Відповідно до Закону України "Про освіту", постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України Міністерство освіти і науки України здійснило заходи щодо поглиблення реформи в освітній галузі, вдосконалення нормативно-правового та методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою.

З урахуванням реальних потреб сфер праці, культури, науки внесено зміни та доповнення до Переліку напрямів та спеціальностей підготовки фахівців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 р. N 507, доопрацьовано згідно з пропозиціями народних депутатів Верховної Ради України Закон України "Про вищу освіту", вводиться ступенева освіта. Завершується розробка проектів державних стандартів підготовки фахівців з вищою освітою освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста і бакалавра.

Затвердження державних стандартів буде проведено після прийняття Закону України "Про вищу освіту".

Зважаючи на те, що вже розпочато їхню експертизу та погодження, дозволяється вищим навчальним закладам при розробці навчальних планів та робочих навчальних програм використовувати вищезазначені проекти (додаток 1).

Проекти державних стандартів вищі навчальні заклади можуть отримати в Науково-методичному центрі вищої освіти (НМЦ ВО) Міністерства освіти і науки України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 37) у відповідних відділах в електронному варіанті. НМЦ ВО буде додатково інформувати про хід погодження проектів державних стандартів у Інформаційному віснику НМЦ ВО "Вища освіта".

Що ж стосується напрямів, спеціальностей, з яких розробку проектів державних стандартів не завершено, дозволяється здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою за навчальними планами, що розроблені на основі освітньо-професійних програм, затверджених Міністерством освіти України як тимчасові у 1994-1998 роках.

Враховуючи те, що гуманітарна і соціально-економічна складові державних стандартів вищої освіти перебувають у стадії підготовки, при розробці навчальних планів та робочих навчальних програм на 2001/2002 навчальний рік необхідно врахувати такий перелік нижчезазначених дисциплін:

При формуванні циклу природничо-наукової підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст" і "бакалавр" потрібно ввести дисципліни "Основи екології" і "Безпека життєдіяльності" загальним обсягом 54 години з кожної дисципліни. Форма підсумкового контролю - залік. До циклу професійно-практичної підготовки необхідно ввести дисципліну "Основи охорони праці" на 3-4 курсах технічних, будівельних, архітектурних, сільськогосподарських, транспортних, технологічних спеціальностей, а також спеціальностей з економіки, комерції, підприємництва, комп'ютерних наук та інженерії, медицини, фармації, педагогічних - при підготовці фахівців з фізики, хімії, трудового навчання загальним обсягом не менш як 54 години. Форма підсумкового контролю - іспит.

До навчальних планів підготовки спеціалістів і магістрів, за винятком гуманітарних, соціально-економічних та педагогічних спеціальностей, на п'ятому курсі ввести дисципліну "Охорона праці в галузі" загальним обсягом не менш як 27 годин.

До навчальних планів підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів і спеціальностей напряму "Педагогічна освіта" необхідно ввести дисципліни "Етика" і "Естетика" обсягом не менш як 54 години з кожної за рахунок годин на дисципліни самостійного вибору навчального закладу. Форму підсумкового контролю визначає навчальний заклад.

У програмі навчальної дисципліни "Основи права" треба передбачити вивчення основ Конституційного права України.

У зв'язку з переходом загальноосвітньої середньої школи у 2001/2002 навчальному році на нові Типові навчальні плани (наказ Міносвіти і науки України від 25.04.2001 року N 342) вищим навчальним закладам I рівня акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, при розробці навчальних планів необхідно врахувати:

- перелік обов'язкових предметів загальноосвітньої підготовки та передбачену мінімальну кількість годин на їх вивчення:

- загальноосвітня підготовка у вищих навчальних закладах I рівня акредитації, як правило, здійснюється протягом першого року навчання. Водночас з урахуванням необхідності професійної підготовки у вищих навчальних закладах педагогічного, медичного профілю, культури та мистецтва загальноосвітня підготовка може здійснюватися протягом двох - трьох років навчання;

- для запобігання дублюванню при вивченні навчальних предметів загальноосвітньої підготовки (українська мова, математика, біологія, основи екології, основи філософії, основи економіки, фізична культура і здоров'я, допризовна підготовка, основи безпеки життєдіяльності) і аналогічних дисциплін підготовки молодшого спеціаліста дозволяється здійснювати їх інтеграцію;

- перелік навчальних програм, підручників та навчальних посібників загальноосвітньої підготовки подано у додатку 2.

