Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо вивчення навчальних дисциплін у 5-х класах у 2005/2006 навчальному році.

Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Основною метою навчання рідної мови є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Вивчення мови в 5-му класі є логічним і закономірним продовженням діяльнісно-комунікативного принципу програми "Українська мова" у початковій школі, що дає змогу дотримуватися послідовності, наступності і безперервності змісту мовної освіти. У процесі початкового навчання української мови поглиблювалося уявлення школярів про навколишній світ, розвивалось їхнє образне і логічне мислення, вдосконалювалися вміння і навички усного та писемного мовлення, формувалося певне коло знань про мову і мовні вміння. Тому набутий учнями у початковій школі мовний досвід дає змогу ґрунтовно і поглиблено узагальнити їхні знання з мови, розвивати вміння і навички мовленнєвої діяльності, забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

Для досягнення освітньої мети в основній школі найбільш відповідним є комунікативно-функціональний та особистісно орієнтований підходи до навчання рідної мови.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в 5-му класі середньої загальноосвітньої школи є: виховання свідомого прагнення до вивчення української мови; вироблення у школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях; ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок - орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних; формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому.

Для 5-го класу запропоновано нові підручники з рідної мови: "Рідна мова. 5 клас" авторів Глазової О.П., Кузнецова Ю.Б., "Рідна мова. 5 клас" авторів Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т., "Рідна мова. 5 клас" авторів Заболотного О.В., Заболотного В.В. У підручниках вдало синтезовано інформацію суто лінгвістичного змісту та рекомендації щодо практичного володіння мовою (від доречного вживання слів до монологу, діалогу, тексту). У них оригінально і послідовно реалізовано визначені положеннями Державного стандарту середньої освіти чотири взаємопов'язані змістові лінії: мовну, мовленнєву, соціокультурну й діяльнісну. Провідною є мовленнєва, яка забезпечує формування вмінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.

Опанування рідної мови ґрунтується на діяльнісно-комунікативному підході до навчання, суть якого в тому, що вивчення мовних фактів і явищ починається зі спостереження і аналізу живого мовлення і супроводжується поясненням і широким використанням практичних завдань і вправ з розвитку зв'язного мовлення, витворами сучасними витворами мистецтва різних жанрів.

Отже, основним лінгводидактичним принципом навчання мови в 5-му класі є комунікативно-діяльнісний. Пріоритетним у програмі та навчальних книгах є розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності, тоді як засвоєння мовної теорії, формування знань і вмінь з мови підпорядковуються інтересам розвитку мовлення. Комунікативно-діяльнісний принцип реалізується у процесі взаємопов'язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів.

Основою навчальної програми та підручників є систематичний виклад навчального матеріалу з опорою на вивчене в початкових класах, спрямованість на формування наукових мовних і мовленнєвознавчих понять, засвоєння внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків, мовних закономірностей.

Основними змістовими лініями програми та підручників є мовна і мовленнєва. Мовна змістова лінія забезпечує засвоєння системних знань про мову і формування в школярів відповідних мовних умінь як засобу спілкування, пізнання, самовираження, що становить мовну компетенцію учня. Мовленнєва змістова лінія передбачає формування, закріплення й удосконалення вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), що забезпечує мовленнєву компетенцію.

Зміст мовної лінії відповідно до вимог навчальної програми подається за лінійним принципом і доповнюється реалізацією системи внутрішньопредметних зв'язків, що гарантує систематичне збагачення мовлення дітей лексико-фразеологічними, граматичними, стилістичними засобами та сприяє вдосконаленню мовних і мовленнєвих умінь. У підручниках є чимало демонстраційних, порівняльних та узагальнювальних таблиць і схем. Вивчення кожної лінгвістичної теми передбачає виконання вправ на збагачення й уточнення словникового запасу учнів. Чимало мовних вправ супроводжуються зразками виконання та довідками для вибору потрібних слів або граматичних форм.

Зміст мовленнєвої лінії підручників побудовано за принципом структурної систематичності, який передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять і формування вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності. Подані в рубриках "Читання мовчки і вголос", "Читання, говоріння", "Говоріння", "Письмо" правила ґрунтуються на матеріалах психолінгвістики, завдання і ситуативні вправи ознайомлюють учнів зі структурою мовленнєвого спілкування. В рубриці "Зв'язне мовлення" - вправи на аналіз текстів, підготовка до усних і письмових переказів текстів певних типологічних значень і стилів, а також підготовка до творів різних жанрів. У підручниках подано пам'ятки "Основні правила спілкування", "Вимоги до мовлення", "Як працювати з чернеткою", "Як довести, що висловлювання є описом (розповіддю, роздумом)".

Система мовленнєвих вправ передбачає вироблення у школярів навичок змістово-композиційного аналізу висловлювання (основні поняття: текст, тема тексту, головна думка тексту, мікротема, абзац, план), стилістичного аналізу (основні поняття: стиль мовлення, його особливості, жанрові різновиди), типологічного аналізу (основні поняття: тип мовлення, його структура - "відоме" і "нове"). Ситуативні вправи на вироблення й удосконалення вмінь усного діалогічного мовлення подано не лише в розділі "Говоріння", а й у розділах мовної змістової лінії (наприклад, "Спрощення у групах приголосних", "Лексичне значення слова" та ін.) для закріплення вивченого та застосування здобутих теоретичних знань на практиці. Ситуативні вправи і завдання збагачують і уточнюють словниковий запас школярів, сприяють засвоєнню ними національного мовного етикету.

