Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"

1. Погодити рекомендовані Комітетом з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров'я України методики визначення біологічних речовин:

1.1. Методичні вказівки з визначення мікробного родентициду бактероденциду в повітрі робочої зони. Розробники: Інститут агроекології та біотехнології УААН та бактеріологічна лабораторія Київської міської СЕС (додається) (не наводиться);

1.2. Методичні вказівки з визначення мікробного препарату триходерміну в повітрі робочої зони. Розробник: Інститут агроекології та біотехнології УААН (додається) (не наводиться);

1.3. Методичні вказівки "Визначення кількості біфідобактерій у кисломолочних продуктах. Розробники: Український науково-дослідний інститут харчування та Технологічний інститут молока та м'яса (додається).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України дану постанову довести до установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у встановленому порядку.

10. Методи контролю

10.2 Біологічні та мікробіологічні чинники

10.2.2 У продовольчій сировині та продуктах харчування

Методичні вказівки встановлюють методику проведення лабораторних досліджень (випробувань) для визначення кількості біфідобактерій у кисломолочних продуктах.

Методичні вказівки призначені для застосування в лабораторіях організацій, незалежно від форм власності, які здійснюють виробничий контроль якості при розробці, постановці на виробництво і в процесі промислового випуску кисломолочних продуктів; в лабораторіях установ державної санітарно-епідеміологічної служби України, а також в лабораторіях інших організацій, які акредитовані в установленому порядку на право проведення досліджень вказаної продукції.

1.1 Основними представниками нормальної кишечної мікрофлори є анаеробні мікроорганізми, серед яких значне місце займають біфідобактерії. Здоров'я дитини у перші роки життя багато в чому залежить від вмісту біфідобактерій в кишечнику. З віком частка біфідобактерій в загальному біоценозі здорової людини знижується, однак залишається домінуючою групою.

1.2 Вироблені з використанням біфідобактерій кисломолочні продукти набувають лікувальних властивостей внаслідок того, що в них накопичуються в процесі життєдіяльності заквашувальних мікроорганізмів ферменти, амінокислоти, органічні і антибактеріальні речовини. Найчастіше у виробництві використовуються п'ять видів біфідобактерій: B. bifidum, B. longum, B. infantis, B. breve, B. adolescentis.

1.3 Корисні властивості біфідобактерій добре поєднуються з харчовими і дієтичними властивостями молока, в той же час коров'яче молоко не є адекватним середовищем для біфідобактерій, тому традиційні технології виробництва молочних продуктів з їх використанням виявилися малопридатними.

1.4 Для виробництва кисломолочних продуктів використовують переважно заквашувальні препарати, в яких біфідобактерії поєднуються з іншими мікроорганізмами, в основному молочнокислими, тому визначення вмісту біфідобактерій доволі складне. Це питання вирішується застосуванням спеціальних розчинів, які запобігають розвитку супутньої мікрофлори та не діють на біфідобактерії.

3.1 Відбір проб - за ГОСТ 9225, ГОСТ 10444.11.

3.2 Для аналізу відбирають 3 одиниці споживчої тари методом випадкової вибірки.

3.3 Посуд з пробою або пробу в споживчій тарі супроводжується якісним посвідченням, актом відбору, в яких вказують:

- номер проби;

- найменування продукту;

- номер і об'єм партії;

- дату і годину відбору проби;

- посаду і підпис особи, яка відбирала пробу;

- позначення діючої нормативної документації, згідно з якою вироблявся продукт.

3.4 Пробу, яку відправляють в лабораторію за межі даного підприємства, пломбують або опечатують і супроводжують якісним посвідченням, направленням, протоколом та актом відбору зразків, у яких вказують:

- номер проби;

- найменування підприємства-виготовника;

- найменування продукту;

- номер і об'єм партії;

- дату і годину вироблення продукту з моменту закінчення технологічного процесу;

- дату і годину відбору проби;

- посаду і підпис особи, яка відбирала пробу;

- обсяг необхідних аналізів;

- позначення діючої нормативної документації, згідно з якою вироблявся продукт;

- посаду і підпис посадової особи підприємства, на якому здійснюється контроль продукту.

3.5 Мікробіологічні аналізи продукту проводять не пізніше ніж через 4 години з моменту відбору проб.

3.6 Проби повинні зберігатись і транспортуватись до початку досліджень при температурі 4+-2 град.C, не допускаючи при цьому підморожування.

Агар мікробіологічний за ГОСТ 17206-84;

баня водяна з терморегулятором;

бромтимоловий синій за ТУ 6-09-20-86-77;

вата медична гігроскопічна за ГОСТ 5556-81;

випромінювач бактерицидний настінний;

вода очищена аналітичної якості або вода дистильована за ГОСТ 6709-72;

вода питна за ГОСТ 2874-82;

воронки скляні за ГОСТ 25336-82;

глюкоза, ч. за ГОСТ 6038-79;

годинник механічний сигнальний за ГОСТ 3145-84;

годинник пісковий настільний на 1,5 та 10 хв.;

D-лактоза 1-водна за ТУ 6-09-22-98-79;

іономер універсальний ЕВ-74 або потенціометр pH-340 за ГОСТ 9245-79;

екстракт кукурудзи згущений за ТУ У 18.243-95;

електроплитка за ГОСТ 14919-83;

ефір для наркозу;

калій двохромовокислий (біхромат калію) за ГОСТ 4220-75;

калію гідрооксид за ГОСТ 4328-77;

калій фосфорнокислий двохзаміщений 3-водний за ГОСТ 2493-75;

каструлі емальовані за ГОСТ 24778-81;

кислота аскорбінова - за ГФ СССР. X ст. 6;

кислота молочна харчова за ГОСТ 490-79;

кислота сірчана, ч. за ГОСТ 4204-77;

кислота соляна, х. ч. за ГОСТ 3118-77;

колби виконання 2, 2-го класу точності, об'ємом 100, 200, 500, 1000 (куб.см) за ГОСТ 1770-74Е;

літій хлористий (Lithium chloride L 4408) - реактив фірми Sigma;

магній сірчанокислий 7-водний за ГОСТ 4165-78;

марля медична за ГОСТ 9412-77;

метиленовий блакитний;

мікрокалькулятор;

мікроскоп біологічний з імерсійною системою за ГОСТ 8284-78;

налідиксова кислота (Nalidixic acid N 8878) - реактив фірми Sigma;

натрію гідрокарбонат за ГОСТ 4201-79;

натрію гідроокис, ч. д. а. за ГОСТ 4328-77;

натрію цитрат тризаміщений за ГОСТ 22280-87;

натрій хлористий (натрію хлорид) за ГОСТ 4233-77;

неоміцин сульфат (Neomycin sulfate N 1876) - реактив фірми Sigma;

ножиці медичні за ГОСТ 21239-89;

олівець або маркер для скла;

освітлювач до мікроскопу типу OI-9, OI-18 або інших марок;

палички скляні;

папір фільтрувальний лабораторний за ГОСТ 12026-76;

паромоміцин сульфат (Paromomycin sulfate P 9297) - реактив фірми Sigma;

пептон ферментований сухий для бактеріологічних поживних середовищ за ГОСТ 13805-76;

пергамент за ГОСТ 1341-84;

печінковий відвар;

петлі бактеріологічні;

пінцет медичний за ГОСТ 21241-89;

піпетки виконання 5, 1, 2-го класів точності, об'ємом 1 куб.см;

пляшки скляні для хімічних реактивів за ГОСТ 15844-92;

пробірки типові П1, П2 (діаметром 16 мм, висотою 150 мм і діаметром 21 мм, висотою 200 мм) за ГОСТ 25336-82;

середовище кукурудзяно-лактозне (ГМК-1) для біфідобактерій;

система очищення води (дистилятор електричний);

скельця предметні для мікропрепаратів за ГОСТ 6672-75;

спирт етиловий ректифікований технічний за ГОСТ 18300-87;

спиртівки лабораторні скляні за ГОСТ 23932-90 або газові пальники;

стакани типу ВН об'ємом 100, 200 куб.см;

стерилізатори парові медичні або аналогічні за ГОСТ 19569-89;

стерилізатори медичні парові та повітряні за ГОСТ 27437-87;

сумки-холодильники;

терези лабораторні загального призначення 2-го і 4-го класу точності за ГОСТ 24014-80Е;

термометр ртутний з діапазоном вимірювання від 0 град. до 100 град.C, з ціною поділки шкали 1 град.C за ГОСТ 13646-68;

термометр рідинний (не ртутний) з діапазоном вимірювання від 0 град. до 100 град.C, з ціною поділки шкали 1 град.C за ГОСТ 28498-90;

термометри спиртові для контролю температури в холодильниках;

термостати електричні для вирощування бактерій з автоматичним терморегулятором ТС-80 та інші аналогічні марки;

тести для контролю роботи стерилізаторів;

хлороформ за ГОСТ 20015-88;

холодильник побутовий електричний за ГОСТ 16317-87;

чашки бактеріологічні (Петрі) за ГОСТ 23932-90 або полістиролові;

циліндри виконання 1 об'ємом 100, 500 (куб.см) за ГОСТ 1770-74Е;

цистеїн солянокислий (L-cystein hydrochloride C 4820) - реактив фірми Sigma;

шуттель-апарат;

шафа сушильна стерилізаційна, яка підтримує температуру (160+-5) град.C;

шпагат за ГОСТ 16266-70;

шпателі металеві або порцелянові 15-20 см за ГОСТ 10778;

штатив пластмасовий за ГОСТ 12026 або металевий.

Дозволяється використовувати інші засоби вимірювальної техніки, обладнання, реактиви, матеріали, які за технічними характеристиками подібні вказаним вище і дозволені до використання в Україні.

5.1 Весь новий посуд, який призначений для контролю кількості біфідобактерій, кип'ятять у підкисленій воді (розчин соляної кислоти з об'ємною часткою 1-2%) протягом (15+-5) хв. і потім обполіскують дистильованою водою. Посуд, який був у використанні, миють 0,5%-ним лужним розчином за допомогою йоржів та щіток, обполіскують водопровідною водою. Сильно забруднений посуд зі слідами жиру, фарби, імерсійної олії занурюють на 2 год. у хромову суміш, підігріту до 40-45 град.C, потім ретельно промивають проточною водопровідною водою.

