З метою організації та проведення додаткової імунізації та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 р. N 348-р "Про затвердження плану заходів з проведення додаткової імунізації населення проти кору та краснухи на 2008 рік"

1. Затвердити:

1.1. Методичні вказівки з підготовки та проведення додаткової імунізації проти кору і краснухи (додаються).

1.2. Заключний звіт про проведення додаткової імунізації проти кору і краснухи (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Львівської, Харківської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій:

2.1. Контролювати виконання наказу МОЗ України від 03.04.2008 N 178 "Про проведення додаткової імунізації населення проти кору та краснухи в Україні" та затвердити відповідні обласні плани.

2.2. Подавати щоденно інформацію до МОЗ України по тел./факс (044) 253-55-84, тел. 253-13-14, email: hnet@moz.gov.ua для оперативного реагування.

2.3. Звіт про проведення додаткової імунізації проти кору та краснухи подати до МОЗ України через 2 тижні після завершення додаткової імунізації.

3. Директору ДП "Український інформаційно-обчислювальний центр" МОЗ України (Львова Р.М.) узагальнювати та аналізувати оперативні дані про стан проведення додаткової імунізації.

4. Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, водного, залізничного та повітряного транспорту забезпечити:

4.1. Санітарно-епідеміологічний нагляд у період проведення додаткової імунізації.

4.2. Своєчасну щоденну інформацію на всіх рівнях (район, місто, область).

4.3. Передачу зведених таблиць до обласних робочих груп та МОЗ України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра - Головного державного санітарного лікаря України Проданчука М.Г.

Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в світі у зниженні захворюваності на кір, на частку цього захворювання приходиться більш ніж 10% смертей серед дітей віком до 5 років. За оцінкою ВООЗ, у 2005 році від кору загинуло більш ніж 345 000 осіб. В цілому за період 1999-2005 рр. смертність від кору знизилася на 60%. Стратегічний план по кору і вродженій краснушній інфекції в Європейському регіоні ВООЗ поставив за мету елімінацію кору і краснухи, а також викорінення вродженої краснушної інфекції до 2010 року.

За період з 2000 до 2005 років при проведенні кампаній масової імунізації проти кору у світі було вакциновано більш ніж 360 мільйонів людей.

Кір і краснуха продовжують залишатися однією з важливих проблем охорони здоров'я в Україні. Після впровадження планової імунізації проти кору в 1968 році захворюваність на кір скоротилася в 6-10 разів, проте спалахи продовжували виникати з міжепідемічними інтервалами в 2-3 роки. Друга доза вакцини проти кору була включена до календаря щеплень у 1986 році. За період від 1990 до 2005 рр. показник захворюваності коливався від 0,31 до 45,11 на 100 000 населення. Різкі підйоми захворюваності відмічалися у 1993, 1996-1997, 2001-2002 роках. Спалах 2001-2002 рр. охопив західні, південні і центральні регіони; усього було зареєстровано близько 25000 випадків кору і 14 летальних випадків.

Останній спалах кору почався в середині 2005 року у місті Києві і Київській області, при цьому пік епідемічного підйому припав на січень - лютий 2006 року. Усього за 2005-2006 рр. було зареєстровано 45116 випадків захворювання на кір, з них 5 випадків були летальними. Показник захворюваності на кір у 2006 р. склав 90,71 на 100 000 населення - вище за рівень захворюваності до впровадження другої дози вакцини проти кору. Випадки кору в Україні склали 83% усіх випадків кору в Європейському регіоні ВООЗ, що включає до себе 53 країни. Завезення кору з України було задокументовано у 12 країнах Європейського регіону і США.

Особливостями даного епідемічного підйому кору були висока інтенсивність епідемічного процесу, залучення всіх регіонів, т.з. "старіння кору" і висока питома вага документально щеплених осіб. Випадки кору реєструвалися переважно в старших вікових групах, при цьому близько 65% випадків спостерігалося серед осіб віком 15-29 років. Відомості про отримання однієї або двох доз вакцин проти кору були у 55% хворих.

Останній епідемічний підйом краснухи в Україні було зареєстровано в 2002 році, коли захворіло 162000 чоловік. Це був найвищий підйом захворюваності з 1991 року. Відзначаються зміни захворюваності на краснуху серед вікових груп: частка осіб віком більше 14 років серед хворих на краснуху в 2006 році складала 46%.

Таким чином, в Україні виявлено значну кількість осіб, сприйнятливих до кору, переважно віком 16-29 років. Європейське регіональне бюро ВООЗ, Центри по контролю за захворюваннями США, а також Європейський Центр по контролю за захворюваннями рекомендували Міністерству охорони здоров'я України провести додаткову імунізацію проти кору і краснухи всьому населенню віком 16-29 років.

