шоферів, розвантажувальників тощо рекомендується упорядковувати блоковано з допоміжними будівлями з самостійним виходом із туалетів на територію.

Туалети, які стоять окремо, повинні знаходитися на відстані не менше 25 м від виробничих приміщень та повинні бути підключені до каналізації.

Туалети повинні постійно утримуватися в чистоті та щоденно дезінфікуватись 10% розчином хлорного вапна або іншими рівноцінними дезинфікуючими засобами, дозволеними МОЗ України.

3.23. Прибирання території необхідно проводити щоденно. В літній період слід проводити регулярний полив території і зелених насаджень. Взимку територію (проїзди, проходи) необхідно чистити від снігу та криги, а під час ожеледиці посипати піском або сіллю.

На території мають бути обладнані поливні крани. Прибирання території повинно бути механізовано.

3.24. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками, показниками швидкості руху транспорту і знаками безпеки згідно з правилами чинними в Україні. Необхідна кількість дорожніх знаків і показників та місця їх встановлення повинні обґрунтовуватися схемою організації руху транспортних і пішохідних потоків.

3.25. Вантажопотоки на заводському подвір'ї не повинні мати зустрічних і, по можливості, перехресних напрямків.

4.1. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств, розміщення, влаштування, експлуатація та порядок обслуговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНіП 2.04,01.-85, СНіП 2.04.02-84, СНіП 2.04.03-85 і ГОСТ 12.3.006-75.

4.2. Підприємство повинно мати кількість води, достатньої для виробничих, господарсько - питних потреб, пожежегасіння та для поливу зелених насаджень.

4.3. Труби, арматура, обладнання і матеріали, які застосовуються при установці внутрішніх систем холодного і гарячого водопостачання, каналізації та водопроводів повинні відповідати вимогам СНіП 2.04.01-85. При транспортуванні і зберіганні питної води необхідно застосовувати труби, матеріали і антикорозійні покриття, дозволені МОЗ України.

4.4. Якість холодної і гарячої води, яку подають на господарсько - питні потреби, повинна відповідати ГОСТ 2874-82. Якість води, яку подають на виробничі потреби, визначається технологічними потребами.

Підприємства повинні забезпечуватися достатньою кількістю питної води, яка розраховується відповідно до проектної документації з урахуванням обсягу виробництва маргаринової та майонезної продукції і чинних норм витрачання води. Підприємства можуть підключатися до міської водопровідної мережі або мати власні артезіанські свердловини з обов'язковим обладнанням внутрішнього водопроводу відповідно до вимог чинних СНіП 2.04.01-85. Внутрішній водопровід, який живиться від міської водопровідної мережі, не повинен мати безпосереднього з'єднання з водопроводом, що живиться із місцевого джерела водопостачання.

4.5. Система водопостачання підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукції, повинна мати резервуари чистої води для забезпечення гарантованої подачі води у "години пік" у випадку перебоїв з подачею води внаслідок аварій. Обмін води в резервуарах необхідно забезпечувати в термін, що не перевищує 48 годин. Очистку і дезинфекцію резервуарів в плановому порядку проводять в залежності від показників якості води, але не рідше одного разу на квартал.

4.6. Вибір системи внутрішнього водопостачання слід здійснювати в залежності від техніко - економічної діяльності, санітарно - гігієнічних та протипожежних вимог.

З'єднання мереж господарсько - питного водопроводу з мережами водопроводів, які подають воду непитної якості, забороняється.

4.7. Виробничі системи водопостачання повинні задовольняти технологічні потреби і не спричиняти корозії апаратури і трубопроводів, відкладенню солей і обростанню трубопроводів і апаратів.

4.8. У виробничих приміщеннях в залежності від потреби необхідно передбачати такі системи внутрішніх водопроводів:

- господарсько - питні;

- протипожежні;

- виробничі.

4.9. У системах водопостачання необхідно передбачити заходи щодо зниження шуму та вібрації арматури і трубопроводів.

