Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду

1. Затвердити методичні рекомендації "Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів" (додаються).

2. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду методичні рекомендації "Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів" довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Існуючі методичні підходи до оцінки і регламентації застосування пестицидів з позицій безпеки для професійних контингентів і населення передбачають переважне використання санітарних норм допустимого забруднення повітря (ГДК, ОБРВ). При цьому порівнюють концентрації, які утворюються з їх допустимими значеннями. Такий підхід дозволяє оцінювати забруднення виробничого, комунального, побутового, природного середовища.

В даний час при гігієнічному нормуванні і регламентації застосування пестицидів широко використовується оцінка шляхів, інтенсивності і тривалості їх впливу на людину (1, 2). Оцінці впливу на людину передують етапи, що включають оцінку токсичності досліджуваної речовини, залежності "доза-час-ефект", екстраполяцію експериментальних даних на людину і встановлення безпечного рівня впливу.

У різних сучасних методиках, що описують процес оцінки можливості виникнення токсичного ефекту у людини, використовується поняття "ризик".

Ризик залежить від наявності і сили прояву трьох складових: 1) шкідливого чинника, його потенційної і реальної небезпеки; 2) шляхів, інтенсивності і тривалості впливу; 3) організму і його чутливості до шкідливого чинника.

Стосовно регламентації використання пестицидів з позицій безпеки для людини, оцінка ризику дозволяє встановити ступінь можливості прояву токсичного ефекту в залежності від небезпечності речовини, шляхів, інтенсивності і тривалості експозиції і має очевидні переваги в порівнянні з оцінкою вмісту пестицидів в окремих об'єктах виробничого і навколишнього середовища.

У той же час, оцінка ризику ґрунтується на загальних принципах гігієнічного нормування, пов'язана з гігієнічними нормативами і системою гігієнічної регламентації.

Мета методичних рекомендацій "Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів" (далі - методичні рекомендації) - сприяти одержанню однорідної й достовірної інформації при дослідженні способів і умов застосування пестицидів для їх регламентації з позицій безпеки для професійних контингентів і населення, які піддаються інгаляційному і перкутанному впливу пестицидів під час і після їх застосування.

Методичні рекомендації призначені для науково-дослідних установ токсиколого-гігієнічного профілю МОЗ, лабораторій і кафедр, що займаються гігієнічною регламентацією пестицидів, практичних установ державної санітарно-епідеміологічної служби для оцінки умов застосування пестицидів і обґрунтування профілактичних заходів.

Запропонована програма досліджень (послідовність, обсяг, методики, ін.) не повинна зв'язувати творчої ініціативи наукових колективів і окремих дослідників у плані залучення і використання додаткових і особливо нових адекватних методик.

При проведенні досліджень, спрямованих на вивчення інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на різні групи людей (професійні контингенти і населення), використовують натурний гігієнічний експеримент, а при оцінці його результатів - експериментально встановлені параметри токсичності діючої речовини (далі - д.р.) і препаративної форми пестициду.

Умови проведення натурних гігієнічних досліджень повинні відповідати вимогам Державних санітарних правил "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 03.08.98 N 1 (далі - ДСП 8.8.1.2.001-98).

Інформація про параметри токсичності діючої речовини і препаративної форми пестициду повинні відповідати вимогам "Методических указаний по гигиенической оценке новых пестицидов" N 4263-87, переліку критеріїв небезпечності, що визначені "Гігієнічною класифікацією пестицидів за ступенем небезпечності", затвердженою постановою головного державного санітарного лікаря України від 03.08.98 N 2 (ДСанПіН 8.8.1.002-98).

Мета дослідження полягає в оцінці величини ризику інгаляційного та перкутанного впливу пестицидів на професійні контингенти і населення, розробці на її основі гігієнічних вимог і регламентів, що забезпечують збереження здоров'я людини під час і після застосування пестицидів.

Завдання дослідження: установити інгаляційну і перкутанну дози д.р. пестициду, що впливають на людину під час і після застосування даної препаративної форми; обґрунтувати допустимі інгаляційну і перкутанну дози д.р. пестициду; установити і оцінити величини ризику інгаляційного, перкутанного і комплексного впливу; обґрунтувати вимоги безпеки, санітарно-захисні зони, строки безпечного виходу людей для проведення робіт після застосування пестициду.

Об'єкт дослідження: повітря зони дихання, робочої зони, шкірні покрови, одяг, які забруднюються д.р. пестициду внаслідок хімічного захисту певної культури (об'єкта).