Міністерство охорони здоров'я України затвердило План елімінації кору, контролю за краснухою та епідемічним паротитом, попередження синдрому вродженої краснухи в Україні на 2005-2010 роки від 31.03.2005 року. Планом передбачено проведення додаткової імунізації проти кору і краснухи.

Додаткова імунізація проти кору і краснухи із забезпеченням високого рівня охоплення імунізацією спрямована на скорочення значної кількості сприйнятливих до рівня, при якому місцева передача кору припиниться. Охоплення плановою імунізацією не менш ніж 95% попередить накопичення нових когорт сприйнятливих з числа новонароджених.

Проведення додаткової імунізації в Україні здійснюватиметься за тісної співпраці та за технічної і фінансовій підтримки міжнародних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Центрів по контролю за захворюваннями США (СДС).

Чи можлива елімінація кору?

ЕЛІМІНАЦІЯ - ситуація, що складається на великих географічних територіях, де припинена місцева циркуляція вірусу кору, а після занесення інфекції не відбувається її стійкого розповсюдження. Фахівці вважають кір захворюванням, яке можливо елімінувати, оскільки вірус кору має один серотип, існує ефективна вакцина, відсутні інші, окрім людини, природні резервуари збудника, захворювання має виражену клінічну картину. В той же час, висока контагіозність інфекції кору, схожість клінічної картини з іншими захворюваннями, що протікають з лихоманкою і висипом, і поява атипових і субклінічних випадків ускладнюють вирішення проблеми.

Для успішної елімінації кору в Україні необхідно звести до мінімуму частку сприйнятливих до кору осіб у популяції, при цьому передача збудника на обширних територіях стане неможливою.

Для вирішення задач прийняті наступні стратегії:

Досягнення і підтримка якісної планової імунізації високого рівня охоплення двома дозами вакцини, що містить компонент кору.

Проведення заходів щодо додаткової імунізації сприйнятливого до кору населення.

Посилення системи епідеміологічного нагляду за кором з лабораторним підтвердженням випадків захворювання на кір.

Надання повної і достовірної інформації щодо необхідності імунізації.

Імунізація проти краснухи спрямована на захист здоров'я майбутніх дітей - попередження випадків синдрому вродженої краснухи (СВК). Імунізація великих груп населення зменшить ризик зараження сприйнятливих жінок краснухою.

Додаткова імунізація надає можливість використовувати одну ін'єкцію для введення відразу двох вакцин - проти кору і проти краснухи. Така тактика дозволить практично елімінувати три захворювання - кір, краснуху, і синдром вродженої краснухи.

Підтримка високого охоплення плановою імунізацією проти краснухи попередить збільшення кількості сприйнятливих осіб і відновлення циркуляції вірусу.

Що таке додаткова імунізація?

Додаткова імунізація є ефективною стратегією імунізації проти кору, що дозволяє швидко припинити розповсюдження інфекції, яка проводиться в масштабах всієї країни і охоплює вікові групи населення, сприйнятливі до кору і краснухи.

Під час проведення додаткової імунізації протягом короткого проміжку часу одну додаткову дозу краснушно-корової вакцини отримають всі особи від 16 до 29 років включно, незалежно від їх вакцинального статусу і перенесеного у минулому захворювання. Додаткову імунізацію проти кору і краснухи проводять у вигляді одного раунду масової імунізації, причому доза вакцини, отримана під час проведення додаткової імунізації, повинна враховуватися в майбутньому при оцінці вакцинального статусу, як за планової імунізації.

Додаткова імунізація - подія, що має величезне значення для системи охорони здоров'я; в ній повинні брати участь державні, недержавні, суспільні організації і приватні підприємства. Для успішного проведення додаткової імунізації слід ретельно спланувати всі елементи заходу: матеріально-технічне забезпечення, координацію, соціальну мобілізацію і т.д.

Що забезпечить максимальну ефективність додаткової імунізації?

Додаткова імунізація найбільш ефективна, якщо:

досягається високе охоплення щепленнями (не менш ніж 95%) у цільових вікових групах населення;

забезпечена ефективна робота холодового ланцюга;

забезпечена безпечна практика імунізації;

забезпечена співпраця всіх зацікавлених сторін;

Які інші очікувані позитивні результати додаткової імунізації?

Додаткова імунізація привертає увагу державних і громадських діячів і суспільства в цілому до проблем імунізації, до здоров'я в цілому і надає додаткову інформацію з цих питань.

