З метою комплексної оцінки психофізіологічної професійної придатності кандидатів на навчання у вищих навчальних закладах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, реалізації наказу Міністерства охорони здоров'я України і Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року N 263/121 "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за N 18/554

1. Затвердити Методичні вказівки "Проведення психофізіологічного професійного відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" (далі - Методичні вказівки, додаються).

2. Директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренку А.М. довести Методичні вказівки до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових установ, міністерств, центральних органів виконавчої влади в установленому порядку для використання в роботі.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.

1.1. Методичні вказівки розроблені з урахуванням нових наукових досліджень з питань гігієни, психофізіології та психології праці, наказу МОЗ України і Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 N 263/121 "Про затвердження переліку робіт, де є потреба у професійному доборі", зареєстрованого в Мін'юсті України 25.01.1995 за N 18/554, а також наказу МНС України "Про затвердження Умов прийому та порядку відбору на навчання до вищих навчальних закладів МНС України" від 09.03.2006 N 126, зареєстрованого в Мінюсті України 29.03.2006 за N 342/12216 (далі - Умови).

1.2. Методичні вказівки регламентують проведення професійного відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів МНС та призначені для медичних комісій, медсанчастин МНС, лікарів, фізіологів і психологів, що працюють у санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних закладах і установах МОЗ та МНС України, науково-дослідних інститутах і здійснюють у встановленому порядку психофізіологічний професійний відбір.

1.3. Психофізіологічна професійна придатність - це цілісний комплекс фізіологічних, індивідуально-типологічних і психологічних особливостей особистості, що є умовою ефективного та надійного опанування учбового плану, оволодіння професією, засвоєння та виконання професійних обов'язків. Вона виявляється шляхом психофізіологічних обстежень при вступі у ВНЗ і дозволяє визначити, наскільки індивід за своїми фізіологічними та психічними властивостями тривкий до стресу, орієнтується у складній ситуації, швидко і міцно засвоює нову інформацію, особливо в напружених і екстремальних умовах праці.

1.4. Психофізіологічний професійний відбір (далі - ППВ) кандидатів до вищих навчальних закладів МНС є першою ланкою у науково обґрунтованій системі підготовки, раціонального розподілу та ефективного використання людей на основі об'єктивної оцінки їх професійно важливих психофізіологічних та особистісних якостей, необхідних для ефективної і безпечної роботи в екстремальних умовах праці, групової діяльності та підвищеної відповідальності.

1.5. Робота людини у надзвичайних ситуаціях пов'язана з мобілізацією її функціональних резервів, певним рівнем розвитку психофізіологічних властивостей і психоемоційної стійкості, що дозволяють надійно та ефективно здійснювати професійну діяльність в екстремальних і аварійних ситуаціях при забезпеченні особистої та колективної безпеки. Переважно операторський і керівний характер праці фахівців МНС з вищою спеціальною освітою, специфічні умови роботи у вибухово- та пожежонебезпечному середовищі пред'являють підвищені вимоги до психофізіологічних і вищих психічних функцій, рухливості нервових процесів, сенсорно-перцептивних якостей, уваги, пам'яті, оперативного мислення, психоемоційної стійкості, високої розумової працездатності.

1.7. Медичний та психофізіологічний професійний відбір кандидатів на навчання до ВНЗ МНС є першим системоутворюючим елементом в системі управління охорони здоров'я особового складу підрозділів МНС.

1.8. Дані психофізіологічного обстеження можуть бути використані в повсякденній учбово-виховальній роботі при вирішенні питань подальшого працевлаштування на підприємствах і організаціях, установ, у яких передбачається виконання діяльності в складних або відповідальних умовах, коли потрібна підвищена надійність та працездатність фахівців.

2.1. Проходження ППВ є обов'язковим елементом комплексу вимог до кандидатів на навчання у вищі навчальні заклади МНС України відповідно до Умов.

2.2. Згідно п. 4.12. Умов обов'язкове психофізіологічне дослідження здійснюється Державним підприємством "Український НДІ медицини транспорту МОЗ України" та його філіями (за згодою МОЗ України), за результатами якого визначається придатність кандидатів до вступу у ВНЗ МНС України.

2.3. Дослідження психофізіологічних властивостей необхідно проводити в приміщенні, що максимально ізольовано від будь-яких подразників (зорових і слухових). Не повинно бути сторонніх осіб, розмов і пересувань, що відволікають увагу досліджуваних.

