Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.12.2004 р. N 914 на базі загальноосвітньої школи N 80 м. Дніпропетровська проводилась науково-дослідна та експериментальна робота за темою "Створення моделі Школи сприяння здоров'ю в системі неперервного валеологічного виховання".

Згідно з програмою експерименту у 2004-2005 навчальному році основними завданнями було визначено: вдосконалення методик та технологій моніторингу ефективності моделі Школи сприяння здоров'ю; розробка та пошук нових форм роботи для збереження і покращення стану учасників навчально-виховного процесу.

Протягом року педагогічним колективом впроваджувались у навчально-виховний процес інноваційні здоров'язберігаючі, здоров'язміцнюючі, здоров'яформуючі технології навчання та виховання; проводилась робота у напрямку вдосконалення технології валеологізації навчально-виховного процесу; удосконалювалася методика роботи педагогічного працівника Школи сприяння здоров'ю.

З метою продовження науково-дослідної та експериментальної роботи у 2005-2006 навчальному році

1. Схвалити діяльність педагогічного колективу загальноосвітньої школи N 80 м. Дніпропетровська (директор Міхненко В.В.) щодо виконання Програми науково-дослідної та експериментальної роботи за темою "Створення моделі Школи сприяння здоров'ю в системі неперервного валеологічного виховання" за 2004-2005 навчальний рік.

2. Відповідно до висновків Комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти МОН України (додаток 1) затвердити Звіт (додаток 2), Програму науково-дослідної та експериментальної роботи за вищезазначеною темою на 2005-2006 навчальний рік (додаток 3).

3. Науково-методичному центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України (Завалевський Ю.І.):

3.1. Продовжити надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу експериментального навчального закладу - загальноосвітньої школи N 80 м. Дніпропетровська.

3.2. Провести у жовтні 2006 року Всеукраїнську науково-практичну конференцію за підсумки проведення науково-дослідної та експериментальної роботи.

4. Управлінню освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Сиченко В.В.) надавати допомогу у забезпеченні необхідних умов в організації і проведенні науково-дослідної та експериментальної роботи навчальному закладу всеукраїнського рівня - загальноосвітній школі N 80 м. Дніпропетровська.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на директора Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України Завалевського Ю.І.

Слухали:

звіт про виконання Програми науково-дослідної та експериментальної роботи за темою "Створення моделі Школи сприяння здоров'ю в системі неперервного валеологічного виховання та навчання" на базі загальноосвітньої школи N 80 м. Дніпропетровська за 2004-2005 н.р. (директор - Міхненко В.В.); науковий керівник - Морозова В.В., професор, кандидат медичних наук, проректор Дніпропетровського ОІППО; наукові консультанти - Бех І.Д., академік АПН України, доктор психологічних наук, директор Інституту проблем виховання АПН України: Оржеховська В.М., професор, доктор педагогічних наук, завідувачка лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання АПН України: Шаповалова В.А., професор, доктор медичних наук, завідувачка кафедри лікувальної фізкультури та спортивної медицини Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Ухвалили:

затвердити звіт про виконання Програми науково-дослідної та експериментальної роботи за темою "Створення моделі Школи сприяння здоров'ю в системі неперервного валеологічного виховання та навчання" на базі загальноосвітньої школи N 80 м. Дніпропетровська. Рекомендувати МОН України затвердити Програму науково-дослідної та експериментальної роботи на 2005-2006 навчальний рік відповідно до планових завдань експерименту згідно з наказом МОН України від 03.12.2004 р. N 914.

Згідно з програмою експерименту у 2004-2005 навчальному році основними завданнями було визначено: вдосконалення методик та технологій моніторингу ефективності моделі Школи сприяння здоров'ю; розробка нових форм навчально-виховної діяльності, пошук нових можливостей для покращення стану здоров'я дітей, вчителів, батьків; удосконалення технології валеологізації навчально-виховного процесу; формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків; збереження та зміцнення здоров'я учнів та вчителів школи; діагностика діяльності закладу за критеріями моніторингу ефективності.