4.10. Не дозволяється з'єднувати трубопроводи системи гарячого водопостачання з трубопроводами, які подають гарячу воду непитної якості на технологічні потреби.

Використовувати гарячу воду із системи водяного опалення забороняється.

4.11. Мережі технічного і технологічного водопостачання повинні бути пофарбовані згідно з ГОСТ 14202-69.

4.12. У кожному виробничому цеху та відділенні повинні бути встановлені раковини для миття рук з підведеною до них гарячою та холодною водою. Для точок з витратою теплої води необхідно встановлювати змішувачі.

Умивальники повинні бути забезпечені милом, дезинфікуючими розчинами та електричними рушниками або рушниками разового користування. Раковини повинні розміщуватися у кожному виробничому цеху біля входу, а також у місцях, зручних для користування ними.

4.13. Установку поливних кранів необхідно передбачати:

- у виробничих приміщеннях з вологим прибиранням;

- в туалетах з трьома унітазами і більше;

- у душових приміщеннях з трьома душами і більше.

4.14. Забезпечення працюючих питною водою проводиться через установки для забезпечення газованою водою або фонтанчики.

Установки для забезпечення газованою водою повинні мати обладнання для механічного миття стаканів або забезпечуватись стаканами одноразового використання.

4.15. Промислові стічні води із цехів та відділень, в яких проводиться переробка жирів та олій, повинні перед спуском в міську каналізацію пропускатися через цехові та загальнозаводські жироловки з подальшою обробкою (при необхідності) в спеціальних установках для очистки стічних вод.

4.16. Стічний трубопровід для жироловок повинен бути як можна коротшим та з достатньою кількістю ревізій.

4.17. Спуск продуктів виробництва в каналізацію навіть при аварії забороняється. На цей випадок повинна бути передбачена спеціальна ємкість.

4.18. Каналізаційні мережі для промислових стічних вод необхідно періодично очищати від осадів.

4.19. Контроль за стічними водами відбувається на виході, в міську каналізацію або у водойми. Аналізу підлягає середньодобова проба на вміст жиру, відстій за об'ємом, рН.

4.20. Очисні споруди повинні утримуватись в належному стані і не бути джерелом забруднення води, ґрунту та повітря.

4.21. Нагляд за технічним та санітарним станом очисних споруд повинен покладатися на спеціально призначену особу.

4.22. Для підприємств малої потужності допускається використання локальних очисних споруд (пісчано-гравільні фільтри, підземні поля фільтрації та інші у відповідності з обсягом: стоків, що скидаються).

4.23. Умови виведення та спуску промислових і господарчо-фекальних стічних вод повинно бути узгоджено з органами місцевого санітарного нагляду та відповідати вимогам СанПіН 4630. Охорона ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами повинна здійснюватись в відповідності з вимогами СанПіН 42-128-4690.

5.1. Освітлення виробничих, адміністративних і побутових приміщень виконуються у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості (КПО).

5.2. В усіх виробничих та допоміжних приміщеннях повинні бути прийняті заходи щодо максимального використання природного освітлення. Світлові отвори не дозволяється загороджувати виробничим обладнанням, готовими виробами, напівфабрикатами тощо як в середині, так і зовні будівлі, замінювати скло фанерою картоном тощо.

5.3. Природне освітлення виробничих приміщень повинно відповідати вимогам чинних будівельних норм та правил СНІП 11-4-79.

5.4. Штучне освітлення у цехах і складських приміщеннях повинно відповідати чинним будівельним нормам та правилам СНіП 11-4-79 і ДНАОП 1.8.10-1.06-97 (додаток N 3).

5.5. Засклена поверхня світлових отворів (вікон, ліхтарів тощо) повинна очищатись по мірі забруднення, але не менше 1 разу в квартал.

5.6. Розбите скло у вікнах слід негайно замінити цілим. Вставляти у вікна з'єднане скло забороняється.

5.7. Для загального освітлення виробничих, приміщень слід застосовувати переважно люмінесцентні лампи.

