В результаті проведення цілеспрямованих заходів щодо оздоровлення населення країни від гельмінтозів з використанням найновіших ефективних методів діагностики і терапії досягнуто значного зниження ураження населення гельмінтозами. Як відзначено наказом МОЗ СРСР від 13.08.86 N 1089 "Про посилення боротьби з гельмінтозами в країні", за останні 10 років (1975 - 1985 рр.) загальний рівень ураження населення СРСР гельмінтозами (без ентеробіозу) знижено на 53,5%, аскаридозом - на 60,7%, анкилостомідозами - на 60,0%, гіменолепідозом - на 26,7% дифілоботріозом - на 36,4%.

В УРСР загальна ураженість населення гельмінтозами за останні 10 років (з ентеробіозом) знижена на 10,3%, аскаридозом - на 23,3%, гіменолепідозом - на 50,0%, теніоз доведено до поодиноких випадків, не допущено занесення анкилостомозів у вугільні шахти республіки.

Одначе, загальна ураженість населення республіки все ще залишається на високих цифрах (3,5% - по УРСР, 3,9% - по країні), а в західних областях республіки вона перевищує республіканський показник в 1 - 2 рази.

Основні вогнища аскаридозу і трихоцефальозу реєструються у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Житомирській, Рівненській областях, де ураженість в 4 - 2 рази вища ніж в середньому по республіці (по УРСР аскаридоз - 1,06, трихоцефальоз - 0,4%).

Опісторхоз реєструється майже у всіх областях УРСР. Вогнища з високою ураженістю населення опісторхозом виявлені в Сумській, Полтавській, Чернігівській областях.

Мали місце місцеві і завезені випадки трихінельозу в Хмельницькій, Закарпатській, Івано-Франківський, Рівненській, Миколаївській, Київській, Одеській, Донецькій, Дніпропетровській областях, містах Києві, Севастополі. Виникненню трихінельозу сприяла відсутність і недостатня кількість скотобійних пунктів, боєнь, майданчиків і поганий контроль за їх будівництвом з боку санітарно-епідеміологічної і ветеринарної служб, а також відсутність настороженості до трихінельозу у медичних працівників на місцях, пізня його діагностика, що іноді призводило до летальних наслідків.

У всіх областях УРСР, крім Вінницької, Київської, Миколаївської областей і м. Севастополя виявляються хворі стронгілоїдозом.

Понад 70% хворих гіменолепідозом, зареєстрованих в республіці, виявлені у Ворошиловградській, Донецькій, Кримській, Одеській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївський областях.

Рівень ураженості населення ентеробіозом в УРСР останні роки залишається на стабільних цифрах (2,0%). Одначе, ураженість дітей дитячих дошкільних закладів лишається високою, що свідчить про недостатню увагу до ентеробіозу медичних працівників, керівників дитячих установ, порушення санітарно-гігієнічного режиму в них, відсутність належної комплексності в роботі спеціалістів санепідслужби, лікувально-профілактичної мережі, працівників народної освіти.

Недостатня робота проводиться лікувально-профілактичною мережею щодо раннього виявлення хворих ехінококозом, а санепідстанції не приділяють належної уваги організації профілактики зараження людей ехінококозом і охороні від забруднення інвазіями навколишнього середовища.

Основними причинами все ще значного розповсюдження в республіці деяких видів гельмінтозів є:

- недостатня увага керівників органів і установ охорони здоров'я до питань організації оздоровлення населення від гельмінтозів;

- слабка підготовка лікарів лікувально-профілактичної мережі в області гальмінтології і недостатня увага до їх повного виявлення, лікування і диспансеризації хворих на гельмінтози:

- використання малоефективних методів діагностики гельмінтозів (нативний мазок);

- недостатня забезпеченість лікувальної мережі сучасними антигельмінтивними препаратами широкого спектра дій;

- відсутність належної комплексності в роботі санітарно-епідеміологічних станцій з лікувально-профілактичними установами, будинками санітарної освіти, з органами ветеринарного нагляду, комунального господарства, освіти та ін.;

- недооцінка санітарних заходів у боротьбі з гельмінтозами;

- недостатнє проведення санітарної пропаганди серед населення з питань профілактики гельмінтозів, відсутність на місцях наочних посібників, санітарно-освітньої літератури.

