Відповідно до Заходів про організовану підготовку до нового 2005/2006 навчального року, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.05.05 р. N 323, надсилаємо для використання методичні рекомендації щодо проведення у вищих навчальних закладах першої лекції: "Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи".

Рекомендовано до друку Вченою радою НМЦ ВО Міністерства освіти і науки України (протокол N 6 від 23.06.05)

Укладачі: М.Ф.Степко, заступник Міністра Я.Я.Болюбаш, директор департаменту вищої освіти

К.М.Левківський, директор Науково-методичного центру вищої освіти

В.Д.Шинкарук, заст. директора департаменту вищої освіти В.І.Даниленко, заст.директора Науково-методичного центру вищої освіти

Відповідальний редактор: М.Ф.Степко

Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи.

Уклад.: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук, К.М.Левківський, В.І.Даниленко;

відп. ред. М.Ф.Степко. - К.: Освіта України, 2005. - 49 с.

Науково-методичний центр вищої освіти Міністерства освіти і науки України

"Освіта України", 2005

На виконання п. 7 Заходів Міністерства освіти і науки України щодо організованої підготовки до нового 2005/2006 навчального року, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.05.05 р. N 323 Науково-методичним центром вищої освіти підготувлено рекомендації щодо проведення у вищих навчальних закладах України першої лекції на тему "Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи".

У методичних рекомендаціях подано матеріали щодо актуальності проблеми студентського самоврядування в сучасних умовах, відображення цієї проблеми у законодавчих та нормативних документах; розкрито суть, форми та напрями студентського самоврядування; подано кращі приклади щодо його організації у вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладах; проаналізовано діяльність Всеукраїнської студентської ради як представницького органу студентів на державному рівні.

Вступ.

1. Актуальність проблеми студентського самоврядування.

2. Проблеми студентського самоврядування у законодавчих та нормативно-правових документах з вищої освіти.

3. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах: суть, структура, форми роботи.

4. Європейський вибір України та питання утвердження студентського самоврядування.

5. Із досвіду впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах (подати також інформацію про організацію студентського самоврядування в навчальному закладі, у якому читається лекція).

6. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні.

Закон України "Про освіту" //Відомості Верховної Ради. - 1996.- N 21.

Закон України "Про вищу освіту" //Відомості Верховної Ради. - 2002.- N 20.

Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" (04.07.05 р. N 1013/2005).

Національна доктрина розвитку освіти. "Шкільний світ". - К., 2001.

Державна програма "Вчитель", Редакції загальнопедагогічних видань. - К., 2002.

С.Ніколаєнко. Вища освіта - джерело соціально-економічного і культурного розвитку. - К., "Знання", 2005.

Вища освіта України і Болонський процес. Навчальний посібник//За редакцією Кременя В.Г. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. 2004. - 383 с.

Вища освіта в Україні. Навчальний посібник //За редакцією Кременя В.Г., Ніколаєнка С.М. К.: "Знання". 2005. - 327 с.

Досвід Київського національного торговельно-економічного університету щодо організації виховної роботи зі студентами // Інформаційний вісник. Вища освіта. - N 16, 2004 р.

Європейська практика студентського самоврядування в університетах України//Методичні матеріали за ред. проф. Буяльської Т.Б., 2005

Газети "Освіта України" N 22 (22 березня 2005 р.); N 24 (29 березня 2005 ); N 36 (17 травня 2005 р.); N 41 (3 червня 2005 р.)

Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах. Інформаційний вісник. Вища освіта. Київ. - N 7, 2002.

У вступній частині лекції важливо наголосити, що проблеми самоврядування у закладах освіти набули значної ваги в кінці XX початку XXI століття, тобто в період становлення української, суверенної незалежної, соціальної, правової держави. Чому ці питання набувають особливої уваги в сучасних умовах? На нашу думку можна виділити наступні чинники.

По-перше, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх секторах життєдіяльності українського суспільства.

Слід особливо наголосити, що ідеї демократизації суспільних відносин пронизують всі складові Програми Президента України "Десять кроків назустріч людям" та Програми діяльності уряду "Назустріч людям", ними наповнено новий етап розвитку української національної економіки, освіти, науки, культури. Студентське самоврядування потребує подальшого розвитку і збагачення новітніми демократичними ідеями.

По-друге, інтеграція України у Європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки, безумовно, глибоко зачіпають всі складові освітньої галузі, вимагають її демократизації у принципах Болонського процесу студентство розглядається як партнер.

По-третє, студенство у всі часи виступало своєрідним "барометром" соціально-економічного та політичного стану суспільства. Молодь є найменш консервативною за своїми ціннісними орієнтаціями соціальною верствою населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів. Можна з повним правом розглядати молодь, особливо студенство, "соціальним нервом суспільства".

