З метою подальшого розвитку та удосконалення лікарсько-фізкультурної служби в Україні

1. Затвердити:

1.1. Примірну посадову інструкцію лікаря із спортивної медицини, що додається.

1.2. Примірну посадову інструкцію лікаря із лікувальної фізкультури, що додається.

1.3. Примірну посадову інструкцію сестри медичної (інструктора) з лікувальної фізкультури, що додається.

1.4. Примірну посадову інструкцію сестри медичної з масажу, що додається.

1.5. Кваліфікаційну характеристику лікаря із спортивної медицини, що додається.

1.6. Кваліфікаційну характеристику лікаря із лікувальної фізкультури, що додається.

1.7. Розрахункові норми витрати часу на виконання різних видів діяльності лікарем із спортивної медицини (на одну особу) , що додаються.

1.8. Розрахункові норми витрати часу на виконання різних видів діяльності лікарем та сестрою медичною (інструктором) з лікувальної фізкультури (час на одне відвідування і кількість умовних одиниць на 1 процедуру дорослим і дітям), що додаються.

1.9. Розрахункові норми витрати часу на виконання процедур масажу (кількість умовних одиниць на 1 процедуру дорослим і дітям), що додаються.

2. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Аніщенка О.В.

1. На посаду лікаря із спортивної медицини призначається особа з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа", проходженням інтернатури за спеціальністю "Спортивна медицина" або за спеціальністю "Лікувальна справа" з наступною спеціалізацією зі "Спортивної медицини", наявністю сертифіката лікаря-спеціаліста; без вимог до стажу роботи.

2. Призначення та звільнення лікаря із спортивної медицини здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. Лікар із спортивної медицини в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення (кабінету) спортивної медицини, а у випадку його відсутності головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

4. Навантаження лікаря із спортивної медицини визначається штатними нормативами та тимчасовими нормами для виконання обстежень, консультацій та проведення проб спортивної медицини та інше.

5. Лікар із спортивної медицини, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію спортивної медицини для надання кваліфікованої лікувально-профілактичної та реабілітаційної допомоги, в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності "Спортивна медицина" виконує такі обов'язки:

5.1. Виявляє передпатологічні та патологічні стани, надає кваліфіковану медичну допомогу особам, які займаються фізичною культурою і спортом, в умовах лікувально-профілактичного закладу та в місцях проведення тренувань і змагань, вирішує питання щодо допуску до тренувань та змагань.

5.2. Проводить поглиблене медичне обстеження, поточні та етапні медичні обстеження спортсменів - членів збірних команд України та їх резерву, медичні обстеження осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, визначає можливість їх допуску до занять, тренувань та змагань.

5.3. Вивчає та аналізує відхилення у стані здоров'я, загальну та спортивну працездатність спортсменів, причини захворюваності та спортивного травматизму серед осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, здійснює лікувально-профілактичні заходи для їх профілактики та лікування.

5.4. Проводить лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи після перенесених захворювань та травм з відновлення і підвищення загальної та спортивної працездатності.

5.5. Здійснює медичне забезпечення учбово-тренувальних зборів та змагань, спортивно-масових заходів, бере активну участь у пропаганді здорового способу життя.

5.6. Проводить періодичні лікарські спостереження на тренуваннях, учбово-тренувальних зборах та змаганнях, своєчасно інформує тренерів про виявлені відхилення у стані здоров'я спортсменів, вносить відповідні корективи щодо їх тренувальних планів.

5.7. Проводить експертний огляд осіб різних вікових груп населення, які займаються фізичною культурою та спортом, з метою ранньої діагностики захворювань, оцінки рівня їх фізичного розвитку та функціонального стану, надає рекомендації щодо занять з адекватним фізичним навантаженням.

5.8. Веде поточний нагляд за виконанням санітарно-гігієнічних норм місць тренувань та змагань та систематично проводить санітарно-просвітницьку роботу серед спортсменів та тренерів.

5.9. Бере участь в проведенні семінарських занять, курсів інформації та стажування медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів зі спортивної медицини.