5.8. Світильники з люмінесцентними лампами повинні мати захисну сітку, розсіювач або спеціальні лампові патрони, які виключають можливість випадання ламп із світильників. Світильники із лампами розжарювання повинні мати суцільне захисне скло.

5.9. В приміщеннях, де виконуються зорові роботи V і VI розрядів, допускається зниження норми освітлення на одну ступінь шкали при короткочасному перебуванні людей або при наявності обладнання, яке не потребує постійного обслуговування.

5.10. У цехах з повністю автоматизованим технологічним процесом необхідно передбачити освітлення для нагляду за роботою обладнання, а також світильники загального і місцевого освітлення, які додатково вмикають для забезпечення необхідного освітлення при ремонтно-налагоджувальних роботах.

5.11. Освітлювальні прилади та арматура повинна утримуватись в чистоті та протиратись по мірі необхідності, але не рідше 1 разу на тиждень.

5.12. В разі зміни призначення виробничого приміщення, а також при перестановці або заміні одного обладнання іншим, освітлювальні установки повинні бути відповідним чином переобладнанні та пристосовані до нових умов без відхилень від норм освітлення.

5.13. На виробництві необхідно щорічно проводити перевірку освітлення робочої поверхні на відповідність її санітарним нормам.

5.14. Світильники місцевого освітлення повинні мати конструкцію та розміщення, яке забезпечує відсутність прямих та відображених променів.

5.15. Забороняється вживати переносні лампи та розміщувати світильники безпосередньо над відкритим обладнанням.

Примітка. Для обстеження внутрішньої поверхні апаратів необхідно використовувати низьковольтові переносні лампи з захисною сіткою.

5.16. Спостереження за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладають на технічно підготовлених осіб.

6.1. З врахуванням технологічних умов, цехи, склади готової продукції, допоміжні та побутові приміщення мають бути забезпечені механічною або природною припливно-витяжною вентиляцією, опаленням і кондиціонуванням, які забезпечують нормовані мікрокліматичні умови та чистоту повітря робочої зони згідно з чинними будівельними нормами та правилами СНіП 2.04.05-91, ДНАОП 1.8.10-1.06-97 (додаток 1), ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.007.

6.2. Рівень шуму і вібрації від роботи обладнання і системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря в приміщеннях, де встановлено це обладнання, не повинен перебільшувати 80 дБА, а при імпульсному шумі - 75 дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.039-99.

6.3. Опалювальне та вентиляційне нестандартизоване обладнання має бути виготовлене з матеріалів, дозволених щодо цього обладнання.

6.4. Гарячі поверхні опалювального та вентиляційного обладнання, трубопроводів і повітроводів, в яких гази, пари, аерозолі, пил створюють небезпеку займання, слід ізолювати.

6.5. Кондиціонування слід передбачати для забезпечення нормальних метеорологічних умов і чистоти повітря робочої зони приміщень або на окремих її дільницях.

7.1. Виробничі приміщення

7.1.1. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам СНіП 2.09.02-85, СНіП 2.09.04-87, СНіП 2.11.01-85 та ДНАОП 1.8.10-1.06-97 (додаток 8).

7.1.2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинно виконуватись згідно з вимогами ДБН А.3.1-3-94.

7.1.3. Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватись згідно з чинною "Інструкцією з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості".

7.1.4. Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без проекту, узгодженого з місцевими органами СЕС, державного пожежного нагляду і Держнагляду охорони праці.

7.1.5. На вході до приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням його категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки у відповідності з ОНТП 24-86 і. класу зони щодо ПУЕ згідно з ДНАОП 1.8.10- 1.06-97 (додаток 4).

7.1.6. Розміщення складів видачі сировини, напівфабрикатів у виробничих приміщеннях в кількості, встановленій нормами технологічного проектування для забезпечення технологічного процесу, але не більше добової потреби, допускається безпосередньо у виробничих приміщеннях відкрито або з сітчастими загородженнями.

7.1.7. У реконструйованих підприємствах не дозволяється розташовувати основні виробничі цехи у напівпідвальних та підвальних приміщеннях.