Невипадково у вищезазначених програмних документах нової української влади головним стратегічним резервом соціально-економічних реформ та духовно-культурних перетворень в Україні визначено молодь, яка озброєна освітою європейського рівня та вихована на демократичних здобутках сучасної цивілізації. Тому в нових умовах переходу до постіндустріального розвитку України, формування інформаційного суспільства молодіжна політика української держави і, в першу чергу, забезпечення молоді права на освіту посідає пріоритетне місце.

По-четверте, студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

По-п'яте, опора на ініціативу, активну життєву позицію, європейські ціннісні орієнтації студенства є реальним показником цивілізованості суспільства, утвердження в ньому демократичних начал. Важливо чітко усвідомити, що успішна розбудова Української держави залежить від самосвідомості, самодостатності, незаангажованості, свободи мислення, наполеглевої праці кожного молодого громадянина України.

Проте проголошення декларацій про студентське самоврядування та реальний його стан в окремих вищих навчальних закладах далеко не співпадають. Саме цим пояснюється підвищена увага до проблеми студентського самоврядування з боку нової влади. Участь студентів в управлінні вищим навчальним закладом - це конкретний вияв демократизації вищої школи , утвердження її автономії.

Конкретні організаційні засади розвитку вищої освіти щодо підготовки фахівців, розширення доступу до вищої освіти громадян України, духовного відродження та розвитку української мови, надання автономії вищим навчальним закладам, оптимізації мережі вищих навчальних закладів, впровадження системи зовнішнього тестування, утвердження студентського самоврядування, розширення міжнародного обміну студентами та викладачами, збільшення державного замовлення на підготовку фахівців, надання потужної фінансової підтримки вищій освіті, боротьби з корупцією та хабарництвом викладені у виступі Президента України на засіданні підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України 24 березня 2005 року.

Виходячи з Програм Президента та уряду України, підсумкова колегія Міністерства освіти і науки України визначила п'ять пріоритетних напрямів діяльності у сфері освіти і науки на найближчий період: досягнення європейського рівня якості освіти, забезпечення доступності освіти, духовної зорієнтованості та демократизації освіти, соціального благополуччя науковців і педагогів, реалізації формули "щасливий учитель - щасливий учень", розвитку суспільства на основі нових знань.

При висвітленні другого питання доцільно наголосити, що методологічні засади громадянського самоврядування знайшли відображення в Конституції України, а питання студентського самоврядування у Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту" та концептуальних засадах щодо стратегії і основних напрямів розвитку освіти у першій чверті XXI століття (Національна доктрина розвитку освіти, розд. V), інших нормативно-правових документах.

Проблему студентського самоврядування необхідно розглядати як конкретизацію, розгортання громадського самоврядування у вищих навчальних закладах . У лекції необхідно розкрити ідею, що демократичне суспільство не можна побудувати на засадах авторитаризму.

Значну увагу питанням студентського самоврядування приділено у доповідях Президента України на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України "Вища освіта і наука - найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку" (березень, 2005 р., м. Київ) та доповіді на Всеукраїнському форумі "Турбота про вчителя - надія на майбутнє" (травень, м. Полтава). Президент наголосив на необхідності широкого залучення до управління навчальними закладами студентської молоді. Водночас він поставив завдання сміливо позбуватися у цій роботі формалізму та адміністрування.

Шляхи реалізації завдань щодо студентського самоврядування, що були поставлені Президентом України, обговорено на зустрічі Міністра освіти і науки України Ніколаєнка С.М. з представниками студентського самоврядування 30 вищих навчальних закладів України (березень, 2005 р.). У виступах міністра та учасників зустрічі важливе місце зайняли питання матеріальної підтримки студентської молоді, нових підходів до формування стипендіальних фондів, залучення студентів до управління вищими навчальними закладами. Особливо наголошувалося, що без вирішення проблем студентського самоврядування не можна вибудувати європейську якість освіти, готувати конкурентноспроможних фахівців.

Фундаментальні положення багатьох відомих педагогів і психологів України покладено в основу практичної діяльності студентських колективів, сприяли переходу вищих навчальних закладів з авторитарної педагогіки до педагогіки співпраці і толерантності.

З метою організаційного та науково-методичного забезпечення впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Міністерство освіти і науки України наказом від 03.04.01 N 166 затвердило "Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах". У даному Положенні визначається сутність студентського самоврядування, права і обов'язки студентів. "Самоврядування у вищому навчальному закладі - це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладам, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами".