Предметом дослідження є масові концентрації і кількості д.р. пестициду в повітрі зони дихання, робочої зони, на шкірних покровах й одязі, умови виконання певних видів діяльності (хімічний захист, роботи або перебування на прилеглих та оброблених територіях/об'єктах під час та після хімічного захисту), що характеризують шляхи, інтенсивність і тривалість впливу д.р. на людину.

Дослідженню підлягають:

- пестициди, застосування яких передбачається різними суб'єктами господарювання (спеціалізованими підрозділами в агропромисловій або іншій галузі народного господарства, фізичними особами в особистих господарствах, на дачних, присадибних ділянках, у побуті);

- способи застосування (наземний, авіаційний);

- застосування за допомогою різноманітної апаратури (штангові, вентиляторні, ранцеві обприскувачі, пристрої для протруювання насіннєвого матеріалу, інші пристрої для застосування пестицидів);

- види обприскування (в залежності від норми витрати робочої рідини - багатолітражне, малолітражне, ультрамалооб'ємне);

- застосування на основних сільськогосподарських культурах (польові й овочеві, ягідники і виноградники, садові та високі шпалерні насадження), а також протруювання насіння та його висів;

- технології застосування робочих розчинів пестицидів (стрічкове внесення, дискретне обприскування, гербігація), застосування пестицидів у різноманітних агрегатних станах (у вигляді газу, твердих або рідких аерозолів), застосування отруєних принад, внесення гранульованих препаратів та ін.;

- застосування різних препаративних форм однієї діючої речовини;

- типові виробничі цикли (повторювані сукупності операцій, наприклад: підготування препарату до застосування, заправка апаратури або пристосувань, застосування препарату тощо), які багаторазово виконуються одним працюючим під час хімічного захисту рослин або інших об'єктів;

- механізовані, ручні роботи, типові цикли діяльності людини в технології вирощування культури або при використанні об'єктів після застосування пестицидів.

У цих методичних рекомендаціях терміни і поняття вживаються у такому значенні:

- ризик - міра можливості порушення рівня здоров'я людей у зв'язку з дією шкідливого чинника;

- професійні контингенти - особи, які виконують роботи з пестицидами в агропромисловій або інших галузях народного господарства;

- населення - особи, які індивідуально застосовують пестициди в особистих господарствах, на дачних, присадибних ділянках, у побуті, а також особи, які виконують роботи або знаходяться на прилеглих та оброблених територіях (об'єктах) під час та після застосування хімічного захисту в різних галузях народного господарства;

- експозиційна доза - міра, яка характеризує кількість пестициду, що впливає на організм людини. Визначається як виміряна або розрахована кількість діючої речовини пестициду в конкретному об'єкті навколишнього середовища та на поверхні, що стикається з межами організму (органи респіраторного тракту, шкіра) протягом точно установленого часу;

ДДД - максимальна нешкідлива добова доза пестициду для людини, що не викликає яких-небудь несприятливих впливів на організм при щоденному надходженні протягом усього життя даного і наступних поколінь. Використовують в якості критерію для оцінки ризику впливу пестицидів на населення;

- коефіцієнт небезпечності - відношення експозиційної дози до допустимої дози пестициду;

- індекс небезпечності - сума коефіцієнтів небезпечності для різних шляхів впливу пестициду.

3.1. Відбір проб повітря здійснюють відповідно до загальних вимог ГОСТ 12.1.005-88. "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) (6).

3.2. Відбір проб проводять у зоні дихання людини до початку робіт (контроль), при виконанні типових виробничих циклів, робочій зоні на межі ділянки (у крайки поля, ділянки, по периферії приміщення) і на межі санітарно-захисної зони під час хімічного захисту рослин (інших об'єктів) в області зносу пестициду (забруднення) з урахуванням напрямку руху повітря.

3.3. Після завершення хімічного захисту відбір проб повітря робочої зони над обробленою ділянкою (об'єктом) рекомендується проводити через 1 год, 1, 2, 3, 4, 7, 10, 15 діб і до повного зникнення пестициду, що надходить у повітря. Для коригування термінів контролю використовують відомості про терміни виконання агротехнічних (технологічних) заходів, типових для даної культури (об'єкта), характер діяльності на ділянці (об'єкті) після застосування пестициду.