З метою впорядкування обстеження населення на гельмінтози, більш повного виявлення хворих і покращання надання медичної допомоги хворим на гельмінтози, на виконання наказу МОЗ СРСР від 13.08.86 N 1089 "Про посилення боротьби з гельмінтозами в країні", посилення протигельмінтозних заходів в УРСР,

1. Завідуючим відділами охорони здоров'я облвиконкомів, Севастопольському міськвиконкому, начальнику управління охорони здоров'я Київського міськвиконкому, керівникам республіканських установ:

1.1. Підвищити відповідальність головних спеціалістів відділів охорони здоров'я облвиконкомів, керівників органів і установ охорони здоров'я, дитячих дошкільних установ, шкіл, шкіл-інтернатів, будинків немовлят, дитячих будинків, лікарів і старших медичних сестер цих установ за виконання заходів щодо оздоровлення населення від гельмінтозів.

1.2. Забезпечити проведення обстеження на гельмінтози відповідно до інструкцій "По обстеженню населення на гельмінтози", "Основні методи лабораторної діагностики гельмінтозів", затверджених наказом МОЗ СРСР від 13.08.86 N 1089 (додатки до даного наказу N 1 і N 2).

1.3. Забезпечити проведення обстеження населення на гельмінтози медичним персоналом лікувально-профілактичних установ під контролем і методичним керівництвом санітарно-епідеміологічних станцій; за епідемічними покараннями - санітарно-епідеміологічними станціями

1.4. Забезпечити лікування всіх виявлених інвазованих, а також оздоровлення мікровогнищ інвазій.

1.5. Підвищити рівень цілеспрямованої роботи на підвищення кваліфікації лікарів лікувально-профілактичних установ з питань медичної гельмінтології, для чого з 1987 року проводити навчання терапевтів, педіатрів та інфекціоністів з питань епідеміології, клініки, діагностики лікування гельмінтозів. Визначити і затвердити до 01.12.86 на колегіях відділів охорони здоров'я облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому, управління охорони здоров'я Київського міськвиконкому перелік установ, персональний список спеціалістів, які відповідатимуть за дану роботу, а також план розподілу підготовки лікарів за роками.

1.6. Організувати навчання методів лабораторної діагностики гельмінтозів (відповідно до додатка N 2) лікарів-лаборантів і лаборантів клініко-діагностичних лабораторій на базах обласних і міських лікарень, а лікарів і лаборантів бактеріологічних лабораторій на базах Республіканської, обласних, міських санепідстанцій.

1.7. Забезпечити обгрунтовану подачу заяв на антигельмінтні препарати відповідно до рівня ураження населення адміністративних територій.

1.8. Забезпечити проведення заходів щодо профілактики формування нових вогнищ теніаринхозу.

1.9. Вжити заходів для зміцнення матеріально-технічної бази клініко-діагностичних лабораторій і лабораторій санепідстанцій, в яких здійснюються паразитологічні дослідження і забезпечити їх необхідною апаратурою і обладнанням.

1.10. Посилити проведення санітарної пропаганди з профілактики гельмінтозів.

2. Завідуючому відділом охорони здоров'я Харківського облвиконкому тов. Яворському В.С. забезпечити матеріально-технічну базу для організації Республіканського центру по лікуванню хворих на гельмінтози на базі кафедри медпаразитології Українського інституту удосконалення лікарів.

3. Начальнику управління учбових закладів Міністерства охорони здоров'я УРСР тов. Туманову В.А.:

3.1. Ввести до програм і навчальних планів підготовки лікарів-лаборантів, лікарів, терапевтів і педіатрів питання медичної гельмінтології до 01.12.87 р.

3.2. Разом з Головним управлінням лікувально-профілактичної допомоги, управлінням лікувально-профілактичної допомоги дітям і матерям, Головним санепідуправлінням розробити програму підготовки лікарів-терапевтів, педіатрів, інфекціоністів, лікарів-лаборантів. Програми, списки баз і відповідальних осіб за підготовку затвердити на Колегії МОЗ УРСР до 01.01.87.

4. Начальнику Головного аптечного управління тов. Волоху Д.С. забезпечити своєчасне постачання закладів охорони здоров'я найбільш ефективними антигельмінтними препаратами, що виробляються в СРСР і закуповуються по імпорту.

5. Директору Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського тов. Фролову А.Ф.:

5.1. Забезпечити розробку науково-обгрунтованих заходів по організації боротьби з найважливішими гельмінтозами з урахуванням місцевих епідеміологічних особливостей;

5.2. Покращати науково-методичну, організаційну допомогу установам охорони здоров'я республіки з питань профілактики і боротьби з гельмінтозами.

