Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

1. Затвердити методичні рекомендації "Проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами" (додаються).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Пономаренко А.М.) довести методичні рекомендації до установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових установ для використання в роботі під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.

1.1. Зазначені методичні рекомендації можуть використовуватись при проведенні державного санітарно-епідеміологічного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами.

1.2. Вказані рекомендації призначені для лікарів-гігієністів, епідеміологів, паразитологів, лаборантів санітарно-бактеріологічних лабораторій і відділень санітарно-епідеміологічних станцій, а також можуть використовуватись спеціалістами проектувальних установ, які займаються питаннями водовідведення населених пунктів, очищення та знезаражування стічних вод на очисних спорудах.

1.3. Методичні рекомендації щодо проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами розроблені в Україні вперше.

1.4. В сучасних умовах урбанізації та зростання культури населення збільшуються витрати питної води. Відповідно утворюється значна кількість стічних вод. Більшість їх потрапляють у поверхневі водойми. Тому захист поверхневих водойм від антропогенного забруднення є однією з найважливіших народногосподарських задач. Дана проблема тісно пов'язана з розробкою методів як покращення якості природних вод, так і очищення господарсько-побутових та промислових стічних вод. В теперішній час очисні споруди й технологія очищення стічних вод в Україні у багатьох випадках потребують модернізації та реконструкції. Існуючі методи очищення та знезаражування стічних вод не забезпечують повного звільнення від патогенних бактерій та вірусів. Тому склалася ситуація, коли практично всі поверхневі, а в окремих регіонах й підземні води за якістю не відповідають вимогам щодо можливості використання їх як джерел господарсько-питного водопостачання. Доочищення стічних вод у біоставах, засаджених вищими водяними рослинами, має ряд переваг перед іншими способами біологічного доочищення, завдяки простоті улаштування та можливості експлуатації без застосування енергоносіїв. Метод екологічно "чистий", рентабельний, надійний в роботі, потребує мінімальної кількості обслуговуючого персоналу.

В біоставах, засаджених вищими водяними рослинами, можливе очищення чи подальше доочищення з одночасним безреагентним знезаражуванням стічних вод протягом всього року в різних кліматичних зонах України.

2.1. Біостави - це інженерно-технічні споруди, в яких очищення стічних вод відбувається в умовах, наближених до природного плину фізичних, хімічних, біохімічних та інших процесів, що забезпечують самоочищення поверхневих водойм. Очисні споруди відомі також за назвою "Лагуни", "Стабілізаційні стави", "Стави для очищення та доочищення стічних вод" та інші.

Залежно від призначення розрізняють біостави трьох типів:

1) Біостави для біологічного очищення попередньо відстояних стічних вод.

2) Біостави як буферні споруди для доочищення попередньо біологічно очищених стічних вод.

3) Біостави для біологічного доочищення та знезаражування стічних вод.

Біостави поділяють на контактні й проточні (одно- та багатоступеневі); з розбавленням у них стічних вод та стави без розбавлення.

За характером властивого їм біотичного кругообігу та механізму очищення залежно від співвідношення навантаження, глибини й часу перебування стічних вод, біостави підрозділяються на аеробні, анаеробні та факультативно-аеробні.

Із всіх типів біоставів біоценози аеробних ставів найбільш потужні та включать майже всіх представників флори й фауни, які беруть участь в окисненні стічних вод в природних умовах (ріки та водойми).

Створення аеробних умов досягається шляхом перемішування, аерації, а також при масовому розвитку водоростей. Останнє може відбуватися як самостійно, так і шляхом внесення інокулята водоростей. В результаті даного біохімічного методу доочищення стічних вод в біоставах даний спосіб обумовлений масовим розвитком зелених водоростей, які виділяють атомарний кисень, що прискорює процес розпаду органічних речовин. Внаслідок життєдіяльності бактерій, водних зоо- та фітоорганізмів і впливу таких фізичних факторів як: аерація, інсоляція, температура, швидкість руху води процес очищення стічних вод скорочується до 3-5 діб. Але даний метод залежить від температури навколишнього середовища, що веде до розвитку зелених водоростей в біоставах й тим самим впливає на процеси очищення стічних вод.

Біостави, як самостійні очисні споруди, що працюють протягом всього року, рекомендується впроваджувати в районах із середньорічною температурою +10 град. С і вище.