5.10. Складає план роботи та працює за ним відповідно до посадових інструкцій, забезпечує ведення необхідної медичної документації (поточної, звітної), робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід, звітує перед завідувачем відділення (кабінету) чи головним лікарем закладу охорони здоров'я.

5.11. Згідно з вимогами до другої, першої та вищої кваліфікаційних категорій повинен мати додаткові знання та володіти уміннями з комплексу методів фізичної реабілітації, лікувальної фізкультури, постійно удосконалювати свій професійний рівень, взаємодіяти з лікарями інших спеціальностей, проводити консультації з актуальних питань фізкультури та спорту.

5.12. Повинен знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, закладів фізичної культури та спорту, основи права в медицині, організацію спортивної медицини, права, обов'язки та відповідальність лікаря із спортивної медицини, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення;

- клініку, сучасні методи діагностики та лікування основних захворювань органів та систем людини;

- методи інтенсивної терапії та реанімації, що застосовуються на дошпитальному етапі при різних критичних станах, зумовлених гострими захворюваннями, травмами та нещасними випадками;

- систему диспансеризації спортсменів, методи профілактики, діагностики і лікування патологічних станів, пов'язаних із нераціональним заняттям спортом, критерії допуску до занять фізичною культурою і спортом усіх вікових груп, механізми дії фізичного виховання на організм;

- організацію антидопінгового та лікарського контролю за особами, що займаються фізкультурою та спортом, загальні і спеціальні методи тестування в спортивній медицині;

- психологічні, фізіотерапевтичні методи відновлення стану спортсменів в умовах фізичного навантаження в процесі тренування і спортивних змагань, методи відновлювального масажу, основи раціонального харчування.

5.13. Повинен вміти:

- провести клінічне обстеження спортсмена;

- орієнтуватись в константах гомеостазу, їх порушеннях та корекції, знати їх особливості у осіб різного віку;

- визначити необхідний обсяг лабораторних, рентгенологічних, функціональних та інших спеціальних досліджень, організувати їх своєчасне виконання та інтерпретувати їх результати;

- інтерпретувати результати загальних, функціональних та спеціальних методів дослідження, робити на основі цих даних узагальнення та практичні висновки;

- надати невідкладну допомогу спортсменам та хворим у екстрених ситуаціях (масаж серця, штучне дихання, методи зупинки зовнішньої кровотечі, лікування шоку, промивання шлунку при отруєннях та інші маніпуляції);

- визначити показання для госпіталізації за профілем та організувати її;

- забезпечити контроль та оцінку ефективності роботи масажиста;

- організувати та провести медичне забезпечення учбово-тренувального збору на різних стадіях підготовки спортсмена;

- організувати медичне забезпечення змагань, оцінити санітарно-гігієнічні умови їх проведення;

- визначити належність ліків до списку таких, що містять допінгові речовини;

- провести диференційну діагностику при патологічних станах у спортсменів, в разі потреби організувати консультацію профільних спеціалістів;

- призначити засоби відновлення спортивної працездатності;

- призначити необхідний обсяг засобів лікування та відновлення хворим спортсменам;

- обґрунтувати тимчасовий або стійкий недопуск спортсменів до тренувань та змагань.

Лікар - спеціаліст із спортивної медицини та лікар із спортивної медицини II кваліфікаційної категорії повинен володіти наступними вміннями, маніпуляціями та технікою операцій:

- збір спортивного анамнезу;

- визначення та оцінка фізичного розвитку спортсмена;

- визначення типу складу тіла спортсмена;

- визначення біологічного віку спортсмена;

- визначення рухових якостей спортсмена;

- оцінка електрокардіографії спортсмена;

- оцінка показників функції зовнішнього дихання;

- аналіз результатів лабораторного обстеження спортсмена;

- визначення стану здоров'я спортсмена та рівня фізичного здоров'я практично здорової та хворої людини;

- визначення можливості допуску до тренувань та змагань.

