Міністерство освіти і науки визначає основні завдання у галузі вищої освіти на 2005/2006 навчальний рік, виходячи з вимог і принципів Болонської декларації.

За цих умов функціонування вищої освіти грунтується на збереженні досягнень та традицій національної вищої школи, інтеграції системи вищої освіти у світовий освітній простір, державній підтримці підготовки кадрів з вищою освітою для забезпечення потреб ринку праці, особливо у сільській місцевості, розширенні доступу до якісної вищої освіти та мобільності студентів, забезпеченні працевлаштування випускників. Змінюються акценти щодо результативності діяльності вищого навчального закладу. Ключовим завданням є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання, уміння та навички випускників, що повинні бути застосовані та використані на користь держави.

Міністерством освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, вжито низку організаційних заходів по впровадженню кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу. Розроблено організаційно-розпорядчий механізм проведення педагогічного експерименту у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації щодо впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу. Створено координаційну раду та постійно діючу робочу групу для супроводження й узагальнення результатів педагогічного експерименту, визначено вищі навчальні заклади як регіональні базові, так і такі, в яких проводиться педагогічний експеримент тільки за певними напрямами і спеціальностями. Наказами Міністерства освіти і науки (N 48 від 23.01.04, N 49 від 23.01.04, N 812 від 20.10.04, N 414 від 21.05.04) регламентовано технології впровадження кредитно-модульної системи.

Керівникам вищих навчальних закладів до початку 2005/2006 навчального року забезпечити виконання зазначених наказів, провести аналіз результативності впровадження кредитно-модульної системи у вищому навчальному закладі, оприлюднити підсумки на серпневих нарадах та визначити ключові завдання учасникам навчально-виховного процесу на поточний навчальний рік. Про результати поінформувати Міністерство освіти і науки до 01.10.05 року.

Завершити впродовж 2005/2006 навчального року розробку навчальних планів, програм навчальних дисциплін, засобів діагностики якості навчання, звітної документації з результатами оцінювання знань студентів з урахуванням вимог ECTS в системі кредитно-модульного навчання. В основу покласти оптимізацію структурно-логічної схеми підготовки фахівців, інтенсифікацію викладання навчальних дисциплін, забезпечення діагностики якості навчання з акцентом на особливості фахової підготовки та орієнтацією на ефективний контроль знань, умінь, навичок студентів у сфері майбутньої професійної діяльності.

Система двоциклового навчання у форматі "бакалавр - магістр" потребує радикальних змін процесу підготовки фахівців та їх працевлаштування, гармонізації законодавчої бази, особливо посиленню професіонально-практичної підготовки бакалаврів, надання їм першого робочого місця, формування громадської думки щодо необхідності використання бакалаврів на робочому місці відповідно їх професійному спрямуванню та кваліфікації. Міністерством формується новий Перелік напрямів підготовки та спеціальностей, спрямований на їх скорочення та укрупнення а також узгодження названого Переліку з Переліком кваліфікацій.

Керівникам вищих навчальних закладів активізувати участь у формуванні Переліку, внести обгрунтовані пропозиції з акцентом на обов'язкове його скорочення, підвищення мобільності студентів.

Спільно з роботодавцями вжити низку заходів, починаючи з 2006 року, щодо працевлаштування випускників, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра.

Слід наголосити на необхідності глибокої перебудови психологічної, дидактичної, методичної та наукової діяльності науково-педагогічних працівників, опанування ними інтерактивних методів навчання, інформаційних технологій. У вищих навчальних закладах необхідно запровадити постійно діючі курси, семінари для підвищення кваліфікації викладачів, обміну досвідом.

Міністерство орієнтує вищі навчальні заклади на зменшення тижневого аудиторного навчального навантаження студентів і збільшення часу на їх самостійну роботу, підвищення її ефективності завдяки створенню якісно нового організаційного та інформаційного ресурсного забезпечення. Вжиті заходи повинні сприяти підвищенню ролі студента як суб'єкта освітньої діяльності завдяки його участі у формуванні індивідуального плану, підвищенню його відповідальності за результати навчання, самоорганізації власної освіти, участі в науковій, творчій роботі та в управлінні навчально-виховним процесом. Реалізація стратегії формування студента як особистості, здатної до самореалізації, можлива лише при активному залученні органів студентського самоврядування до управління якістю навчального процесу та якістю вищої освіти.

