Міністерство охорони здоров'я України інформує про підсумки епідемічного сезону 2009-2010 рр. з грипу та гострих респіраторних інфекцій в світі та Україні, прогноз та рекомендації на епідсезон 2010-2011 рр. для забезпечення проведення організаційних, протиепідемічних і лікувально-профілактичних заходів у епідемічний сезон з грипу та гострих респіраторних інфекцій 2010-2011 рр.

25 квітня 2009 року у зв'язку з тим, що Центр з контролю і профілактики захворювань США (CDC) повідомив про випадки інфікування людей невідомим штамом вірусу грипу, з комбінацією генів, яка не зустрічалася у вірусів грипу, що викликають захворювання, ні у людей, ні у свиней - A/H1N1/09 і виявлення подібних випадків, крім Мексики, в Канаді та в 11 країнах Американського континенту і Європи, було скликано засідання Надзвичайного Комітету Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка визнала виниклу ситуацію надзвичайною у галузі охорони здоров'я міжнародної значимості та рекомендувала усім країнам посилити заходи нагляду за незвичайними спалахами грипоподібних захворювань і важкими випадками пневмонії.

З урахуванням вищевказаного ВООЗ рекомендувала країнам світу активізувати роботу надзвичайних координаційних комітетів (національних, регіональних та інших), провести оцінку наявного запасу противірусних препаратів, людських ресурсів, засобів зв'язку, забезпечити швидкий обмін інформацією на всіх рівнях між зацікавленими службами, підготувати населення до необхідних надзвичайних заходів. Рівень загрози пандемії був піднятий з третього до четвертого, коли підтверджується можливість передачі захворювання від людини до людини.

У першій декаді травня 2009 р. захворювання на пандемічний грип зареєстровано в 23 країнах, лабораторно підтверджено близько 1900 випадків, з них - 31 летальний. Відповідно до класифікації ВООЗ період загрози пандемії підвищено до 5-го рівня.

У зв'язку з подальшим поширенням інфекції, 11 червня 2009 р., зареєстровано понад 28 тисяч лабораторно підтверджених випадків у 74 країнах, включаючи 144 випадків зі смертельним результатом, ВООЗ (на основі фактичних даних і науково-обґрунтованих критеріїв) оголосила про настання пандемії грипу. Рівень загрози пандемії грипу був піднятий до 6 фази.

Аналіз епідситуації, щодо пандемічного грипу у світі показав, що у 2009 році зареєстровані дві хвилі захворюваності: в період піку першої хвилі (друга половина липня - перша половина серпня 2009 року) щотижня реєструвалося від 25 до 30 тис. лабораторно підтверджених випадків захворювання, далі відзначалося зниження захворюваності з щотижневої реєстрацією до 2,5 тисяч випадків. Починаючи з жовтня 2009 року, знову відзначалося зростання захворюваності - до 29 тис. лабораторно підтверджених випадків щотижня.

З січня 2010 року в більшості країн світу відзначаються низькі рівні захворюваності пандемічним грипом. Практично у всіх країнах, захворюваність на грип мала моноетіологічний характер з домінантною участю пандемічного вірусу A(H1N1), участь інших вірусів грипу була низькою.

Всього, за офіційною інформацією представленою ВООЗ, ECDC, CDC, у 214 країнах світу лабораторно підтверджено 18398 летальних випадків (на 30 липня 2010 року). Найбільш постраждалими стали американський та європейський регіони

Актуальність проблеми пандемічного грипу для сьогодення підтвердила Міжнародна конференція з актуальних інфекційних захворювань (International Conference on Emerging Infectious Diseases (ICEID), що проходила з 11 по 14 липня 2010 року у Атланті, штат Джорджія, США. Так, на сесії-відкритті конференції, промовці, якими були Томас Р.Фріден, Директор Центру по Контролю і Профілактиці Захворювань (США); Ентоні С.Фауці, Директор Національного Інституту Алергії і Інфекційних Захворювань (США); Кеджі Фукуда, Спеціальний Радник Директора ВООЗ з питань пандемічного грипу у своїх виступах вказали на пандемічний грип 2009 року, як на найважливіше інфекційне захворювання, яке проявило надзвичайно велику епідеміологічну, соціальну і економічну значущість. Кеджі Фукуда у оглядовій презентації "Пандемія у 21 столітті: які уроки ми можемо вивчити", показав тенденції у епідемічному процесі грипу, проаналізував у загальних рисах пандемію грипу, яка розпочалася у 2009 році і зауважив досягнення і недоліки, які спостерігалися на глобальному рівні під час сучасної пандемії грипу. Він підкреслив необхідність підтримання на достатньому рівні функціонування усіх складових системи епідеміологічного нагляду для успішного контролю за грипом у майбутньому.