Належне місце в матеріалах лекції має зайняти питання щодо створення у вищих навчальних закладах органів студентського самоврядування, розвитку його основних напрямів. Вони покликані сприяти гармонійному розвитку особистості студента, формувати навички майбутнього організатора, керівника.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Вищим органам студентського самоврядування є загальні збори (конференція).

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.

Не зважаючи на те, що студентські об'єднання можуть бути різними за формами, але завдання їх однакові.

Згідно із статтею 38 Закону України "Про вищу освіту" основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

- забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, керівники студентських представницьких органів факультетів - до вчених рад факультетів.

Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадянських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурноосвітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

Міністр С.Ніколаєнко відзначив, що Міністерство освіти і науки України зацікавлено в тісній співпраці зі студентським самоврядуванням щодо вирішення всього багатогранного спектру питань - стипендій, гуртожитків, оздоровлення культурно-спортивної роботи. Він, зокрема, наголосив: "Ми будемо разом займатися проблемами підвищення якості знань, вихованням справжнього патріота для того, щоб ви отримали професію і освіту європейського рівня".

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіжних потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілкування і взаємодії молоді. Необхідно враховувати, що в студентському "суспільстві" діють крім загальноприйнятих законів, норм поведінки специфічні норми і правила, права і свободи, обов'язки і відповідальність.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру органам студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем з навчання, проведення дозвілля тощо.

У студентському середовищі активно розвиваються різні неформальні студентські ініціативи - так звані "молодіжні субкультури".

Останнім часом в Україні відроджено рух студентських будівельних загонів (сьогодні виповнюється більше сорока років з часу його започаткування в Україні).

Доречно навести вражаючі показники щодо студентських загонів. За час їх існування у студентських загонах працювало близько 5 млн. студентів, які отримали можливість набути практичних професійних та управлінських навичок.

Для студентів буде цікаво дізнатися, що студентські загони були школою громадянського становлення для багатьох знаних сьогодні науковців, громадських і політичних діячів України. Через студентські "університети" пройшли Голова Верховної Ради України, академік НАН України В.Литвин; Президент АПН України, академік НАН України В.Кремень; академік АПН України І.Зязюн; ректори вищих навчальних закладів - В.Бабак, О.Волков, М.Дмитриченко; заступник Міністра МОН України А.Богомолов та багато інших.

У контексті європейської інтеграції ключовим завданням освітньої галузі є утвердження фундаментальних цінностей західної культури: парламентаризму, права людини, прав національних меншин, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства. Особливої актуальності ці проблеми набувають після приєднання України до Болонського процесу - одного із інструментів інтеграції України в Європу.

У лекції слід стисло зупинитися на основних принципах Болонського процесу (суть, завдання), заходах, що вживаються Міністерством освіти і науки України, вищими навчальними закладами щодо впровадження вимог Болонського процесу.

Важливо нагадати студентам, що в Україні більше ста вищих навчальних закладів приймають участь в експерименті по впровадженню кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингової системи контролю знань студентів.

Лише активна участь вищих навчальних закладів та студентів у Болонському процесі може забезпечити його довготерміновий успіх. У Болонському процесі конструктивна роль відводиться студентським спілкам, наголошується, що студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Приєднання України до Болонського процесу значно розширює демократичні засади освітнього процесу, мобільність студентів та неформальну їх освіту, відкриває можливості брати участь у виконанні широкомаштабних навчальних програм. Мова йде про такі з них як "Історія європарламенту", "Етапи Євроінтеграції", "Європейський союз та вектори зовнішньої політики України", "Політичні системи зарубіжних країн" тощо.

Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на залучення студентів, як компетентних, активних і конструктивних партнерів, до формування Зони Європейської вищої освіти.

Належне місце в матеріалах лекції має зайняти питання щодо створення у вищих навчальних закладах органів студентського самоврядування, розвитку його основних напрямів, яке покликане сприяти гармонійному розвитку особистості студента.

Досить посилатися на досвід Київського національного торговельно-економічного університету. У цьому навчальному закладі студентське самоврядування функціонує як система і процес реалізації своїх прав, обов'язків та ініціатив через прийняття рішень та їх втілення в реальність.

Студентське самоврядування регламентується Статутом університету і визначається "Положенням про студентське самоврядування в Київському національному торговельно-економічному університеті", постановами вченої ради, наказами ректора.

Системний підхід до організації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті та функціонує на всіх рівнях: академічної групи, факультету, гуртожитку, університету тощо. Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованим на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національно-громадянської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу. В цьому закладі вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів університету, факультету, гуртожитку, які ухвалюють "Положення про студентське самоврядування"; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування. Самоврядування в університеті стало тим підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

Окремо можна зупинитися на цікавому, продуктивному досвіді роботи благодійної організації "Фонд сприяння розвитку студентського самоврядування "Універсітас" (Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження"), www. Universitas.ord.ua.