3.4. Час, швидкість відбору проб повітря, поглинальні середовища, що використовуються, повинні відповідати методичним вказівкам з кількісного визначення пестициду в повітрі та його агрегатному стану. Об'єм окремої проби повітря повинен забезпечувати вимірювання концентрації пестициду на рівні <= 0,5 ГДК або ОБРВ у повітрі (робочої зони - при дослідженні інгаляційного впливу на людей, які зайняті застосуванням пестицидів, атмосферному повітрі - при дослідженні інгаляційного впливу на людей, які не зайняті їх застосуванням), якщо це не суперечить вимогам методичних вказівок.

3.5. При виконанні окремих виробничих циклів та після завершення робіт в одній точці повинно бути паралельно відібрано не менше 3-х проб повітря. Відбір проб здійснюється протягом 3-х послідовних циклів (не менше ніж 50% тривалості зміни - періоду застосування, контакту). При цьому проводять хронометраж виробничих циклів (періоду контакту).

3.6. У залежності від поставлених завдань і об'єктивних обмежень обсяг спостережень, число проб, число точок відбору, терміни контролю можуть бути змінені.

3.7. У процесі відбору проб реєструють температуру, вологість і швидкість руху повітря та його напрямок згідно ГОСТ 12.1.005-88 (6).

3.8. Варіанти аналізу і розрахунку фактичного (або очікуваного) вмісту пестициду в пробах подані в додатку 1.

3.9. Для встановлення дози пестициду, що впливає на організм людини інгаляційним шляхом за робочу зміну (період контакту протягом доби) - Д , мг/кг маси тіла, використовують формулу:

3.9.1. Якщо за об'єктивних причин дослідження обмежені одним виробничим циклом, тоді Д інг , мг/кг маси тіла розраховують за формулою (на прикладі застосування пестицидів у сільському господарстві):

де

К - середня арифметична величина концентрації пестициду в повітрі зони дихання (робочої зони) при виконанні окремої виробничої операції (циклу застосування), мг/куб.м;

0,029 - стандартизований об'єм дихання людини, куб.м/хв;

t - тривалість окремої виробничої операції (при заправці, обприскуванні, протруюванні) або циклу застосування, хв;

n - нормована кількість циклів (повторюваних сукупностей операцій) за робочу зміну (за період робіт протягом доби); n набліжено P x t x v/V, де P - продуктивність сільськогосподарської машини, га/хв, т/хв (причипні, навісні обприскувачі: ОП-2000 наближено 0,17 га/хв, ОН-630 наближено 11 га/хв на польових культурах; ОПВ-1200 від 0,05 га/хв у садах та на виноградниках до 0,04 га/хв на хмільнику; ранцеві обприскувачі наближено 0,0017 га/хв на городніх культурах, до 0,001 га/хв на виноградниках й у садах; протруювачі ПС-10 наближено 0,28 т/хв, ПСШ-5 наближено 0,06 т/хв); t - тривалість робочої зміни в агропромисловому секторі (при застосуванні діючої речовини та її препаративної форми 1-го і 2-го класів небезпечності - 240 хв, 3-го і 4-го класів небезпечності - 360 хв) або тривалість застосування препаративної форми, призначеної для роздрібного продажу населенню при обробці 0,1 га (60 хв); V - об'єм бака для робочої рідини (або фактичний об'єм витраченої робочої рідини), л; v - норма витрати робочої рідини, л/га, л/т;

m - маса тіла дорослої людини, кг, що дорівнює 70 (професійні контингенти) і 60 (населення).

4.1. Дослідження вмісту пестицидів на шкірних покровах здійснюють методом змиву з поверхні шкіри і методом нашивок на спецодязі.

До початку робіт відбирають контрольні змиви. У залежності від обсягу і способу застосування пестициду відбір проб (змивів, нашивок) здійснюють після завершення виробничого циклу або через 1, 2-3 години після початку роботи та після останнього виробничого циклу даної робочої зміни (періоду контакту).

Відбір проб для дослідження вмісту пестициду на шкірних покровах людини проводять безпосередньо після відбору проб повітря в зоні дихання і хронометражу виробничого циклу (періоду контакту).

4.2. Відбір проб методом змиву здійснюють відповідно до методичних вказівок "Оценка воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование предельно допустимых уровней загрязнения кожи" , затверджених МОЗ СРСР від 01.11.1979 N 2102-79 (7).

Змиви з кистей рук (рукавичок), обличчя і шиї проводять із всієї поверхні.

Для вивчення забруднення шкірних покровів під одягом (у теплий період року) проводять змиви з поверхні шкірних покровів передпліч, плечей, грудей, спини і гомілок. Площа окремого змиву складає 1 кв.дм, кількість змивів >= 8.