В Україні після офіційного повідомлення Міністерства охорони здоров'я США та Мексики про реєстрацію серед населення випадків захворювань на грип, викликаним новим вірусом A/H1N1/09, керівництвом держави було прийнято рішення про запровадження необхідних заходів щодо запобігання розповсюдженню на території України "свинячого грипу", передбачивши їх організаційне та фінансове забезпечення. Ситуація ускладнювалась тим, що поряд з пандемічним грипом, в країні, циркулювали також три штами вірусів грипу, прогнозовані ВООЗ на сезон 2009-2010 рр., а саме: A/Брисбен/59/2007 (H1N1); A/Брисбен/10/2007 (H3N2) та B/Брисбен/60/2008.

Слід зазначити, що пандемія 2009-2010 рр. в Україні розгорнулась на тлі багаторічного відносного епідемічного благополуччя, оскільки, починаючи з 1993 року, спостерігалась тенденція до зниження захворюваність на грип та ГРІ, показники не перевищували 15-20 тисяч випадків на 100 тисяч населення, тоді як у попередні роки (до 1992 р.) вони сягали 25-30 тисяч і більше випадків на 100 тис. населення.

З урахуванням напруженої епідемічної ситуації у світі, щодо захворюваності на грип, урядом України було видано пакет розпорядчих документів, які передбачали створення оперативного штабу з координації заходів щодо попередження завезення і розповсюдження на території країни захворювань, викликаних високопатогенним грипом, виділення додаткових асигнувань на реалізацію плану заходів щодо попередження поширення захворювань, викликаних високопатогенним вірусом грипу A/H1N1/.

З метою запобігання завезенню захворювань, викликаних високопатогенним вірусом грипу до України, проводився контроль за станом здоров'я пасажирів, що прибували з країн, де було відзначено розвиток пандемії грипу.

Протягом літнього періоду в Україні реєструвалися поодинокі завезені випадки грипу A/H1N1/09. Перший випадок захворювання на пандемічний грип в Україні зареєстровано на початку червня 2009 року у особи, що прибула із США, яка була своєчасно госпіталізована і у якої, при дослідженні методом ПЛР, було підтверджено наявність збудника каліфорнійського грипу. Другий, також завезений випадок грипу було підтверджено та зареєстровано у серпні. В обох випадках вірус був ідентифікований у лабораторії Центру грипу м. Лондона.

Таким чином, перший епідемічний підйом захворюваності на пандемічний грип, що мав місце в багатьох європейських країнах навесні та влітку 2009 р., в Україні зареєстровано не було.

Починаючи з вересня щорічно в Україні спостерігається сезонний підйом захворюваності на ГРІ, характерний для початку навчального року та закінчення літніх відпусток. У етіологічній структурі захворювань вересня 2009 року переважали віруси негрипозної етіології. Разом з тим, після закінчення туристичного сезону та сезонних робіт за межами України, не виключалась вірогідність ввезення пандемічного вірусу грипу.

Епідемічний підйом грипу в Україні, зареєстрований наприкінці жовтня 2009 року в Західному регіоні, був обумовлений несприятливими погодними умовами, зокрема, різкими коливаннями температури повітря протягом однієї доби, які супроводжувались високою вологістю через часті опади у вигляді дощів зі снігом.

За даними лабораторного моніторингу, з 3-ї декади жовтня пандемічний грип зайняв провідні позиції, склавши до середини листопада в етіологічній структурі збудників, виділених від хворих 49,4%.

Епідемічний підйом грипу у листопаді-грудні 2009 року суттєво відрізнявся від минулих сезонів, насамперед появою нового збудника, який швидко поширювався по всьому світу, домінуючи над іншими вірусами. По-друге, зростання захворюваності характеризувалося раннім початком (42-44 тиждень), тоді як для сезонного грипу притаманний початок в період з 4 по 8 тижні року. По-третє, збудник значно відрізнявся за антигенними властивостями від вірусів сезонного грипу останніх десятиліть, тому захворювання поширилось, переважно, серед молодого не імунного покоління (найбільша кількість випадків реєструвалась серед людей до 50 років, тоді як при сезонному грипі більша частка припадає на дитяче населення). І в четверте, подальше поширення інфекції могло призвести до повного охоплення всієї сприйнятливої популяції. Коефіцієнт інфікування сезонним грипом серед осіб, які мали контакти з хворими людьми варіює від 5 до 15%. Аналогічний коефіцієнт стосовно нового пандемічного вірусу A/H1N1/ оцінювався в цей час у межах від 22 до 33%.

