Згідно з наказом МОЗ України від 20.11.2003 р. N 143-км комісією Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України проведено перевірку фтизіопульмонологічної служби Харківської, Львівської, Одеської, Херсонської та Донецької областей. Перевіркою виявлена низка недоліків:

1. Обласна клінічна лікарня м. Харкова.

У пульмонологічному та алергологічному відділеннях у хворих на бронхіальну астму (БА) та хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) обстежуються не в повному обсязі, недостатньо застосовується метод спірографії. Проби з бронхолітиками проведені тільки у 38% хворих на ХОБ та у 11% хворих на БА. У процесі лікування функція зовнішнього дихання (ФЗД) проведена лише у 18% хворих на ХОБ та у 13% хворих на БА.

Лікарі часто неправильно інтерпретують результати дослідження ФЗД, що вказує на їх низький професійний рівень. Так, у 11 із 39 хворих на ХОБ зворотність бронхіальної обструкції перевищувала 15%, що вказувало на наявність у цих хворих БА. Формулювання діагнозів не відповідає чинним класифікаціям: у всіх хворих на ХОБ в діагнозі не вказана стадія хвороби. Лікування не відповідає затвердженим в Україні стандартам: у 38% хворих на ХОБ з тяжким перебігом показану кортикостероїдну терапію не проводили.

Матеріально-технічне забезпечення зазначених пульмонологічного та алергологічного відділень не відповідає сучасним вимогам.

2. Клінічна лікарня N 13 м. Харкова.

Із 37 хворих на ХОБ у 12 встановлений діагноз бронхоастматичного синдрому або компоненту, що не відповідає вимогам Інструкції про діагностику, клінічну класифікацію та лікування хронічного обструктивного бронхіту. У 9 хворих не досліджена ФЗД, а у 10 - не проведена проба з бронхолітиком. Більше ніж у половини проаналізованих комісією хворих на ХОБ був виставлений діагноз без достатнього обґрунтування. Дослідження ФЗД для оцінки ефективності лікування проведене лише у 1 хворого. У 2 випадках діагноз ХОБ виставлений помилково, оскільки значення показника ОФВ1 у цих пацієнтів становило 93 та 95% відповідно.

У 5 із 50 хворих на БА не досліджена ФЗД. У 16 хворих діагноз БА встановлений також без достатнього обґрунтування, оскільки проба з бронхолітиком не проводилась. Оцінка ефективності лікування за допомогою ФЗД не проведена жодному хворому.

При виписці із стаціонару у 14 хворих не рекомендовані інгаляційні кортикостероїди за наявності у цих пацієнтів відповідних показань.

Це свідчить про недостатній професійний рівень лікарів, недотримання ними єдиних правил трактування результатів дослідження ФЗД при диференційній діагностиці ХОБ та БА, а також про те, що керівництво клінічної лікарні N 13 міста Харкова ігнорує залучення спеціалістів Інституту терапії АМН України та профільних кафедр.

3. Інститут терапії АМН України, відділ пульмонології.

Не помітний вплив відділу пульмонології Інституту терапії АМН України в контролі за виконанням директивних документів, які стосуються питань діагностики захворювань легень та лікування хворих в лікувально-профілактичних закладах м. Харкова та області.

4. Харківський обласний протитуберкульозний диспансер (ОПТД), обласна туберкульозна лікарня (ОТЛ), ТМО "Фтизіатрія", поліклініка N 6 Московського району м. Харкова.

З 1299 мікроскопів, якими оснащені лікувально-профілактичні заклади області лише 208 (16,01%) бінокулярні й 305 (23,48%) з них морально застарілі. У 12 районах області зовсім відсутні бінокулярні мікроскопи (Борівський, Дворічанський, Зачепилівський, Золочівський, Кегичівський, Коломацький, Краснокутський, Харківський, Нововодолазький, Первомайський, Печенізький, Сахновщинський).

Ремонтні роботи в області плануються нераціонально, що впливає на погіршення діагностичного процесу. Так, у 2002 році у зв'язку з ремонтом бактеріологічних лабораторій зменшилася кількість посівів до 39,5 тис. проти 44,5 в 2001 р. Відповідно й кількість посівів на одного хворого активним туберкульозом органів дихання зменшилася з 6,0 до 5,0 при відповідних середньоукраїнських показниках 8,3 і 8,0 відповідно.

Діагностичне обладнання протитуберкульозних закладів (спірографи, томографи і рентгенобладнання) вичерпало свій термін експлуатації та не поновлювалося вже більше 10 років.

У зв'язку із затяжним ремонтом бактеріологічна лабораторія Харківського обласного протитуберкульозного диспансеру тимчасово розміщена у не пристосованих кімнатах. Бактеріоскопія і бактеріологічні посіви проводяться у одному приміщенні без належної системи вентиляції та без дотримання санітарно-гігієнічних нормативів.

Не вирішується питання про впровадження комп'ютерного обліку населення, яке підлягає щепленню та флюорографії у лікувально-профілактичні заклади міста і області.

1. Пульмонологічне відділення міської клінічної лікарні N 5 м. Львова.

Із 53 хворих на ХОБ у 2 хворих не досліджена ФЗД, а у 15 - не проведена проба з бронхолітиком. У третини проаналізованих хворих на ХОБ був виставлений діагноз без достатнього обґрунтування.

У 3 випадках діагноз ХОБ виставлений необґрунтовано, оскільки значення показника ОФВ1 у цих пацієнтів знаходились в межах норми.

У 3 хворих на ХОБ встановлений діагноз бронхоастматичного синдрому, що не відповідає вимогам Інструкції про діагностику, клінічну класифікацію та лікування хронічного обструктивного бронхіту.

У 6 із 64 хворих на БА не досліджена ФЗД. У 16 хворих із початковими порушеннями ФЗД діагноз БА встановлений теж без достатнього обґрунтування, оскільки проба з бронхолітиком не проводилась. У 6 хворих проба на зворотність бронхообструкції проводилась з комбінованими бронхолітиками (комбівентом, беродуалом), а не з бета2-агоністами. Оцінка ефективності лікування за допомогою ФЗД не проведена 26 хворим.

При виписці із стаціонару 2-м хворим не рекомендовані показані інгаляційні кортикостероїди, у 12 хворих рекомендовані неадекватні дози інгаляційних стероїдів, що не відповідають наявному у них ступеню БА. Це свідчить про недостатній фаховий рівень фахівців. Лікарі не завжди дотримуються вимог чинних наказів МОЗ України щодо діагностики бронхообструктивних захворювань, контролю за їх перебігом та визначенням ефективності проведеного лікування.

Матеріально-технічне забезпечення лікувального закладу, зокрема кабінету функціональної діагностики, який обслуговує усі відділення лікарні, недостатнє.

2. Алергологічне відділення міської клінічної лікарні N 7 ім. Князя Лева м. Львова.

Із 20 хворих на БА, хоч і досліджена ФЗД, однак діагноз БА встановлений без достатнього обґрунтування, оскільки проба з бронхолітиком не проводилась. Оцінка ефективності лікування цих хворих за допомогою ФЗД не проводилась. Наявний спірограф не відповідає сучасним вимогам і відпрацював свій технічний ресурс.

3. Пульмонологічне відділення Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру.

Вдвічі збільшилася кількість померлих хворих у пульмонологічному відділенні за I півріччя 2003 р. порівняно з цим же періодом 2002 р. - з 5 до 10 осіб.

У 11 хворих з тяжким перебігом пневмонії не проводили мікробіологічне дослідження харкотиння.

Хворі в стаціонарі обстежені не в повному об'ємі: проби з бронхолітиками (бета2-агоністами короткої дії) проведені тільки у 3 хворих на ХОБ та 2 - на БА. В динаміці лікування ФЗД досліджена у 4 хворих на ХОБ та у 6 - на БА. Є ряд недоліків, які пов'язані з хибним трактуванням результатів дослідження ФЗД. У 6 пацієнтів з ХОБ, враховуючи дані функціонального дослідження (зворотність бронхіальної обструкції, динаміка лікування), може бути виставлений діагноз БА. Лікарі не дотримуються чинних в Україні класифікацій: у всіх хворих на ХОБ в діагнозі не наведена стадія хвороби. У 5 хворих на БА необґрунтований ступінь тяжкості захворювання.

4. Фтизіатричні відділення Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру, обласна лікарня позалегеневого туберкульозу, Львівське міське медичного об'єднання "Фтизіопульмонологія".

Основним недоліком проведення профілактичних флюорографічних обстежень є недостатнє охоплення ними неорганізованої групи населення. При роботі пересувних флюорографів в сільській місцевості ефективність їх використання вкрай низька.

Фтизіатричні відділення Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру.

В бактеріологічній лабораторії туберкульозного закладу низький рівень виявлення МБТ. Матеріально-технічна база лабораторії застаріла, фахівці відхиляються від стандартних методик постановки тестів.

Не раціонально використовуються коштовні стаціонарні фтизіохірургічні ліжка. У фтизіатричному торакальному відділенні, розрахованому на 50 ліжок, де повинні активно оперуватися хворі, більшість з них невиліковні хворі на хронічну емпієму плеври, яким надається симптоматичне лікування.

З відділення хворих на хронічні форми туберкульозу, де ефективність лікування низька, недостатня кількість пацієнтів була направлена на хірургічне лікування.

Львівське міське медичне об'єднання "Фтизіопульмонологія".

Головним лікарем не організований належним чином процес діагностики та лікування хворих та моніторинг. Так, не організовано проведення рентгенологічного обстеження хворих у 2 фтизіатричному відділенні, не забезпечене контрольоване лікування хворих на туберкульоз на амбулаторному етапі.

Частина хворих на вперше виявлений туберкульоз з відсутністю бактеріовиділення лікується амбулаторно протягом усього курсу хіміотерапії. Контрольованість лікування у них не забезпечена. Хворим видають протитуберкульозні препарати на 10 днів.