Відповідно до ст. 23 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" щодо надання відпусток працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на активні форми туберкульозу, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, такі працівники мають право на щорічну відпустку тривалістю не менш як 36 календарних днів, а працівники протитуберкульозних закладів, які захворіли на туберкульоз унаслідок виконання службових обов'язків, - на щорічну відпустку загальною тривалістю 45 календарних днів з використанням її в літній або інший зручний для них час.

Нагадуємо, що відповідно до законодавства України про відпустки (постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290, додаток 1) робітникам, керівникам і фахівцям, які безпосередньо обслуговують хворих на туберкульоз у туберкульозних (протитуберкульозних) лікувально-профілактичних установах (відділеннях, палатах, кабінетах), санаторно-лісових школах та інтернатах, дитячих будинках, дитячих садках (групах), яслахсадках (групах), дитячих яслах (групах) та будинках дитини (групах), будинках інвалідів (відділеннях), навчальних закладах для інвалідів надавалася основна щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні і додаткова відпустка за роботу в шкідливих для здоров'я умовах праці - 7 днів. Загальна тривалість відпустки названої категорії працівників становила 31 календарний день. З 1 січня 2002 р. набрала чинності ст. 23 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", згідно з якою загальна тривалість щорічної відпустки для цієї категорії працівників становить 36 календарних днів.