Заслухавши та обговоривши інформацію директора департаменту вищої освіти Болюбаша Я.Я. "Про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації" (додається), колегія відзначає, що на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки від 24 квітня 2003 року (протокол N 5/5-4) департаментом вищої освіти спільно з іншими структурними підрозділами міністерства, Науково-методичним центром вищої освіти, вищими навчальними закладами проведено значну організаційну і методичну роботу щодо педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що створило передумови для подальшого розвитку національної вищої освіти та її інтеграції в європейський освітній простір.

З урахуванням проміжних результатів педагогічного експерименту та з метою розширення його бази і предмета дослідження, забезпечення високої якості підготовки фахівців з вищою освітою, підвищення престижу національної вищої школи, адаптації її до ринкових умов та інтеграції в європейський освітній простір колегія У Х В А Л Ю Є:

1. Інформацію директора департаменту вищої освіти Болюбаша Я.Я. "Про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації" взяти до відома.

2. Відзначити позитивну роботу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету, Київського національного торговельно-економічного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Національної металургійної академії України, Національного технічного університету "КПІ", Національного університету "Львівська політехніка", Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного гірничого університету, Національного технічного університету "ХПІ" щодо розробки методологічних і практичних засад кредитно-модульного навчання.

3. Ректорам вищих навчальних закладів - учасникам педагогічного експерименту:

3.1. Проаналізувати стан проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульного навчання та забезпечити своєчасне виконання завдань наступних етапів програми експерименту.

3.2. Організувати всебічне обговорення результатів педагогічного експерименту з науково-педагогічними працівниками і студентами.

3.3. Організувати підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників з питань організаційного та дидактичного забезпечення впровадження кредитно-модульного навчання і новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та сприяти їх участі у відповідних нарадах, семінарах, конференціях.

3.4. Забезпечити проведення наукових досліджень з актуальних проблем кредитно-модульного навчання та інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір.

3.5. Створити сприятливі умови робочим групам, що забезпечують супроводження педагогічного експерименту.

3.6. Забезпечити самостійну роботу студентів навчально-методичними матеріалами та інформаційно-комунікаційними засобами.

3.7. Постійно висвітлювати у засобах масової інформації і на веб-сторінці навчального закладу результати впровадження кредитно-модульного навчання та проводити роз'яснювальну роботу серед громадськості з питань адаптації вітчизняної системи вищої освіти до вимог Болонського процесу.

4. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.) спільно з Науково-методичним центром вищої освіти (Левківський К.М.):

4.1. Забезпечити моніторинг проведення педагогічного експерименту та виконання завдань, передбачених його програмою.

4.2. До 1 березня 2005 року розробити і затвердити графік проведення на базі вищих навчальних закладів-учасників педагогічного експерименту постійно діючих семінарів для педагогічних, науково-педагогічних працівників, керівників вищих навчальних закладів, студентів та аспірантів з висвітлення принципів Болонської декларації, актуальних проблем впровадження кредитно-модульного навчання, інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір.

5. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на заступника Міністра Степка М.Ф.

Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її у світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти. Пріоритетним завданням є модернізація вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації, одним із принципів якої є впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу.

З цією метою рішенням колегії Міністерства освіти і науки від 24 квітня 2003 року започатковано проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Сутність педагогічного експерименту полягає у визначенні шляхів та механізмів:

- адаптації ідей Європейської кредитної трансферної системи (ECTS) до системи вищої освіти України;

- посилення ролі самостійної роботи студентів;

- поглиблення впровадження новітніх педагогічних технологій;

- забезпечення гнучкості програм навчання та можливості навчання студента за індивідуальними навчальними планами;

- мотивація учасників навчального процесу на досягнення високої якості підготовки фахівців;

- надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до його потреб та вимог ринку праці.

З метою реалізації завдань педагогічного експерименту міністерством затверджено Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки на 2004-2005 роки (наказ МОН від 23 січня 2004 року N 49, Програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації та Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (наказ МОН від 23 січня 2004 року N 48, а також визначено особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчання (наказ МОН від 20 жовтня 2004 року N 812.

Зазначеними документами визначено організаційно-методичні заходи та механізми проведення педагогічного експерименту. Зокрема, створено координаційну раду МОН та постійно діючу робочу групу для супроводу й узагальнення результатів педагогічного експерименту, визначено регіональні базові вищі навчальні заклади та вищі навчальні заклади, в яких проводиться педагогічний експеримент за напрямами і спеціальностями.