В теперішній час біостави є розповсюдженим методом очищення стічних вод у США, Канаді, Данії, Швеції, Австралії, Новій Зеландії, Японії, Великобританії, Франції, Іспанії, Чехії, Словакії, Німеччині, Швейцарії, Ізраїлі, Індії, Китаї та інші. Вони споруджуються в різних варіантах проточності та різноманітним терміном перебування в них стічних вод (від 5 до 60 діб). На території України, яка має сприятливі метеоумови, біостави ще не знайшли широкого поширення в практиці доочищення та знезаражування стічних вод.

Біостави завдяки комплексному підбору вищих водяних рослин ефективно працюють як в теплий період року, так і в холодний. Вони забезпечують повну ступінь знезаражування стічних вод, що виключає необхідність застосування додаткових методів знезаражування. Зниження ефективності роботи біоставів в Україні можливе в один-два зимові місяці при зменшенні температури навколишнього середовища. В цей період року відповідно збільшується час перебування стічних вод у біоставу.

У періоди уповільнення процесів доочищення та знезаражування в деяких випадках, при невеликих об'ємах стічних вод, що надходять, рекомендується накопичувати їх в спеціальних спорудах (в зимових біоокислювачах).

Біостави можуть використовуватись як самостійні споруди, чи в поєднанні з іншими методами очищення стічних вод для досягнення глибокого доочищення, стабілізації стічних вод та їх безреагентного знезаражування.

2.2. Механізм очищення стічних вод у біоставу.

У біоставах в основному домінують процеси самоочищення стічних вод. Відомі п'ять основних механізмів самоочищення стічних вод в біоставах:

1) Осадження мінеральних та органічних твердих речовин.

2) Хімічні процеси: кислотно-лужні реакції, окислювально-відновлювальні процеси, абсорбції, адсорбції, коагуляції та осадження.

3) Біохімічні процеси: розклад органічних та неорганічних сполук за участю різноманітних організмів, загибель або інша інактивація паразитичних організмів.

4) Втрата летючих речовин при їх переході в атмосфер

5) Хімічне та біохімічне окиснення осаду.

З гігієнічної точки зору, найбільш важливими є кількісні зміни специфічних паразитичних видів у воді (зокрема звільнення стічних вод від бактерій та вірусів). Вказані зміни пов'язані з накопиченням продуктів життєдіяльності представників флори та фауни у водоймах, таких як: зелені водорості, безхребетні (молюски, дафнії, моїни, коловертки та інші), сегрегована мікрофлора обростань зануреної у воду вищих водяних рослин (перифітон) тощо.

Мікроби, що мають паратрофний тип харчування, у біоставах швидко гинуть. Це встановлено для всіх патогенних мікробів кишкової групи (збудників черевного тифу, паратифу А, паратифу В та всіх видів збудників дизентерії), а також надзвичайно стійких в об'єктах навколишнього середовища мікробів, як збудник туберкульозу, сибірської язви, вірусів поліомієліту, гепатиту А, Е та інших.

В біоставах створюються сприятливі умови для розвитку бактеріофагів, що лізують збудників черевного тифу, паратифів А, В, дизентерії.

Головними фізичними знезаражуючими факторами є сонячна УФ радіація і температура. УФ промені сонця відіграють суттєву роль в очищенні стічних вод в біоставах, засаджених вищими водяними рослинами.

Завдяки погодженій дії біологічних факторів у біоставах формується вода із не окисленої рідкої фази стічних вод, яка за своїми органолептичними, фізико-хімічними, санітарно-хімічними, мікробіологічними, вірусологічними та паразитологічними показниками відповідає бета-мезасапробній зоні чистих рік та водойм.

2.3. Роль вищих водяних рослин в інтенсифікації очищення та знезаражування стічних вод.

Найбільш доцільним в очищенні чи доочищенні та безреагентному знезаражуванні стічних вод є використання біоставів, засаджених ВВР. Найбільш поширеними у водоймах дніпровського каскаду видами вищих водяних рослин є: очерет звичайний, рогоз вузько- та широколистий, комиш озерний, лепеха болотяна, сусак парасольковий, бишник подорожній, рдесник плавучий та інші. За хімічним складом вони суттєво відрізняються між собою, але мають унікальні біологічні властивості. Вони виділяють під час вегетативного періоду цілий ряд біологічно-активних речовин (БАР), зокрема: амінокислоти (акрилову, гліколеву, абсцизову; n-кумарову та уронові кислоти); нарингенини; каротиноїди; кинетин; 6-бензиламінопурин; зеатин; дигідрофлустрамін; пандоридин; д-диксифенілаланін; флустаміни (А, В, С); антибіотики; хлорелін; стероїди; ефірні масла та інші.