Підвищує кваліфікацію медичних працівників.

Поліпшується функціонування холодового ланцюга, удосконалюється безпечна практика імунізації.

Додаткова імунізація дозволяє удосконалити програму планової імунопрофілактики.

- Додаткова імунізація проти кору і краснухи в Україні проводитиметься в 2008 року.

- Імунізацією проти кору і краснухи в ході додаткової імунізації має бути охоплено не менш ніж 95% чисельності цільових груп.

- Імунізація проводиться незалежно від попереднього вакцинального статусу та/або перенесеного у минулому захворювання кором і/або краснухою.

- Під час додаткової імунізації проти кору та краснухи проведення планових щеплень не відміняється.

- Інтервал між введенням ККВ та інших живих вакцин повинен складати не менш ніж 30 діб.

- Інтервал між введенням ККВ та неживими вакцинами може не дотримуватися.

2.1. Цільові групи

Додатковій імунізації проти кору та краснухи підлягає населення таких цільових груп на території всієї країни:

Особи віком від 16 до 29 років включно:

- що відвідують і не відвідують учбові заклади всіх типів;

- що не працюють, а також ті, що працюють в державних, приватних та інших установах і підприємствах;

- військовослужбовці та інші спецконтингенти;

- співробітники МНС, СБУ і т.і.

2.2. Пункти щеплень

Щеплення проводитимуться на постійних або тимчасових пунктах щеплень, а також силами мобільних бригад.

Постійні пункти щеплень - кабінети щеплень медичних установ, де постійно проводяться планові щеплення та є холодильне обладнання, що дозволяє забезпечити зберігання місячного запасу вакцин плюс запасу вакцини для проведення додаткової імунізації.

Імунізація на постійних пунктах щеплень здійснюється силами медичного персоналу цих установ із залученням необхідного додаткового медичного персоналу та/або добровольців.

Тимчасові пункти щеплень - розмішуються в пристосованих для проведення щеплень приміщеннях, де протягом одного або декількох днів проводитимуться щеплення. Тимчасові пункти щеплень розвертаються в медичних установах, де немає можливості постійно зберігати вакцини, в учбових закладах або інших установах, у населених пунктах, які знаходяться на території обслуговування лікувально-профілактичної установи (ЛПУ).

Імунізація на тимчасових пунктах щеплень здійснюється виїзними (тимчасовими) бригадами для проведення щеплень, що складаються з медичного персоналу територіальних ЛПУ із залученням необхідного додаткового медичного персоналу та/або добровольців.

Мобільні бригади для проведення щеплень формуються на районному рівні і здійснюють імунізацію у важкодоступних населених пунктах на тимчасових пунктах щеплень.

2.2.1. Імунізація на постійних пунктах щеплень медичних установ:

На постійних пунктах щеплень медичних установ здійснюється імунізація:

осіб віком від 16 до 29 років включно, які відвідують або не відвідують учбові заклади всіх типів, а також які працюють або не працюють.

В містах і районних центрах імунізація проводиться бригадами, сформованими з медичного персоналу поліклінік, із залученням необхідної кількості фельдшерів або лікарів і підготовлених медичних сестер з того ж ЛПУ.

В сільській місцевості імунізація проводиться бригадами, сформованими з медичного персоналу СДЛ, СЛА, амбулаторій загальної практики - сімейної медицини, ФАПів із залученням необхідної кількості лікарів і/або фельдшерів, підготовлених медичних сестер з того ж або найближчого ЛПУ. За відсутності достатньої кількості медпрацівників в територіальних ЛПУ, до складу бригад включаються медпрацівники з районного центру.

Бригада для проведення щеплень складається з одного лікаря або фельдшера, однієї медсестри та одного реєстратора. Реєстраторами можуть бути медичні працівники, вчителі, студенти, інші добровольці. Медичний персонал бригад має заздалегідь пройти відповідне навчання на базі територіального ЛПУ із відповідним документальним підтвердженням.

Необхідна кількість персоналу і бригад для проведення щеплень розраховується виходячи з робочого навантаження не більше 100 щеплень на день на одного вакцинатора. Робоче навантаження на 1 бригаду на постійному пункті щеплень протягом додаткової імунізації не має перевищувати 1000 осіб. Якщо очікуване навантаження перевищує зазначену вище, слід планувати дві або більше одночасно працюючих бригад.

2.2.2. Імунізація на тимчасових пунктах щеплень в медичних установах та інших пристосованих приміщеннях:

На тимчасових пунктах щеплень в медичних установах або в інших пристосованих приміщеннях (окрім учбових закладів), так само, як і на постійних пунктах щеплень, здійснюється імунізація:

осіб віком від 16 до 29 років включно, які відвідують або не відвідують учбові заклади всіх типів, а також які працюють або не працюють і т.і.