Зокрема, зазначеним фондом створено "гарячу лінію" "Студзахист". У рамках проекту надаються консультації у двох напрямах: захист прав студентів і розвиток студентського самоврядування.

"Гарячу лінію" було засновано під час помаранчевої революції для громадського захисту студентів від можливих політичних утисків. На сьогодні сферу застосування "Студзахисту" розширено. Проект передбачає інформаційну та юридичну підтримку у випадках, коли студент зазнає утисків за свої політичні погляди чи громадську діяльність, релігійну, національну, соціальну чи будь-яку іншу приналежність. Особлива увага зосереджується на попередженні та вирішенні проблем пов'язаних зі зміною навчального закладу, поновленням студентів, конкретизацією та роз'ясненням наданих студентам прав. Студенти отримують поради, як юридично грамотно боротись із хабарництвом у ВНЗ, неякісним рівнем викладання.

Згідно з даним проектом також узагальнюються проблеми в галузі студентського самоврядування. Конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази будуть спрямовуватись до профільних парламентських та урядових підрозділів.

Три українських вищих навчальних закладів, а саме: Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, Вінницький національний технічний університет, Київський міжнародний університет спільно зі Всеукраїнською студентською радою взяли участь у виконанні Європейського проекту по програмі Tempus з метою вивчення та впровадження у вузах України європейської практики студентського самоврядування. На основі виконаного проекту підготовлені методичні матеріали "Європейська практика студентського самоврядування в університетах України" під ред. проф. Буяльської Т.Б., Вінниця, 2005. Ці матеріали використані при укладанні методичних рекомендацій до лекції про студентське самоврядування.

Як засвідчують автори вищезазначених методичних матеріалів, ознайомлення зі студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції, Великої Британії та Північної Ірландії показало, що воно в основному зорієнтоване на:

- захист інтересів студентів на всіх рівнях вищої освіти;

- реалізацію студентських ініціатив в навчально-виховному процесі, а також в науковій, професійній, культурній та інших соціальних сферах діяльності;

- підвищення ефективності взаємодії між студентами та університетською адміністрацією;

- забезпечення студентських прав і свобод у відповідності до громадянських норм, що діють у суспільстві ;

- співпрацю з державними та місцевими органами влади;

- організацію побуту, різноманітних форм дозвілля, подорожей, працевлаштування студентів;

- створення нового інформаційного простору для студентів університету та їх зв'язок із світовими інформаційними джерелами.

Не вдаючись до історії становлення студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Європи використаємо лише досвід цієї роботи у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії.

Студенти вищих навчальних закладів Франції мають можливість бути представленими у різноманітних установах на всіх інституційних рівнях. Всі студенти університету можуть брати участь у виборах своїх представників. На університетському рівні студенти обираються до Центральних Рад університету (Адміністративна Рада, Наукова рада, Рада з питань навчання та університетського життя), до студентських рад факультетів, а також до Ради об'єднаних факультетів за певним напрямом підготовки та Ради в гуртожитках. Студенти, які обрані до вищезазначених рад, обирають своїх представників до Національної Ради з Вищої Освіти. Паралельно проходять вибори на рівні кожного навчального округу до Адміністративної ради Регіонального Центру Університетських та Учбових Справ.

Студентське самоврядування поширюється також на міжнародний рівень, зокрема студенти беруть активну участь у Національному Європейському союзі студентів.

Важливо в лекції зосередити увагу на те, що найбільший вплив студенти мають на рівні університету, оскільки їх участь у Центральних Радах Університету пов'язана безпосередньо з питаннями прав та обов'язків студентів, їх політичних і профспілкових свобод, запровадження нових спеціальностей, поліпшення умов життя студентів, функціонування медичних та соціальних служб, бібліотек та інформаційних центрів, визначенням напрямів дослідницької політики, програми основного навчання та післядипломної перепідготовки тощо. Частка студентів у Адміністративній раді складає 20-25 відсотків від загальної кількості членів ради (30-60 членів ради);

- у Раді з питань навчання та університетського життя частка студентів складає 40-50 відсотків студентів від загальної кількості членів ради (20-40 членів ради);

- у Науковій раді - складає 7,5-12,5 відсотків при загальній кількості членів ради від 20 до 40 членів ради.

Важливою формою студентської самоорганізації є асоціації. Вони можуть створюватися на різних рівнях: на рівні університету (учбово-професійні, культурні, спортивні та ін.), на регіональному або на національному рівнях.