Керівникам вищих навчальних закладів зосередити увагу науково-педагогічного персоналу на підготовці науково-методичного та навчально-організаційного забезпечення самостійної роботи студентів, яка повинна базуватися на нових принципах формування обсягів та структури педагогічного навантаження викладача за формами та видами навчальних занять, застосуванні нових інформаційних технологій з урахуванням значного збільшення частки ефективної індивідуально-консультативної роботи зі студентами. Необхідно здійснити оцінювання трудомісткості за формами та видами навчальних занять з урахуванням специфіки напряму (спеціальності) підготовки та кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Пропозиції будуть покладені в основу розробки проекту Норм часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та унормування заробітної плати.

Якісна професійно-практична підготовка є складовою навчального плану та необхідною передумовою працевлаштування випускників і спрямовується на їх захист від безробіття. Для реалізації цієї мети необхідно забезпечити безумовне виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 4, ст. 103).

Внесені цим законом зміни (пункт 4) до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" розширюють права платників податку у сфері фінансування професійної підготовки, навчання, перепідготовки або підвищення кваліфікації, участі в організації та проведенні навчально-виробничої практики студентів вищих навчальних закладів за профілем його діяльності або в структурних підрозділах, які забезпечують його діяльність. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Керівникам вищих навчальних закладів необхідно зайняти активну позицію щодо реалізації цього Закону, встановити на взаємовигідних умовах партнерські стосунки з роботодавцями для залучення їх коштів на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та надання місць студентам для проходження навчально-виробничої практики.

Зобов'язати випускаючі кафедри сформувати перелік базових підприємств, організацій, установ та укласти з ними відповідні угоди на проходження навчально-виробничих практик студентами. Провести серед роботодавців моніторингові дослідження щодо їх бачення технологій, процедур та правил організації й проведення навчально-виробничих практик, узагальнити результати моніторингу, визначити сильні та слабкі сторони забезпечення якісної професійно-практичної підготовки студентів, визначити бар'єри, що перешкоджають її реалізації та внести пропозиції щодо їх подолання.

Знання, уміння та навички, що отримали випускники, їх працевлаштування та кар'єрний ріст стануть основними критеріями при акредитації вищих навчальних закладів, оцінюванні результативності їх діяльності.

Створити систему управління якістю вищої освіти, яка б передбачала рівну участь і відповідальність учасників навчально-виховного процесу в реалізації стратегії поліпшення якості вищої освіти. Підвищити відповідальність викладачів за якість освітньої діяльності, а студентів за якість вищої освіти. Запровадити ефективний механізм оцінювання кінцевих результатів та їх оприлюднення. Розширити застосування експертних і тестових методів оцінювання рівня знань та компетентності. Підвищити об'єктивність оцінювання знань, умінь та навичок студентів під час проведення ректорського, поточного контролю та екзаменаційних сесій. Практикувати проведення соціологічних досліджень за тематичними напрямами, як то "Якість вищої освіти з погляду студента", "Якість вищої освіти з погляду викладача", "Якість вищої освіти з погляду роботодавця". Оперативно інформувати громадськість про результати моніторингу якості освіти.

Характерний процес подрібнення організаційної структури вищих навчальних закладів. Зростає кількість факультетів, кафедр, інших підрозділів, в тому числі малочисельних. Так, у вищих навчальних закладах МОН загальна кількість кафедр зросла з 4325 (2000 рік) до 5010 у 2004 році. Кількість малочисельних кафедр становить 114 одиниць. Найбільше таких кафедр у секторі класичних університетів (60 одиниць) та в групі транспортних вищих навчальних закладів (11 одиниць), що становить відповідно 4,1 та 4,2 відсотка до загальної кількості кафедр в групі. Середній показник по вищим навчальним закладам МОН становить 2,3 відсотка. Такі кафедри з низьким науково-педагогічним потенціалом не здатні проводити ефективну навчальну, наукову та методичну роботу й забезпечити сучасні вимоги до якості освітніх та наукових послуг та якості вищої освіти.

Керівникам вищих навчальних закладів в поточному році здійснити оптимізацію організаційної структури вищого навчального закладу, створюючи потужні структурні підрозділи, що здатні ефективно і результативно вести навчальний процес у поєднанні з науковою діяльністю. Привести кількісні і якісні характеристики науково-педагогічного персоналу кафедр, штат яких унормовано Законом України "Про вищу освіту", де встановлено, що до складу кафедри "...входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання." Слід ширше практикувати трансформацію структури кафедр шляхом об'єднання малочисельних, що проводять навчально-виховну і методичну діяльність з кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснюють наукову, науково-дослідну чи науково-технічну діяльність за певним напрямом.