Імунізація проводиться силами бригад, сформованих з медичного персоналу СДЛ, СЛА, амбулаторій загальної практики - сімейної медицини і ФАЛ із залученням необхідної кількості фельдшерів або лікарів і підготовлених медичних сестер з того ж або найближчого ЛПУ. За відсутності достатньої кількості медпрацівників в територіальних ЛПУ до складу бригад включаються медпрацівники з районного центру. Весь медичний персонал бригад для проведення щеплень має заздалегідь пройти відповідне навчання.

Бригада для проведення щеплень складається з одного лікаря або фельдшера, однієї медсестри та одного реєстратора. Реєстраторами можуть бути медичні працівники, вчителі, студенти, інші добровольці.

Необхідна кількість персоналу і бригад для проведення щеплень розраховується виходячи з робочого навантаження не більше ніж 100 щеплень на день на одного вакцинатора. Робоче навантаження на 1 таку бригаду на тимчасовому пункті щеплень протягом додаткової імунізації не має перевищувати 1000 осіб. Якщо очікуване навантаження перевищує зазначене вище, слід планувати дві або більше одночасно працюючих бригад.

В населених пунктах, де немає медичної установи та/або відсутні медичні працівники, імунізація проводиться виїзними бригадами, сформованими в територіальному ЛПУ.

2.2.3. Імунізація на тимчасових пунктах щеплень учбових закладів, підприємств та інших установ:

На тимчасових пунктах щеплень в учбових закладах будь-якого типу, підприємствах та інших установах здійснюється імунізація:

осіб віком від 16 до 29 років включно, які відвідують учбові заклади всіх типів, а також молодих людей, які працюють на підприємствах та в інших установах.

Імунізація проводиться силами медичного персоналу цих учбових закладів із залученням необхідної кількості фельдшерів або лікарів і підготовлених медичних сестер з територіальних медичних установ. До складу бригади для проведення щеплень слід включати одного лікаря (або фельдшера), одного вакцинатора та одного реєстратора з числа вчителів, студентів або інших добровольців.

Імунізація може здійснюватися силами однієї або декількох бригад для проведення щеплень виходячи з робочого навантаження не більш ніж 150 (100-150) щеплень на одного вакцинатора на день (не більше 1500 щеплень протягом додаткової імунізації на одну бригаду для проведення щеплень). Одна бригада протягом додаткової імунізації може обслужити декілька установ.

Всі працівники учбових закладів віком до 29 років мають отримати щеплення проти кору і краснухи в учбовому закладі. Якщо хто-небудь з учнів або працівників вищезгаданих установ не зміг у встановлені терміни отримати щеплення проти кору і краснухи в своєму закладі, вони можуть бути щеплені на найближчому до місця проживання пункті щеплень медичної установи (за територіальним принципом).

2.2.4. Імунізація мобільними бригадами:

У важкодоступних населених пунктах імунізація всього населення, що підлягає щепленням, здійснюється мобільними бригадами. Інформація про такі населені пункти разом з чисельністю цільових груп населення подається керівником територіального ЛПУ (СЛА, СДЛ, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, ФАПом) до робочої групи під час мікропланування. Районна робоча група збирає інформацію про всі важкодоступні населені пункти та ухвалює рішення щодо кількості мобільних бригад, графік їх роботи і маршрути проходження.

Мобільні бригади формуються на районному рівні з медичного персоналу, що пройшов відповідну підготовку. Одна мобільна бригада виїжджає до одного або декількох важкодоступних населених пунктів за заздалегідь розробленим маршрутом.

Враховуючи, що мобільні бригади мають долати великі відстані та обслуговувати населені пункти з невеликою кількістю населення, робоче навантаження для них визначається з розрахунку не більше ніж 70 щеплень на день.

3.1. Оперативне планування і координація додаткової імунізації

Для оперативного планування і координації додаткової імунізації створюються робочі групи на обласному і міському/районному рівнях.

При Міністерстві охорони здоров'я України створюється оперативний штаб, який здійснює загальне керівництво і координацію заходів, пов'язаних із підготовкою та проведенням додаткової імунізації, включаючи підготовку директивних документів, у тому числі постанов Уряду щодо проведення додаткової імунізації, координацію і взаємодію з іншими міністерствами та відомствами, а також міжнародними і неурядовими організаціями.