2.4. Обстеження доцільно проводити в ранкові години або в першій половині дня. Перед обстеженням досліджуваний повинен добре відпочити. Не рекомендується проводити тестування після нічної зміни (безсонні), вживання алкоголю, у гострому періоді захворювань, під час прийому лікарських та інших препаратів, що впливають на психічний стан людини.

3.1. ППВ дозволяє за допомогою науково обгрунтованих методів виявити як придатних кандидатів на навчання, так і кандидатів, які за своїми індивідуально-типологічними і особистісними якостями найменш придатні для навчання, набування професійних знань і подальшої діяльності у складних і відповідальних керівних і операторських професіях, що вимагають наявність підвищених якостей в плані професійної придатності.

3.2. Технологія ППВ є гнучкою східчастою системою застосування абсолютних (придатність для певного виду професійної діяльності) і відносних (заходи щодо корекції психофізіологічних якостей фахівців) критеріїв.

3.3. Загальними вимогами до кандидатів на навчання у ВНЗ МНС, незалежно від професії та фаху, є:

- адекватність психоповедінкових реакцій;

- стресостійкість (тривкість до стресу);

- збереження орієнтації в просторі при психофізичному навантаженні;

- можливість за встановлений термін навчання засвоїти учбові плани, закріпити практичні навички ефективної та безпечної роботи з пожежегасіння та рятування;

- відсутність у кандидата ознак психічного захворювання, що може загостритися під час навчання і подальшої професійної діяльності та зробити його непридатним до такої праці або становити небезпеку для інших осіб, що знаходяться поруч, матеріальних об'єктів і навколишнього середовища.

3.4. Методична база і процедура проведення обстеження кандидатів повинні забезпечити максимально об'єктивізовану можливість виявлення наявності необхідних і відсутності негативних характеристик (якостей) для аргументації висновку щодо придатності кандидата до вступу у ВНЗ МНС.

3.5. Психофізіологічне обстеження проводиться комплексно і поетапно, що відповідає принципу динамічності відбору - спостереження за інформативними характеристиками протягом всього часу навчання.

3.6. Психофізіологічне обстеження при проведенні ППВ кандидатів може здійснюватись за індивідуальним або груповим методом.

3.7. Дослідження складається з стандартних етапів:

- вступна бесіда (психологічний анамнез і спостереження);

- тестування за допомогою автоматизованої комп'ютерної системи (далі - АКС) "СПАС-5";

- додаткові вербальні та проективні особистісні тести для дослідження спеціальних здібностей, психоемоційної стійкості, особливостей рис характеру і сумісності у групі (при необхідності, за результатами основного тестування);

- заключна бесіда;

- інтерпретація результатів тестування і підготовка висновку, щодо рівня професійної придатності.

3.8. На початку дослідження кандидату надається інструкція щодо виконання завдань, час на ознайомлення з апаратурою і на тренування. Інструкція повинна бути загальною для усіх досліджуваних і формувати однакову настанову на експеримент.

3.9. Дослідження починається з виконання найбільш простих методик, з їх поступовим прогресивним ускладненням. У разі явно вираженого неадекватного виконання того або іншого тесту (погане розуміння інструкції, високе психоемоційне напруження тощо) можливе повторне (ретестове) дослідження з обов'язковою відміткою у Протоколі, що автоматизовано фіксується програмою АСК з позначенням прізвища, ім'я, по батькові, дати та часу обстеження.

3.10. Під час обстеження необхідно уважно спостерігати за поведінкою досліджуваного: час, витрачений на ознайомлення з інструкцією і апаратурою, запитання досліджуваного (помилки дій, психоемоційний стан і поведінкові реакції).

До стандартного набору психофізіологічних методів і тестів входять такі, що дозволяють виявити показники стану всіх основних фізіологічних і психологічних функцій кандидата, які передбачені наказом МОЗ України і Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 N 263/121 "Про затвердження переліку робіт, де є потреба у професійному доборі", зареєстрованого Мін'юстом України 25.01.1995 р. N 18/554. На кожному етапі психофізіологічного обстеження застосовуються притаманні йому конкретні методи дослідження і спостереження, в результаті чого отримується інформація, яка комплексно відбиває відповідні особисті властивості і стан психофізіологічних функцій кандидата.

4.1. Вступна бесіда

4.1.1. Бесіда проводиться лікарем-психофізіологом з обов'язковим дотриманням відповідних норм деонтології та медико-психологічного консультування.

4.1.2. При вступній бесіді створюється довірча, помірковано офіційна атмосфера спілкування. Присутність третьої особи при вступній та заключній бесідах не дозволяється. У обстежуваного формується настанова на те, що результати обстеження необхідні, насамперед, власне йому.