5.3. Взяти участь у розробці програм по підготовці лікарів-терапевтів, педіатрів-інфекціоністів з питань боротьби з гельмінтозами.

6. Головному лікарю Республіканського будинку санітарної освіти тов. Мовчанюку В.Є. збільшити видання масовим тиражем санітарно-освітньої літератури і наочних матеріалів з гельмінтозів.

Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника міністра охорони здоров'я УРСР тов. Зелінського Д.Н. і заступника міністра охорони здоров'я УРСР тов. Касьяненка А.М.

Наказ дозволяється розмножити в необхідній кількості.

Обстеження населення на гельмінтози проводиться з метою:

1. Виявлення осіб, інвазованих гельмінтами.

2. Перевірки достовірності оздоровлення вогнищ і мікровогнищ.

Проводиться:

- медпрацівниками дільничних лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів, фельдшерських пунктів - в сільських населених пунктах;

- педіатрами, терапевтами (на дільницях) - в райцентрах і містах;

- лікарями всіх спеціальностей - в стаціонарах і амбулаторіях;

- педіатрами (на закріплених дільницях) - серед організованого дитинства;

- працівниками медсанчастин і оздоровчих пунктів - на промислових підприємствах і в шахтах.

Обстеження декретованих контингентів, що підлягають обов'язковому медичному огляду (тваринники, харчовики та ін.), проводиться за щорічними графіками, погодженими із санепідстанціями.

Кабінет інфекційних захворювань проводить облік роботи, який здійснюється лікувально-профілактичною мережею, здійснює лікування і диспансерне спостереження за виявленими інвазованими. При відсутності кабінету інфекційних захворювань цю роботу виконують педіатри, терапевти, дільнична мережа (відповідальні за наказом головного лікаря).

Лабораторні дослідження на гельмінтози проводять клініко-діагностичні лабораторії лікувально-профілактичних закладів. На працівників санепідстанцій покладається організація роботи по обстеженню населення на гельмінтози; методичне керівництво; вибірковий контроль за якістю роботи, що проводиться лікувально-профілактичною мережею; обстеження населення у вогнищах за епідемічними показаннями.

1.1.1. Опісторхоз, клонорхоз, метагонімоз, нанофнетоз, парагонімоз, дифілоботріози; фасціольоз.

Контингенти: а) жителі населених пунктів, розміщених на берегах і поблизу рік, озер, водосховищ, заплавних водоймищ ендемічних районів; б) члени риболовних колгоспів і радгоспів та їх сім'ї; працівники рибопереробних заводів, пунктів і члени їх сімей; в) плавсклад і члени їх сімей; г) робітники лісосплавних ділянок лісовантажних комплексів; д) амбулаторні хворі і хворі в стаціонарах.

Обсяг і кратність обстеження: щорічне суцільне обстеження контингентів, вказаних в пунктах "б", "в", "г", а в неканалізованих ділянках міст і сільських населених пунктах, крім того, обстеження не менше 20% жителів, вказаних в п. "а", раз в 2 - 3 роки. Стаціонарні і амбулаторні хворі обстежуються згідно з клінічними показаннями.

Методи обстеження: по Като і збагачення.

1.1.2. Ехінококоз і альвеококоз.

Контингенти: населення вогнищ і чабани, оленярі, пастухи і члени їх сімей; працівники тваринницьких ферм, заповідників, зоопарків; заготовлювачі хутра; працівники хутряних майстерень, мисливці і члени їх сімей; ветеринарні працівники, особи, зайняті відловом собак; хворі в стаціонарах, амбулаторні хворі.

Обсяг і кратність обстеження: суцільно серед вказаних контингентів 1 раз з 3 - 5 років (населення Півночі - щорічно), хворі в стаціонарах і амбулаторні хворі - згідно з клінічними показаннями.

Методи обстеження: серологічні (реакція непрямої гемаглютинації - РНГА, реакція латексаглютинації - РЛА).

1.1.3. Теніаринхоз.

Контингенти: тваринники і члени їх сімей, працівники тваринницьких комплексів (ВРХ), тваринницьких (в тому числі оленярських) господарств і ферм, працівники боєнь, м'ясокомбінатів, кухарі; жителі населених пунктів з ураженістю, що перевищує 1% і при виявленні цистицеркозу великої рогатої худоби; хворі стаціонарів і амбулаторні хворі.