7.1.8. Цехи та відділення підприємств повинні відповідати гігієнічним та технологічним вимогам, розташовуватися по ходу технологічних процесів та бути зручними для взаємозв'язку. Відділення з підвищеним вмістом пилу, газу та вологи ізолюються.

7.1.9. Мікроклімат в цехах виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99.

7.1.10. Стеля та стіни в усіх виробничих приміщеннях повинні бути поштукатурені, побілені та утримуватись в полагодженому стані.

7.1.11. Панелі виробничих приміщень на висоту не менше 2,8 м облицьовують плиткою або фарбують масляною фарбою.

7.1.12. Для запобігання від пошкоджень облицювання та пофарбування на стінах, колонах, дверних отворах необхідно встановлювати відбивні обмеження на підлозі.

7.1.13. Побілка та фарбування усіх виробничих приміщень проводиться не рідше одного разу на рік, при чому стеля, стіни, кутки, якщо на них з'явилося забруднення, вологість, кіпоть тощо біляться та фарбуються в залежності забруднення. При наявності плісені стіни, стелі, перед побілкою обробляються мікоцидними антисептиками, дозволеними МОЗ України для харчових підприємств.

Місце з облупленою штукатуркою необхідно негайно заштукатурити з наступною побілкою або фарбуванням за умови належного захисту продукції від попадання в неї зайвих предметів.

7.1.14. Підлога в усіх виробничих приміщеннях повинна бути водонепроникною, з гладкою, але не слизькою, без щілин та вибоїн, зручною для очищення та миття поверхнею, з достатніми схилами до трапів.

7.1.15. Панелі виробничих приміщень не рідше 1 разу на тиждень протирають вологою ганчіркою, змоченою мильно-лужним розчином або миють гарячою водою з миючим розчином.

7.1.16. Всі двері виробничих приміщень повинні регулярно промиватися гарячою водою з миючим розчином і протиратися насухо. Особливо ретельно повинні протиратися ручка та нижня частина дверей. Зовнішні двері промиваються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на тиждень.

7.1.17. Поручні на сходах повинні промиватися не рідше одного разу на зміну. Східці підмітають вологими швабрами та миють не рідше одного разу на зміну.

7.1.18. Підлогу в виробничих приміщеннях щоденно миють гарячою водою з миючим розчином або лужним розчином та протирають насухо.

7.1.19. Каналізаційні трапи повинні влаштовуватись в усіх виробничих цехах і відділеннях.

Підлога повинна мати ухил 2% в бік каналізаційних трапів; трапи повинні мати грати і гідравлічні затвори. Трапи необхідно розміщувати біля випусків стоків від устаткування, але не менше одного трапу на 100 кв.м. підлоги.

Злив стічних вод від устаткування до каналізації повинен здійснюватись закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення, а також влаштування відкритого жолобу для їх стікання до каналізації не допускається.

7.1.20. Трапи та стічні лотки щоденно очищають, миють гарячою водою з миючим розчином або лужним розчином та дезінфікують 5-10% розчином хлорного вапна або іншими дезинфікуючими засобами, дозволеними МОЗ України для застосування з аналогічною метою.

7.1.21. У виробничих приміщеннях внутрішнє скло в рамах промивають по мірі забруднення, але не рідше одного разу на тиждень.

7.1.22. Грати та інша огорожа, вентиляційні камери та канали повинні очищатися робітниками (електромонтерами, слюсарями) періодично по мірі забруднення при повному вимкненні двигунів та рубильників.

7.1.23. Кабіни підйомників повинні щоденно очищатися та протиратися при дотриманні усіх правил техніки безпеки в присутності ліфтера.

7.1.24. Перед входом у виробничі приміщення мають бути пристосування для очистки взуття та килими, змочені дезинфікуючим розчином.

7.1.25. Прибирання виробничих, допоміжних та побутових приміщень в усіх змінах повинні виконуватися прибиральницями, а прибирання робочих місць самими робітниками.