4.3. Відбір проб методом нашивок здійснюють за допомогою поглинаючих матеріалів. У якості поглинаючих матеріалів використовують 3-х шарові нашивки (зовнішній шар - бавовняна тканина, середній шар - медична марля, внутрішній - фільтр "синя стрічка"), що поміщають у футляр із площею відкритої поверхні 1 або 0,33 кв.дм, прикріплюють до спецодягу відповідно до наведеної нижче схеми розміщення нашивок на спецодязі.

Області розміщення нашивок на спецодязі:

H1 - головний убір; H2 - груди; H3 - спина; H4 - правий плечовий суглоб; H5 - лівий плечовий суглоб; H6 - праве плече; H7 - ліве плече; H8 - праве передпліччя; H9 - ліве передпліччя; H10 - праве стегно; H11 - ліве стегно; H12 - права гомілка; H13 - ліва гомілка.

4.4. Межу вимірювання пестициду в змивах із шкірних покровів і в нашивках, мг, встановлюють за рівнем мінімальної детектованої кількості, яка досягнута в умовах лабораторного визначення, межа відносної похибки не більше 25%.

4.5. Для встановлення експозиційної дози використовують результати вимірювання вмісту пестициду:

у змивах із всієї поверхні кистей рук (рукавичок), обличчя і шиї (при необхідності - ступней), мг;

у змивах зі шкірних покровів передпліч, плечей, грудей, спини і гомілок під одягом, (вміст, мг, при площі змиву 1 кв.дм, перераховують на площу відповідної ділянки тіла, кв.дм, результат виражають у мг) або в нашивках на спецодязі (сумарний вміст в середніх і внутрішніх шарах нашивки, мг/кв.дм, перераховують на площу відповідної ділянки шкіри під спецодягом, кв.дм, результат виражають у мг).

Вихідні дані для встановлення експозиційної дози при забрудненні пестицидами шкірних покровів людини подані в додатку 2.

4.6. Варіанти аналізу і розрахунку фактичного (або очікуваного) вмісту пестициду в пробах подані в додатку 3.

де К - сумарний рівень забруднення відкритих ділянок шкіри і шкіри під спецодягом після завершення окремої виробничої операції (циклу застосування), мг;

n - нормована кількість циклів за робочу зміну (за період робіт протягом доби); n x P x t x v/V, де P - продуктивність сільськогосподарської машини, га/хв, т/хв (причипні, навісні обприскувачі: ОП-2000 наближено 0,17 га/хв, ОН-630 наближено 0,11 га/хв на польових культурах; ОПВ-1200 від 0,05 га/хв у садах і на виноградниках до 0,04 га/хв на хмільнику; ранцеві обприскувачі наближено 0,0017 га/хв на городніх культурах, до 0,001 га/хв на виноградниках й у садах; протруювачі ПС-10 наближено 0,28 т/хв, ПСШ-5 наближено 0,06 т/хв); t - тривалість робочої зміни в агропромисловому секторі (при застосуванні діючої речовини і її препаративної форми 1-го і 2-го класів небезпечності - 240 хв, 3-го і 4-го класів небезпечності - 360 хв) або тривалість застосування препаративної форми, призначеної для роздрібного продажу населенню при обробці 0,1 га (60 хв); V - об'єм бака для робочої рідини (або фактичний об'єм витраченої робочої рідини), л; v - норма витрати робочої рідини, л/га, л/т;

m - маса тіла дорослої людини, кг, що дорівнює 70 (професійні контингенти) і 60 (населення).

4.8. Для орієнтовної оцінки можливих рівнів забруднення шкірних покровів працюючих при виконанні виробничих операцій, що передбачають безпосередній контакт з обробленими (забрудненими внаслідок зносу) пестицидом рослинами (об'єктами), використовують методику дослідження спроможності вказаних рослин (об'єктів) забруднювати контактуючі поверхні.

4.8.1. У якості контактуючих (поглинаючих) модельних поверхонь використовують латексні хірургічні рукавички і 3-х шарові нашивки на одязі згідно з пунктом 4.3. Дослідник виконує стандартні виробничі операції, що передбачають безпосередній, щільний контакт кистей рук у рукавичках і контакт одягу (нашивок) з обробленими рослинами (об'єктами).