На національному рівні на сьогодні у Франції створені:

- Федерація загальних студентських асоціацій, яка включає 1400 асоціацій, об'єднаних в рамках близько тридцяти студентських федерацій та тридцяти однопрофільних асоціацій;

- Організація сприяння та захисту студентів;

- Національна Спілка студентів Франції є єдиною профспілковою студентською організацією. Свою діяльність спрямовує на захист матеріальних та моральних прав студентів;

- Національна міжуніверситетська Спілка - молодіжна організація.

Окремою формою студентського самоврядування у Франції є синдикати. Студентські синдикати організуються на університетських та регіональних рівнях, які об'єднуються у національні. На сьогодні у Франції існують такі студентські синдикати: Федерація Студентських Синдикатів, Синдикат солідарних, унітарних та демократичних студентів, Федерація Дітей Республіки, Національна Конфедерація Праці, Конфедерація студентів.

Студентські організації у Великій Британії функціонують у формах студентської спілки, студентського уряду або студентської ради.

Студентські Ради виражають студентські думки щодо університету, відповідають за надання різноманітних послуг студентам. Зазначені ради керують деякими комерційними установами, що знаходяться на території університету (магазини, нічні клуби, друкують студентські газети, надають консультації щодо успішного навчання в університеті; керують спортивними клубами тощо. Голова студентської ради обирається членами студентської ради і отримує заробітну плату.

Студентські спілки дуже часто відіграють роль навчальних центрів, проводять різноманітні компанії, дебати тощо. Студентські засоби масової інформації намагаються залучити ширше коло респондентів до обговорення цих подій, хоча такі заходи не несуть відповідальності за прийняті рішення.

Доречно наголосити, що всі Студентські ради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Вони отримують матеріальну підтримку від університетів, державних установ, спонсорів, а також мають прибутки від комерційної діяльності.

Одна з найбільших студентських організацій у Великій Британії є Національна Спілка Студентів Об'єднаного Королівства, яка представляє інтереси більше ніж 5 мільйонів студентів. Ця спілка щорічно проводить навчання близько 300 студентських керівників.

Студентські керівники контролюють стан справ у студентських спілках, а також визначають їх політику. Кожний студент має змогу брати участь у процесі прийняття рішення щодо перспективних планів роботи спілок на загальних зборах.

Крім вищезазначених організацій студентського самоврядування у Великій Британії функціонують Студентська спілка Кембріджського університету, Спілка студентів Бермінгему, Студентська спілка Лондонського Королівського коледжу та ін.

Навіть схематичне ознайомлення з студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії засвідчує про його глибокі демократичні традиції. Студентське самоврядування органічно пов'язане з динамічними процесами, що відбуваються у суспільному житті. Показово, що студентське самоврядування в зазначених країнах отримує значну консультативну та фінансову підтримку з боку держав.

З іншого боку, вищі навчальні заклади, їх академічна спільнота всебічно стимулюють залучення студентів до участі у формуванні навчального процесу, реалізації функцій управління закладами освіти, організації дозвілля та спортивно-культурної роботи.

Зміст студентського самоврядування має грунтуватися на основних засадах демократизації суспільства. Президент України В.Ющенко на підсумковій колегії, звертаючись до учасників засідання, зауважив: "ви навчаєте у вищих навчальних закладах не людину якоїсь професії. Ви творите громадянина". Водночас слід особливо наголосити, що формування самодостатнього громадянина можна здійснювати не на основі авторитарної педагогіки, а лише на основі педагогіки толерантності. Вищі навчальні заклади мають виховувати активних, свідомих громадян, патріотів України, а не заляканих конформістів. Залучення студентів до органів студентського самоуправління в значній мірі допомагає їх громадянському становленню.

При викладі лекції важливо звернути увагу на думки, які висловив Міністр освіти і науки України Ніколаєнко С.М. на зустрічі з представниками студентського самоврядування вищих навчальних закладів. (Березень, 2005 р., м. Київ). Він, зокрема, підкреслив, що участь студентів в управлінні вищими навчальними закладами - значний крок до демократизації вищої школи, становлення її автономії. А без цих складових "не буде необхідної європейської якості вищої освіти, не буде конкурентоспроможності наших випускників, конкурентної економіки".

"Наша співпраця виходить за межі навчального процесу, - підкреслив Ніколаєнко С.М. - Це ще й освітньо-культурна діяльність, питання виховної, спортивно-масової роботи, підтримки діяльності студентських будівельних загонів, організації харчування, побуту - безпосередня участь у житті вищих навчальних закладів. Ідеться про участь студентів у виборах керівників, в оцінці якості навчального та наукового процесів. Це буде комплексна співпраця".