Примітка. Використання прибиральниць на виробничих процесах забороняється. Прибиральниці мають бути забезпечені спеціальним одягом та інвентарем, засобами для миття та чистки (сода, миючі речовини тощо). Прибиральний матеріал, інвентар для прибирання виробничих приміщень повинен маркуватися та зберігатися окремо в шафах; забороняється використовувати його з іншою метою, окрім тієї, що позначена при маркуванні.

7.1.26. Ганчір'я та дрібний інвентар, які використовують при санітарній обробці, після кожної зміни очищають, ретельно промивають в спеціальних приміщеннях, дезинфікують та висушують.

7.1.27 Виробничі та допоміжні приміщення утримуються в чистоті та порядку, цехи передаються від зміни до зміни з обов'язковими записами зауважень перевірок санітарного стану в спеціальному журналі.

7.1.28. Забороняється проводити ремонти виробничих приміщень та обладнання без зупинки технологічного процесу. Місця дрібних ремонтних робіт повинні бути огороджені і максимально ізольовані від процесу виробництва продукції.

7.1.29. Інструктаж нових робітників про правила прибирання покладається на бригадира, майстра, змінного інженера.

7.2. Складські приміщення

7.2.1. Склади, в тому числі навіси, естакади, відкриті складські майданчики загального призначення (готової продукції, сировини, напівфабрикатів та матеріалів) повинні відповідати вимогам СНіП 2.11.01-85 та СНіП 2.01.02-85.

7.2.2. Склади для зберігання балонів, заповнених газами, повинні відповідати вимогам правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, та правил безпеки у газовому господарстві.

7.2.3. Тара для зберігання речовин та матеріалів повинна відповідати вимогам нормативних документів.

7.2.4. Зберігання хімічних речовин, реактивів, вибухопожежонебезпечних матеріалів повинне здійснюватись з дотриманням вимог порядку сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів згідно з правилами пожежної безпеки в Україні.

7.2.5. Підлоги складських приміщень повинні мати тверде рівне покриття, що забезпечує їх прибирання та безперешкодне переміщення транспортних засобів.

7.2.6. Підлоги складів і майданчиків для зберігання кислот і лугів повинні бути виготовлені з матеріалів, стійких до впливу кислот і лугів (кислотостійкі плити, вініпласт тощо).

7.2.7. Склади хлору, кислот, лугів та інших реагентів повинні обладнуватись постійно діючою механічною та аварійною вентиляцією у відповідності з СНіП 2.04.05-91.

7.2.8. Миючі та дезинфікуючі засоби необхідно зберігати в щільно закритій тарі.

7.3. Виробничі лабораторії

7.3.1. Приміщення виробничих лабораторій повинні мати припливно-витяжну вентиляцію, водопровід, каналізацію, електропостачання, центральне опалення, а також витяжні шафи, обладнані місцевими вентиляційними пристроями.

7.3.2. Кімнати, призначені для робіт з їдкими та легкозаймистими речовинами, повинні бути ізольованими від інших приміщень лабораторії та обладнані згідно з чинними правилами техніки безпеки та виробничої санітарії.

7.3.3. Робочі столи та витяжні шафи, які призначені для робіт з кислотами та лугами, повинні бути покриті антикорозійними матеріалами.

7.3.4. Для миття лабораторного посуду бажано передбачати окреме приміщення, яке містить відповідне обладнання.

7.3.5. Хімічні реактиви повинні мати відповідні етикетки і зберігатися в приміщеннях, обладнаних вентиляцією або у спеціальних шафах з дотриманням вимог порядку сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів згідно з правилами пожежної безпеки, чинними в Україні.

8.1. Улаштування санітарно-побутових приміщень повинно відповідати СНіП 2.09.04-87. Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням для підприємств олійно-жирового виробництва подано в ДНАОП 1.8.10-1.06-97 додаток 2.

8.2. В гардеробних кількість відділень та гачків вішалок для домашнього та спецодягу повинна відповідати обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу - чисельності у двох суміжних змінах.

8.3. Забороняється сумісне зберігання спеціального, санітарного та власного одягу.

