За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, в результаті ряду підземних поштовхів у Південно-Азіатському регіоні, що мали місце 26 грудня 2004 року, і наступним виникненням серії цунамі були нанесені серйозні руйнування системам життєзабезпечення населення й установам охорони здоров'я в прибережних районах Індонезії, Шрі-Ланки, Індії, Таїланду, Малайзії, Бангаладеш, Мьянмаре і Мальдівських островів.

У зоні стихійного лиха склалася вкрай несприятлива санітарно-епідеміологічна обстановка, пов'язана в першу чергу, з контамінацією джерел водопостачання, порушеннями в забезпеченні продуктами харчування, серйозними недоліками в наданні медичної допомоги постраждалому населенню.

У зв'язку із значними руйнуваннями систем життєзабезпечення очікується різке погіршення санітарно-епідеміологічного благополуччя в постраждалих районах і ріст інфекційної захворюваності, у тому числі серед осіб, що прибувають на відпочинок у ці країни.

На думку фахівців ВООЗ, найбільшу небезпеку складають інфекції, що передаються через воду - черевний тиф, холера, лептоспіроз та гепатит A.

Підтоплення великих територій підвищує ризик розвитку інфекції у тому випадку, коли переважній кількості населення доводиться залишати нажиті і переселятися в інші, не захоплені стихією місця.

Значно великий ризик пов'язаний з зараженням джерел питної води. Саме перебої у водопостачанні та низька якість води розглядаються як найбільш реальна загроза виникнення епідемії у зоні катастрофи.