У новій редакції Закону України "Про вищу освіту" передбачено норму про обов'язкову участь до 10 відс. представників органів студентського самоврядування у вчених радах і конференціях трудових колективів вищих навчальних закладів тощо.

Чотирнадцять років пройшло з часу, коли Україна розпочала відлік своєї нової історії як незалежної і суверенної держави. Зміна вектора суспільно-історичного розвитку змінює систему світоглядних орієнтирів українських громадян. Незалежна українська держава входить у світову спільноту, що вимагає формування у молоді нових пріоритетів, зокрема, гуманістичної орієнтації, свободи і демократії та громадянських і моральних чеснот: справедливість, совість, повага до праці, істини, турбота про сім'ю, батьківщину, родину та ін.

Саме такі чесноти будуть сприяти реалізації думок, схожих на молитву, з передмови до книги видатного українського історика, вченого і громадського діяча М.С.Грушевського:

"...Стою перед горою дитинства, де за серпанковими овидами цнотливо біліє стіна рідного дому, а з її білості батьківською любов'ю дивлюсь на світ Шевченка і Франка, і бачу в їх очах мою Україну. Бачу, як рушники пливуть у барвистих переливах, як Дніпро, і хлібосольно єднають два береги.., а на зріднених берегах стоїть і виростає народ, право на життя та українське ім'я якому виборювали його рятівники - син наддніпрянського кріпака та галицької жінки Тарас і син наддніпрянського коваля та підгірської селянки Іван. Їх образом народ висвятив у хатах найпочесніше місце, тому ми виростали з цими іменами, як з іменами мами і батька" (див. Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу//Передмова Яреми Гояна. Друге видання N 11. Веселка, 1991р.)

Ствердження України як демократичної держави є одночасно духовним, політичним, соціальним і культурним утвердженням громадян, здатних керуватись не суб'єктивними інтересами, не ідеологією певної групи людей, а визнавати лише одну ідеологію - Конституцію, Основний Закон України як незалежної і суверенної держави. Нові підходи до студентського самоврядування покликані забезпечити переорієнтацію освітньо-виховного процесу на розвиток творчих потенцій та соціальної активності студентської молоді, інтеграції України в Європейське співтовариство. Саме тому в Указі Президента України В.Ющенка "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" (від 4 липня 2005 року N 1013/2005 серед цілого комплексу на перше місце поставлено завдання: "зміцнення демократичних засад в освіті, у тому числі шляхом розвитку учнівського і студентського самоврядування, залучення в установленому порядку дітей та молоді до участі у вирішенні питань місцевого значення".

У лекції мають бути вказані чіткі застереження щодо надмірного контролю та втручання в роботу органів студентського самоврядування з боку адміністрації вищого навчального закладу. Водночас студентам слід надавати допомогу щодо організаційних, психолого-педагогічних та методичних засад студентського самоуправління.

На державному рівні органи студентського самоврядування об'єднуються у Всеукраїнській студентській раді. Варто зазначити, що доцільність участі в цій організації визначають самі студенти через органи студентського самоврядування.

Всеукраїнська студентська рада, згідно з Положенням, є консультативно-дорадчим органом при Міністерстві освіти і науки України, утвореним з метою більш повного врахування позицій студентської молоді при виробленні та реалізації політики України у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді, налагодження конструктивної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів України.

Головним завданням Всеукраїнської студентської ради є:

- сприяння розвитку студентського руху в Україні, в тому числі розвитку у вищих навчальних закладах України студентського самоврядування;

- забезпечення постійного зв'язку та взаємодії між Міністерством освіти і науки України і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів;

- аналіз суспільних процесів у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до вищих навчальних закладів, розроблення та внесення за результатами такого аналізу пропозицій Міністерству освіти і науки України та органам місцевого самоврядування всіх рівнів;

- участь у підготовці та розробці пропозицій до нормативно-правових актів, програм з найважливіших питань суспільного становища, правового і соціального захисту студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до вищих навчальних закладів України;

- участь у підготовці та реалізації заходів, спрямованих на розв'язання соціально-економічних, правових, освітніх, культурних та інших проблем студентської молоді, молодих спеціалістів;

- сприяння розширенню регіонального, всеукраїнського та міжнародного співробітництва у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді;

- сприяння формуванню правового громадянського суспільства в Україні, духовному та фізичному розвитку студентів, вихованню у них патріотизму;

- сприяння формуванню громадянської свідомості студентів, що грунтується на національних інтересах держави та загальнолюдських цінностях.