4.1.3. Під час бесіди психофізіолог у довірчій бесіді з'ясовує мотиви вибору професії, цінностні орієнтації на майбутнє, родинне становище, стан здоров'я і самопочуття, тривалість і якість відпочинку напередодні, а також занотовує результати своїх власних спостережень.

4.1.4. У ході бесіди з кандидатом на навчання психофізіолог одержує попередню інформацію про його настанову на процедуру обстеження, емоційно-експресивні особливості та поведінкові реакції, адекватність розуміння поставлених перед ним завдань.

4.1.5. При скаргах на стан здоров'я, гострому переживанні якої-небудь події, що трапилася напередодні, при відхиленнях психоемоційного стану від норми (за даними опитування, візуального спостереження, тесту Люшера, треморометрії тощо) обстеження переривається і переноситься на інший, погоджений з досліджуваним день і час.

4.2. Психофізіологічне обстеження за допомогою автоматизованої комп'ютерної системи АКС "СПАС-5"

4.2.1. Автоматизована комп'ютерна система психофізіологічного професійного відбору АКС "СПАС-5" (система психофізіологічної атестації пожежних-рятувальників) реалізована на базі ІВМ-сумісних персональних комп'ютерів. Принцип комплексності полягає в різноспрямованості методик обстеження, що дозволяють системно інтегрувати виділені операціональні характеристики в категоріях основних властивостей нервової системи (НС). Усі подразники, сигнали й інструкції досліджуваному пред'являються з екрана дисплея, а відповідні дії автоматично реєструються з клавіатури. Весь процес обстеження від інструкції досліджуваному, пред'явлення стимульної інформації, тестування і до розрахунку отриманих результатів цілком автоматизований.

4.2.2. За допомогою АКС "СПАС-5" вивчаються процеси запам'ятовування, зберігання і відтворення потрібних сигналів і швидкого забування непотрібних, що перешкоджають розв'язанню наступного завдання.

4.2.3. Програмне забезпечення у подальшому модифікується розробниками із засобами зберігання тестової інформації у базі даних, їх оперативного пошуку, статистичної обробки, порівняння із попередніми даними тощо.

4.2.4. У зв'язку з тим, що темп пред'явлення тестів у АКС є жорстко заданим, необхідно брати до уваги тривалість латентного періоду перед виконанням проби (тренувального завдання), утруднення під час розуміння завдань, необхідність у додатковій стимуляції досліджуваного, його імпульсивність або ригідність, порушення довільної уваги, підвищену виснажливість і втомлюваність, що має самостійне діагностичне значення. У цьому випадку при необхідності треба повторити окремі тестові завдання і зараховувати найкращі результати.

4.2.5. Конкретні методики, що застосовані у автоматизованій комп'ютерній системі "СПАС-5", наведені у Додатку 1.

4.3. Додаткові методи дослідження

4.3.1. У складних випадках, коли результати ППВ не повною мірою характеризують професійну придатність кандидатів на навчання, доцільно використовувати додаткові загальновизнані методики, такі як:

- швидкість темнової (світлової) адаптації (досліджується за допомогою апарату "Ніктоскоп");

- бланкові тести на увагу - методики відшукування чисел за таблицями Шульте (Ш), Шульте модифікованим (ШП) і Шульте-Горбова (ШГ);

- імажинітивні якості та стійкість уваги (оцінюються за допомогою тестів "Переплутані лінії", "Стеження за ціллю", коректурних проб з кільцями Ландольта, Анфімова, тощо);

- рівень розвитку і структура професійно важливих вищих психічних та інтелектуальних функцій (за тестами Бентона, Равена, Векслера, тощо);

- психологічне обстеження за допомогою вербальних тестів ММРІ (та його вітчизняних аналогів - СМИЛ-566, ММИЛ-377, СМОЛ-71), 16-ФЛО Кеттела, а також проективних технік: Сонді, Люшера, Розенцвейга, Hand-тест, "Дерево" Коха, "Неіснуюча тварина" та інших загально прийнятих у психофізіології, експериментальній психології та психіатрії методик.

4.3.2. Конкретні методики, що рекомендовані як додаткові при проведенні психофізіологічного відбору кандидатів до вступу у ВНЗ МНС, наведені у Додатку 2.

4.4. Заключна бесіда

4.4.1. Бесіда проводиться після закінчення обстеження.

4.4.2. Структура і зміст бесіди визначаються з урахуванням результатів обстеження.