За кожним з членів робочої групи закріплюються конкретні обов'язки відповідно до оперативних компонентів проведення додаткової імунізації, у тому числі:

- мікропланування і матеріально-технічне забезпечення проведення додаткової імунізації;

- пропаганду, соціальну мобілізацію та зв'язок з пресою;

- навчання/підготовку керівників установ охорони здоров'я та зацікавлених відомств, а також медичних працівників усіх рівнів, що беруть участь у підготовці та проведенні додаткової імунізації;

- контроль холодового ланцюга, включаючи забезпеченість холодильним обладнання на всіх рівнях;

- контроль безпечної практики імунізації, включаючи моніторинг, розслідування та організацію екстреної медичної допомоги при виникненні поствакцинальних ускладнень;

- моніторинг і контроль проведення додаткової імунізації, оцінку результатів після її завершення.

Обласні, міські, районні робочі групи створюються при обласних/міських і районних адміністраціях. Керівниками робочих груп призначаються начальники управлінь охорони здоров'я обласних/міських держадміністрацій або їх заступники, головні лікарі ЦРЛ і заступники головних лікарів з епідпитань обласних/міських і районних СЕС. Членами робочих груп призначаються фахівці (терапевти, педіатри, інфекціоністи, імунологи, епідеміологи та ін.). На кожного члена покладаються конкретні обов'язки.

3.2. Мікропланування

Мікропланування додаткової імунізації ставить за мету забезпечити гарантовану і безпечну імунізацію ефективною вакциною всіх належних контингентів у встановлені терміни.

На всіх рівнях проведення додаткової імунізації мають бути виконані ретельні розрахунки за оцінкою чисельності населення, що підлягає імунізації, необхідної кількості вакцини та ін'єкційних і інших витратних матеріалів, персоналу, виду і кількості пунктів щеплень (постійних і тимчасових) і бригад для проведення щеплень, холодильного обладнання, транспорту, пального і т.і.

Всім медичним установам, що беруть участь в плануванні і проведенні додаткової імунізації, слід використовувати єдині підходи і форми документів для планування, моніторингу та оцінки якості проведеної додаткової імунізації.

Мікропланування здійснюється за принципом "з низу - до верху", починаючи з територіальних ЛПУ, на базі яких формуватимуться пункти щеплень. Відповідальними за мікропланування на цьому рівні є керівники відповідних територіальних ЛПУ (поліклініки, СДЛ, СЛА, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, ФАП). На рисунку 1 показані типи пунктів щеплень для проведення додаткової імунізації та їхній зв'язок з територіальними медичними установами.

Координацію заходів щодо мікропланування додаткової імунізації на обласному, міському, районному рівнях виконують відповідні робочі групи.

Рисунок 1. Типи пунктів щеплень для проведення додаткової імунізації проти кору і краснухи та їхній зв'язок з територіальною медичною установою.

3.2.1. Мікропланування на рівні територіальних медичних установ

Територіальні ЛПУ відіграють ключову роль в підготовці плану виконання додаткової імунізації: розрахунку чисельності контингентів, що підлягають імунізації, необхідної кількості бригад, які проводять щеплення, і персоналу. За цю роботу відповідає керівник територіального ЛПУ (поліклініки, СДЛ, СЛА, ФАП, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини).

Для забезпечення повного охоплення контингентів, що підлягають імунізації, попередні поіменні списки цільових груп складаються в ЛПУ (поліклініках, СЛА, СДЛ і ін.), в учбових закладах і на підприємствах, в яких проводитиметься імунізація. Для складання списків використовується таблиця (Додаток 2). Попередні списки складаються під час проведення мікропланування. За 10 діб до початку проведення додаткової імунізації медичний персонал оповіщає цільові групи. В разі необхідності, в процесі сповіщення списки цільових груп уточнюються і доповнюються шляхом поквартирного (подвірного) обходу.

Протягом проведення додаткової імунізації медпрацівники проводять додаткове оповіщення осіб, що не з'явилися для щеплення, для забезпечення повноти охоплення.

Охоплення важкодоступних неорганізованих контингентів (мігранти, циганське населення і ін.) вимагає особливої уваги і додаткових зусиль. Як правило, демографічні дані для цих контингентів неточні або відсутні, населення може мати мінімальний доступ до інформації щодо проведення додаткової імунізації. Тому на стадії планування та обліку контингентів дуже важливо приблизно оцінити розміри цих контингентів, вказати місця їх найбільшої концентрації, і розробити стратегії щодо забезпечення охоплення цих груп. Ці стратегії можуть включати роботу з релігійними і громадськими лідерами, організацію пунктів щеплень на базарах, вокзалах та інших місцях концентрації важкодоступних контингентів, спеціальні методи розповсюдження інформації серед цих груп, та інше.