Міністерством освіти і науки спільно з Науково-методичним центром вищої освіти та вищими навчальними закладами проведено 11 міжнародних та всеукраїнських нарад-семінарів з питань розвитку вищої освіти України у контексті Болонського процесу та проведення педагогічного експерименту (додаток 1) і 18 науково-практичних конференцій (додаток 2).

Це засвідчує про активну участь значної частини вищих навчальних закладів у педагогічному експерименті та в реформуванні вищої освіти в контексті Болонського процесу. Особливу увагу питанням розробки методологічних і практичних засад кредитно-модульного навчання приділяють Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний економічний університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національна металургійна академія України, Національний технічний університет "КПІ", Національний університет "Львівська політехніка", Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний гірничий університет.

За результатами Всеукраїнських нарад ректорів економічних, технічних, педагогічних і класичних університетів розроблено і затверджено відповідні концепції, в яких науково обґрунтовано принципи та механізми адаптації відповідних галузей вищої освіти України до вимог Болонської декларації.

З питань Болонського процесу та основних засад розвитку вищої освіти України й інтеграції її в європейський освітній простір міністерством спільно з вищими навчальними закладами опубліковано 17 навчально-методичних посібників (додаток 3), підготовлено низку методичних рекомендацій та публікацій у засобах масової інформації.

Окрім того, для магістрів та аспірантів запроваджено навчальну дисципліну "Вища освіта і Болонський процес" (наказ МОН від 21 травня 2004 р. N 414). Із зазначеної навчальної дисципліни підготовлено і видано навчальну програму, структуру якої запропоновано як зразок для побудови навчальних програм дисциплін за принципом кредитно-модульного навчання й оцінювання навчальних досягнень студентів, та відповідний навчальний посібник, у якому розглядаються принципи, механізми та засоби досягнення критеріїв європейської вищої освіти вищими навчальними закладами України.

Проведення педагогічного експерименту сприяло започаткуванню наукових досліджень з проблем кредитно-модульного навчання, у тому числі й написання кандидатських і докторських дисертацій.

Для забезпечення проведення педагогічного експерименту та моніторингу його результатів у вищих навчальних закладах-учасниках педагогічного експерименту створено робочі групи організаційного й методичного супроводження експерименту та розробки методичних матеріалів з адаптації навчальних планів і робочих програм навчальних дисциплін до положень Болонського процесу. Проводяться постійно діючі навчальні семінари з науково-педагогічними працівниками та інформування їх через веб-сторінку "Болонський процес", що створена на сайті Міністерства освіти і науки України, а також відповідні сторінки на сайтах вищих навчальних закладів-учасників експерименту.

У педагогічному експерименті на сьогодні задіяно 106 вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, де охоплено понад 120 тис. студентів (5189 академічних груп) за 75 напрямами підготовки.

На початок 2004/2005 навчального року у вищих навчальних закладах розроблено тимчасові положення про КМСОНП, підготовлено програми навчання (експериментальні навчальні плани), які крім основних складових навчального плану включають інформацію про обсяг навчальної дисципліни у кредитах ECTS, адаптовано шкалу оцінювання знань студентів навчальних закладів до національної та шкали ECTS.

У ході педагогічного експерименту та набутого досвіду вищих навчальних закладів опрацьовано такі загальні засади:

встановлено обсяг кредиту ECTS в Україні - 36 академічних годин, згідно з розрахунками, що узгоджуються з практикою європейських країн;

встановлено річне навчальне навантаження студента - 60 кредитів ECTS;

запропоновано методику перерахування обсягу навчального навантаження діючих навчальних планів у кредити ECTS (наказ МОН від 20 жовтня 2004 р. N 812);

адаптовано до європейських вимог окремі навчально-методичні документи, розроблено додаток до диплома європейського зразка та затверджено типову форму інформаційного пакета напряму підготовки (спеціальності).

Продовжується робота щодо розробки з урахуванням вимог ECTS навчальних планів, програм навчальних дисциплін, засобів діагностики якості навчання, заліково-екзаменаційних відомостей, залікової книжки тощо.

Аналіз стану педагогічного експерименту засвідчує, що у вищих навчальних закладах мають місце різні підходи до впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Так, у певній частині вищих навчальних закладів дотримуються традиційного поділу навчального року на семестри (Національний технічний університет України "КПІ", Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Національний технічний університет "ХПІ", Київський національний економічний університет та ін.). Деякі вищі навчальні заклади застосовують триместрову систему (Київський національний торговельно-економічний університет, Чернівецький торговельно-економічний інститут, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди та ін.). Окремі вищі навчальні заклади перейшли до поділу навчального року на тетроместри (чверті) (Національний гірничий університет, Національна металургійна академія України, Івано-Франківський національний університет нафти і газу та ін.).