6. Лікар із спортивної медицини зобов'язаний дотримуватися морально-етичних норм у своїй діяльності в стосунках з колегами, тренерами та спортсменами.

7. Лікар із спортивної медицини має право вносити пропозиції керівництву установи щодо удосконалення та поліпшення роботи.

8. Лікар із спортивної медицини взаємодіє із керівництвом організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, санітарно-епідеміологічною службою та іншими зацікавленими установами, що мають відношення до медичного забезпечення спортсменів.

1. На посаду лікаря із лікувальної фізкультури призначається особа з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа", проходженням інтернатури за спеціальністю "Спортивна медицина" або за спеціальністю "Лікувальна справа" з наступною спеціалізацією зі "Спортивної медицини", наявністю сертифіката лікаря-спеціаліста; без вимог до стажу роботи.

2. Призначення та звільнення лікаря із лікувальної фізкультури здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. Лікар з лікувальної фізкультури безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення (кабінету) лікувальної фізкультури чи відділення відновного лікування, а у випадку його відсутності заступнику головного лікаря з медичної роботи та головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

4. Лікар з лікувальної фізкультури повинен разом з керівництвом лікувально-профілактичного закладу та відділення (кабінету) організувати і забезпечити застосування лікувальної фізкультури в установі, а саме:

- штатне та матеріально-технічне забезпечення;

- задовільний санітарно-гігієнічний стан приміщень для занять;

- участь у роботі різних ланок медичного персоналу, що здійснює лікувальний та реабілітаційний процес;

- кваліфіковану методику застосування всіх форм лікувальної фізкультури.

5. Навантаження лікаря з лікувальної фізкультури визначається штатними нормативами та тимчасовими нормами для виконання обстежень, консультацій та проведення процедур лікувальної фізкультури тощо.

6. Лікар із лікувальної фізкультури, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію лікувальної фізкультури для надання кваліфікованої лікувально-профілактичної та реабілітаційної допомоги, в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря зі спеціальності "Лікувальна фізкультура" має такі завдання та виконує такі обов'язки:

6.1. Проводить спеціальні обстеження хворих, яким лікуючими лікарями призначена лікувальна фізкультура, з метою визначення комплексу лікувальної фізкультури, методик процедур та їх дозування в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень.

6.2. Проводить періодично (вибірково) лікарські огляди і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності занять, в залежності від чого змінює або доповнює методику занять, узгоджує її з лікуючим лікарем.

6.3. Керує і контролює роботу сестер медичних (інструкторів) з лікувальної фізкультури (в т. ч. складання ними комплексів фізичних вправ для лікувальної гімнастики та самостійних занять хворих) та сестер медичних, які проводять процедури лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики.

6.4. Проводить роботу з підвищення кваліфікації з питань лікувальної фізкультури сестер медичних (інструкторів) з лікувальної фізкультури, а також лікарського та середнього медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу.

6.5. Впроваджує нові ефективні методики лікувальної фізкультури, визначає раціональні поєднання курсу і окремих процедур лікувальної фізкультури з іншими засобами лікування і медичної реабілітації (сумісність, послідовність, тимчасові інтервали).

6.6. Проводить процедури лікувальної гімнастики та інші форми лікувальної фізкультури з окремими хворими чи групами.

6.7. Складає рекомендації з оздоровчих систем та програм з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах.

6.8. Складає план роботи, забезпечує ведення необхідної медичної документації (поточної, звітної), робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід.

6.9. Згідно з вимогами до другої, першої та вищої кваліфікаційних категорій повинен мати додаткові знання та володіти уміннями з комплексу методів фізичної реабілітації, спортивної медицини тощо.