Вказані речовини здатні руйнувати мікробні клітини та вірусні частки. Нами експериментально встановлено, що серед досліджених вищих водяних рослин найвищу віруліцидну активність проявляли екстракти із лепехи болотяної. Так, при взаємодії екстрактів з вірусами поліомієліту через 30 хв інактивується 96,25% вірусних часток, через 60 хв - 99,53%, а через 90 хв наступала повна інактивація вірусів (100%).

Показники інактивації вірусів із використанням екстрактів з інших вищих водяних рослин, а саме очерету звичайного, комишу озерного, рогозу широколистого та рогозу вузьколистого дещо нижчі, ніж у лепехи болотяної.

Слід зазначити, що динаміка інактивації патогенних та ентеропатогенних бактерій з екстрактами вищих водяних рослин суттєво відрізняється від інактивації щодо вірусних часток. Можливо це пов'язано з різними механізмами дії біологічно-активних речовин вищих водяних рослин на вказані об'єкти. Незважаючи на це встановлена загальна тенденція зменшення кількості патогенної мікрофлори в біоставах, що є альтернативним методом реагентного методу знезаражування (хлорування) води.

Біохімічні процеси, що відбуваються у воді біоставів, відіграють важливу роль в доочищенні стічних вод також з високим вмістом органічних сполук, які підлягають біологічному окисненню. Завдяки здатності мікробів використовувати в процесі своєї життєдіяльності різноманітні розчинені органічні та не окислені мінеральні сполуки (сірководень, аміак, нітрити), які містяться в стічних водах, вода звільняється від органічних та мінеральних забруднень.

Біоценоз мікроорганізмів у біоставах, засаджених вищими водяними рослинами, знаходиться в стані коменсалізму, завдяки чому рослини забезпечуються компонентами мінерального харчування. Крізь кореневу систему та занурені у воду частини стебел адсорбуються також мікроелементи.

Вищі водяні рослини та мікроскопічні водорості за рахунок своїх продуктів метаболізму й насичення води киснем, успішно виконують роль дезінфектантів, що дозволяє уникнути використання систем хлорування чи озонування води.

Важливу роль в процесах самоочищення поверхневих водойм відіграє атомарний кисень, що утворюється в результаті вегетації водяних рослин, як один із хімічних факторів знезаражуючої дії.

2.4. Характеристика біоставів, засаджених вищими водяними рослинами.

Біостави, засаджені вищими водяними рослинами, будуються з відношенням довжини до ширини не менше 1:2. На вході засаджують очеретом звичайним - Phragmites communis Trin., на середині рогозом широколистим - Typha latifolia L. та рогозом вузьколистим - Typha angustifolia L., а на виході - лепехою болотяною Acorus calamus L.

Робочий об'єм біостава визначається по терміну перебування та середньодобових витрат стічних вод. Термін перебування стічних вод в біоставу складає 5-7 діб. Площа, що займає вища водяна рослинність в біоставу досягається навантаженням стічних вод по щільності висадження вищих водяних рослин на 1 кв. м. Експлуатація біостава здійснюється цілорічно. Біологічно очищені стічні води без хлорування надходять із вторинних відстійників. Випуск доочищених стічних вод здійснюється у природну водойму, або може використовуватись для зворотного водопостачання промислових підприємств.

Вибрані рослини для висадки викопуються вручну або екскаватором з природних заростей.

Вибрані в літній період рослинні популяції відбиваються тичками з позначенням кількості рослин і їх видів з тим, щоб у осінній період чітко орієнтуватися при виборі садивного матеріалу.

При визначенні площ, вибраних для забору рослин, необхідно отримати дозвіл на заготівлю в адміністрації, на території якої знаходиться ділянка з тим, щоб місцеві органи фітонагляду мали змогу прослідкувати, яку шкоду нанесено навколишньому середовищу і передбачити заходи щодо рекультивації цієї території.

Висадження рослин проводиться у весняний період у квітні-травні, або пізно восени у жовтні-грудні, але при температурі атмосферного повітря не менше +5-8 град. С.

Рекомендується здійснювати контроль за кількістю рослин в біоставах, засаджених вищими водяними рослинами, так як їх кількість має становити 35-45 рослин/кв. м очерету звичайного та комишу озерного, 25-30 рослин/кв. м рогозу широколистого та рогозу вузьколистого та 17-20 рослин/кв. м лепехи болотяної. При цьому оптимальна глибина занурення рослин у воду - 0,5-1,0 м.