Обсяг і кратність обстеження: суцільно серед вказаних в пункті "а" контингентів 1 раз в рік. В населених пунктах з ураженням 1% і вище щорічно обстежувати не менш 20% жителів. Хворих в стаціонарах, амбулаторних хворих і населення при проведенні диспансеризації за клінічними показаннями.

Методи обстеження: а) населення - опитування на виділення проглотид з показом члеників та інших гельмінтів; метод Като; б) працівників в тваринницьких комплексів, тваринників, працівників боєнь, м'ясокомбінатів і кухарів - методом періанального зіскоблювання в поєднанні з опитуванням і по Като.

1.1.4. Теніоз.

Контингенти: хворі стаціонарів, амбулаторні хворі; працівники свинарських господарств і комплексів, установ громадського харчування; домовласники, у яких виявлено цистицеркоз у свиней; члени сімей хворих теніозом; хворі неврологічних і психіатричних відділень з діагнозом - пухлина мозку, енцефаліт, арахноїди, епілепсія, деменція та ін.

Обсяг і кратність обстеження: робітники свинарських господарств і працівники установ громадського харчування обстежуються при оформленні на роботу і щорічно 1 раз; жителі вогнищ - за епідпоказаннями (реєстрація хворих, виявлення цистицеркозу у свиней працівниками ветслужби), хворі в стаціонарах і амбулаторні хворі - за клінічними показаннями (наявність диспепсичних явищ, відходження фрагментів паразита і т.д.).

Методи обстеження: на теніоз - по Като, збагачення опитування, діагностична дегельмінтація чоловічим папоротником (за клінічними показаннями), на цистицеркоз - РНГА з БІЕМ - антигеном.

1.1.5. Трихінельоз.

Контингенти: хворі (за клінічними показаннями); особи, що вживали в їжу заражене трихінельозом м'ясо - свинину, кабанину, ведмежатину, нутрію; хворі за епідемічними показаннями.

Методи обстеження: серологічні - РНГА з БІЕМ - антигеном, за показаннями - біопсія м'язів.

1.2.1. Аскаридоз, трихоцефальоз.

Контингенти: а) хворі в стаціонарах, амбулаторні хворі; б) працівники парникових, овочівницьких господарств, теплиць, оранжерей; плодоовочевих консервних заводів; овочевих баз і магазинів; очисних споруд, зрошувальних полів, асенізаційних обозів; в) населення вогнищ; г) діти старших і підготовчих груп дошкільних закладів; учні 0 - 4 класів шкіл, шкіл-інтернатів, діти дитячих будинків, санаторних шкіл, будинків дитини; д) жителі оздоровлених мікровогнищ; е) населення неблагополучних в санітарному відношенні ділянок міста (відсутність системи каналізації, невлаштовані приватні домоволодіння).

Обсяг і кратність обстеження: всі хворі, що поступили в стаціонари, амбулаторні хворі - за клінічними показаннями; щорічне суцільне обстеження контингентів, вказаних в пунктах "б", "г". В селищах з ураженням населення понад 10% - щорічне суцільне обстеження. В населених пунктах з ураженням до 10% - 1 раз в 2 роки 20% жителів; жителі колишніх вогнищ - в залежності від результатів обстеження об'єктів навколишнього середовища.

Методи обстеження: по Като і збагачення.

1.2.2. Анкілостомідози.

Контингенти, обсяг і кратність обстеження: всі жителі ендемічних населених місць один раз у рік; особи, що поступили на шахти і переводяться на підземні роботи (перед спуском в шахти, а надалі - не рідше 1 разу в рік); всі спеціалісти чи стажори, що прибувають з епідемічних по анкілостомідозах вогнищ для роботи в шахтах (після прибуття). Методи обстеження: по Фюллеборну, Калантарян, Харада і Морі модифікації.

1.2.3. Стронгілоїдоз.

Контингенти, обсяг і кратність обстеження: всі жителі сільських населених пунктів, де більше 1% ураженість - 1 раз у рік. В інших місцях - за клінічними показаннями (триразово, з інтервалами в 1 - 2 дні) хворі в стаціонарах в поліклініках; за епідемпоказаннями - члени сім'ї виявлених хворих, а в сільській місцевості - всі жителі найближчих 20 - 30 дворів, що мають побутовий контакт. Перед вступом на роботу і в майбутньому не рідше 1 разу в рік робітники шахт, де мікроклімат підземних робіт сприяє визріванню личинок угриць; землекопи, працівники цегляних заводів, особи, що прокладають тунелі, особи, що займаються іншими земляними роботами.