6.10. Повинен знати:

- чинне законодавство України про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, основи права в медицині, організацію спортивної медицини і лікувальної фізкультури, права, обов'язки та відповідальність лікаря з лікувальної фізкультури, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення;

- клінічну симптоматику основних захворювань, при яких застосовують лікувальну фізкультуру та інші методи відновлювального лікування, показники функціонального і фізичного стану організму в нормі та при перебігу патологічного процесу;

- вплив фізичних навантажень на основні системи життєзабезпечення у віковому аспекті;

- критерії допуску до занять фізичною культурою усіх вікових груп, інтенсивності фізичних навантажень, принципи розподілу осіб на медичні групи в залежності від стану здоров'я;

- сучасні методи лікувальної фізкультури, лікувального масажу, основи мануальної терапії та акупунктури, східні оздоровчі системи, механізм дії цих методів на організм людини і перебіг патологічного процесу;

- показники функціонального і фізичного стану організму в нормі та при основних захворюваннях людини, основні механізми дії фізичного тренування на організм, особливості спортивного відбору, загальні та спеціальні методи тестування в спортивній практиці;

- форми і методи роботи серед населення з пропаганди фізичної культури та спорту;

- основи раціонального харчування, негативний вплив допінгу на стан здоров'я;

- методи інтенсивної терапії та реанімації, що застосовуються на дошпитальному етапі при різних критичних станах, зумовлених гострими захворюваннями, травмами та нещасними випадками, першу допомогу при інших невідкладних станах.

6.11. Повинен вміти:

- зробити призначення комплексу з лікувальної фізкультури з урахуванням стану хворого, особливостей захворювання, травми, операції, ступені функціональних розладів, етапу реабілітації, періоду і режиму рухів та таке інше;

- зробити призначення з фізичної культури при вагітності і після пологів;

- визначити раціональне поєднання процедур з лікувальної фізкультури (сумісність, послідовність, тимчасові інтервали) в щоденному і курсовому комплексі засобів медичної реабілітації: з лікарськими препаратами, масажем, мануальною терапією, тракційною терапією, ортезотерапією, фізіотерапією, рефлексотерапією, психотерапією, працетерапією;

- провести процедуру лікувальної гімнастики і інші форми лікувальної фізкультури;

- дати оцінку перебігу захворювання і ефективності впливу лікувальної фізкультури і комплексу медичної реабілітації;

- визначити можливість виникнення ускладнень і тимчасових протипоказань в процесі занять лікувальною фізкультурою;

- скласти рекомендації з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах;

- скласти рекомендації з особистої і суспільної гігієни та здорового способу життя, загартування, раціонального харчування;

- додержуватись принципів медичної деонтології в практиці лікувальної фізкультури;

- впроваджувати в практику нові методики лікувальної фізкультури;

- вести необхідну медичну документацію - поточну, звітну, робити аналіз роботи з лікувальної фізкультури в закладі, місті, регіоні, бути обізнаним з передовим досвідом;

- вести санітарно-просвітню роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування;

- володіти прийомами реанімації (штучне дихання, масаж серця), вміти допомогти при травмах, кровотечі, колапсі, отруєнні, утепленні, повішенні, анафілактичному шоку, опіку, відмороженні, вміти визначити особливо небезпечні інфекції.

7. Лікар з лікувальної фізкультури організовує свою роботу у відповідності до завдань і умов лікувально-профілактичного закладу, змісту комплексу лікування та медичної реабілітації.

8. Лікар з лікувальної фізкультури може бути залучений до роботи з медичного контролю за фізичним вихованням в навчальних закладах та за оздоровчим фізичним тренуванням осіб різних вікових груп, які займаються самостійно або організовано.

9. Лікарі з лікувальної фізкультури дорослих та дитячих туберкульозних санаторно-курортних закладів, крім основної роботи, ведуть 50 % хворих до встановлених норм навантаження на лікаря санаторно-курортного закладу.

10. Лікар з лікувальної фізкультури надає організаційно-методичну допомогу територіальним лікувально-профілактичним закладам з питань лікувальної фізкультури.

11. Лікар з лікувальної фізкультури працює за планом та згідно з посадовою інструкцією, звітує перед завідувачем відділення (кабінету) чи головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

1. На посаду сестри медичної (інструктора) із лікувальної фізкультури призначаються фахівці, які мають неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямком підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа", "Лікувальна справа" або "Акушерська справа", спеціалізацію за фахом "Лікувальна фізкультура", без вимог до стажу роботи.