8.4. При обліковій чисельності працюючих на підприємствах до 50 чоловік допускається передбачення загальних гардеробних для всіх груп виробничих процесів.

8.5. Кількість душових, умивальників та спеціальних побутових улаштувань необхідно приймати за чисельністю працюючих в зміні або частини цієї зміни, що одночасно закінчує працю.

При кількості жінок, які працюють у найбільш багаточисельній зміні, що перевищує 100, необхідно обладнувати приміщенням для особистої гігієни жінки. При меншій кількості працюючих жінок обладнують спеціальну кабіну з гігієнічним душем при туалеті у побутових приміщеннях.

8.6. Встановлення туалетів проводять із розрахунку один унітаз на 15 чоловік працюючих тієї чи іншої статі. Вхід до вбиральні повинен передбачатися через тамбур з дверима, які самозачиняються.

8.7. В туалетах, душових, жіночих кімнатах гігієни, гардеробах прибирання повинно проводитись кілька разів на день із застосуванням гарячої води, миючих та дезинфікуючих засобів. Унітази, пісуари, підлогові чаші періодично очищаються від сечокислих солей технічною соляною кислотою, або іншими аналогічними засобами, дозволеними МОЗ України.

8.8. Для прибирання та дезинфекції санвузлів має бути виділений спеціальний інвентар (відра, ганчірки, щітки тощо) з розрізнювальним пофарбуванням та маркуванням. Прибиральний інвентар для прибирання санвузлів повинен зберігатися окремо від інвентарю для прибирання інших побутових приміщень. Забороняється використовувати його для прибирання інших приміщень.

При кожному прибиранні у туалеті (2-3 рази на день) протирають окремо виділеною тканиною, змоченою дезінфікуючим засобом, дозволеним до застосування, вентилі водопровідних кранів, а також ручки і защіпки дверей, спускові ручки та інші поверхні, яких торкаються руки людини при відвідуванні туалету.

Перед входом у туалет повинен бути килимок, який необхідно зволожувати 2-3 рази за зміну дезінфікуючим засобом, дозволеним МОЗ України.

8.9. Улаштування приміщення охорони здоров'я згідно з ДНАОП 1.8.10-1.06-97 (ч. 4.1, р. 6.3.3).

8.10. Улаштування приміщення підприємств громадського харчування, торгівлі, служби побуту згідно з ДНАОП 1.8.10-1.06-97 (ч. 1, р. 6.3.4).

Пункти харчування можуть розміщуватися у складі побутових приміщень або в окремо розташованих приміщеннях. Кількість посадочних місць повинно складати не менше 40% від числа працюючих в одній зміні. Кімнати для споживання їжі оснащують кип'ятильниками, холодильниками, раковинами для миття посуду і рук, шафами для продуктів і посуду. При кількості робітників понад 200 чоловік споживання їжі організовують в їдальні.

Біля входу в їдальню встановлюють умивальники із змішувачами гарячої і холодної води та з електрорушниками або з рушниками одноразового використання, при необхідності обладнують гардеробні. Кількість гачків на вішалках повинна відповідати кількості посадочних місць.

Приймати їжу безпосередньо в цеху не дозволяється.

8.11. Категорично забороняється використовувати побутові приміщення для інших потреб.

8.12. В побутових приміщеннях необхідно регулярно прибирати та підтримувати чистоту.

9.1. Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам безпеки на протязі всього періоду експлуатації при дотриманні вимог, встановлених експлуатаційною документацією.

Обладнання, що надходить за імпортом, повинно мати позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

9.2. Промислове обладнання є джерелом шуму та вібрації, воно має бути виконано та змонтовано так, щоб шум та вібрація в передбачених умовах та режимах експлуатації відповідали вимогам ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.039-99, ГОСТ 12.1.029-80, ГОСТ 12.4.051-87.

9.3. Обслуговування та експлуатація обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.124-90, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.085-82 та іншій нормативній документації, чинній в Україні.

9.4. Всі частини обладнання, які контактують з продукцією, мають бути виготовлені із матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для застосування в продовольчому машинобудуванні та харчовій промисловості.