Низький рівень охоплення щепленнями може призвести до високої концентрації сприйнятливих індивідуумів в цих групах населення, високого ризику виникнення спалахів кору і краснухи в цих групах, і підтриманню місцевої передачі вірусів.

На етапі мікропланування на рівні ЛПУ необхідно:

1. У сільській місцевості, містах і великих райцентрах - використовувати для планування дані "паспортів" дільниць.

2. Уточнити чисельність населення всіх населених пунктів та визначити загальну чисельність населення, яке обслуговує кожна поліклініка.

3. Провести розрахунки чисельності контингентів від 16 до 29 років, що підлягають імунізації проти кору і краснухи.

4. На підставі даних щодо чисельності цільових груп населення, кількості і типів наявних медичних, учбових та інших установ і організацій провести розрахунки необхідної кількості пунктів щеплень, бригад для проведення щеплень і персоналу.

5. Для кожного пункту щеплень підготувати списки осіб, що підлягають імунізації проти кору і краснухи (Додаток 2).

6. Окремо виділити важкодоступні населені пункти (групи населення), для імунізації населення яких потрібна мобільна бригада.

7. Усі виконані розрахунки чисельності цільових груп, кількості пунктів щеплень, бригад для проведення щеплень і персоналу направляються до районної/міської робочої групи відповідно до таблиць 1 і 2 додатка 2. Зведені таблиці передаються до обласної робочої групи.

Приклад 1. Планування пунктів щеплень, бригад і персоналу для проведення додаткової імунізації проти кору і краснухи.

В даному прикладі сільська лікарська амбулаторія (СЛА 1) є територіальною ЛПУ, що обслуговує населення сел. Гірське, в якому проживають 8 500 мешканців, і трьох сел: село Старе (населення 1 100 чоловік), яке знаходиться в 5 км від сел. Гірське, і двох віддалених (~ 45 км) важкодоступних сіл (Далеке і Зарічне) з 550 жителями. В селищі є дві школи, а в селі Старе - ФАП.

Після складання списків усіх осіб (додаток 2), які підлягають імунізації проти кору і краснухи, та уточнення чисельності цільових груп (таблиця 1), виявилося, що в сел. Гірське підлягає імунізації 2 600 осіб, в селі Старе - 415 осіб, в селі Далеке - 150 осіб і в селі Зарічне - 48 осіб.

Список осіб віком 16-29 років, що підлягають імунізації проти кору і краснухи

Назва установи (ЛПУ, школа та інше) _________________________

Сторінка N ___

Плануючи пункти щеплень і бригади для проведення щеплень (таблиця 2), керівник СЛА прийшов до висновку, що одна бригада (N 1) постійно працюватиме на пункті щеплень СЛА і обслуговуватиме все населення селища, яке підлягає імунізації, за винятком школярів, кількість яких в двох школах складає 1 600 учнів. Таким чином, бригада N 1 повинна вакцинувати 1000 осіб (2 600 - 1 600 = 1 000). З урахуванням рекомендованого навантаження, на одну постійну бригаду 100 щеплень в день, одна бригада, що складається з одного фельдшера, одного вакцинатора і одного реєстратора, має виконати роботу за 10 робочих днів (1000 осіб / 100 = 10 днів), тобто до кінця додаткової імунізації.

Для імунізації школярів будуть відкриті тимчасові пункти щеплень в двох школах і будуть сформовані дві бригади (N 2 і 3), у складі яких працюватиме по одному фельдшеру, вакцинатору і реєстратору. З урахуванням рекомендованого навантаження на одного вакцинатора в тимчасовому пункті щеплень в учбовому закладі 150 щеплень в день, бригада N 2 зможе обслужити школу N 1 протягом 9 робочих днів (1250 учнів / 150 = 8,5 днів).

В школі N 2, а також в селі Старе працюватиме бригада N 3. В школі N 2 бригада працюватиме 3 дні (350 / 150 = 2,3 дні).

Ця ж бригада (N 3), після завершення імунізації школярів проведе імунізацію в селі Старе на базі ФАПа, де немає постійно діючого пункту щеплень. Для завершення імунізації в селі Старе буде потрібно 5 днів (415 чол. / 100 = 4,2 дні).

Для імунізації населення у важкодоступних селах Далеке і Зарічне керівник СЛА 1 запитав мобільну бригаду в районному штабі з підготовки і проведення додаткової імунізації.