На засіданнях Школи молодого вчителя розглядалися питання впровадження здоров'язберігаючих, особистісно-орієнтованих технологій проведення сучасного уроку, коригування діяльності предметних кафедр в напрямку інтеграції культури здоров'я в предмети шкільного циклу; створювалася і відпрацьовувалася модель вчителя Школи сприяння здоров'ю, основним критерієм такої моделі є вчитель як творча особистість.

Вчителі школи пройшли чергову та позачергову атестацію, підтвердили та отримали вищу кваліфікаційну категорію і звання "Вчитель-методист".

Педагогічні працівники школи були учасниками семінарів, конференцій, виставок, що сприяло підвищенню їх професійного рівня, а саме участь у "Обласному семінарі-тренінгу "Школа проти СНІДу", виставці (м. Київ) "Сучасна освіта України-2005", міській виставці методичних розробок "Робота з дітьми з девіантною поведінкою", у Всеукраїнському семінарі-нараді з питань розвитку міжнародного проекту "Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю в Україні" (м. Одеса).

Працюючи над завданням "удосконалення технології валеологізації навчального процесу" протягом навчального року діяльність адміністрації школи, методичного об'єднання вчителів була спрямована на валеологізацію навчально-виховного процесу. В навчальному закладі створюються розвивальні, навчальні, контролюючі програми організації роботи з питань безперервної валеологічної освіти; проводяться факультативи з валеології в 1-11 класах. Створені умови здорового перебування дітей у школі. Навчальний день організовано згідно санітарно-гігієнічних вимог: 8-15-8-25 - ранкова гімнастика в початковій школі, початок уроків 8-30, закінчення 7-го уроку - 14-55; тривалість перерв відповідає вимогам МОЗ України. Під час уроків проводяться валеопаузи 2-4 хв., зміст валеопаузи враховує час проведення, завантаженість уроку. Під час перерв усі учні школи мають можливість отримати гаряче харчування. Уроки фізкультури проводяться тричі на тиждень з 1 по 11 класи, окремо для хлопців та дівчат в старших класах.

Працюючи над завданням "формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та підлітків; збереження та зміцнення здоров я учнів та. вчителів школи" педагогічним колективом проводилися заходи, спрямовані на пропаганду здорового способу життя, профілактику тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії, СНІДу та запобігання насильству:

- конкурс плакатів "Ні курінню!", "Молодь проти наркотиків";

- спортивні змагання з різних видів спорту;

- проведення свята "Всесвітній День здоров'я".

Продовжувалася робота батьківського всеобучу; анкетування батьків з питань їх задоволення діяльністю закладу (аналіз анкет та обговорення на зборах, ухвалення рішень з приводу організації навчально-виховного процесу).

Протягом року педагогічним колективом реалізовувались програми, які спрямовані на формування, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя дітей та учнівської молоді: "Фізична культура та основи здоров'я"; "Основи безпеки життєдіяльності"; "Основи медичних знань"; Комплексна програма формування навичок здорового способу життя серед дітей та підлітків (за проектом "Діалог"); "Сприяння просвітницькій роботі "Рівний - рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя"; "Школа проти СНІДу").

Створено інформаційно-методичну базу:

- оформлено тренінговий кабінет, де зібрані матеріали, методичні посібники для проведення тренінгів за проектами "Школа проти СНІДу", "Діалог", "Рівний - рівному";

- поповнена бібліотека науковою та методичною літературою з проблеми науково-дослідної та експериментальної роботи.

Школа співпрацює із Центром соціальних служб для молоді Бабушкінського районного виконавчого комітету м. Дніпропетровська з питань розробки та втілення програми "Профілактика ВІЛ-інфекції серед підлітків".