На посаду інструктора з лікувальної фізкультури також можуть призначатись фахівці, які мають вищу фізкультурну освіту. Ці фахівці вважаються такими, що мають спеціальну підготовку з лікувальної фізкультури.

2. Призначення та звільнення сестри медичної (інструктора) із лікувальної фізкультури здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. Сестра медична (інструктор) з лікувальної фізкультури працює під безпосереднім керівництвом лікаря з лікувальної фізкультури чи керівника кабінету лікувальної фізкультури, який призначається з числа середнього медичного персоналу (при кількості посад 3 і більше).

4. Сестра медична (інструктор) з лікувальної фізкультури, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, в обсязі кваліфікаційної характеристики сестри медичної (інструктора) з лікувальної фізкультури

4.1. Має такі завдання та виконує такі обов'язки:

4.1.1. Під керівництвом лікаря забезпечує первинну профілактику захворювань людини методами оздоровчої гімнастики, корекцію режиму рухової активності.

4.1.2. Кваліфіковано проводить індивідуальні та групові заняття з лікувальної фізкультури.

4.1.3. Навчає хворих з різною патологією методикам профілактики хвороб та їх ускладнень, здійснює підбір комплексів фізичних вправ для самостійних занять з лікувальної та оздоровчої фізкультури, змінює методику виконання процедур та їх дозування в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень відповідно до призначень лікуючих лікарів.

4.1.4. Готує та бере участь у проведенні періодичних (вибіркових) лікарських обходів і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності занять, в залежності від чого змінює або доповнює методику занять, узгоджує її з лікуючим лікарем.

4.1.5. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утепленні, механічній асфіксії, опіках, відмороженні, анафілактичних станах.

4.1.6. Веде санітарно-просвітницьку роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування, складає рекомендації з оздоровчих систем та програм з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах.

4.1.7. Веде медичну документацію встановленого зразка, дотримується принципів медичної етики та деонтології.

4.1.8. Бере участь у поширенні медичних знань серед населення.

4.1.9. Робить аналіз роботи.

4.1.10. Вивчає і впроваджує позитивний досвід.

4.1.11. Систематично підвищує свою професійну підготовку - проходить курси удосконалення, при наявності відповідного стажу - атестацію за фахом.

4.2. Повинна (повинен) знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; організацію роботи з лікувальної фізкультури в лікувально-профілактичних закладах, права, обов'язки та відповідальність сестри медичної (інструктора) з лікувальної фізкультури, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом;

- методики та прийоми проведення лікувальної фізкультури та масажу при різних захворюваннях, сучасний комплекс лікування і медичної реабілітації хворих та інвалідів, дорослих і дітей, раціональне поєднання курсу процедур лікувальної фізкультури з іншими засобами лікування і медичної реабілітації (їх сумісність, послідовність в процесі лікування, часові інтервали) в щоденному комплексі засобів лікування і медичної реабілітації, впроваджує нові ефективні методи, розрахункові норми часу на безпосереднє проведення процедур лікувальної фізкультури;

- організацію роботи з лікувальної фізкультури, обґрунтування використання рухової діяльності і фізичних вправ в профілактичній і клінічній медицині, в лікуванні та реабілітації хворих, клінічну симптоматику, патогенез та саногенез захворювань, травм, оперативних втручань, при яких ефективна лікувальна фізкультура;

- методики складання призначень з лікувальної фізкультури при різних формах патології, використовуючи варіанти, що враховують етапи реабілітації, режиму руху і періоди курсу занять, ступінь і локалізацію ураження, вид іммобілізації тощо.

1. На посаду сестри медичної з масажу призначається фахівець, який має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямком підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа", "Лікувальна справа" або "Акушерська справа", спеціалізацію за фахом "Лікувальний масаж", без вимог до стажу роботи.

