В Україні склалась складна епідемічна ситуація з туберкульозу, яка з 1995 року невпинно прогресує: зростає захворюваність та смертність від туберкульозу, погіршується ефективність лікування хворих. Протитуберкульозні заходи, регламентовані наказами МОЗ України від 14.02.96 N 26 "Про удосконалення протитуберкульозної служби", від 29.07.96 N 233 "Про затвердження інструкцій щодо надання медико-санітарної допомоги хворим на туберкульоз", від 28.10.98 N 314 "Про заходи щодо боротьби з туберкульозом", від 30.12.99 N 311 "Про затвердження інструкцій щодо надання фтизіопульмонологічної допомоги хворим", постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 667 "Про Комплексні заходи боротьби з туберкульозом", виконуються не в повному обсязі і хаотично через їх недостатнє фінансування і неоптимальне планування. Асигнування, що виділяються на протитуберкульозні заходи в адміністративних територіях України, розподіляються нераціонально. Часто безпідставно фінансуються малоефективні заходи, тоді як на більш ефективні заходи не вистачає коштів.

З метою упорядкування фінансування та проведення протитуберкульозних заходів,

1. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій:

1.1. Забезпечити підвідомчі лікувально-профілактичні заклади вакциною БЦЖ і витратними матеріалами для проведення щеплення відповідно до Інструкції про застосування вакцини туберкульозної БЦЖ і БЦЖ-М, затвердженої наказом МОЗ України від 29.07.96 N 233 "Про затвердження інструкцій щодо надання медико-санітарної допомоги хворим на туберкульоз". Першочергово проводити щеплення всіх новонароджених у пологовому будинку й першу ревакцинацію дітей у 7-річному віці.

1.2. Забезпечити хіміопрофілактикою всіх дітей та дорослих, що контактували із хворими на туберкульоз, дітей з віражем туберкулінової проби, ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

1.3. Забезпечити проведення мікроскопії мазка за Ціль-Нільсоном для виявлення мікобактерій туберкульозу клінічними лабораторіями при всіх лікувально-профілактичних закладах (обласних, міських, районних, сільських) всім особам, що кашляють впродовж 3 тижнів і більше та виділяють харкотиння.

1.4. Забезпечити першочерговою туберкулінодіагностикою всіх дітей впродовж двох років перед ревакцінаціями БЦЖ у 7- та 14-річному віці; дітей, що знаходилися у контакті із хворими на туберкульоз і які тривало й часто хворіють відповідно до Інструкції про застосування туберкулінових проб, затвердженої наказом МОЗ України від 29.07.96 N 233 "Про затвердження інструкцій щодо надання медико-санітарної допомоги хворим на туберкульоз".