Заповнювати басейн біостава вищими водяними рослинами доцільно ранньою весною або ранньою осінню.

2.5. Особливості облаштування та експлуатації біоставів.

Очисні споруди з включенням у їхній склад біоставів розташовуються від сельбищної території санітарно-захисною зоною з підвітренної сторони. Майданчик під біостави розташовують із врахуванням рози вітрів. Ширина санітарно-захисної зони становить 300 м.

Біостави доцільніше розміщувати на слабо фільтруючих та водонепроникних ґрунтах. При проектуванні їх на фільтруючих ґрунтах водонепроникливість може бути досягнута самими різними способами (влаштування замків із глини та жирних суглинків, асфальтові, бетонні, бітумні, плівкові та ін. покриття).

Відмітка гребеня дамби встановлюється, виходячи із максимального рівня води, величини виходу води на відкіс та перевищення гребеня над величиною фільтрування. Перевищення гребеня над максимальним рівнем води в ставу варто приймати не менше як 0,5 м.

Ширину гребеня визначають із урахуванням способу проведення робіт по зведенню насипу. Периферійні дамби біоставів влаштовують, як правило, із шириною гребеня 4,0 м. На невеликих дамбах закладення укосів приймають рівним 2:1. При довжині розгону хвилі 1-3 м, закладення відкосів в залежності від ґрунтів, приймають від 3:1 до 4:1.

Найбільш інтенсивно процес очищення стічних вод у біоставах протікає при глибині 0,6-0,9 м. Ці величини приймають у якості розрахункових при проектуванні з урахуванням технологічної висоти рівня води в біоставу.

Біостави обладнуються підвідними та відвідними комунікаціями стічних вод, які повинні забезпечити наповнення й спорожнювання кожного става не більш, ніж за 1 добу. Може мати місце наповнення й спорожнювання 2-3-х ставів одночасно. Комунікації повинні бути також перевірені на випадок наповнення та спорожнювання в більш короткі терміни, що може знадобитися при необхідності швидкого виведення будь-якої секції з технологічної схеми.

Комунікації бажано мати самопливні відкриті, у вигляді лотків або закритих трубопроводів. Комунікації повинні бути обладнані вододілами, водовипусками та щитовими затворами. Засувки встановлюються, як виключення, на напірних ділянках комунікацій.

Кожен біостав обладнується самостійним впуском та випуском, які розташовані з протилежних сторін.

Для повного спорожнювання біостава в нижній частині оголовка утворюють отвір, що у звичайних експлуатаційних умовах перекривається.

Водоскидні отвори розташовуються в 2 яруси. У початковий період спорожнювання здійснюється через розтрубний оголовок, що влаштовується вище дна става з боку випуску на 1 м, після чого спорожнювання здійснюється через нижній водовипуск.

Всі стави повинні бути обладнані рейками - показчиками рівня води.

Конструкції водовипусків та водовпусків повинні враховувати необхідність та можливість їх автоматизації.

Як матеріал для посадки вищих водяних рослин рекомендується використовувати кореневу масу, яку відбирають в існуючих заростях разом із ґрунтом до глибини 0,2 м. ґрунт разом з кореневищами рослин перевозиться і відмивається від мулу та висаджується в завантаження чи фіксується на біоплоти. Рекомендується використовувати як матеріал для посадки паростки кореневищ - столони з ростовими бруньками. Столони на кореневищах у існуючих заростях розташовуються у воді, або в ґрунті. Кореневища збирають і розрізають на окремі частки довжиною 20-25 см так, щоб на кожному шматочку кореневища знаходились одна-дві ростові бруньки.

2.6. Експлуатація біоставів.

У процесі експлуатації біоставів основними технологічними параметрами, що підлягають окремому контролю, є необхідний рівень води, яка надходить на очищення.

Підтримання необхідного рівня води у біоставу виконується за допомогою регулювальної споруди раніш вказаним способом. Залежно від періодів встановлюються такі рівні води у басейні:

- до 0,2 м - рівень після посадки і в період росту вищих водяних рослин;

- 0,8-1,0 м - весняно-літньо-осінній рівень у режимі роботи споруди на проектній потужності;

- 1,2-1,5 м - у зимовий період для запобігання промерзанню фільтруючої товщі.

Експлуатація біоставів має виключити можливість тривалого (більше 1 місяця) осушення акваторії басейну.

2.6. Обов'язки персоналу, що здійснює експлуатацію біоставів.

При експлуатації біоставів персонал зобов'язаний:

1) Вести заміри кількості стічних вод на вході та на виході з біостава.

