На виконання пункту 29 Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 264,

1. Затвердити:

1.1. Примірне положення про відділення паліативної допомоги для хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД (далі - Примірне положення про відділення паліативної допомоги), що додається.

1.2. Примірне положення про хоспіс для хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД (далі - Примірне положення про хоспіс), що додається.

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам Головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Луганської, Львівської та Харківської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій:

2.1. Передбачити кошти у місцевих бюджетах на забезпечення надання паліативної допомоги ВІЛ-інфікованим особам та хворим на СНІД, які її потребують.

2.2. Сприяти створенню та функціонуванню хоспісів, відділень та палат паліативної допомоги.

2.3. Довести Примірне положення про відділення паліативної допомоги та Примірне положення про хоспіс до відома медичних працівників закладів охорони здоров'я, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра у зв'язках з Верховною Радою України та іншими органами державної влади Івасюка В.П.

1.1. Відділення паліативної допомоги для хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД організується на базі міської багатопрофільної або спеціалізованої (інфекційної, протитуберкульозної) лікарні з метою забезпечення цілодобового кваліфікованого догляду, надання медичної, соціальної, духовної та психологічної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД у станах, що потребують надання цієї допомоги, а також психологічної та соціальної підтримки родичів на період хвороби та втрати ними рідного.

1.2. Рішення про відкриття відділення паліативної допомоги приймається територіальним органом охорони здоров'я.

1.3. Потужність відділення та адміністративна територія, що ним обслуговується, визначається територіальним органом охорони здоров'я за поданням керівника закладу, на базі якого планується відкрити відділення паліативної допомоги, в залежності від потреб населення в медико-соціальній допомозі такого типу, чисельності хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, зони обслуговування, фактичного забезпечення населення спеціалізованим ліжковим фондом.

1.4. Діяльність відділення паліативної допомоги здійснюється відповідно до чинного законодавства, нормативної та інструктивно-методичної документації МОЗ України, територіальних органів охорони здоров'я за підпорядкуванням, нормативно-правових актів з питань надання медико-соціальної допомоги населенню та цього Положення.

1.5. Відділення паліативної допомоги може бути клінічною базою закладів освіти та наукових установ.

1.6. Відділення паліативної допомоги має бути забезпечене всіма умовами для перебування тяжкохворих, що потребують медичної та соціальної допомоги, а також тимчасового перебування їх відвідувачів.

1.7. Надання допомоги хворим в умовах відділення паліативної допомоги передбачає наявність ліжок для стаціонарного та денного перебування тяжкохворих пацієнтів, організації виїзної (патронажної) служби для обслуговування хворих та їх сімей на дому, приміщень для надання духовної та психологічної допомоги пацієнтам, діяльності групи взаємодопомоги, кабінету психологічного розвантаження персоналу тощо.

1.8. Фінансове забезпечення діяльності відділення паліативної допомоги здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних (добровільних) внесків, пожертвувань від юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Оплата праці медичного персоналу здійснюється згідно з діючими умовами оплати праці.

2.1. Організація доступного медико-соціального забезпечення населення, заснованого на благодійному та гуманному ставленні громадськості та держави до проблем інкурабельних хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

2.2. Надання гарантованого обсягу медичних послуг хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, які потребують такого виду допомоги, в т.ч. покращення медичної допомоги тяжкохворим на дому.

2.3. Забезпечення підбору та проведення необхідного обсягу паліативної терапії, побудованої на принципах безперервності, що поєднує в собі організацію допомоги в умовах стаціонару та на дому.

2.4. Своєчасне діагностування ускладнень або загострень супутніх хронічних, опортуністичних захворювань у хворих, надання екстреної допомоги у разі невідкладних станів, забезпечення контролю болю та інших симптомів, якими супроводжується термінальна стадія ВІЛ-інфекції/СНІДу.

2.5. Організація необхідної консультативної допомоги та здійснення патронажного нагляду за інкурабельними пацієнтами та тяжкохворими вдома в разі неможливості їх госпіталізації до відділення або спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

2.6. Забезпечення взаємодії з іншими медичними та немедичними закладами, громадськими організаціями та фондами, що фокусують свою увагу на проблемах епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу і пропонують свою допомогу у подоланні наслідків епідемії, в т.ч. у вирішенні питань надання медико-соціальної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

2.7. Організація соціально-психологічної допомоги хворим, членам їх родини та близьким, включаючи навчання навичкам догляду за тяжкохворими та залучення з їх числа волонтерів до хоспісного руху. Створення умов для діяльності групи взаємодопомоги для хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

2.8. Налагодження зв'язків та залучення до хоспісної служби для хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД релігійних організацій будь-яких віросповідань для відправлення в разі необхідності культових обрядів в період перебування хворого в стаціонарі і на дому.

2.9. Надання всебічної підтримки всім членам родини після втрати ними близької людини внаслідок захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

Відповідно до покладених завдань, відділення паліативної допомоги виконує наступні функції:

3.1. Взаємодіє з регіональним Центром профілактики та боротьбі зі СНІДом та іншими лікувально-профілактичними закладами, які направляють хворих на госпіталізацію, а також установами соціального забезпечення.

3.2. Забезпечує призначення та здійснення відповідних програм обстеження, паліативного і симптоматичного лікування хворим з урахуванням їх віку, діагнозу, тяжкості стану та у відповідності з діючими стандартами надання медичної допомоги.

3.3. Надає допомогу хворим, яка, залежно від потреб пацієнта та його родини, може здійснюватись у вигляді цілодобового перебування в стаціонарі або організації патронажного нагляду вдома, в т.ч. забезпечує:

- проведення регулярних лікарських оглядів госпіталізованих хворих з періодичністю, що визначається станом хворих, але не рідше 1 разу на тиждень, а також планування патронажного нагляду за хворими, які перебувають вдома;

- паліативна та симптоматична медична допомога;

- підбір та проведення необхідної знеболюючої терапії;

- соціальна та психотерапевтична допомога хворому, його близьким та членам родини;

- забезпечення раціонального харчування (в тому числі дієтичного) у відповідності до рекомендацій лікаря та з урахуванням бажання хворого;

- проведення в разі потреби консультативних оглядів госпіталізованих хворих з залученням лікарів-консультантів відповідних спеціалізованих закладів;

- допомога у забезпеченні правового консультування пацієнтів та членів їх родини.

3.4. Вивчає та забезпечує впровадження в практику сучасних методів паліативного та симптоматичного лікування, догляду за тяжкохворими та хворими у термінальній стадії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

3.5. Співпрацює з установами соціального захисту, іншими медичними та немедичними закладами, громадськими, релігійними організаціями з питань надання медико-соціальної допомоги.

3.6. Забезпечує організацію соціальної реабілітації членів родини (насамперед дітей) після втрати ними близької людини внаслідок захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

4.1. Структура відділення паліативної допомоги визначається, виходячи покладених на нього завдань та з урахуванням наявних потреб (чисельність хворих) та місцевих умов, може включати:

- стаціонар;

- відділ патронажної служби;

- приміщення для діяльності групи взаємодопомоги;

- кабінет психологічного розвантаження персоналу.

4.2. Штати відділення паліативної допомоги затверджуються територіальним органом охорони здоров'я за поданням керівника лікувального закладу, залежно від потреб населення, потужності відділення.

4.3. Керівник лікувального закладу за поданням завідувача відділенням може вносити зміни до штатного розпису в межах затвердженої штатної чисельності працівників та згідно з діючими штатними нормативами в залежності від потреб населення в медико-соціальній допомозі, обсягів її надання, в межах фонду оплати праці.