Згідно з Положенням Всеукраїнської студентської ради органами Всеукраїнської студентської ради є:

- Конференція;

- Всеукраїнська студентська колегія;

- Секретаріат Всеукраїнської студентської колегії;

- Регіональні студентські колегії (Ради);

Існування такої структури дає можливість на загальнодержавному рівні представляти інтереси студентства. Іншими словами Всеукраїнська студентська рада - це інструмент, через який думка та проблема окремого студента може бути почута органами державної влади. Існування Всеукраїнської студентської ради дає можливість брати участь у прийнятті рішень, які турбують студентство ще в процесі його розробки, а також після його прийняття дає можливість прослідкувати за його виконанням. Рада є великою комунікаційною спільнотою, яка має надавати інформаційні канали не тільки для влади і студентства, але бути ланкою між студентством і суспільством в цілому.

Студентам слід пам'ятати, що їхня пасивність в сфері студентського самоврядування може давати можливість для неефективної діяльності органів студентського самоврядування у навчальному закладі. Тобто, якщо студент не знає про самоврядування це означає, що не тільки самоврядування погано працює, але й те, що студент не цікавиться цією проблематикою. Якщо студент дізнається, що у Всеукраїнській студентській раді від його ВНЗ представлена непорядна людина, або представлена через недемократичний механізм, то це через те, що знову ж таки не цікавився. У таких випадках потрібно йти до органу самоврядування і через існуючі процедури переобирати таких осіб, оскільки питання представництва знаходиться в компетенції САМИХ студентів, які САМІ УПРАВЛЯЮТЬ цими процесами, тобто здійснюють функцію САМОВРЯДУВАННЯ, і якщо цей принцип порушується, то Всеукраїнська студентська рада буде заявляти про це на рівні держави.

Це ще раз засвідчує те, що тільки активна участь студентів в органах студентського самоврядування надаватиме поштовху і подальшому розвитку цієї форми самоорганізації. Це закладає й підвалини сприйняття студентом суспільної моделі. Паралель з державою: якщо Ви не цікавитесь політикою, то політика цікавиться Вами, при чому не питаючи вже Вашої думки.

Ініціатива створення Всеукраїнської студентської ради є спільною ініціативою студентських лідерів та Міністерства освіти і науки України.

Унікальність Всеукраїнської студентської ради випливає з виключного статусу, який не має жодна громадська організація, яка займається питаннями студентства.

Цей статус - об'єднання органів студентського самоврядування зі статусом консультативно дорадчого органу при Міністерстві освіти і науки України.

29 травня 2005 року відбулась установча конференція Всеукраїнської студентської ради, на якій були присутні більше 250 представників органів студентського самоврядування з 215 вищих навчальних закладів України. Якщо порівняти із сусідньою державою Польщею, то там існує Студентський парламент республіки Польща, який теж був спершу створений як консультативно дорадчий орган при Міністерстві освіти. Сьогодні ця організація є вписаною у законодавство про вищу освіту і має досить широкі повноваження в сфері студентського самоуправління.

На установчій конференції обрано 35 членів Всеукраїнської студентської колегії з регіонів України. Також було прийнято рішення про створення профільних комісій, які охопили ті сфери, що турбують студентство, а саме: комісія з питань освіти та науки, комісія зі спорту та туризму, комісія з міжнародних зв'язків, комісія з інформаційних питань, комісія з культурно-масової роботи, комісія з юридичних питань, соціально-економічна комісія, комісія з розвитку студентського самоврядування, комісія з реформування освіти, комісія з питань працевлаштування.

Персональний склад комісій буде сформовано із складу ради на наступній конференції, яка відбудеться восени 2005 року.

У свою чергу Всеукраїнською студентською колегією обрано Секретаріат Всеукраїнської студентської ради.

За короткий час існування до ВСР надійшло багато різних пропозицій та звернень щодо студентських проблем. Крім цього ВСР вдалося організувати літній відпочинок студентам, які стоять на диспансерному обліку; стажування для студентських лідерів в Польщі та розроблено пропозиції щодо вдосконалення процедури видачі студентських квитків. Рішення розроблено на підставі пропозицій ВСР щодо студентських квитків мають вступити в дію з 2006/2007 навчального року. Серед основних найближчих намірів Ради - надання більш широких повноважень органами студентського самоврядування у ВНЗ і як наслідок залучення якомога більшої кількості студентів до участі в студентських організаціях; отримання позитивного міжнародного досвіду та імплементація його в Україні; представництво Всеукраїнської студентської ради в Європейському студентському союзі.

Щодо участі студентів у Всеукраїнській студентській раді та більш детального знайомства з нею рекомендується відвідати Інтернет сторінку www.studrada.info, зв'язуватись із секретаріатом та/або безпосередньо з членами ради та членами всеукраїнської студентської колегії

Довідково. На сьогодні в Україні створено цілий ряд молодіжних громадських організацій. Серед них: Всеукраїнська студентська рада, Українська асоціація студентського самоврядування, Асоціація правозахисних організаторів студентів України, Національна скаутська організація України "Пласт".

(Рис. 1, 2, 3, 4)

1.1. Всеукраїнська студентська рада (далі - ВСР) є добровільним об'єднанням органів студентського самоврядування, консультативно-дорадчим колегіальним органом при Міністерстві освіти і науки України, утвореним з метою сприяння розвитку студентського самоврядування, більш повного врахування інтересів студентської молоді при виробленні та реалізації політики України у сферах вищої освіти, соціального становлення та розвитку студентської молоді, налагодження конструктивної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і органами студентського самоврядування навчальних закладів України.

1.2. ВСР діє на засадах добровільності, рівноправності усіх її членів, самоврядування, законності та гласності.

1.3. ВСР у своїй діяльності керується Конституцією України і законодавством України, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та цим Положенням.

1.4. ВСР є незалежною від впливів політичних, релігійних та громадських об'єднань.

2.1. Метою діяльності ВСР є представництво та захист соціально-економічних, творчих, духовних та інших інтересів студентської молоді України.

2.2. Головними завданнями ВСР є:

- сприяння створенню та розвитку студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України.

- забезпечення постійного зв'язку та взаємодії між Міністерством освіти і науки України, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів під час розроблення концептуальних засад політики України у сферах вищої освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку студентської молоді;

- аналіз суспільних процесів у сферах вищої освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку студентської молоді, розроблення та внесення за результатами такого аналізу відповідних пропозицій Міністерству освіти і науки України та органам місцевого самоврядування всіх рівнів;

- участь у підготовці та розробці пропозицій до проектів нормативно-правових актів та програм з найважливіших питань суспільного становища, правового і соціального захисту студентської молоді;

- участь у підготовці та реалізації проектів, спрямованих на розв'язання соціально-економічних, правових, освітніх, культурних та інших проблем студентської молоді;

- сприяння розширенню регіонального, всеукраїнського та міжнародного співробітництва у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку студентської молоді;

- сприяння формуванню правового громадянського суспільства в Україні;

- сприяння духовному та фізичному розвитку студентів, вихованню у них почуття патріотизму тощо;

- участь у створенні сприятливих умов для активного залучення студентів до соціально-економічного, культурного життя суспільства, їх соціальної адаптації і наукової активності;

- розвиток взаємозв'язків, здійснення обміну делегаціями та інші види співпраці з благодійними фондами, організаціями, об'єднаннями, юридичними і фізичними особами в Україні та за її межами.

2.3. ВСР для виконання покладених на неї завдань має право:

- одержувати в установленому порядку від Міністерства освіти і науки України, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій необхідні матеріали та інформацію;

- утворювати в разі потреби тимчасові та постійні комісії (комітети), експертні та робочі групи, залучати в установленому порядку до роботи в них студентську молодь, посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, працівників підприємств, установ і організацій, вчених, фахівців, представників об'єднань громадян тощо;

- організовувати та проводити наукові конференції, лекції, семінари, наради з питань, що випливають з мети та завдань діяльності ВСР;

- представляти і захищати законні права та інтереси студентів у державних органах та громадських організаціях;

- популяризувати серед студентів про цілі та мету діяльності ВСР;

- розвивати міжнародне студентське співробітництво з обміну досвідом, а також організовувати спільні заходи;

- брати участь у розробці та обговоренні проектів рішень з питань державної політики у сфері вищої освіти;

- організаційно підтримувати студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України, надавати допомогу в їх створенні;

- здійснювати інші заходи, що випливають з мети діяльності ВСР та не заборонені чинним законодавством України.

2.4. ВСР зобов'язана:

- інформувати студенство про свою діяльність у формах, що не заборонені законодавством;

- виконувати інші, прийняті на себе зобов'язання, що не суперечать чинному законодавству України.

3.1. Органами ВСР є:

- Конференція ВСР;

- Всеукраїнська студентська колегія (ВСК);

- Секретаріат ВСР.

Конференція

3.2. Вищим органом управління ВСР є Конференція, яка збирається не менше, ніж один раз на рік у встановлений Всеукраїнською студентською колегією день.

3.3. На Конференцію органи студентського самоврядування вищих навчальних закладів України делегують своїх представників відповідно до кількості отриманих мандатів.