Зазначені підходи дозволяють всебічно аналізувати результати впровадження КМСОНП, оптимізувати реалізацію структурно-логічної схеми підготовки фахівців, інтенсифікувати викладання навчальних дисциплін, забезпечити діагностику якості навчання з урахуванням особливостей фахової підготовки.

Застосування залікових кредитів (тривалість 36 акад. годин) для виміру трудомісткості засвоєння навчального матеріалу студентом здійснюється паралельно з традиційною системою визначення обсягів навчального навантаження (54 акад. год. на тиждень) і дозволяє уникнути суттєвих структурних змін у діючих навчальних планах та здійснити перехід до обчислення елементів навчального плану в кредитах ECTS.

Треба зазначити, що в експериментальних групах простежується тенденція до розширення застосування модульних технологій поточного та підсумкового контролю знань студентів. Певна частка вищих навчальних закладів (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національний гірничий університет, Національний університет "Львівська політехніка", Національна металургійна академія України та ін.) визначають підсумкову оцінку з навчальних дисциплін за результатами модульного контролю без організації екзаменаційних сесій. Семестрові екзамени за таким підходом складаються за особистим бажанням студента з метою підвищення отриманої підсумкової оцінки або в разі отримання незадовільної оцінки за результатами модульного контролю. Такі різні підходи до організації навчального процесу узгоджуються з нормами діючого законодавства та вимогами ECTS і дають можливість здійснювати пошук оптимальних шляхів удосконалення навчання студента і підвищення якості вищої освіти.

Набутий в ході педагогічного експерименту проміжний досвід свідчить, що використання модульної форми організації навчання сприяє:

- інтенсифікації навчального процесу;

- систематизації засвоєння навчального матеріалу;

- підвищенню мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

- забезпеченню належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;

- розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу;

- забезпеченню стабільного психологічного стану студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань;

- прийняттю своєчасних дидактичних та виховних дій.

Проведення експерименту об'єктивно зумовило певне підвищення статусу та ролі студента як суб'єкта освітньої діяльності завдяки його участі у формуванні індивідуального навчального плану, підвищенню його відповідальності за результати навчання, самоорганізації власної освіти, участі в науковій, творчій роботі та в управлінні навчальним процесом.

Водночас, перші результати педагогічного експерименту засвідчили, що для досягнення його мети необхідно прийняти певні додаткові заходи.

Існує потреба в розширенні предмета педагогічного експерименту з тим, щоб забезпечити в повному обсязі гармонізацію вищої освіти України зі змістом та організацією освітньої діяльності, які відповідають вимогам Болонського процесу. Зокрема, актуальними є:

- внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо ступенів (циклів) навчання, що узгоджуються з положеннями Болонської декларації;

- унормування тлумачення основних понять, визначень та загальних принципів КМСОНП;

- перегляд переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, та кваліфікацій, на основі вивчення тенденцій розвитку ринку праці та досвіду країн, що є учасниками Болонського процесу;

- оптимізація професійно-практичної підготовки студентів;

- перегляд норм навчального навантаження науково-педагогічних працівників за видами робіт;

- удосконалення нормативної бази, що регламентує порядок ліквідації академічної заборгованості, відрахування та поновлення студентів на навчання, призначення і виплати їм стипендії;

- удосконалення нових зразків діючої та розроблення нової навчально-методичної документації, адаптованої до вимог ECTS;

- удосконалення змісту і форм поточного контролю знань та державної атестації випускників;

- розроблення вимог до організації і змісту роботи кураторів реалізації індивідуальних навчальних планів студентів;

- моніторинг якості фахової підготовки.

Проведення експерименту вимагає також глибокої перебудови психологічної, дидактичної, наукової та методичної діяльності науково-педагогічних працівників. Потребують змін і принципи формування обсягів та структури навчального навантаження викладача, у зв'язку із значним збільшенням частки його індивідуально-консультативної роботи зі студентами та необхідністю розроблення науково-методичного забезпечення такого виду робіт.

Особливих коректив повинні зазнати стандарти вищої освіти в частині, що стосується:

структури і змісту стандартів вищої освіти та їх основних складових;