9.5. Агрегати, апаратура та інше обладнання повинні бути розташовані таким чином, щоб до них був забезпечений вільний доступ.

9.6. Інвентар слюсарів та інших ремонтних робочих повинен знаходитися у переносних інструментальних ящиках.

9.7. Апаратура, обладнання та інвентар повинні систематично підлягати чищенню, миттю. Поверхня обладнання повинна бути гладкою, легко митися та дезінфікуватися.

9.8. Устаткування, яке має мішалки, змійовики, скребки, вивантажувальні шнеки тощо повинно бути обладнано блокувальними пристроями, які забезпечують вимикання при відкриванні накривок.

9.9. Пуск в експлуатацію апаратури та обладнання після ремонту та реконструкції дозволяється тільки після миття, дезинфекції, перевірки бактеріологом щодо чистоти та огляду їх начальником цеху та начальником зміни (бригадиром).

9.10. Механізми керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та мати чіткі позначення згідно з ГОСТ 12.4.040-78 або написи, що пояснюють їх функціональне призначення.

9.11. Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах, крім того, кожна машина, що входить до складу потокової лінії, повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування, розташованими безпосередньо на машині.

9.12. Вимоги до розміщення виробничого устаткування та вимоги до механізмів керування ним згідно з ДНАОП 1.8.10-1.06-97 (ч. 1, р. 8.3, 8.6).

9.13. Технологічне обладнання підприємств малої потужності (незалежно від форм власності) повинно мати повну комплектацію, необхідну для вироблення високоякісної продукції.

9.14. На процесах, що потребують контролю температурного режиму, необхідно встановлювати контрольно-реєструючі прилади. Термограми повинні зберігатися у лабораторії або у начальника цеха на протязі одного року.

Температура зовнішніх поверхонь обладнання, та трубопроводів не повинна перевищувати 45 град.C.

9.15. Миття технологічного обладнання

Одним із важливих заходів щодо дотримання санітарного режиму на підприємствах, які виробляють маргаринову та майонезну продукцію, є миття технологічного обладнання, трубопроводів, виробничих приміщень та тари. Для пропарювання та миття апаратів, механізмів, трубопроводів в цехах мають бути передбачені спеціальні штуцери на водопроводі та паропроводі з надійно закріпленими на них шлангами.

Миття обладнання підрозділяється на такі етапи:

Промивка обладнання відразу після закінчення роботи даного апарату холодною водою (молочне обладнання) або водою з температурою (35-40) град.C (жирова апаратура) забезпечує видалення білкових часток та жирової емульсії.

Миття обладнання гарячими миючими розчинами для повного видалення усіх органічних залишків. Температура миючого розчину при циркуляційному митті має бути (60-80) град.C, при ручному - (45-50) град.C;

Для миття обладнання маргаринових та майонезних цехів застосовують миючі синтетичні порошки, дозволені Міністерством охорони здоров'я України для харчової промисловості, типу А, Б та В (в залежності від твердості води):

порошок типу А - при твердості води більше 5,35 мг-екв/л;

порошок типу Б - при твердості води до 5,35 мг-екв/л;

порошок типу В - при твердості води до 2 мг-екв/л.

Концентрація синтетичних миючих, засобів у миючому розчині не повинна перевищувати:

- 0,5% - при ручному митті обладнання;

- 1,0% - при механічному митті обладнання.

Концентрація каустичної соди у миючому розчині не повинна перевищувати:

- 0,2% - при ручному митті обладнання;

- 2,0% - при механічному митті обладнання.

При митті обладнання із алюмінію каустичну соду не застосовують. Концентрація кальцинованої соди у миючому розчині не повинна перевищувати:

- 0,5% - при ручному митті обладнання;

- 2,0% - при механічному митті обладнання.

Миття обладнання гарячою водою з температурою (60-80) град.C для повного видалення з поверхні обладнання миючих засобів.

Миття обладнання розчинами дезинфікуючих засобів або обробка парою для повного знищення мікрофлори, яка залишилася після миття.