2) Точно фіксувати дати та години початку й закінчення наповнення, експозиції та спорожнювання біостава.

3) Стежити за справністю споруд, виявляти виникаючі ушкодження та вчасно їх усувати.

4) Перевіряти впускні та випускні пристрої, затворні щити та засувки, піднімальні механізми, підвідні та відвідні комунікації.

5) Періодичними нівелюванням перевіряти висоту дамб, просівші ділянки підсипати до проектних відміток.

6) Проводити регулярний контроль ефективності доочищення стічних вод шляхом відбору проб для виконання санітарно-хімічних та бактеріологічних аналізів.

При зсувах й інтенсивному розмиві частини дамб після спуску води з біоставів останні повинні бути доведені до проектного профілю. На дамбах забороняється посадка дерев, чагарників. Земляні відкоси дамб повинні вчасно скошуватися. Видалення з відкосів та гребенів дамб сніжного покриву не доцільно.

3.1. В міських стічних водах, куди входять і господарсько-побутові стічні води, знаходяться збудники гострих кишкових інфекцій, яйця геогельмінтів, цисти найпростіших, які є небезпечними для людини. Більшість збудників інфекційних захворювань людини, потрапляючи в стічні води, зберігаються там тривалий час.

Особливу інфекційну небезпеку представляють стічні води населених пунктів, у яких розташовані інфекційні та протитуберкульозні лікарні, інфекційні відділення при соматичних лікарнях.

В процесі доочищення стічних вод у біоставах, засаджених вищими водяними рослинами, відбувається звільнення від патогенних бактерій кишкової групи, зокрема черевного тифу, паратифу А, паратифу В, дизентерії, холери та вірусів - збудників поліомієліту, а також інших ентеровірусів (Коксакі, ЕСНО), ротавірусів, вірусів гепатиту А, Е та інших.

Біостави, як очисні споруди, повинні перебувати під постійним санітарним наглядом (попереджувальним та поточним), який здійснюють спеціалісти санітарно-епідеміологічних станцій, що обслуговують райони, на території яких вони споруджені.

Планові обстеження біоставів здійснює санітарний лікар з метою перевірки їхнього санітарного стану, режиму роботи і дотримання санітарних правил їх утримання та експлуатації. Кратність обстеження - 1 раз на квартал.

Санітарний нагляд за роботою біоставів доцільно здійснюватися з обов'язковою участю епідеміолога і паразитолога (гельмінтолога та ентомолога). З метою об'єктивної оцінки ефективності роботи біоставів застосовують санітарно-хімічні, бактеріологічні, вірусологічні, гельмінтологічні та ентомологічних методи досліджень.

Перелік об'єктів, які підлягають дослідженню:

- стічні води: неочищені; після механічного очищення; після кожної секції біоставів; доочищених стічних вод;

- ґрунтові води (вода з колодязів населених пунктів, розташованих на відстані до 1 км);

- вода з поверхневих водойм, в які здійснюють скидання стічних вод з біоставів;

У зоні функціонування біоставів систематично контролюють стан джерел з водозабезпечення близько розміщених населених місць. Поточний санітарний нагляд за біоставами базується на результатах санітарно-хімічних, бактеріологічних, вірусологічних та гельмінтологічних досліджень.

3.2. Санітарно-хімічні дослідження.

Вибір санітарно-хімічних методів контролю, на основі яких буде ґрунтуватися оцінка ступеню доочищення стічних вод в умовах біоставів, засаджених вищими водяними рослинами, приведений на підставі матеріалів, викладених в документі "Методика проведения технологического контроля роботы очистных сооружений городских канализаций", - М.: Стройиздат, 1972 та Лурье Ю.Ю. "Аналитическая химия промышленных сточных вод". - М.: Химия, 1984". Найбільш важливими для гігієнічної оцінки ефективності роботи біоставів, засаджених вищими водяними рослинами, є такі санітарно-хімічні показники: температура, ступінь прозорості; активна реакція середовища (рН води); лужність; азот амонійних солей; азот нітритів; азот нітратів; окиснюваність перманганатна; хімічна потреба в кисні (ХПК); біохімічна потреба в кисні за 5 діб (БПК );

Методика визначення вказаних санітарно-хімічних показників наведена в вищеназваній літературі.

3.3. Бактеріологічні дослідження.

Бактеріологічні показники ефективності очищення стічних вод у біоставах, засаджених вищими водяними рослинами, ідентичні як для господарсько-побутових, так і міських стічних вод та включають визначення:

1) Загальну кількість бактерій-метатрофів (загального мікробного числа).