Проведено щорічний медичний огляд учнів. Аналізуючи дані диспансеризації учнів можна зробити висновки, що високими залишаються показники захворювань, які пов'язані з екологічним становищем, а також із соціальним та матеріальним станом сімей та школи; патологія опорно-рухового апарату, захворювання органів зору, захворювання органів травлення, патології ендокринних залоз; зменшується ризик вперше виявлених захворювань або патологічних станів на початковому етапі (сколіотична постава, плоскостопість, зниження гостроти зору), що пов'язана з оздоровчою роботою, яка ведеться в школі. Ця тенденція спостерігається протягом 3-х останніх навчальних років.

Підведені підсумки травматизму за минулий рік: спостерігається зниження травматизму учнів завдяки роботі класних керівників, тренерів, вчителів. Велику роботу проводить загін Юних Інспекторів руху, який існує в школі протягом 15 років, що неодноразово ставав призером міських змагань та допомагає навчанню правилам дорожнього руху. Протягом останніх 5 років відсутні ДТП за участю учнів школи.

Організовано роботу груп ЛФК. Весь курс лікування розрахований на 5-6 місяців у залежності від особливостей захворювання, в групі знаходяться 8-10 хворих одного профілю. Захворюваність дітей у молодших класах знизилась в порівнянні з минулим роком.

Протягом року педагогічним колективом, адміністрацією, батьками продовжувалась робота з удосконалення відповідних санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності учнів, вчителів згідно нормативів ДержСан-Пін-5.5.2008-01. А саме: заміна світильників у коридорах, класних кімнатах; устаткування кабінету для тренінгів; туалетні кімнати другого поверху; робота з технічним персоналом з питань виконання вимог нормативів прибирання приміщень; забезпечення гарячим харчуванням упродовж робочого дня; медичний контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм в їдальні; контроль за якістю їжі; під постійним контролем: був тепловий режим в приміщеннях; аналіз розкладу уроків школи показав відповідність санітарно-гігієнічним нормам на 60%.

Протягом року проводився контроль стану спортивних майданчиків, спортзалів, їхнього матеріального забезпечення, проведення уроків, гуртків, секцій спортивного та оздоровчого напрямків.

На базі школи працюють чотири дитячо-юнацькі спортивні школи: з футболу, баскетболу, настільного тенісу, тхеквандо, в яких тренуються 134 дитини, з них 87 учнів СЗШ N 80, що складає 65%. Учні секцій неодноразово ставали переможцями і призерами обласних та міських змагань. Вчителями школи ведуться секції з футболу та боксу. Результатами їх праці стали перемоги з футболу цього року, у районних змаганнях I місце, в міських змаганнях III місце.

Кожного року в школі працює шкільний табір "Тополинка", який займається вихованням і оздоровленням дітей. Програмою роботи передбачено: прогулянки, походи, свята, робота гуртків, купання у басейні, відвідування кінотеатру.

Працюючи над реалізацією завдання "діагностика діяльності закладу за критеріями моніторингу ефективності психічного розвитку учнів " в навчальному закладі проводилася психодіагностика: у 2004-2005 навчальному році соціально-психологічною службою проведено психологічне супроводження навчально-виховного процесу за наступними напрямками: психодіагностика, корекційно - розвиваюча робота, та індивідуальне консультування, профорієнтація старшокласників. Робота психологів у школі, зі цими напрямками проводиться з усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями, вчителями, батьками.

Перший етап психологічного супроводу першокласників - дослідження рівня готовності дітей до навчання в школі. Для цього діагностується рівень розвитку пам'яті, уваги, мислення, довільності, соціальна, мотиваційна і графічна готовність. Загальний рівень готовності до школи - високий і вище за середній мають - 22% дітей, середній - 52%, нижче середнього і низький - 26% учнів. Першокласники мають рівень домагань - високий - 30%, середній - 45%, низький - 25%.

Не менш важливий фактор ніж готовність до навчання є шкільна адаптованість та рівень шкільної тривожності. Дослідження показали, що найбільший рівень шкільної тривожності першокласники мають у сфері самостійної роботи.