Для дезинфекції обладнання використовують (0,5-1,0)% розчини хлорного вапна, хлораміну або іншого дезинфікуючого розчину, дозволеного МОЗ України. Температура дезинфікуючих розчинів становить (15-20) град.C.

Дезінфекційні засоби повинні бути гарантованої ефективності та безпечності, внесені до Облікового переліку Засобів в Україні, мати інструкцію (методичні вказівки) щодо застосування, затверджені Головним державним санітарним лікарем України або його заступником і мати посвідчення про можливість застосування в Україні.

Найбільшу небезпеку з точки зору накопичення мікрофлори становлять трубопроводи, миття та дезинфекція яких ускладнена. Крім того, в кожному окремому випадку необхідно брати до уваги матеріал, з якого виготовлено обладнання, та процеси, які проводяться в даному апараті. Для полегшення та більш якісного миття трубопроводи маргаринових та майонезних цехів повинні легко та зручно розбиратися і збиратися.

9.16. Миття обладнання періодичних ліній виробництва маргарину

Миття апаратури здійснюється за допомогою механічної дії (струмінь води, щітки, йоржі, циркуляція миючих розчинів в замкненому циклі) та миючих засобів. Миття обладнання розрізняється за періодичністю його виконання та характером миючих та дезинфікуючих засобів.

- Баки для зберігання жиру, не рідше 1 разу в 30 діб повністю звільняють від жиру, пропарюють для видалення жирового шару, миють із застосуванням миючих засобів, потім промивають водою до повного видалення миючих засобів та сушать або, звільнивши повністю від жиру, проводять зачистку та ретельне сухе видалення залишків жиру.

- Ємкості для приготування емульгатору 1 раз на тиждень звільняють від емульгатору та миють із застосуванням миючих засобів, потім промивають гарячою водою до повного видалення миючих засобів та пропарюють або, звільнивши повністю від емульгатору, проводять зачистку та ретельне сухе видалення залишків емульгатору.

- Коробка нежирових компонентів на терезах або дозатори та трубопровід подачі їх в змішувачі. Щоденно по закінченню роботи коробку та трубопровід промивають теплою водою, змиваючи залишки водно-молочної фази. Потім миють миючими розчинами, промивають гарячою водою до повного видалення миючих засобів та пропарюють не менше 15 хвилин або проводять дезинфекцію дезинфікуючими розчинами та промивають водою. Рекомендується миття трубопроводів нежирових компонентів проводити циркуляційно.

- Коробка жирових компонентів на терезах або дозатори та трубопровід подачі їх в змішувач. Один раз на тиждень коробку та трубопровід пропарюють паром та миють з застосуванням миючих засобів, промивають гарячою водою та пропарюють не менше 15 хвилин.

- Солерозчинник.

Не рідше одного разу в десять днів солерозчинник звільняють від розчину солі і нерозчиненої солі та миють щітками, застосовуючи миючі засоби. Потім промивають водою до повного видалення миючих засобів та пропарюють або дезинфікують розчином дезинфікуючих засобів. Після розчинення кожної загрузки солі замінюють фільтри із миткалю на чисті.

Якщо розчин солі готують у ємкості, то кожного дня після того як розчин солі повністю вироблено, ємкість необхідно помити гарячою водою і прополоскати. Не рідше одного разу в 10 днів ємкість дезинфікують розчином дезинфікуючих засобів.

- Бачки для розчину цукру та трубопровід.

Кожного дня після того, як розчин цукру повністю вироблено, бачки необхідно помити вручну, промити гарячою водою із застосуванням миючих засобів та замінити фільтри. Потім ще промити гарячою водою до повного видалення залишків миючих засобів, пропарити на протязі 15 хвилин та висушити.

- Обладнання та комунікації, зв'язані з прийманням молока. Після перекачки молока в танк пастеризаційного відділення приймальний танк для молока та трубопровід, по якому перекачували молоко, промивають спочатку теплою водою, потім гарячою з миючими засобами та без них, пропарюють або дезинфікують розчином дезинфікуючих засобів, після чого промивають водою.