1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
13.10.2006 N 683
Про затвердження Статуту Центральної санітарно-епідеміологічної станції
З метою забезпечення збереження колекції штамів збудників туляремії, сибірки, лістеріозу, ерізипелоїду, псевдотуберкульозу, дифтерії, бруцельозу, що становлять національне надбання, а також функціонування системи індикації біологічних патогенних агентів (СІ БПА), відповідно до Єдиної державної системи запобігання реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Статут Центральної санітарно-епідеміологічної станції України Міністерства охорони здоров'я України (додається).
2. Головному лікарю Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України здійснити реєстрацію Статуту у встановленому чинним законодавством України порядку.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Перший заступник Міністра,
Головний державний
санітарний лікар України


С.П.Бережнов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
13.10.2006 N 683
Перший заступник Міністра,
Головний державний
санітарний лікар України
______________ С.П. Бережнов
СТАТУТ
державного закладу "Центральна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України
1. Загальні положення
1.1. Державний заклад Центральна санітарно-епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров'я України (далі - Центральна СЕС) є закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
1.2. Центральна СЕС у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України, наказами та постановами Головного державного санітарного лікаря України та цим Статутом.
1.3. Центральна СЕС відносно усіх інших санепідзакладів та установ системи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України є провідним закладом санітарно-епідеміологічної служби України, у межах своєї компетенції виконує функції навчального, методичного, координаційного та консультаційного центру.
1.4. Центральна СЕС підпорядковується та є підзвітною у своєї діяльності Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України.
2. Найменування та місцезнаходження
2.1. Найменування:
повне: "Центральна санітарно-епідеміологічна станція";
скорочене: "Центральна СЕС".
2.2. Місцезнаходження Центральної СЕС:
вул. Ярославська, 41, м. Київ, Україна, 04071.
3. Юридичний статус
3.1. Центральна СЕС є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
3.2. Центральна СЕС має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
3.3. Центральна СЕС є неприбутковим закладом.
3.4. Центральна СЕС має право здавати в оренду рухоме і нерухоме майно, у порядку та згідно з законодавством України.
3.5. Центральна СЕС здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності закладу, веде статистичну звітність, встановлену законодавством України.
4. Мета, основні напрями діяльності та завдання Центральної санепідстанції
4.1. Метою діяльності Центральної санепідстанції є - здійснення функцій навчального, методичного, координаційного та консультаційного центру, а також забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення шляхом підвищення ефективності здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду іншими санітарно-епідеміологічними закладами та установами України.
4.2. Основними напрямами діяльності Центральної санепідстанції є:
- визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища;
- вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення;
- підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб;
- контроль за усуненням причин і умов виникнення і поширення інфекцій, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
- державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь.
4.3. Основними завданнями Центральної санепідстанції є здійснення:
організаційно-методична діяльність;
аналітично-інформаційна діяльність;
планування роботи установ державної санітарно-епідеміологічної служби;
участь в проведенні атестації (акредитації) лабораторій установ державної санітарно-епідеміологічної служби та інших лабораторій;
участь у розробці нормативно-правових актів;
вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів довкілля, які шкідливо впливають на здоров'я людей;
підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та розповсюдженню на території України особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб;
контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних та протиепідемічних заходів;
нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм щодо запобігання шкідливому впливу небезпечних факторів довкілля та виробничого середовища на здоров'я населення;
нагляд за дотриманням санітарного законодавства;
нагляд за виконанням приписів та вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби;
нагляд за дотриманням режиму біологічної безпеки;
проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, надання висновків та дозволів на провадження видів діяльності, передбачених Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
4.4. Центральна СЕС має право здійснювати іншу не заборонену законодавством України діяльність.
5. Функції Центральної санепідстанції
5.1. Відповідно до мети, напрямів діяльності та покладених завдань Центральна СЕС:
- є учбовою базою Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика щодо підготовки лікарів-інтернів, а також курсантів (лікарів спеціалістів санепідустанов України) на циклах удосконалення всіх форм підвищення кваліфікації.
- є Центром індикації та ідентифікації біологічних патогенних агентів бактеріальної етіології (зооантропонози), як складова системи індикації біологічних патогенних агентів (СІ БПА), відповідно до Єдиної державної системи запобігання реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДС).
- є базовою установою метрологічної служби МОЗ.
- має в своєму складі референс-лабораторії та референс-центр з молекулярної діагностики інфекційних хвороб, функції яких визначені відповідними наказами МОЗ України та Положеннями про них.
- має в своєму складі мікробіологічні лабораторії, які утримують колекцію штамів збудників туляремії, сибірки, лістеріозу, ерізипелоїду, псевдотуберкульозу, дифтерії, бруцельозу, що становлять національне надбання.
- здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності та господарювання) та громадянами;
- проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інших видів оцінку середовища життєдіяльності людини, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видає висновок щодо відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм;
- надає навчальну, методичну, координаційну, консультативну допомогу в межах своєї компетенції іншим санепідзакладам;
- проводить лабораторні дослідження і випробування з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя людини повітря, води, ґрунту та продукції, що виробляється чи реалізується;
- вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров'я населення залежно від стану середовища його життєдіяльності, визначає фактори довкілля, що шкідливо впливають на стан здоров'я людини;
- планує свою діяльність, складає План основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів установ державної санітарно-епідеміологічної служби України і контролює виконання планів установ державної санітарно-епідеміологічної служби;
- здійснює підготовку пропозицій з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для прийняття відповідних рішень Міністерством охорони здоров'я України;
- розглядає проектну та технічну документацію на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного, гідротехнічного та іншого призначення;
- розглядає документацію на розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій, виробничих процесів;
- вносить пропозиції Головному державному санітарному лікарю України, головному державному санітарному лікарю Автономної Республіки Крим, та головним державним санітарним лікарям областей, міст Києва та Севастополя щодо необхідності проведення профілактичних щеплень у разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах;
- за погодженням Головного державного санітарного лікаря України, у разі необхідності для запобігання, локалізації та ліквідації епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень може здійснювати централізовану закупівлю та розподіл лікарських засобів, медичного обладнання, інвентарю та інших товарно-матеріальних цінностей;
- утримує колекції штамів збудників туляремії, сибірки, лістеріозу, ерізипелоїду, псевдотуберкульозу, дифтерії, бруцельозу, виділені в Україні в різних об'єктах, та проводить науково-практичні дослідження з вивченням морфологічних, культуральних, біохімічних, біологічних, імунологічних, молекулярно-генетичних особливостей, їх мінливості, антибіотико резистентності та пристосованості до джерел, носіїв і територій країни. Здійснює моніторинг за циркуляцією збудників інфекційних захворювань людини серед населення країни та в об'єктах довкілля;
- здійснює кількісне визначення хімічних, індикацію та ідентифікацію фізичних і біологічних факторів в об'єктах довкілля згідно з програмами цивільної оборони;

................
Перейти до повного тексту