Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду

1. Затвердити методичні рекомендації "Санітарно-мікологічні дослідження питної води", що додаються.

2. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду методичні рекомендації "Санітарно-мікологічні дослідження питної води" довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, зацікавлених міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду Мухарську Л.М.

1.1. В останні роки значно зростає роль мікроскопічних грибів (мікроміцетів) у виникненні патологічних процесів у людини (алергічні захворювання, мікози легенів, шкіри, печінки, шлунково-кишкового тракту і ін.). Під непомірним тиском пестицидів, фармакологічних препаратів порушилась певна рівновага у світі мікроорганізмів й у нішах, займаних ними, почали домінувати гриби, які завдяки генетично-обумовленим властивостям, мають високий рівень виживання в нових умовах. Здатність мікроміцетів функціонувати в екстремальних умовах підтверджено їх домінуванням в мікробіоценозі Чорнобильської зони. Відмічається також агресивність тих видів мікроміцетів, які раніше не проявляли патогенних властивостей або проявляли їх лише за певних умов.

1.2. Одним із шляхів потрапляння мікроміцетів в організм людини є надходження з питною водою. Наслідки змін мікробіологічної характеристики питної води при забрудненні джерел водопостачання при екологічних катастрофах (внаслідок затоплення поселень чи ін.) непередбачувані.

1.3. Метод визначення мікроміцетів в питній воді ґрунтується на виявленні та ідентифікації найбільш небезпечних для здоров'я людини грибів - Candida albicans, Aspergillus fumigatus, Aspergillus niger, Aspergillus flavus, Penicillium chrysogenum, Penicillium expansum, Cladosporium cladosporioides, Alternaria alternate.

2.1. Candida albicans. На середовищі Сабуро колонії молочно-кремові, блискучі, віскоподібні, за звичай гладкі. Під мікроскопом - клітини поодинокі, активно почкуються. Оптимальна температура - 27 град.С.

2.2. Aspergillus fumigatus. Колонії на середовищі Сабуро швидкоростучі, розгалужені, повстяні або пухнасті, спочатку білі, по мірі спороутворення стають сіроблактино-зеленими або навіть темно-оливково-сірими. Під мікроскопом конідіальні головки колонкоподібні 50-400 мкм. Конідієносці відходять прямо від гіф у вигляді коротких гілок 500 х 5-8 мкм, звичайно розширюються до верхівки. Конідії кулеподібні, 2,5-3 мкм, у масі темно-зелені, гладкі або шорсткі. Оптимальна температура - 27 град.С.

2.3. Aspergillus niger. Колонії ростуть швидко до великих розмірів, рідко обмежені в діаметрі до 2,5-5 см, високі, до 3 мм висотою, гладкі або пухнасті, рівні. Субстратний міцелій білий або світло-жовтий, занурений або стелиться по поверхні середовища. Під мікроскопом конідіальні головки чорні, іноді тьмяно коричнево-чорні, як правило, сконцентровані, спочатку кулеподібні, потім радіальні, які потім розпадаються на декілька рихлих але чітких колонок 700-800 мкм в діаметрі. Конідієносці 1-3 мм в висоту, 15-20 мкм в ширину, з гладкою оболонкою 2-2,5 мкм товщиною. Конідії кулеподібні, іноді дископодібні, 4-5 мкм в діаметрі, з добре помітною оболонкою, шорсткі або сильно шипуваті з чіткими смугами пігменту. Оптимальна температура 30 град.С.

2.4. Aspergillus flavus. Колонії можуть рости швидко або повільно, широкорозгалужені, рівні, плоскі іноді радіально-бороздчасті або складчасті, забарвлені від жовтого до зеленого. Під мікроскопом конідіальні головки змінюють забарвлення від яскравих до темно-зелених відтінків і мають 300-600 мкм в діаметрі, розділяються на декілька колонок. Конідієносці безбарвні, 1-2,5 мм в висоту. Конідії кулеподібні або близької форми, 3-6 мкм в діаметрі, іноді еліптичні 4-5 х 3,5-4,5 мкм, нечітко шорсткі. Оптимальна температура 32 град.С.