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 N 341 "Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти" потрібно внести зміни до навчальних планів підготовки молодших спеціалістів щодо проведення державної атестації з предметів загальноосвітньої підготовки замість семестрових екзаменів (заліків).

Навчальний процес за навчальними планами, розробленими за узгодженими проектами державних стандартів, організовується з обов'язковим дотриманням вимог Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.93 N 161.

Міністерство звертає увагу на порушення окремими керівниками вищих навчальних закладів зазначеного наказу щодо підсумкового семестрового контролю знань та ліквідації академічної заборгованості. В екзаменаційній сесії кількість іспитів не повинна перевищувати п'ять, а заліків - шість.

Необхідних змін потребує організація навчального процесу на 1-2 курсах вищих навчальних закладів. Сьогодні тижневе аудиторне навантаження студентів на вищезазначених курсах становить 36 годин. Це призводить до перенавантаження студентів, негативно позначається на якості навчального процесу. Міністерство освіти і науки України вважає за можливе при розробці робочих навчальних планів підготовки фахівців на базі повної загальної середньої освіти зменшувати навчальне аудиторне навантаження до 30 годин. Водночас для поліпшення організації навчального процесу рекомендується планувати проведення самостійної роботи студентів під керівництвом викладачів, що зараховується до навчального навантаження, обсягом не більш як шість годин на тиждень. Такі зміни в організації навчального процесу не ведуть до скорочення штатної чисельності викладачів і повинні сприяти зменшенню їх аудиторного навантаження.

Зважаючи на значне розширення останніми роками в системі вищої освіти позабазових навчально-виховних структурних підрозділів вищих навчальних закладів (факультети, філіали, центри, відділення та інше), потрібно вжити заходів щодо зміцнення їхньої матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу, навчально-методичного забезпечення. Необхідно враховувати, що ліцензування і акредитація зазначених підрозділів здійснюється окремо від базових вищих навчальних закладів відповідно до державних вимог.

Для активізації введення дистанційної форми навчання у вищих навчальних закладах посилити увагу до зміцнення її матеріально-технічної бази, науково-методичного забезпечення, створення електронних підручників, визначення форм їх експертизи та розробки методик застосування, розширити можливості доступу студентів до інформаційних мереж, в тому числі до міжнародної мережі Інтернет. При цьому керуватися положеннями Концепції розвитку дистанційної освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України 20 грудня 2000 р.

Міністерство особливу увагу приділяє створенню у вищих навчальних закладах цілісної системи виховання, яка б забезпечувала організацію індивідуального підходу до роботи зі студентами, ранню профілактичну роботу щодо запобігання асоціальній поведінці студентської молоді, умови для проживання, навчання і відпочинку її в гуртожитках, підтримку студентських сімей, які проживають у гуртожитках, широке впровадження студентського самоврядування.

Враховуючи ситуацію, що склалася на ринку праці за умов переходу до соціально орієнтованої економіки, формування різних секторів власності, керівникам вищих навчальних закладів необхідно максимально сприяти працевлаштуванню випускників, які навчались за кошти державного бюджету. Направлення випускників до недержавних підприємств та організацій можливе за умов виконання всіх угод про підготовку кадрів, укладених вищими навчальними закладами з державними підприємствами.

Для забезпечення навчального процесу високоякісною інструктивно-методичною літературою (методичні рекомендації та вказівки, інструкції, навчально-методична документація) ректорам, директорам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації необхідно посилити контроль щодо якості та змісту літератури, яка видається і використовується в межах навчального закладу.

Наголошуємо, що підручники і навчальні посібники використовуються в навчальному процесі лише за умови одержання грифа, який надає Міністерство освіти і науки України (згідно з наказом Міносвіти і науки України від 07.06.2001 року N 440 "Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів і свідоцтв Міносвіти і науки").

Контроль за виконанням вимог даного листа покладається на департамент вищої освіти (Дмитриченко М.Ф.) та Науково-методичний центр вищої освіти Міністерства освіти і науки України (Левківський К.М.).