Таким чином, для завершення імунізації всього населення, що підлягає щепленням, на території обслуговування СЛА 1 буде потрібно 4 пункту імунізації (1 постійний в селищі Гірське і 3 тимчасових в двох школах і селі Старе), а також три бригади із залученням трьох фельдшерів, трьох вакцинаторів і трьох реєстраторів. Окрім цього, населення сел Далеке і Зарічне буде щеплено силами мобільної бригади, яка буде сформована в районному центрі. Рішення про терміни роботи мобільної бригади у вказаних селах ухвалено районним епідеміологом.

На рівні територіального ЛПУ заповнюються списки осіб, що підлягають імунізації (додаток 2), і дві таблиці (1 і 2) з мікропланування.

Заповнення таблиці 1 "Чисельність вікових груп населення, що підлягають імунізації".

Приклад заповнення таблиці N 1 наведений нижче. У верхню частину таблиці вносяться відомості про територіальний ЛПУ та його приналежність до певного району. До колонки 2 слід включити всі населені пункти, що обслуговуються територіальним ЛПУ. В рядках, що відповідають кожному населеному пункту, вказується чисельність всього населення (колонка 3) і населення, що підлягає імунізації проти кору і краснухи (колонки 4-7), за віковими групами: 16-17 років, 18-24 років і 25-29 років. До нижньої частини таблиці включаються сумарні відомості про чисельність вікових груп населення на території ЛПУ.

Заповнення таблиці 2 "Планування пунктів щеплень, бригад для проведення щеплень та персоналу для проведення додаткової імунізації".

Відомості про назву медичної установи, населених пунктів і установ, де проводитимуться щеплення, кількість осіб, що підлягають імунізації, та необхідну кількість бригад для проведення щеплень і персонал заносяться до верхньої частини таблиці 2.

В нижній частині наводяться зведені дані: кількість постійних і тимчасових пунктів щеплень, загальна кількість осіб, що підлягають імунізації постійними і виїзними бригадами.

У зв'язку з тим, що одні й ті ж люди можуть працювати на різних пунктах, в рядку "ВСЬОГО ПОТРІБНО БРИГАД І ПЕРСОНАЛУ" вказується лише фізична кількість бригад і медичного персоналу, необхідного для проведення імунізації. В наведеному прикладі в ЛПУ буде сформовано З бригади, що складаються з 3 фельдшерів, 3 вакцинаторів і 3 реєстраторів. Всього 9 фізичних осіб. Бригада N 1 працюватиме протягом 10 днів, а бригада N 2 - протягом 9 днів, бригада 3 - протягом 5 днів. Крім того, мобільній бригаді з районного центру,яка складається з 3 осіб, буде потрібно 3 дні.

3.2.2. Мікропланування на рівні районних/міських штабів додаткової імунізації

1. Районні/міські СЕС перевіряють правильність розрахунків контингентів, що підлягають імунізації, необхідної кількості пунктів щеплень і бригад для проведення щеплень, а також персоналу, що залучається до роботи, виконаних територіальними ЛПУ (СДЛ, СЛА, ФАП, амбулаторіями загальної практики - сімейної медицини), і складають зведені таблиці 1 і 2 по району/місту в цілому. У зведених таблицях підсумкова інформація з кожного ЛПУ дається одним рядком. При цьому у таблиці 2 вказується сумарне число пунктів щеплень на території обслуговування ЛПУ (стовпчик 3 "Пункт для проведення щеплень (бригада)"), а також загальна кількість бригад (стовпчик 5 "Потрібно бригад на пункті щеплень").

2. Районні/міські робочі групи додатково формують мобільні бригади для проведення імунізації у важкодоступних населених пунктах на основі інформації, наданої територіальними ЛПУ (таблиця 2). Кількість мобільних бригад і персоналу розраховується виходячи з рекомендованого навантаження не більше ніж 70 щеплень в день на одну бригаду. При формуванні мобільної бригади необхідно передбачити наявність транспорту для доставки бригади до місць проведення імунізації, відстань та наявність доріг між населеними пунктами, маршрут руху, зв'язок, харчування і нічліг для персоналу. Всі дані про мобільні бригади, включаючи кількість медичного персоналу, що залучається для завершення імунізації у важкодоступних населених пунктах, вносяться до графи "мобільні бригади" таблиці 2.

3. Районні/міські робочі групи проводять розрахунок потреб у матеріально-технічному забезпеченні додаткової імунізації для кожного територіального ЛПУ окремо і в цілому для району/міста. Це слід робити у таблиці 3, яка також містить базову довідкову інформацію про способи проведення необхідних розрахунків. Нижче наведений приклад заповнення таблиці.

4. Районні/міські СЕС погоджують і передають зведені таблиці 1-3 до районної/міської робочої групи, а останні - відповідно до обласної СЕС та обласної робочої групи.