При виконанні досліджень в аграрному секторі виробничі операції здійснюють протягом >= 10 хв у 3-х кратній повторності починаючи з 1-ої (закритий ґрунт) або 3-ої (відкритий ґрунт) доби, і далі відповідно до періодичності, встановленої для відбору проб повітря робочої зони над обробленою ділянкою (див. пункт 3.3).

При виконанні виробничих операцій використовують схеми, прийняті для відбору проб рослин, які можуть забезпечити найбільшу репрезентативність досліджень (на прикладі аграрного сектора): по діагоналі (польові й овочеві культури), по двом суміжним сторонам (ягідники, виноградники й інші шпалерні насадження), метод конверта (закритий ґрунт) (8). Варто враховувати переважаючий характер немеханізованих робіт, що виконуються при вирощуванні культур, спосіб використання об'єктів, оброблених пестицидами.

Виробничі операції на обробленій ділянці (об'єкті) здійснює дослідник у засобах індивідуального захисту, спецодягу і взутті, що повинні виключати вплив пестициду інгаляційним і перкутанним шляхами.

4.8.2. Для встановлення орієнтовної експозиційної дози використовують результати вимірювання вмісту пестициду в змивах із рукавичок (доза, що впливає на шкірні покрови кистей рук), обличчя, шиї і в нашивках на одязі (доза, що впливає на шкірні покрови інших частин тіла) відповідно до пункту 4.5. При цьому слід враховувати, що вміст пестициду в зовнішньому шарі модельних поверхонь служить індикатором можливості надходження пестициду на відкриті шкірні покрови і одяг, а сумарний вміст в середньому і внутрішньому шарах - про можливість надходження пестициду на шкіру під одягом.

5.1. Регламентація застосування пестицидів на основі оцінки ступеня ризику виникнення токсичного ефекту шляхом визначенням коефіцієнтів та індексу небезпечності повинна передбачати використання диференційованих критеріїв для різних груп людей, що можуть зазнавати впливу пестицидів: перша група - професійні контингенти, друга група - населення.

Слід враховувати, що при характеристиці ризику спільними для першої і другої груп є переважаючі шляхи впливу (інгаляційний і перкутанний), відмінними - інтенсивність, тривалість впливу (пов'язані з нормою витрати, площею і кількістю циклів застосування пестициду за день, кількістю робочих днів, періоду контакту за сезон застосування). Відмінними є, також, чутливість до впливу (пов'язана з віковими й індивідуальними відмінностями). Для професійних контингентів індивідуальні відмінності повинні нівелюватися медичними і кваліфікаційними вимогами, що пред'являються при допуску до робіт із пестицидами. Для населення чутливість до впливу може бути виражена в значно більшій мірі, що пов'язано зі станом здоров'я, віковими і фізіологічними відмінностями.

5.2. Оцінка ризику для професійних контингентів передбачає обгрунтування диференційованих критеріїв - допустимих доз (ДД) для оцінки переважаючих шляхів впливу (інгаляційного і перкутанного). Необхідність обгрунтування диференційованих критеріїв обумовлена відмінностями в характері і ступені прояву ефектів, які можуть викликати однакові дози при різних формах і шляхах впливу пестициду на організм.

У якості вихідних величин при обгрунтуванні ДД використовують неефективні (недіючі, підпорогові) дози, мг діючої речовини/кг маси тіла на добу, для найбільш чутливих експериментальних тварин. Неефективні дози встановлюють при зовнішній дозиметрії препаративної форми пестициду за діючою речовиною у повітрі (інгаляційна доза) і на шкірних покровах згідно (4). Період експозиції в експерименті повинен бути зіставимим з реальними умовами впливу пестициду на працюючих.

Встановлення порогової і неефективної доз при багатократному інгаляційному і перкутанному впливі найбільш актуальне для препаратів і діючих речовин 1-го і 2-го класів небезпечності за (5), а також таких, що характеризуються високою ліпофільністю разом з розчинністю у воді, летючістю (або їх підвищенням для діючої речовини у препаративній формі), високою дисперсністю, в'язкою консистенцією, наявністю в складі препарату потенційно небезпечних інгредієнтів, збільшенням токсичності препаративної форми в порівнянні з діючою речовиною (ефект синергизму), а також, коли ЛД препарату при нанесенні на шкіру менше 1000 мг/кг.

Для визначення орієнтовної величини рівнозначної неефективної інгаляційної дози НД субхр. (хр.) інг., мг/кг м.т., використовують формулу:

Для визначення порогової інгаляційної дози - ПД хр. інг., мг/кг, використовують формулу: