Пташиний (курячий) грип - це інфекційна хвороба тварин (птахів), яка викликається одним із різновидностей вірусу грипу, а саме типу A. Вона вперше була виявлена в Італії, понад сто років тому і зустрічається всюди. Вважається, що усі птахи сприйнятливі до даної інфекції, водночас деякі види менш сприйнятливі, чим інші.

Викликають пташиний грип 15 підтипів вірусу грипу. Високу патогенність мають підтипи H5 і H7.

Мігруючі водоплавні птахи - частіше дикі качки - є природним резервуаром вірусу пташиного грипу. Водночас ці птахи найменш сприйнятливі до інфекції. Домашні птахи, включаючи курей, гусей і індиків, дуже сприйнятливі до збудника інфекції, тому епізоотії смертельного грипу швидко поширюються серед них.

Вірус пташиного грипу, як правило, не вражає інші види тварин, окрім птахів і свиней.

Перший підтверджений випадок зараження людей пташиним грипом відбувся у Гонконгу в 1997 році, коли штам H5N1 викликав тяжке респіраторне захворювання у 18 осіб, з яких 6 померло. Захворювання людей відбувалися під час спалаху пташиного грипу, викликаного високопатогенним штамом вірусу. Інфікування людей у 17 випадках відбулося на пташиних ринках, у одному випадку - на пташиній фермі. Захворювання людей були викликані тим же штамом, що і серед популяції домашніх птахів.

При розширеному дослідженні цього спалаху стало відомо, що джерелом зараження була інфікована домашня птиця, з якою захворілі мали тісний контакт. Дослідження на генетичному рівні дали можливість визначити, що вірус передавався безпосередньо від птахів до людей.

Два інших штами вірусу пташиного грипу нещодавно також викликали захворювання людей. Спалах високо патогенного пташиного грипу H7N7, що розпочався в Нідерландах у лютому 2003 року, призвів до смерті одного ветеринара і викликав легку форму хвороби у 83 осіб - робітники птахоферм і члени їх сімей.

Легкі форми захворювання, викликані вірусом пташиного грипу H9N7, виявлені у дітей у Гонконгу 1999 року (2 випадки) і в середині грудня 2003 року (1 випадок).

Із 15 підтипів вірусу пташиного грипу підтип H5N1 викликає особливе занепокоєння з кількох причин. Цей підтип мутує дуже швидко і має схильність отримувати гени від вірусів, що інфікують інші види тварин, а також людей.

Таким чином, двічі підтверджена здатність вірусу грипу підтипу H5N1 викликати тяжкий перебіг хвороби у людей. Лабораторні дослідження, зокрема, продемонстрували, що виділені популяції цього підтипу мають високу патогенність і можуть бути причиною тяжкого захворювання у людей.

Епідемія, спричинена високопатогенним збудником пташиного грипу (підтип H5N1), що розпочалася у середині грудня 2003 року в Республіці Корея і продовжується зараз в інших країнах Азії, викликала особливе занепокоєння серед медичної громадськості. За оперативними даними захворювання серед домашньої птиці, крім Республіки Корея, зареєстровані у В'єтнамі, Японії, Таїланді, Камбоджі, Китаї, Тайвані.

1997 року варіанти грипу H5N1 продемонстрували здатність безпосередньо інфікувати людей. Зараження людей у січні 2004 року відбулося знову у В'єтнамі. Широке поширення збудника інфекції серед птахів збільшує ймовірність його передачі людям. Вчені передбачають, що люди, які одночасно інфіковані штамами грипу людини і пташиного грипу, можуть стати "резервуаром для змішування" вірусів, у результаті чого може з'явитись новий підтип вірусу з достатньою кількістю людських генів, який буде легко передаватись від людини до людини. Це у подальшому може призвести до виникнення пандемії.

Основуючись на історичних прикладах, пандемії грипу можуть виникати в середньому три-чотири рази кожне століття, коли з'являється новий підтип вірусу, який має властивість швидко передаватись від людини до людини. Виникнення пандемії грипу передбачити важко. Велика пандемія грипу 1918 - 1919 років спричинила смерть близько 50 мільйонів людей в усьому світі. Мали місце пандемії також у 1957 - 1958 та 1968 - 1969 роках зі значно меншими людськими втратами.