2) Бактерій групи кишкових паличок (індекс БГКП).

3.3.1. Визначення загального мікробного числа (ЗМЧ).

Проводять методом глибокого посіву води у поживний агар і враховують усі колонії мікроорганізмів, що виросли при температурі (+ 37 +- 1) град. С протягом 24 годин, або при температурі (+ 22 +- 1) град. С протягом 48 годин в глибині та на поверхні м'ясо-пептонного агару.

Досліджувані проби відбирають в стерильні флакони об'ємом 500 куб. см, закриті ватними пробками, з обов'язковим їх фламбіруванням під час взяття проби. Проби, доставлені в лабораторію, досліджують в перші години з моменту надходження, але не більше, а ніж 2 години. У літній період при температурі повітря вище (+ 10 - 20) град. С проби доставляються в лабораторію в переносних сумках-холодильниках.

Загальне мікробне число визначають шляхом посіву 1 куб. см води в стерильні чашки Петрі з послідуючим внесенням 1,5% м'ясо-пептонного агару (МПА), розтопленого і охолодженого до температури (+ 45 +- 5) град. С.

Оскільки в міських стічних водах концентрація мікробів звичайно велика, то перед посівом проби розводять 10-кратно в стерильному фізіологічному розчині або водопровідній воді. В ряд пробірок (6-7 шт.) вносять по 9 куб. см стерильного фізрозчину. Стерильною піпеткою беруть 1 куб. см стічної води і переносять в першу пробірку, отримують розведення 1:10, із цієї пробірки іншою стерильною піпеткою знову переносять 1 куб. см суміші в другу пробірку, отримують розведення 1:100 і т.д.

При проведенні 10-кратних розведень необхідно враховувати, що для кожного розведення беруть окрему стерильну піпетку.

В стерильні чашки Петрі вносять по 1 куб. см проб 10-кратних розведень води, останню краплю рідини знімають дотиком піпетки до дна чашки. Заливають чашку Петрі 1,5% м'ясо-пентонним агаром, при цьому флакони з середовищем фламбірують та ретельно перемішують середовище з досліджуваними пробами води обережними обертовими рухами. Після охолодження поживного середовища чашки Петрі перевертають дном догори та поміщають в термостат при температурі (+ 37 +- 1) град. С протягом 24 годин.

Облік результатів досліджень здійснюють через 24 години. Визначають за допомогою пристрою для підрахунку колоній або лупи з 2-5 - кратним збільшенням.

Загальне мікробне число - на МПА, підраховують число колоній будь-якого зовнішнього вигляду та кольору, що виросли за добу як на поверхні, так і в глибині агару.

При 10-кратних розведеннях, наприклад, на чашках Петрі може вирости різна кількість колоній. Оптимальною кількістю колоній для обліку на чашці вважається 300 у меншому розведенні й 30 у більшому. Однак, на практиці доводиться враховувати й більшу кількість колоній. За результатами визначають середньоарифметичне значення числа колоній в посівах одного розведення і виражають в КУО/куб. см (колонієутворюючих одиницях в 1 куб. см досліджуванної проби води).

3.2.2. Визначення бактерій групи кишкової палички (індекс БГКП).

До бактерій групи кишкової палички (БГКП) відносяться грамнегативні, що не утворюють спор палички, які зброджують глюкозу з утворенням кислоти та газу при температурі (+ 36 +- 1) град. С протягом 24 годин з відсутньою оксидазною активністю.

Кількість БГКП (індекс БГКП) визначають методом мембранної фільтрації або титраційним методом.

Метод мембранної фільтрації передбачає фільтрування певного об'єму води через мембранні фільтри, нанесення їх на середовище Ендо та інкубації їх при температурі (+ 36 +- 1) град. С, підраховують кількість бактерій, що виросли на середовищі з подальшою ідентифікацією за культуральними та біохімічними властивостями й розрахунку індексу в 1 куб. дм води.

При визначенні індексу БГКП підраховують загальну кількість бактерій групи кишкової палички, приймаючи до уваги тільки колонії темно-червоного, червоного, рожевого або темно-червоні з металевим блиском та відсутньою оксидазною активністю.

Приклад: При нанесенні на середовище Ендо трьох зразків мембранних фільтрів, через які профільтровано три об'єми води по 100 куб. см, на одному з фільтрів виросли 3 колонії БГКП, на двох інших зразках росту немає: колі-індекс дорівнює: