З метою реалізації "Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1320, наказу Міністерства охорони здоров'я України і Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року N 263/121 "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі"

1. Затвердити Методичні вказівки щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій, машин і устаткування (додаються).

2. Директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренку А.М. довести Методичні вказівки щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій, машин і устаткування до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових установ, міністерств, центральних органів виконавчої влади в установленому порядку для використання в роботі.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.

1.1. Науково-технічний прогрес в різних галузях промисловості передусім передбачає вирішення задач щодо мінімізації значних фізичних навантажень та підвищення продуктивності праці. Разом з тим розробка високоефективних технологій та способів управління без урахування психофізіологічних можливостей людини, її антропометричних характеристик призвела до зростання нервового та емоційного навантаження на організм оператора з розвитком виробничого стресу. Виробничий стрес - це системна реакція організму оператора на вплив зовнішніх факторів, що перевищують його фізіологічні та психофізіологічні можливості. При цьому від рівня виробничого стресу залежить не тільки надійність професійної діяльності, але й професійне довголіття та здоров'я працюючих.

Профілактика виробничого стресу повинна розпочинатися з оптимізації роботи людино-машинних систем (ЛМС) на етапі розробки та впровадження нових технологій, машин і устаткування, в тому числі на ранніх стадіях розробки (проектування).

Метою гігієнічного та психофізіологічного супроводження проектування нової продукції є досягнення, в першу чергу, сприятливих та оптимальних умов виробничої діяльності, які відповідають функціональним можливостям людини, для забезпечення високої точності, надійності, ефективності роботи ЛМС. Особливо це стосується "критичних" технологій, коли виробнича діяльність здійснюється в особливих та екстремальних умовах.

1.2. В методичних вказівках щодо застосування переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій, машин і устаткування (далі - Методичні вказівки) на основі наукового аналізу досліджень передових зарубіжних країн та узагальнення багаторічних досліджень по вивченню особливостей стану психофізіологічних функцій організму операторів при управлінні динамічними та стаціонарними об'єктами в різних галузях промисловості визначені інформативні психофізіологічні показники і методи для оцінки функціонального стану людини - оператора як показника ергономічності сучасних технологій, машин та устаткування.

1.3. Методичні вказівки призначені:

- для проведення психофізіологічного добору працівників операторської праці в різних галузях виробництва;

- для установ та закладів МОЗ і АМН України, які проводять гігієнічну оцінку нових технологій, машин та устаткування;

- для установ і організацій, що розробляють і використовують нові технології, машини та устаткування.

1.4. Методичні вказівки можуть використовуватися підприємствами, установами, організаціями, фізичними і юридичними особами, що займаються ергономічною сертифікацією нових технологій, машин та устаткування.

1.5. Впровадження методичних вказівок має забезпечити соціальний та економічний ефект шляхом збереження здоров'я та ефективної працездатності кваліфікованих працівників, зниження аварійності та травматизму, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку технологій, машин і устаткування.

2.1. Психофізіологічний стан людини-оператора визначають за результатами досліджень установленого комплексу фізіологічних (Ф), психофізіологічних (ПФ) і психологічних (П) показників до і після виконання типових технологічних операцій на машинах, устаткуванні та обладнанні, що випробовуються.

2.2. Одночасно вивченню підлягає професійна діяльність людини-оператора в людино-машинних системах.

2.3. Для участі у ергономічних випробуваннях нових технологій, машин, устаткування оператори повинні відбиратися з урахуванням професійно необхідних якостей психофізіологічних характеристик (що не мають відхилень від середньогрупових значень) відповідно до конкретного виду випробувальної продукції. Ці оператори повинні бути відібрані з того контингенту, який пройшов первинне навчання для роботи на відповідному устаткуванні, і у яких психофізіологічні показники не відхиляються від середньогрупових значень.

3.1. Психофізіологічні критерії функціонального стану операторів стаціонарних об'єктів (оператори енергосистем, диспетчери аеропортів, оператори автоматичних та конвеєрних ліній, гірничих машин та ін.) наведені в таблиці 3.1.

3.2. Методи дослідження показників функціонального стану операторів наведені в п. 6.

3.3. За одержаними результатами обстеження функціонального стану оператора в конкретних умовах діяльності розраховують значення за бальною оцінкою одиничних показників у межах відповідних груп показників.

3.4. Узагальнений коефіцієнт ергономічності (Керг) за психофізіологічними змінами організму людини-оператора досліджуваної стаціонарної машини розраховують за формулою:

де Ф; ПФ; П - сумарне значення визначених відповідно фізіологічних, психофізіологічних і психологічних показників.

3.5. Рівень ергономічності за Керг досліджуваних стаціонарних машин оцінюють згідно з наступною шкалою (табл. 3.2.):

3.6. Повний комплекс інформативних показників функціонального стану операторів включає 13 показників функціонального стану різних систем організму; сумарна інформативність комплексу забезпечує довірчу вірогідність більше 98%. Для ергономічної сертифікації продукції у виробничих умовах може застосовуватись скорочений комплекс показників з довірчою вірогідністю 95%.

Скорочений комплекс включає 9 показників (таб. 3.1. за винятком показників варіабельності серцевого ритму, електроенцефалографії, тесту на виявлення нервово-психічної напруги Немчина). Рівень Керг у цьому випадку визначають за табл. 3.3.

4.1. Показники та критерії оцінки функціонального стану операторів динамічних об'єктів (водії автотранспорту, оператори тракторів, сільськогосподарських та будівельно-дорожних машин, машиністи локомотивів, льотчики та ін.) - наведені в таблиці 4.1.

4.2. Повний комплекс інформативних показників функціонального стану операторів динамічних об'єктів включає 12 послідовно розташованих показників та оцінок діапазону їх можливих значень у вигляді "діагностичних коефіцієнтів" (ДК); сумарна інформативність комплексу забезпечує довірчу вірогідність більше 98%. Для ергономічної сертифікації продукції у виробничих умовах можуть застосовуватись скорочені комплекси показників з довірчою вірогідністю більше 95%.

Комплекс 1 включає перші 7 показників: адаптація органу зору, монотоностійкість, пропускна спроможність зорового аналізатору, коефіцієнт урівноваженості нервових процесів в реакції на рухомий об'єкт (К'рро), час акустико-моторної реакції (АМР, 100 дБ, 1000 Гц), зріст, гострота зору для близу. Сумарна інформативність комплексу 1 складає +13,77 балів, довірча вірогідність - > 95%. Комплекс 2 включає всі показники, окрім першого показника - адаптація органу зору. Сумарна інформативність комплексу 2 складає + 13,28 балів, довірча вірогідність - > 95%.

4.3. Узагальнений коефіцієнт ергономічності (Керг) за психофізіологічними показниками стану організму людини-оператора динамічної машини, яка досліджується, розраховують як суму (з урахуванням знаку) діагностичних коефіцієнтів, що відповідають діапазону значення кожного виміряного показника.

4.4. Рівень ергономічності за Керг динамічних об'єктів оцінюють згідно з наступною шкалою (табл. 4.2.):

5.1. Результати визначення рівня ергономічності динамічних та стаціонарних об'єктів за психофізіологічними показниками людини-оператора можуть бути використані для виявлення конструктивних недоліків машин, що потребують усунення з метою оптимізації функціонування людино-машинних систем.

5.2. Інформативні психофізіологічні показники і критерії, що реалізують відповідні ергономічні вимоги до конструкції динамічних об'єктів, технологій, наведені в таблиці 5.1.

5.3. В разі, якщо виміряне значення того чи іншого інформативного психофізіологічного показника не відповідає оптимальному або допустимому його значенню, то відповідний йому ергономічний показник, зазначений в таблиці 5.1., потребує конструктивного удосконалення.

6.1. Рухомість нервових процесів

Визначається методом рефлексометрії за допомогою електроміорефлексометру ЕМР-ОІ або іншого аналогічного приладу. Суть методу полягає у вивченні диференціювальної зорово-моторної реакції (ДЗМР), в тому числі з переробкою диференціювального подразника у позитивний.

Спочатку досліджують просту зорово-моторну реакцію (ЗМР), потім ДЗМР тобто, рухову реакцію на позитивний зоровий подразник - світловий сигнал білого кольору при чергуванні його з диференціювальним (негативним) зоровим подразником - світловим сигналом червоного кольору. При цьому програма дослідження включає 15 сигналів, з яких 10 білого кольору (позитивні) і 5 червоного кольору (негативні). Сигнали подають у відповідності з програмою з інтервалом 2-3 сек.

Досліджуваному пропонують покласти вказівний або середній палець правої руки на кнопку пульту. Потім йому дають наступну інструкцію: "На екрані буде з'являтися світловий сигнал білого або червоного кольору. При появі сигналу білого кольору Ви повинні якомога скоріше натиснути кнопку, а потім - відпустити її. При появі сигналу червоного кольору - кнопку не натискати. Будьте уважні." Час кожної рухової реакції на всі 10 позитивних сигналів записують в протокол. Крім того, реєструють як помилки реакції на негативні (червоні) сигнали (при їх наявності). Після цього вимірюють час ДЗМР з переробкою диференціювального подразника в позитивний (ДЗМРПП). Порядок пред'явлення позитивних і негативних сигналів, з метою виключення привикання, міняють, але з тією умовою, щоб кількість позитивних сигналів, які слідують після позитивних, і кількість позитивних сигналів які слідують після негативних, залишалась стабільною.