У порівнянні з минулими пандемічними циклами, коли під час пандемії 1918-1919 рр. у світі померло, приблизно, 2,7-5,3% населення, у 1957-1958 рр. - 70 тис. осіб та у 1968-1969 рр. - 33800 осіб, грип, викликаний новим вірусом відрізнявся вищою інтенсивністю епідпроцесу, проте рівні летальності не перевищували середні показники при сезонному грипі.

У листопаді 2009 р. епідемія грипу продовжувала розвиватися і реєструвалася по всій території України. Пік захворюваності припав на 45-51 тижні 2009 року, коли перевищення порогових рівнів захворюваності було зареєстровано практично у всіх регіонах України.

Епідемічний процес найінтенсивнішим за період спостереження був у перші 14 днів епідемії та на 51 тижні (14-20 грудня) спостереження ( Рис. 1) .

Між піками захворюваності на початку епідемічного підйому (45 тижні) та наступним (51 тиждень) був проміжок у 5 тижнів, протягом якого захворюваність поширилась із західного регіону на центральний, східний та південний регіони.

Рис. 1

Рис. 2

Середня тривалість епіднеблагополуччя в регіонах України склала від 7 до 9 тижнів. Як видно на рис. 2, показники захворюваності на грип та ГРІ у 10 контрольних містах України набули тенденції до зниження, починаючи з 1 тижня 2010 року, а з 5 тижня вони опустились нижче показників попередніх епідсезонів.

На інтенсивність епідемії грипу в країні вплинуло, також те, що з 29.10.2009 р. за ініціативою державної санітарно-епідеміологічної служби рішенням надзвичайних протиепідемічних комісій в регіонах були введені обмежувальні заходи: призупинені заняття в школах, ВУЗах, припинено відвідування дитячих садків, введено масковий режим, тощо.

Як видно з рис. 3, вплив розмежувальних заходів позначився на структурі захворюваності, так якщо на 45 тижні частка дітей складала 50,3%, то вже на 46 тижні - 26,1%, 47 тижні - 34,6%. У наступні тижні, після відновлення навчання, питома вага дітей серед захворілих на грип та ГРІ знову зросла і складала, відповідно, 50,9%, 57,6%, 57,6% та 49,6%, однак інтенсивність епідемічного процесу грипу та ГРІ була нижчою. Пік захворюваності серед дитячого населення зареєстровано на 45 та 51 тижнях.

Рис. 3 Динаміка захворюваності дитячого населення після введення канікул

Надзвичайно важливим є той факт, що в епідемічному сезоні 2009-2010 років суттєво змінилися підходи до лабораторного забезпечення вірусологічного нагляду за грипом. Так, якщо в минулі епідемічні сезони лабораторні дослідження на грип та ГРІ проводилися, переважно, імунофлюоресцентним (ІФМ), імунохроматографічним (ІХМ), серологічним та вірусологічним методами, то у даному сезоні для індикації збудника широкого використання набув метод ПЛР, який, на відміну від інших методів, дозволяє отримати достовірний результат у короткі строки. Обстеженню підлягали хворі з тяжкою респіраторною патологією та особи, померлі від наслідків грипу.

Протягом всього періоду епідемічного підйому захворюваності на грип та ГРІ, серед циркулюючих вірусів грипу та збудників інших респіраторних інфекцій значною була частка вірусу A/H1N1/09. Так, станом на 15.11.2009 р. у обстежених хворих з підозрою на грип (на базі регіональних вірусологічних лабораторій, ЦСЕС МОЗ та ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України") питома вага випадків виділення пандемічного вірусу грипу A/H1N1/09 складала 49,4%, на 15.12.2009 р. - 48,4%, на 25.01.2010 р. - 43,6% (при використанні методу ПЛР).

Всього за епідемічний сезон 2009-2010 рр. (з перших днів листопада 2009 р. до кінця травня 2010 р.) частка вірусу A/H1N1/09 серед вірусів типу А, виділених від хворих на грип склала 93,1% та 36,9% з числа всіх обстежених осіб. Циркуляція вірусу відзначалася у всіх регіонах країни і близько 35% випадків грипу (з 16418 обстежених осіб) була обумовлена вірусом A/H1N1/09. Крім того, ці дані практично співпадають з даними з 10 контрольних міст, що свідчить про дієвість моніторингу за захворюваністю на грип та ГРІ, який забезпечує "Український центр грипу та гострих респіраторних інфекцій" МОЗ.