2.5. Penicillium chrysogenum. Колонії швидко ростуть до великих розмірів, бархатисті або низькоповстяні, радіально-бороздчасті з краєм росту 1-2 мм в ширину. Міцелій жовто-кремовий, конідіальна зона жовто-зелена, синьо-сіро-зелена або інших подібних відтінків. Під мікроскопом конідієносці 150-350 х 3-3,5 мкм, гладенькі, незабарвлені, асиметричні, конідіальні ланцюжки до 200 мкм довжини. Конідії еліптичні, 2-2,5 х 1,5-2 мкм, з гладкою оболонкою, у масі ніжнозеленуваті. Оптимальна температура 26 град.С.

2.6. Penicillium expansum. Колонії швидкоростучі, жовто-зелені, сіро-зелені з жовтуватим відтінком, радіально-бороздчаті з зачатковими кореміями, що роблять колонії мучнистими або зернистими на вигляд. Під мікроскопом конідієносці поодинокі або скупчені, які відходять від субстратних гіф, 150-700 х 3-3,5 мкм, гладкі або дрібношорсткі. Конідії 3-3,5 мкм в діаметрі, в масі темно-жовто-зелені в довгих переплетених ланцюжках, 150-200 мкм. Конідії еліптичні, 3-3,5 мкм в діаметрі, гладкі, в масі темно-жовто-зелені, у довгих переплетених ланцюгах, 150-200 мкм. Оптимальна температура росту 28 град.С.

2.7. Cladosporium cladosporioides. Колонії з обмеженим ростом, 2-4 см в діаметрі, повстяні, іноді пухнасті в центрі, а по краям шерстисті, або майже бархатисті, нерівні, складчасті, оливково-зелені або оливково-коричневі. Під мікроскопом конідієносці до 350 х 2,6 мкм, іноді слабо виражені, розгалужені, світло-оливкові, світло-коричневі або коричневі з гладкою або дрібнобугорчастою оболонкою. Конідії в довгих ланцюгах, часто одноклітинні 3-11 х 2-5 мкм, еліптичні або подібні до лимону. Оптимальна температура росту 25 град.С.

2.8. Alternaria alternata. На середовищі Сабуро колонії чорні, іноді сіро-оливкові або брудно-сірі, більш-менш пухнасті, широко- та швидкоростучі. Конідієносці поодинокі чи в невеликих групах, прості, рідко розгалужені, блідо-оливкові чи золотисто-коричневі, 50 х 3-6 мкм, з гладкою оболонкою. Конідії утворюються в довгих, часто гіллястих ланцюгах, булавоподібні, грушовидні, яйцевидні чи еліптичні, часто з короткою конічною або циліндричною шийкою до 1/3 довжини конідії, блідо- або золотисто-коричневі, з 3-8 поперечними перегородками і декількома подовжніми косими (20) 37 (63) х (9) 13 (18) мкм, гладкі або дрібнобугорчасті. Оптимальна температура росту 25 град.С.

2.9. Всі вказані вище мікроміцети та дріжджеподібні гриби добре ростуть на агаризованих середовищах промислового виробництва, які використовують для вирощування грибів, серед них найчастіше вживані середовища Сабуро та Чапека.

3.1. Метод визначення мікроскопічних грибів у воді ґрунтується на посіві проб води на специфічне агаризоване поживне середовище з подальшою інкубацією, підрахунком і ідентифікацією вирослих колоній. Методика включає підготовку проб води, фільтрацію через мембранні фільтри, які потім накладаються на поверхню агаризованого поживного середовища Сабуро з дихлораном з подальшою інкубацією.

3.2. Як відомо гриби мають схильність до повзучого росту і тому їх колонії при рості на поживному середовищі зливаються, суцільно заполоняючи всю чашку Петрі, що не дає змоги підрахувати кількість грибів в досліджуваному об'єкті.

Щоб запобігти повзучому росту грибів, який утруднює підрахунок окремих колоній грибів, до середовища Сабуро перед стерилізацією додається дихлоран в концентрації 2 мкг/куб.см.