Порядок подачі світлових сигналів може бути наступним:

Досліджуваному подають відповідну інструкцію. Час кожної рухової реакції на всі 10 позитивних сигналів (червоного кольору) фіксують. Фіксують також припущені помилки.

За результатами досліджень розраховують наступні показники:

а) рухомість гальмівного процесу - середнє значення часу диференціювальної зорово-моторної реакції після переробки диференціювального подразника в позитивний (час ДЗМРПП) - за формулою:

б) рухомість нервових процесів - різниця часу реакції на позитивний подразник після позитивного і після негативного із загальної кількості реакцій до і після переробки диференціювального подразника в позитивний (дельта ДЗМР) - за формулою:

в) рухомість збуджувального процесу (n) - число помилок в диференціювальній зорово-моторній реакції після переробки диференціювального подразника в позитивний.

Коефіцієнт зміни швидкості простої ЗМР розраховується як співвідношення значень часу ЗМР в мсек., отриманої після роботи, до ЗМР в мсек. перед початком випробувань (таблиця 2.1.).

6.2. Урівноваженість нервових процесів

За результатами вимірювання реакції досліджуваного на 30 тестових сигналах (після 5 тренувальних сигналів) розраховують наступні показники:

а) помилка випереджуваних реакцій на рухомий об'єкт за формулою:

г) коефіцієнт урівноваженості нервових процесів (К'рро) за формулою:

6.3. Час переключення уваги

Визначається за червоно-чорними таблицями Шульте-Платонова, які являють собою дві групи цифр від 1 до 24, розташованих в випадковому порядку. Досліджуваному пропонується називати і вказувати в тестовій таблиці цифри одного кольору (чорні) в зростаючому порядку від 1 до 24, і одночасно кольору (червоні) - у зворотному порядку від 24 до 1, причому робиться це упереміж. Після тренування по команді експериментатора, який включає секундомір, досліджуваний починає виконувати завдання. Відмічається час а також число помилок при виконанні завдання. Необхідно мати як мінімум дві таблиці з різним розташуванням цифр - одна для тренування, а друга - для контрольного визначення. Час переключення уваги (в секундах) характеризується значенням часу, який витрачається на вирішення поставленого завдання.

6.4. Концентрація і стійкість уваги

Визначається за методикою Б. Бурдона при виконанні коректурної проби за допомогою таблиці з кільцями Ландольта, яка містить 900 кілець. Кожне кільце має розрив в одному із восьми можливих напрямків відповідно з положенням стрілки годинника. Кількість кілець з різними напрямками розриву, що відповідає положенню стрілки годинника для вихідної орієнтації таблиці, наступні : 9 г. - 118; 11 г. - 112; 12 г. - 110; 13 г. - 108; 15 г. - 110; 17 г. - 119; 18 г. - 105; 19 г. - 118.

Досліджуваному пред'являють таблицю і картку зі збільшеним зображенням того знаку, який має бути закресленим. Потім йому дають інструкцію: "На цій картці зображено знак у вигляді кільця з розривом. Зверніть увагу на те, в якому положенні знаходиться розрив на кільці. Ви повинні якомога скоріше без пропусків та помилок закреслити по всій таблиці кільця з визначеним напрямком розриву. Виконувати завдання починайте за моєю командою". Одночасно з командою "Починайте" включають секундомір і фіксують час виконання завдання. Після цього підраховують кількість правильно закреслених кілець з вказаним напрямком розриву. За результатам дослідження розраховують наступні показники:

точність виконання коректурної проби КП-А (%)

пропускна спроможність зорового аналізатору S (біт/с):

n - кількість правильно закреслених кілець з заданим напрямком розриву;

N - загальна кількість кілець із заданим напрямком розриву в таблиці;

Т - час виконання коректурної проби.

Коефіцієнт зміни швидкості переробки інформації (ШПІ) розраховується як співвідношення значень біт ШПІ в 1 сек., отриманої після роботи, до біт ШПІ в 1 сек. перед випробуванням (таблиця 2.1.).

6.5. Кистева м'язова сила і м'язова витривалість

Досліджується за допомогою ручного динамометру ДРП-90 з виносною шкалою або електродинамометру. Досліджуваний в позі "стоячи" бере динамометр в долоню таким чином, щоб його рухомий важіль упирався у підвищення, утворене короткими м'язами великого пальця, і , зігнувши руку в ліктьовому суглобі (до 120 град.) та відвівши її від тулубу на 30 град. (найбільш зручне положення), максимально стискає кисть. Вимірювання проводять одноразово для правої руки.

