На виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року, протокол N 4/5-3 "Про Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні" п. 3.4.2. департамент розвитку професійно-технічної освіти підготував Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі і рекомендує для практичного використання в роботі закладу.

Зміни в науці, техніці, економіці, в соціальних відносинах і суспільній свідомості, а також глобальні перетворення в системі професійно-технічної освіти обумовили необхідність модернізації змісту виховної роботи в ПТНЗ, від якого значною мірою залежать: інтелектуальний та емоційний розвиток молодого покоління, формування його ціннісних орієнтацій, соціальних, етичних і естетичних ідеалів, одержання необхідних знань і розвиток умінь, набуття першого досвіду творчої діяльності.

Однією з найважливіших передумов гармонійного розвитку особистості є створення організованої життєдіяльності учнів ПТНЗ як педагогічно доцільної системи різноманітних видів діяльності і спілкування, спрямованої на розвиток особистості.

Тому, педагогічні працівники ПТНЗ використовують методи виховання не тільки як засіб подолання негативних тенденцій у розвитку особистості, але і як засіб формування позитивних властивостей і якостей. Враховуючи вимоги сьогодення до висококваліфікованих робітників, радимо в ПТНЗ проводити спільно з педагогами-організаторами, майстрами виробничого навчання, класними керівниками, вихователями гуртожитків, психологами діагностичну роботу.

Виховна та психолого-діагностична робота в ПТНЗ проводиться за такими напрямками:

вивчення контингенту учнів професійно-технічного навчального закладу в динаміці розвитку;

динаміка прогнозування професійної придатності учнів;

соціально-професійні плани учнів.

Здійснення соціальної роботи з учнями ПТНЗ радимо розпочинати зі створення сприятливих умов для гармонійного розвитку молоді, задоволення потреб у добровільному виборі виду діяльності, не забороненому законодавством, активної участі в творчій, культурологічній, спортивній і оздоровчій діяльності.

Не менш важливим питанням у ПТНЗ є питання соціального захисту дітей-сиріт, дітей-інвалідів і дітей, позбавлених батьківського піклування. В зв'язку з цим, було б доцільним запровадити для класних керівників, майстрів виробничого навчання, вихователів читання лекцій на теми: "Соціальна педагогіка", "Основи практичної психології", "Методика роботи класного керівника", "Людина і закон". У зв'язку зі складним економічним становищем вищезазначеної категорії дітей доцільно організувати в навчальному закладі Піклувальну раду, яка надавала б допомогу у вирішенні багатьох проблем соціального та правового захисту дітей-сиріт, дітей-інвалідів та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальна робота має бути спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.

Створення позитивної психолого-педагогічної атмосфери та відповідних матеріальних умов дозволяє покласти в основу виховної роботи підхід, який базується на визначенні неповторності, самоцінності особистості, її унікальності. У цьому випадку сутність позаурочної виховної діяльності є насамперед включення особистості в різноманітні види діяльності після занять. Використання ідеї особистісно-зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні положення для виховання і розвитку особистості є потребою часу.

Особистісно-орієнтований підхід, на який спирається сучасна освіта та виховання, повинен змінити відносини "вчитель - учень" у навчально-виховному процесі. Якщо в традиційній системі виховання ведуча роль належала учителеві, вихователеві, класному керівникові, то в особистісно-орієнтованому вихованні - навпаки, учневі. Процес розвитку учня повинен супроводжуватися наглядом вчителя, вихователя, класного керівника і їхньою допомогою у створенні відповідних умов для самоосвіти та виховання. Виховання є вплив, дія з боку педагога на учня з метою організації життя дитини, але цю дію слід розуміти не як механічну або словесну, а як глибинну внутрішню роботу вихователя і вихованця, яка спричиняє активність обох сторін. Будуючи стосунки між вихователем і вихованцем на основі поваги, підтримки гідності учня, зацікавленості його особистістю, ми і будемо реалізовувати гуманізацію відносин, гуманізацію та демократизацію виховання в цілому.

Для здійснення виховного процесу слід використати внутрішні умови навчального закладу, а саме:

максимальну реалізацію виховного потенціалу кожного навчального предмету;

здійснення виховання відповідно до мети та завдання;

раціональне планування виховної діяльності всіх підрозділів;

цілеспрямована робота щодо підготовки класного керівника, майстра виробничого навчання, вихователя, соціального педагога та психолога для проведення виховної діяльності з учнями та слухачами ПТНЗ;

розвиток учнівського самоврядування.

Педагогічне керівництво виховною роботою спрямовувати на формування громадянськості як інтегративної якості особистості, що дає можливість учневі відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

Разом з тим, обов'язково продовжувати реалізацію Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти.

До найбільш вагомих принципів виховної роботи в ПТНЗ відносимо:

принцип демократизації, який передбачає рівноправність, але різнозобов'язаність учасників педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, що і викликає у вихованців позитивну налаштованість, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, співчутливості, милосердя тощо;

принцип самоактивності й саморегуляції, який сприяє розвитку у вихованця об'єктивних характеристик, формує здатність до самокритичності, до прийняття самостійних рішень і формує громадянську позицію особистості, почуття відповідальності;

принцип комплексності й міждисциплінарної інтегрованості передбачає встановлення в національному вихованні тісної взаємодії та поєднання навчального й виховного процесів, зусиль сім'ї, ПТНЗ, дитячих та молодіжних об'єднань, організацій;