З метою оптимізації моніторингових досліджень, вивчення генетичної структури вірусу грипу A/H1N1/09 для своєчасного визначення змін збудника, в тому числі щодо чутливості до противірусних препаратів, проведено молекулярно-генетичне вивчення вірусу. Відібраний від хворих з підозрою на грип матеріал було передано для вивчення до Центру грипу (WHO Influenza Center) в Лондоні, всього 311 зразків (186 зразків секційного матеріалу, 104 - носо-горлянкові змиви, 21 виділений вірус). За результатами проведених досліджень, у 152 зразках (55%) підтверджено наявність РНК вірусу грипу типу A/H1N1/. Виділені віруси прореагували з антисироваткою проти вакцинного штаму A/California/7/2009, 5 вірусів було піддано повному аналізу послідовностей генному, який показав, що не відбулось обміну генетичною інформацією з іншими вірусами грипу і всі гени були подібними до прототипу A/H1N1/09 - вірусу California/4/2009. Всі протестовані віруси виявились чутливими до озельтамівіру та занамівіру.

Істотне зниження захворюваності на грип та ГРІ на території країни розпочалось з 1 тижня 2010 року. Однак, астка підтверджених випадків грипу серед обстежених осіб, продовжувала бути значною.

На початку епідемії грипу 2009-2010 рр. експертами ВООЗ та України, на підставі досвіду різних країн світу, набутого під час попередніх епідемій грипу та ГРІ передбачалось, що кількість хворих на пандемічний грип в Україні (як і в інших країнах світу) під час пандемії грипу може сягнути 25% всього населення, 50% хворих потребуватиме амбулаторної допомоги, 1-10% хворих із грипом потребуватиме госпіталізації, 15% - інтенсивної терапії та 5% - ШВЛ, може загинути внаслідок перенесеної інфекції 0,3-2% хворих.

Передбачалось, що пандемія грипу, спричинена новим вірусом грипу A/H1N1/, триватиме протягом 3 епідемічних сезонів з різною питомою вагою зазначеного збудника в етіологічній структурі загальної захворюваності на грип та ГРІ. Найбільша кількість захворілих очікувалась у 2009-2010 рр. - 60% від усіх прогнозованих захворілих, у 2010-2011 рр. - 30%, 2011-2012 рр. - 10%. На ураженій території кожна хвиля пандемії могла тривати від 6-8 до 10-11 тижнів.

Таким чином, у листопаді 2009 р експерти надали орієнтовний кількісний прогноз розвитку пандемії, згідно якого загальна чисельність хворих у сезонах 2009-2012 років могла складати 11500000 осіб, госпіталізації могло потребувати 5750000 осіб, інтенсивної терапії - 115000 госпіталізованих пацієнтів, штучної вентиляції легень - 5750 госпіталізованих пацієнтів, незворотні наслідки могли мати 34500 захворілих.

Фактично, за даними оперативної статистики (форма 1-місячна), за період епідемії з жовтня 2009 року по травень 2010 року (включно), на грип та ГРІ (сумарно) перехворіло 7753635 осіб (1686,9 випадків на 10 тис.нас.), що склало 16,87% всього населення країни.

Аналізуючи рівні госпіталізації серед дорослого та дитячого населення на прикладі 10 контрольних міст України за минулорічні сезони (2007-2008 та 2008-2009 рр.), можна констатувати, що коливання рівнів госпіталізації були незначними та сягали в різні роки від 299 до 407 випадків. Тоді, як у сезоні 2009-2010 рр. відмічалось стрімке зростання рівнів госпіталізації, яке почалось з 45 тижня 2009 року (порівняно з 44 тижнем темп приросту склав 79,4%) та у порівнянні з 45 тижнем минулого сезону було більше в 11,7 рази. Найбільший пік рівнів госпіталізації відмічався на 45 та 52 тижнях (темп приросту 52 тижня складав 93,7%), у порівнянні з 52 тижнем 2008 року був в 10 разів більше, що є не типовим для минулих сезонів 2007-2008 та 2008-2009 років, та може бути пов'язано, як із ростом захворюваності, так і з підвищеною увагою з боку населення та медичних працівників до даної проблеми.