Для вимірювання м'язової витривалості спочатку обчислюють значення м'язової сили, яке відповідає 75% величини максимальної м'язової сили. Потім пропонують досліджуваному натиснути динамометр до цього значення зусилля і утримувати його протягом максимально можливого часу. Дослідник фіксує цей час секундоміром і реєструє його в протоколі.

6.6. Акустико-моторна реакція

Досліджують за допомогою хронорефлексометру, який забезпечує пред'явлення слухового подразника інтенсивністю 40 і 100-120 дБ, частотою 1000 Гц (наприклад, телехронорефлексометр ТХРМ-К-І "Центр-2"), або комплекс хронорефлексометричний КХР-ОІ, або інший прилад аналогічного, або більш високого класу.

Визначають час акустико-моторної реакції на звуковий подразник частотою 1000 Гц і інтенсивністю спочатку 40 дБ, а потім 100 дБ.

Програма дослідження включає подачу спочатку трьох тренувальних сигналів, реакцію на які фіксують, але не враховують, а потім 10 тестових сигналів відповідної інтенсивності (40 дБ, 100 дБ), час реакції на які протоколюють. Інструкція досліджуваному (для умов використання приладу "Центр-2"): "Покладіть палець правої руки на електрод датчика. При появі звукового сигналу зніміть палець якомога скоріше з електроду датчика. За моїм сигналом "Увага" знову покладіть палець на електрод датчика і приготуйтесь реагувати таким же чином на всі наступні звукові сигнали".

За результатами дослідження проводять розрахунки часу акустико-моторної реакції на звукові подразники інтенсивністю 40 дБ і 100 дБ, як середньоарифметичне значення часу реакції на 10 звукових сигналів відповідної інтенсивності. В диференційно-діагностичну таблицю заносять відповідне значення показника.

6.7. Координація рухів

Дослідження функції координації рухів проводять за допомогою координометру.

Суть методу полягає у виявленні наявності тремору рук при проходженні щупом лабіринту контактної пластини.

Підготовка приладу і ознайомлення досліджуваного із завданнями досліду проводяться у відповідності з інструкцією до приладу.

Досліджуваному пропонують якомога скоріше, але не торкаючись стінок лабіринту, провести щупом по простору прорізів. Проходження всіх прорізів ведеться суворо у визначеній послідовності. Спочатку проводять тренувальне дослідження, а потім за командою експериментатора - тестове дослідження. Враховують і реєструють в протоколі такі показники: час виконання тесту (с), кількість дотиків щупом стінок прорізів лабіринту (од.), час дотиків (мс).

6.8. Схильність до ризику

Визначається за допомогою електроміорефлексометру ЕМР-ОІ та клавішного лічильника відповідей або аналогічних приладів.

Суть методу полягає у "вгадуванні наперед" вірогідності появи світлового сигналу визначеного (червоного) кольору в умовах недостатньої інформації про кількість та порядок чергування сигналів цього кольору.

За допомогою електроміорефлексометру ЕМР-ОІ досліджуваному подають на спеціальний екран 62 сигнали білого та червоного кольору в порядку, який обумовлений програмою досліду. Правильне "вгадування наперед" кольору світлових сигналів оцінюється в системі балів, що передбачає створення умов, при яких досліджуваний ризикує, намагаючись набрати максимальну кількість балів. Результати досліду оцінюють за кількістю вибраних червоних сигналів замість білих після першого червоного.

Досліджуваного інформують про загальну кількість сигналів та їх бальну оцінку, але не повідомляють співвідношення білих та червоних сигналів. Інструкція досліджуваному: "Сядьте перед екраном і покладіть палець на клавішу лічильника. Приготуйтесь до "вгадування наперед" та сприйняття сигналів білого або червоного кольору. Обраний Вами колір сигналу називайте вголос і натискайте після цього відповідну клавішу лічильника обраних сигналів - білу або червону. Після того, як Ви назвете колір сигналу і натиснете відповідну клавішу, Вам буде пред'явлено сигнал у вигляді спалаху на Вашому екрані того кольору, який відповідає програмі тесту. Таким чином Ви зможете перевірити правильність Вашого вибору. За вірний вибір кольору сигналу Ви одержуєте бали у відповідності: білий - 2 бали, червоний - 50 балів, помилка - 0 балів. Ви повинні набрати максимальну кількість балів".

Відповіді досліджуваного у вигляді балів записують в таблицю протоколу.