На посаду сестри медичної з масажу також можуть призначатись фахівці, які мають вищу фізкультурну освіту. Ці фахівці вважаються такими, що мають спеціальну підготовку з лікувальної фізкультури.

2. Призначення та звільнення сестри медичної з масажу здійснюється в установленому законодавством порядку.

3. Сестра медична з масажу працює під безпосереднім керівництвом лікаря з лікувальної фізкультури (можливо, керівника кабінету лікувальної фізкультури, який призначається з числа середнього медичного персоналу (при кількості посад 3 і більше)) або лікаря з фізіотерапії під загальним керівництвом завідувача відділенням (кабінетом) лікувальної фізкультури (фізіотерапії, відновлювального лікування).

4. Сестра медична з масажу, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я, в обсязі кваліфікаційної характеристики медичної сестри з масажу має такі обов'язки:

4.1. Під керівництвом лікаря забезпечує первинну профілактику захворювань методами точкового, гігієнічного та лікувального масажу в режимі рухової активності.

4.2. Кваліфіковано проводить процедури лікувального масажу.

4.3. Навчає хворих з різною патологією методикам профілактики хвороб та їх ускладнень, здійснює підбір схем самомасажу для самостійних занять, в комплексі з лікувальною фізкультурою, в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень відповідно до призначень лікуючих лікарів.

4.4. Готує та бере участь у проведенні періодичних (вибіркових) лікарських обходів і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності процедур масажу, в залежності від чого змінює або доповнює методику масажу, узгоджує її з лікуючим лікарем.

4.5. Надає первинну медичну допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, опіках, відмороженні, анафілактичних станах.

4.6. Веде санітарно-просвітницьку роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування, складає рекомендації з оздоровчих систем та програм, з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах, включаючи схеми точкового та класичного самомасажу.

4.7. Веде медичну документацію, дотримується принципів медичної етики та деонтології, бере участь у поширенні медичних знань серед населення, робить аналіз роботи, вивчає і впроваджує позитивний досвід.

4.8. Систематично підвищує свою професійну підготовку - проходить курси удосконалення.

5. Сестра медична повинна знати:

- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я, організацію роботи з лікувальної фізкультури та масажу в лікувально-профілактичних закладах, права, обов'язки та відповідальність сестри медичної з масажу, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом;

- методики та техніки проведення процедур лікувального масажу при різних захворюваннях, сучасний комплекс лікування і медичної реабілітації хворих та інвалідів, дорослих і дітей, раціональне поєднання курсу процедур масажу з лікувальною фізкультурою та іншими засобами лікування і медичної реабілітації (їх сумісність, послідовність в процесі лікування, часові інтервали) в щоденному комплексі засобів лікування і медичної реабілітації, впроваджує нові ефективні методи, розрахункові норми часу на безпосереднє проведення процедур лікувального масажу;

- організацію роботи з лікувальної фізкультури та масажу, обґрунтування використання рухової діяльності, фізичних вправ і масажу в профілактичній і клінічній медицині, в лікуванні та реабілітації хворих, клінічну симптоматику, патогенез та саногенез захворювань, травм, оперативних втручань, при яких застосовується лікувальна фізкультура та масаж;

- методики та схеми призначень з лікувального масажу при різних формах патології, використовуючи варіанти, що враховують етапи реабілітації, режими руху і періоди курсу занять, ступінь і локалізацію ураження, вид іммобілізації тощо.

Лікар із спортивної медицини повинен володіти відповідними належними знаннями та вміннями.