Мовна і мовленнєва змістові лінії є у програмі основними. Саме вони визначають предмет навчання української мови та його структуру. В основу програми покладено органічне поєднання навчання мови і мовлення як засобу і способу мовленнєвої діяльності, її форми і змісту. Вивчення мовних понять, явищ, закономірностей, норм програмою передбачено на основі роботи з текстом, а також спостереження й застосування мовного матеріалу, що вивчається, в мовленнєвому процесі (зокрема, у побудові усних діалогів і монологів).

Мовна і мовленнєва змістові лінії програми логічно переплітаються. По-перше, через ознайомлення з реальними ситуаціями спілкування здійснюється мотивація навчальної діяльності. По-друге, під час виконання поданих у підручниках ситуативних вправ на складання діалогів відбувається закріплення засвоєного лінгвістичного матеріалу. Отже, п'ятикласники мають можливість пересвідчитися, за яких умов і як саме застосовується в усному мовленні лінгвістичний матеріал, що вони вивчають. Засвоєні школярами орфограми й пунктограми закріплюються при виконанні різноманітних навчальних дій з монологічними висловлюваннями: під час переказування текстів, у яких є граматичний і лексичний матеріал, що вивчається, в роботі над творами різних жанрів, виконання яких передбачає свідоме застосування в реальному житті вивченого на уроках.

Соціокультурна змістова лінія навчання мови у підручниках реалізується передусім через систему інтелектуально та емоційно зорієнтованих завдань, що передбачають опрацювання спеціально дібраного дидактичного матеріалу. Зокрема, через систему текстів, які дають змогу школярам оволодіти національними й загальнолюдськими культурними і духовними цінностями. А також нормами, що регулюють стосунки між поколіннями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості, що забезпечує соціокультурну компетенцію.

Зміст дібраного дидактичного матеріалу сприяє осягненню світогляду українського народу, його історії, культури, системи моральних і духовних цінностей. А також таких рис української ментальності, як доброзичливість, толерантність, чемність, оптимізм, віра в свій народ. А ще - розвиткові духовної та естетичної сфер особистості школяра.

Діяльнісна змістова лінія виявляється у розвиткові й удосконаленні загальнопізнавальних, контрольно-оцінних і творчих умінь учнів. Школярі мають оволодіти вміннями робити спостереження (виділяти головне, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки), робити висновки за аналогією, будувати моделі мовних явищ, висувати припущення й доводити (або спростовувати), добирати й оцінювати інформацію, трансформувати й використовувати її, давати оцінку явищам життя, виражати власні думки, почуття, переживання. Оволодіння такими вміннями має відбуватися під час виконання системи вправ і завдань, що репрезентують мовну, мовленнєву та соціокультурну змістові лінії, що готує учнів до розв'язання як навчальних завдань, так і життєвих проблем (стратегічна компетенція). Отже, всі змістові лінії тісно переплітаються, взаємопроникають і становлять нерозривне ціле.

Підручники ненав'язливо та оригінально ознайомлюють п'ятикласників з елементами практичної риторики. Подано поняття про риторичні запитання й звертання. А також відомості з паралінгвістики, зокрема про допоміжні засоби спілкування: гучність, емоційно-експресивне забарвлення голосу, жести, міміку тощо. Вміщено вправи для формування вміння правильно інтонувати речення, засвоєння найоптимальніших для читання та говоріння темпу й гнучності мовлення. У контексті засвоєння правил спілкування звернено увагу на дотримання орфоепічних правил (у кінці підручників - словничок правильної вимови).

Дидактичний матеріал дібрано з використанням творів сучасних українських письменників, він інформаційно цікавий, часто тематично об'єднаний і художньо довершений. Такі вправи не лише допомагають закріплювати граматичні навички учнів, а й сприяють розширенню їхнього світогляду, розвитку чуття краси слова.

У підручниках ураховано вікові особливості п'ятикласників, бо орфографічні, пунктуаційні правила викладено чітко, коротко і, головне, доступно для учня.

Дидактичні принципи перспективності і наступності реалізуються в усіх змістових лініях підручників. Наприклад, це виражається в деякому забіганні наперед, зокрема - щодо вивчення лексикології та фразеології, що, безперечно, сприятиме збагаченню словникового та фразеологічного запасу школярів.

Новий тип програми та підручників дасть змогу реалізувати один з основних принципів сучасної школи - навчити школяра самостійно, під керівництвом учителя, здобувати знання.

Програму з літератури для 12-річної школи укладено на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти. В ній враховано державні вимоги до змісту навчальних досягнень учнів. Зміст запропонованого до вивчення літературною матеріалу спроектовано на очікувані результати навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано і стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, проконтролювати його. Таким найбільш загальним очікуваним результатом шкільної літературної освіти є: навчити дитину застосовувати набуті знання, прищепити їй і розвинути систему вмінь, навичок, емоційно-ціннісних орієнтирів, які допоможуть у дорослому житті. Цьому підпорядковується вивчення кожного конкретного художнього твору в 5-му класі.