Методи обстеження: по Берману, при масових обстеженнях в інтенсивних вогнищах - можна використовувати спрощену методику по Брумпту в модифікаціях.

1.3.1. Ентеробіоз, гіменолепідоз.

Контингенти, обсяг і кратність обстеження: діти і персонал дошкільних установ, школярі 0 - 4 класів - 1 раз у рік; працівники громадського харчування і прирівнені до них особи, спортивні групи плавців та інші особи, що відвідують плавальні басейни (при вступі).

Методи обстеження: при ентеробіозі макроскопічний огляд фекалій і періанальний зіскоб у поєднанні: з методом опитування, у дітей як вибір методу можна використовувати липку стрічку.

На ураженість ентеробіозом обстежувати рекомендується трикратно з інтервалом 2 - 3 дні. В дитячих колективах, де при одноразовому обстеженні виявлено 15% інвазованих гостриками, подальше обстеження припиняють, оскільки лікуванню підлягають всі діти.

На ураженість гіменолепідозом обстежувати рекомендується трикратно з інтервалом 5 - 7 днів. Методами по Като, Калантарян Фюллеборну.

1.4.1. Філяріатози, шисгосомози.

Контингенти: особи, що прибувають з тропічних країн на навчання у вищі і середні учбові заклади і на стажування в різноманітні установи союзних республік; радянські громадяни, що повертаються після перебування в тропічних країнах.

Обсяг і кратність обстеження: за клінічними показаннями.

Методи обстеження: по Като, збагачення, по Берману; паразитологічні методи обстеження крові, шкіри, пуктатів.

Здійснюють санітарно-епідеміологічні станції.

При анкілостомідозах - 1 раз у рік (у вогнищах анкілостопозу - протягом 4-х років, некаторозу - 7 років) обстежувати по 200 - 300 чоловік на 100 населення, охоплюючи різні вікові і професійні групи.

При теніаринхозі і теніозі - протягом 2 - 3 років оздоровлення щорічне обстеження не менше 10% жителів.

При опісторхозі і клонорхозі - протягом 2 - 3 років - обстеження 10% жителів епідемічної місцевості.

При аскаридозі і трихоцефальозі - протягом 2 років після оздоровлення вибіркове обстеження в населеному пункті щорічно не менше 200 - 300 чол. (100 - 150 з них одних і тих же).

При контагіозних (контактних) гельмінтозах - у дитячих установах, на підприємствах громадського харчування обстежувати об'єкти зовнішнього середовища на наявність яєць гельмінтів 2 рази в рік; крім того, щорічно в кожній оздоровленій дошкільній установі обстежують одну групу (старшу чи підготовчу), в школі - один з перших - других класів, де до початку проведення оздоровчих заходів була найбільш висока ураженість.

Спрямовані на пошук гельмінтозів чи їх фрагментів (сколексів, члеників і частин стробіли цестод). Застосовуються для діагностики тих гельмінтозів, збудники яких чи не виділяють яйця з екскрементами хворого чи виділяють їх в невеликих кількостях і не завжди (при ентеробіозі в фекаліях знаходять гострики, при теніїдозах - членики цестод); для визначення ефективності лікування, при діагностичній дегельмінтизації (при підозрі на гельмінтоз, що не визначається іншими способами).

З метою виявлення в фекаліях гостриків чи проглотид цестод необхідно проводити попередній огляд неозброєним оком фекалій, що доставлені в лабораторію для мікроскопічних досліджень.

Для більш точної диференціальної діагностики теніїдозів, визначення ефективності лікування і при діагностичній дегельмінтації рекомендується простий метод - огляд розріджених водою фекалій в чорних фотографічних кюветах або в чашках Петрі на темному фоні.

Принцип - Гельмінти чи їх фрагменти добре помітні на темному фоні, їх виявляють при огляді розріджених водою фекалій.

Реактиви - Гліцерин (50% розчин).

Спеціальне обладнання - Лупа, чорні фотографічні кювети чи чашки Петрі, пінцети, препарувальні голки.

Хід виявлення - Фекалії розмішують з водою для одержання рівномірної суспензії, після чого при хорошому освітленні старанно оглядають окремими невеликими порціями в чорних фотографічних кюветах чи на темному фоні в чашках Петрі. Пінцетом чи препарувальною голкою виймають всі підозрілі білі частинки. Великі утворення, підозрілі на фрагменти гельмінтів, розглядають під лупою між двома предметними скельцями.