Загальні та спеціальні знання, вміння, навички:

- загальні питання правового забезпечення та організації лікарсько-фізкультурної служби (далі - Служби) в країні, відділень і кабінетів із спортивної медицини в лікарні, поліклініці, санаторії, Центрі, Диспансері, відділенні відновлювального лікування, інших лікувально-профілактичних закладах;

- організація планової та екстреної медичної допомоги населенню (загальні питання);

- організація медичної допомоги населенню за умов виникнення екстремальних ситуацій з масовими ушкодженнями;

- організація роботи в Центрі, Диспансері, інших закладах, в яких він працює;

- основні питання біомеханіки людини, анатомії опорно-рухового апарату, фізіології та біохімії м'язової діяльності;

- організація та обсяг поглибленого медичного огляду спортсмена, етапного, поточного та оперативного контролю під час тренувань та змагань;

- особливості фізіологічних змін організму спортсмена, які виявляються загальними та спеціальними методами досліджень, та їх диференційна діагностика з патологічними проявами;

- основи функціональної діагностики організму спортсменів різної спеціалізації та рівня кваліфікації;

- основи теорії та методики спортивного тренування;

- організація та обсяг застосування засобів відновлення організму спортсменів;

- основні клінічні прояви патологічних станів у спортсменів, особливості перебігу їх у дітей;

- організація та обсяг лікувальної допомоги спортсменам, в т.ч. при виникненні невідкладних станів та пошкоджень;

- організація та обсяг реабілітації організму спортсменів після травм, захворювань, а також при наявності функціональної недостатності органів та систем;

- основи фізіотерапії, курортології, лікувального та спортивного масажу, лікувальної фізкультури;

- особливості лікарського контролю у дитячому спорті;

- організація та обсяг медичної допомоги спортсменам-ветеранам та особливості лікарського контролю в інвалідному спорті;

- теоретичні основи оздоровчого фізичного тренування;

- профілактика травм і захворювань, СНІДу, наркоманії та алкоголізму;

- проводити повне клінічне обстеження спортсмена;

- орієнтуватись в константах гомеостазу, вміти трактувати і коригувати їх порушення, знати їх відмінності у осіб різного віку;

- визначити необхідний обсяг лабораторних, рентгенологічних, функціональних та інших спеціальних досліджень, організувати їх своєчасне виконання та інтерпретувати їх результати;

- інтерпретувати результати загальних, функціональних та спеціальних методів дослідження, робити на основі цих даних узагальнення та практичні висновки;

- надати невідкладну медичну допомогу спортсменам та хворим у екстрених ситуаціях (масаж серця, штучне дихання, методи зупинки зовнішньої кровотечі, лікування шоку, промивання шлунку при отруєннях та інші маніпуляції);

- визначити показання для шпиталізації за профілем та організувати її;

- забезпечити контроль та оцінку ефективності роботи масажиста;

- організувати та провести медичне забезпечення учбово-тренувального збору на різних стадіях підготовки спортсмена;

- організувати медичне забезпечення змагань, оцінити санітарно-гігієнічні умови їх проведення;

- визначити належність ліків до списку таких, що містять допінгові речовини;

- провести диференційну діагностику при патологічних станах у спортсменів, в разі потреби організувати консультацію профільних спеціалістів;

- призначити засоби відновлення спортивної працездатності;

- призначити необхідний обсяг засобів лікування та відновлення хворим спортсменам;

- обґрунтувати тимчасову або тривалу заборону спортсменам брати участь в тренуваннях і змаганнях.

Лікар із спортивної медицини без категорії та лікар із спортивної медицини II кваліфікаційної категорії повинен володіти наступними вміннями, маніпуляціями та технікою операцій:

- збір спортивного анамнезу;

- визначення та оцінка фізичного розвитку спортсмена;

- визначення типу складу тіла спортсмена;

- визначення біологічного віку спортсмена;

- визначення рухових якостей спортсмена;

- оцінка електрокардіограми спортсмена;

- оцінка показників функції зовнішнього дихання;

- аналіз результатів лабораторного обстеження спортсмена;

- визначення стану здоров'я спортсмена та рівня фізичного стану практично здорової та хворої людини;

- визначення можливості допуску до тренувань та змагань;

- методика проведення функціональних проб;

- визначення типу реакції на фізичне навантаження;

- методика клінічної велоергометри;

- методика визначення та оцінки фізичної працездатності;

- методика лікарсько-педагогічних спостережень;

- методика визначення спеціальної спортивної працездатності;

- контроль процедури допінгового контролю;

- призначення рухового режиму в оздоровчому тренуванні;