5.2 Вимитий посуд висушують при кімнатній температурі або гарячим повітрям.

5.3 Предметні скельця після мийки та обполіскування обсушують чистою серветкою або занурюють у склянку з притертою пробкою в суміш етилового спирту і наркозного ефіру у співвідношенні 1:1.

5.4 Лабораторний посуд перед використанням обов'язково стерилізують. Стерилізацію здійснюють сухим жаром у сушильній шафі при температурі (160+-5) град.C протягом 150 хв. або паром в стерилізаторі при 2 атм (134+-1) град.C протягом (60+-1) хв.

5.5 Пробірки, флакони, пляшки, колби закривають ватно-марлевими пробками. Зверху пробки (крім пробірок) обгортають паперовим ковпачком, який обв'язують навколо горла ниткою.

Гумові, коркові, скляні пробки, обгорнуті в папір, стерилізують окремо.

5.6 Стерильний посуд зберігають в герметично закритих шафах або ящиках з кришками. Термін зберігання стерильного посуду - не більше 30 діб, якщо обгортка не порушена.

6.1 Ізотонічний (фізіологічний) 0,85%-ний розчин натрію хлористого.

Для приготування ізотонічного розчину активною кислотністю (70+-0,1) од. pH використовують дистильовану воду, pH якої перевіряють індикатором бромтимоловим синім. При його додаванні колір води повинен бути пляшково-зелений. В іншому разі воду не використовують.

В 1 куб.дм води розчиняють 8,5 г натрію хлористого, розливають розчин у чисті пробірки діаметром 18-20 мм по 10 куб.см, а в колби по 93 куб.см і стерилізують протягом (20+-1) хв. при температурі (121+-1) град.C.

6.2 Розчин натрію гідрокарбонату для нейтралізації.

10 г натрію гідрокарбонату поміщають у мірну колбу місткістю 100 куб.см, розчиняють дистильованою водою, доводять об'єм до мітки. Розчин розливають у пробірки і стерилізують при (121+-1) град.C протягом (30+-1) хв.

6.3 Приготування реактивів метиленового блакитного.

6.3.1 Приготування базового спиртового розчину метиленового блакитного.

10 г метиленового блакитного змішують з 100 куб.см 96%-ого етилового спирту. Розчин витримують у термостаті за температури (37+-1) град.C протягом (24+-1) год., а потім фільтрують також при температурі (37+-1) град.C.

Термін зберігання базового розчину метиленового блакитного в термостаті при температурі (37+-1) град.C - не більше трьох місяців за умов герметичності.

6.3.2 Приготування робочого розчину метиленового блакитного.

Базовий розчин поміщають у водяну баню при температурі (45+-1) град.С на (8+-2) хв., перемішують до повного розчинення кристалів. Потім швидко охолоджують до температури (20+-1) град.C і 5,0 куб.см цього розчину додають до 195 куб.см дистильованої кип'яченої води. Суміш добре перемішують. Термін зберігання робочого розчину метиленового блакитного в термостаті при температурі (8-10) град.C - не більше 7 діб.

6.3.3 Приготування робочого розчину метиленового блакитного для фарбування препаратів.

До 30 куб.см базового спиртового розчину метиленового блакитного додати 100 куб.см дистильованої води та 1 куб.см розчину гідроокису калію з масовою концентрацією 10 г/куб.см.

6.4 Приготування суміші антибіотиків ННПЛ (розчин налідиксової кислоти, неоміцину, паромоміцину, літію хлористого).

Розчиняють (0,03+-0,001) г налідиксової кислоти, (0,2+-0,05) г неоміцину, (0,25+-0,05) г паромоміцину та (6,0+-0,1) г літію хлористого у (100+-1) куб.см, стерилізують холодною стерилізацією і зберігають при температурі (4+-1) град.C до застосування. (Суміші антибіотиків ННПЛ рекомендуються Міжнародною молочною федерацією).

6.5 Модифіковане печінкове середовище Блаурокка.

0,5 кг свіжої яловичої печінки очистити від плівок і протоків, подрібнити, залити 1 куб.дм дистильованої води і кип'ятити протягом 1,5-2 год. Відвар профільтрувати, довести до 1 куб.дм. Додати на 1 куб.дм: натрію хлориду - 5,0 г, пептону - 10,0 г; встановити активну кислотність pH (7,15+-0,5) за допомогою 10%-ого розчину гідроокису натрію. Кип'ятити 10 хв. Стерилізувати при (80+-2) град.C (30+-1) хв. Наступної доби печінковий бульйон декантувати, додати дистильовану воду до 1 куб.дм. Внести на 1 куб.дм бульйону: глюкози - 5,0 г, агар-агару - 0,8 г, цистеїну - 0,3 г. Кип'ятити 10 хв., довести pH до (7,7+-0,1) хв. Розлити у пробірки по 10 куб.см і стерилізувати при (121+-1) град.C протягом (15+-1) хв. або (20+-1) хв. при (112+-1) град.C.