5. Обласні робочі групи складають зведені таблиці і передають їх до МОЗ України.

3.2.3. Мікропланування на рівні МОЗ

Проводить аналіз даних, представлених обласними робочими групами (зведені таблиці 1, 2 і 3), та обговорюють їх на засіданні оперативного штабу.

Для ефективного проведення додаткової імунізації слід прикласти всі можливі зусилля для мобілізації додаткових ресурсів. Основні зусилля мають бути спрямовані на залучення:

4 = чисельність цільової групи (2) помножити на 1,05 (фактор втрат)

5 = кількість доз розділити на 10

6 = кількість доз вакцини проти кору і краснухи

7 = кількість флаконів з вакциною проти кору і краснухи

8 = чисельність цільової групи (2) помножити на 0,8 г (норма на одного вакциновану особу) і поділити на 100 = кількість пачок вати

9 = кількість додаткових термосумок з розрахунку, що кожний пункт вакцинації, не оснащений холодильником, повинен мати дві термосумки, а решт одну

10 = два набори холодових елементів на кожну термосумку/термоконтейнер (один набір у використанні, інший - заморожується)

11 = кількість бригад для проведення щеплень

12 = кількість СБ шприців плюс кількість шприців для розведення помножити на 1,3 і поділити на 100

- необхідної кількості допоміжного персоналу/добровольців для запрошення осіб, що підлягають імунізації, на пункти щеплень, реєстрації щеплень та іншої допоміжної роботи;

- транспортування, розподілу вакцини і витратних матеріалів;

- транспортування та утилізація використаних шприців і матеріалів;

- транспортування і розподіл холодового обладнання;

- соціальної мобілізації.

Попередні дані про потреби у персоналі (медичному і допоміжному), вакцині, витратних матеріалах, холодовому обладнанню, транспорті і т.д. мають бути представлені до оперативного штабу з проведення додаткової імунізації. Остаточні дані в об'ємі таблиць N 1-3 (Мікропланування) після уточнень направляються до районних/міських робочих груп.

Графік виконання основних заходів щодо мікропланування представлений в таблиці 4.

3.2.4. Мікропланування на рівні відомчих медичних служб

Розрахунки контингентів, що підлягають імунізації, необхідної кількості вакцини, витратних матеріалів і термоконтейнерів, виконані у відповідності до таблиць 1-3 (зведені за відомствами) представляються до оперативного штабу відомчими робочими групами і проводяться у порядку, що був описаний вище.

3.3. Моніторинг підготовки і проведення додаткової імунізації

3.3.1. Робота кураторів

Керівники робочих груп всіх рівнів призначають кураторів з числа найвідповідальніших працівників охорони здоров'я. Обов'язками кураторів є:

- навчання з мікропланування;

- надання консультативної допомоги;

- проведення моніторингу готовності до проведення додаткової імунізації (за 2-3 тижні до її початку), а також виконання додаткової імунізації;

- оцінка своєчасності поставок вакцини, шприців, коробок для безпечного збирання використаного ін'єкційного інструментарію, протишокових аптечок, витратних матеріалів;

- оцінка охоплення щепленнями з дотриманням безпечної практики імунізації і вимог холодового ланцюга;

- вживання невідкладних оперативних заходів у разі виявлення будь-яких порушень або проблем.

Куратори мають бути підготовлені на обласних, міських семінарах, за матеріалами Посібника з підготовки та проведення додаткової імунізації.

Після закінчення додаткової імунізації усі куратори повинні представити до оперативного штабу і відповідних робочих груп звіти про проведення додаткової імунізації на відповідній території (додаток 3), включаючи спеціальні перевірочні листи (додаток 4).

3.3.2. Звітність про хід виконання додаткової імунізації

- Протягом всього терміну проведення додаткової імунізації передбачається щоденний збір і передача інформації про кількість щеплених і випадків підозри на ПВР/ПВУ.

- Пункти щеплень всіх типів представляють дані до ЛПУ щодня після завершення роботи.

- ЛПУ представляють зведені дані за попередній день по території обслуговування до районної СЕС щодня з 09.00 до 10.00, згідно встановленої форми (додаток 6).

- Районні і міські СЕС щодня узагальнюють і передають інформацію про хід виконання додаткової імунізації за попередній день на обласний рівень (обласна СЕС), а потім - до МОЗ від 10.00 до 12.00 за телефоном або електронною поштою, які будуть повідомлені додатково.

Остаточний звіт про виконання додаткової імунізації повинен бути представлений до МОЗ України за два тижні після завершення додаткової імунізації (додаток 7).