4.4.3. При необхідності досліджуваному роз'яснюється перелік професійно важливих якостей, показники яких вимірювалися, вказуються основні результати тестування.

4.5. Висновок за результатами психофізіологічного обстеження

4.5.1. Висновок психофізіологічного обстеження будується, насамперед, на основі даних тестування і оцінці рівня психоемоційної стійкості досліджуваного. Крім того, проводиться ретельний аналіз структури професійно важливих якостей (далі - ПВЯ) і оцінка результатів успішності виконання окремих проб і завдань.

4.5.2. Результати психофізіологічного тестування досліджуваного порівнюються з показниками релевантної нормативної групи кандидатів на навчання. З цією метою використовується стандартизований показник, що розбиває нормальний розподіл на 10 балів або стенайнів ("staten" - від англ. sta[ndard] - стандарт і nine - дев'ять) на одномірній шкалі ранжування від найвищого (найкращого) значення, яке дорівнює 10 стенайнам (що містить 4% розподілу репрезентативної вибірки), до найнижчих, що становлять 1 стенайн (1% вибірки) і 2 стенайни (3%). Оцінки 3 і 9 стенайнів містять по 7% кожна; 4 і 8 стенайнів - по 12%; 5 і 7 стенайнів - по 17% і оцінка 6 стенайнів містить 20% релевантної вибірки. Таким чином, за табличними даними (табл. 1) показник результатів за кожною із методик переводиться в нормовані бали та заноситься у Протокол досліджень.

4.5.3. Інтегральне якісне визначення рівня професійної придатності кандидатів на навчання здійснюється за допомогою діференційно-діагностичної таблиці з урахуванням наведеної нижче градації середньоарифметичної оцінки за всіма методиками:

1 група профпридатності (придатний) - більше 4,0 балів;

2 група профпридатності (відносно придатний) - 3,9-2,0 бали;

3 група профпридатності (непридатний) - менш ніж 1,9 балів.

4.5.4. Дослідження оформлюється Висновком за результатами психофізіо-логічного обстеження (Додаток 3).

4.5.5. На підставі комп'ютерного тестування кандидати, що отримали середньоарифметичну оцінку 4,0 бали і більше одержують Висновок і від подальшого психофізіологічного обстеження звільнюються.

4.5.6. Кандидати, що отримали оцінку менш ніж 4,0 бали, проходять подальше обстеження за додатковими методиками. Кількість і склад необхідних додаткових методик, що наведені у Додатку 2, встановлюються лікарем-психофізіологом у кожному випадку індивідуально.

4.5.7. За результатами виконання додаткових тестів також розраховуються середні бали і вносяться поправки до відповідних пунктів Висновку.

4.5.8. Висновок за результатами ППВ, дату, час обстеження і свій підпис ставить лікар-психофізіолог, що проводить обстеження, а також голова підрозділу (комісії психофізіологічного відбору).

4.5.9. Якщо після додаткового обстеження кандидат за своїми психофізіологічними показниками залишається у другий (умовно придатний) і третій (не придатний) групах Висновок про професійну психофізіологічну придатність на навчання у ВНЗ МНС України приймається комісійно із залученням голови медичної комісії та з урахуванням даних щодо фізичної підготовки кандидата.

4.5.10. Дані Висновку за результатами психофізіологічного обстеження заносяться до Картки медичного огляду кандидата на навчання до вищого навчального закладу МНС згідно додатку 4 до п. 4.11 Умов.

Відмінною рисою ОП є те, що в процесі безупинної діяльності оператору необхідно "записувати" поточні події і зв'язувати їх у загальний ланцюжок із подіями, які тільки що минули, і підготовляти їхній зв'язок з подіями, що безпосередньо наближаються. Цей час у реальних умовах змінюється від декількох секунд до декількох хвилин. Обсяг оперативної інформації, що зберігається, залежить від модальності (виду аналізатора), способу пред'явлення і мало залежить від їхнього інформаційного насичення.

У зв'язку з тим, що процес короткочасного механічного запам'ятовування істотно змінюється в залежності від особливостей смислової організації стимульного матеріалу, основне завдання зводиться до розробки прийомів, які дозволяють оцінити короткочасну пам'ять у можливо "чистому" вигляді, усунувши вплив усяких додаткових чинників.

Таким чином, дослідження мнемічних функцій у найбільше простих формах потребує, щоб запам'ятовування перебігало по можливості без допоміжних засобів, без організації стимулів у складні смислові системи, тобто служило одиницею виміру процесів механічної пам'яті.