З метою діагностики шкільної зрілості дітей, визначення рівня розвитку уяви, наочно-образного мислення, пам'яті, мови, соціальних емоцій, самооцінки; для прискорення адаптації до школи і колективу, у 1 класах проводилась психодіагностична розвивальна гра "Подорож".

У 2004-2005 році з учнями проводилась діагностика рівня готовності до навчання в школі і дослідження структури тривожності. З учнями 4 класів проводилися моніторингові дослідження когнітивного розвитку, для вивчання лонгітюдного розвитку кожного учня та необхідності корекційних заходів. Цей комплекс превентивне - підготовчих мір використовується для зниження стресогенності переходу до 5 класу.

Виходячи з того, що паралель 5 класів у нашій схемі роботи є "опорним", то в ньому проводиться тотальна психодіагностика щодо виявлення характерологічних особливостей, психоемоційного стану структури мотивації, самооцінки, рівня та структури тривожності, соціометричного статусу кожного учня. Особистісні особливості, рівень тривожності, агресії, самооцінка, сімейний статус, шкільна адаптованість досліджується за допомогою проективних методик.

У 7-х класах було здійснено моніторинг рівня тривожності за методикою Філліпса. З дітьми що мають підвищений рівень тривожності, за результатами діагностики на початок навчального року, проводилася додаткова індивідуальна діагностика та корекційно-розвивальна робота. Такий підхід дозволив при повторній діагностиці в кінці навчального року виявити незначні середньостатистичні зміни рівня тривожності, що є позитивним результатом порівняно з попередніми роками.

Проаналізувавши психодіагностичну роботу за період 2003-2004 рік, можна зробити висновок, що методи вивчення психологічного клімату і структури класу, що використовувалися раніше, на сьогоднішній день не є оптимальними. Для підвищення інформативності попередні дослідницькі тести були замінені новою методикою "Соціометрія. Моніторинг", з деякими авторськими модифікаціями. Це дозволило досить точно визначити суб'єктивний зміст соціальної позиції кожного індивіда групи, визначити ступінь напруженості соціальної позиції, міру психічної напруженості суб'єкта в даній позиції, побудувати прогноз на зміну ситуації у випадку втручання в природний хід подій, у кожному класі визначити ступінь вираженості негативної соціальної активності, скорегувати план роботи класного керівника з класом і мети діяльності, а також постійне спостереження і від стеження тенденцій наростання дисфункцій у поведінці та емоційному стані окремих учнів.

Аналіз соціометричної інформації дозволив: визначити відсоток дезадаптованих дітей в окремому класі; характер міжособистісних відносин; розподіл соціальних статусів, емоційну згуртованість; особливості міжособистісної поведінки окремих учнів; з'ясувати причини неблагополуччя, намітити шляхи його корекції, побудувати прогноз на змінення ситуації. "Карта спостережень" дає змогу: повніше фіксувати зміни у поведінці учнів; визначити об'єктивно ефективність виховної та психокорекційної роботи; реалізувати принцип індивідуального підходу до учнів.

Дослідження інтелекту учнів 9-х класів проводилося за методиками Равена та ШТРР. Поглиблений аналіз результатів привів до наступних висновків: зміст субтестів ШТРР не є однорідним за змістовною складністю; виявлену закономірність можна розглядати як статистичну норму, а подальші відхилення рівня знань учнів від цієї норми - як показник необхідності додаткових досліджень; індивідуальні показники тесту можна з впевненістю застосовувати у корекційній та профорієнтаційній роботі.

Діагностика розумових здібностей у перехідних, класах показала, що великий відсоток учнів мають неадекватно сформований рівень пізнавальних процесів. У зв'язку з цим створені групи корекції.

Крім груп корекції когнітивних процесів, розвитку творчості та уявлення, функціонують також групи корекції поведінки. У них беруть участь не тільки важкі діти, але і діти що пережили стрес, втрату, розлучення батьків, маючи інші сімейні або соціальні проблеми, особливості поведінки, пов'язані з функціональними або психосоматичними розладами, акцентуаціями та інше.