В АКС "СПАС-5" довжина послідовного ряду цифр регулюється автоматично від серії до серії в межах від 4 до 12 цифр. Ряд випадкових чисел починається з 4, тому що нормальна доросла людина рідко не в змозі їх відтворити через 3-5 с' після пред'явлення і так само рідко здатна відтворити більше 12 цифр.

Особливості тесту: після уважного сприйняття і запам'ятання послідовного ряду пред'явлених цифр, досліджуваний повинен відтворити їх у тому ж порядку, в якому вони демонструвалися на екрані. Він запам'ятає і відтворює цифри доти, доки не зможе двічі поспіль правильно відтворити задану кількість і послідовність цифр.

Час пошуку цифр на клавіатурі не лімітується. На початку тестування у центрі екрана (у рамці розміром 9 x 2,6 см) пред'являють 4 цифри, відібрані методом випадкових чисел. Через 3-5 секунд після експозиції досліджуваний відтворює рядок цифр, користуючись цифровими клавішами комп'ютера. Максимальна кількість двічі правильно відтворених цифр у рядку при збереженні їхньої послідовності є мірою обсягу ОП. Програма автоматично збільшує кожний наступний рядок на 1 цифру і час експозиції на 0,15 с, якщо випробуваний безпомилково відтворює попередній рядок, тобто використовується режим "зворотного зв'язку".

У разі помилки наступний рядок скорочується на один символ, час експозиції зменшується і завдання досліджуваного полегшується. Пред'явлення стимулу повторюється доти, доки досліджуваний правильно не набере найбільшу довжину ряду відтворених цифр протягом 2 пред'явлень.

Таким чином, використовується принцип "адаптивного тестування", коли завдання близькі до межі можливостей кожного досліджуваного, але не є нездійсненними.

Для зняття явища "інтерференції" після кожного пред'явлення на екрані рядка цифр у тестовій рамці висвічується транспарант зеленого кольору.

Реєструються:

1. Максимальний рівень оперативної пам'яті (МОП) - максимальна кількість безпомилково відтворених цифр;

2. Дворазово підтверджений рівень оперативної пам'яті (ДОП) - кількість дворазово правильно відтворених цифр;

3. Загальна кількість спроб.

Об'єм ОП оцінюється за середнім розміром максимального й дворазово підтвердженими рівнями пам'яті:

Врівноваженість нервових процесів розглядається як вторинна властивість, обумовлена співвідношенням первинних властивостей основних нервових процесів - сили і рухливості, що належать до збуджувального і гальмівного процесів. Дослідження проводиться за допомогою методики реакції на об'єкт, який рухається. Відповідно до прийнятої класифікації використовується компенсаторний тип спостереження, тип сигналу - детермінований, що монотонно змінюється. Таке спостереження по суті є стереотипною послідовністю сенсомоторних актів, що складаються із двох основних взаємозалежних компонентів:

1. Перцептивної оцінки розміру і знака неузгодженості;

2. Перцептивної оцінки рухових керуючих впливів, що скоординовані та спрямовані на усунення поточної неузгодженості.

Функція психічного або "оперативного образу" дозволяє здійснювати дві найважливіші ланки регуляції дій, що виконуються:

1) прогнозування (антиципація, планування) процесу виконання дій;

2) оцінку їх адекватності за допомогою різних типів зворотних зв'язків.

Особливості тесту: у центрі екрана по периметру великого кола рухається за годинною стрілкою маленька кулька-об'єкт. За 1-2 секунди вона робить повний оберт. Досліджуваний повинний за допомогою клавіші зупинити її на червоній мітці, що розташована з правого боку екрана (на 3 "години" або на "заході"). Для зручності він може використовувати будь-яку з клавіш - [Enter] або [Space]. При зупинці кулька-об'єкт зафарблюється в червоний колір. Зупинка супроводжується звуковим сигналом. Затримка кульки-об'єкта після зупинки здійснюється нерівномірно (випадково від 0,5 до 1,5 с), що усуває вплив "настанови на час". Наступний оберт починається з місця попередньої зупинки. За допомогою очищення буфера усувається "залипання" клавіші, тобто програма не реагує на довгостроково натиснуту клавішу частими зупинками кульки-об'єкта. Областю зупинки кульки, що реєструється, є тільки 180 град. (половина кола від 12-ї до 6-ї години). Затримка реагування, що перевищує зазначений інтервал, або відсутність усякої реакції вважається артефактом і не враховується, а кількість пред'явлень відповідно збільшується. Після 5 тренувальних пред'явлень вимірюється точність 30 наступних реакцій.