У професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), де здійснюється підготовка кваліфікованих робітників, організація навчально-виховного процесу буде здійснюватися згідно з Положенням про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах, Державним стандартом професійно-технічної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. N 1135, Державним стандартом базової і повної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. N 24, та наказом Міністерства освіти і науки України від 13.04.2004 р. N 295 "Про затвердження Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах".

Зміст освітніх галузей у ПТНЗ повинен бути спрямований на системне вивчення учнями основ природничих та гуманітарних наук, розвиток здобутих знань і вмінь відповідно до обраного ними рівня програми, поглиблення їхньої компетентності в окремих предметних галузях знань, які визначають їх подальший життєвий шлях (продовження навчання, вибір професії тощо). Опанування змістом освітньої галузі здійснюється на засадах професійної спрямованості.

Основними завданнями реалізації змісту освітньої галузі у ПТНЗ є: засвоєння учнями змісту навчального матеріалу на рівні теоретичних узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій тощо), що дають змогу зрозуміти і пояснити перебіг різних явищ природи, наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій; оволодіння учнями науковим стилем мислення і методами пізнання природи, формування в них наукового світогляду, уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу; формування екологічної культури учнів, уміння гармонійно взаємодіяти з природою і безпечно жити у високотехнологічному суспільстві, усвідомлення ціннісних орієнтацій щодо ролі і значення наукового знання в суспільному розвитку.

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 240-260 годин. Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обґрунтованості, повноти змісту та професійної спрямованості.

Сутність принципу професійної спрямованості викладання курсу математики в професійно-технічних навчальних закладах полягає в такій організації навчання, яка, не порушуючи систематичності викладання предмета, а також логіки його падання, забезпечує більш детальну проробку професійно значущого навчального матеріалу. Ілюструючи практичне значення цього предмета для розвитку тієї чи іншої галузі виробництва.

Основними принципами викладання математики у закладах профтехосвіти є забезпечення її зв'язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу виробничих та технологічних процесів, які вивчаються.

Досягнення цієї загальної мети у практиці викладання курсу математики можна здійснювати різними шляхами: конкретизацією теорій, явиш і процесів під час вивчення курсу математики та закріплення знань з використанням навчального матеріалу профциклу; показом практичного використання в даній професійній діяльності знань, отриманих під час вивчення курсу математики; складанням задач професійно спрямованого змісту, виконанням розрахунків, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю учнів; використанням діафільмів, кіно- і відеофільмів із загальноосвітніх предметів профциклу з ілюстрацією в них наступності та взаємозв'язку основ математики і професійних знань відповідно до профілю училища.

Викладання кожної теми з курсу математики пропонується завершувати професійно спрямованим заняттям, на якому проводиться вивчення професійно необхідного матеріалу, або додатковим заняттям, яке використовується для розв'язання задач і вправ, або для повторення навчального матеріалу та узагальнення і систематизації знань учнів.

Резерв навчального часу викладач використовує як додаткові години на розв'язання задач, вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, або для узагальнення і систематизації знань, вивчення професійно необхідного матеріалу. Викладачу надається право змінювати структуру програми і тематичного плану, розподіл часу на вивчення окремих тем чи розділів з урахуванням рівня підготовки групи, специфіки професії, не порушуючи логічності вивчення предмета, підбирати конкретний прикладний матеріал з урахуванням змісту робіт спеціальних предметів, обирати форму контролю знань учнів, ураховуючи рівень вимог до знань курсу математики.

Програмно-методичні матеріали вивчення курсу математики (календарне планування для загальноосвітніх та профільних навчальних закладів, структурне забезпечення викладання курсу математики, завдання для підсумкового тематичного оцінювання з поелементним аналізом результатів оцінювання, інструктивно-методичні листи щодо вивчення курсу математики тощо) надруковані у збірнику "Математика. 5-11 класи. Програмно-методичні матеріали" (видавництво "Кімо", 2002, 2003 рр.), журналі "Математика в школі", інших педагогічних виданнях.

Вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з математики вказані у листі Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах" N 1/9-529 від 27.12.2000 р. (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України N 2, 2001 р., журнал "Математика в школі", N 4, 2001 р.).

Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитися до нав'язування учням єдиної форми запису розв'язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв'язання задач свідчить про достатній рівень розвитку логічного мислення.

Для виконання всіх видів письмових робіт потрібно мати по одному зошиту з алгебри і початків аналізу та геометрії. Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, що зберігаються протягом навчального року в ПТНЗ. Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, рекомендується перевіряти один раз на місяць. Викладачі не повинні обмежуватися лише класною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль. Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу. При цьому до уваги беруться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів. Усі контрольні тематичні роботи викладач обов'язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.

При виставленні підсумкової оцінки за семестр викладач враховує тематичні оцінки учня, оцінки за поточні роботи та підсумкові, за ведення зошита. Атестація як система має містити комплекс заходів, спрямованих на визначення або встановлення рівня і якості навчальних досягнень учнів.

Фізика є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце фізики в системі загальної середньої освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду. Фізика є опорним предметом при вивченні суміжних предметів (хімії, інформатики, біології, географії), тому без належної підготовки з цього предмета неможлива повноцінна освіта сучасної людини. Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 206-226 годин, з них 17 годин - на курс астрономії.

Останнім часом сталося чимало змін у викладанні фізики а ПТНЗ, а саме: розроблено та рекомендовано до впровадження у навчальну практику в ПТНЗ професійно спрямовані програми з фізики і астрономії (лист Міністерства освіти і науки України N 1/11-2986 від 06.06.2001 та лист N 1/11-2074 від 25.06.2002); розширено можливості викладачів щодо зміни структури навчальної програми і тематичного плану, розподілу часу на вивчення окремих тем чи розділів з урахуванням рівня підготовки учнів, специфіки професії; зміни номенклатури лабораторно-практичних робіт, вибору форм контролю знань учнів; встановлено орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних предметів (лист Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 р. N 1/9-529); підвищено вимоги до змісту навчальних програм, що використовуються в навчальному процесі (лист Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 р. N 329).

Незалежно від напряму навчання кількість годин на вивчення фізики може бути збільшено за рахунок перерозподілу. Згідно з нормативно-правовими документами та рекомендаціями Міністерства освіти і науки України основними видами оцінювання є тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. Необхідність поточного оцінювання визначає вчитель.

Перед початком вивчення теми вчитель обов'язково має повідомити учням про: тематику і кількість обов'язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); питання, що виносяться на тематичне оцінювання; приклади орієнтовних завдань тощо.

Для складання завдань тематичного оцінювання вчитель фізики має орієнтуватися на Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії та на завдання "Збірника різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з фізики". При організації тематичного оцінювання з фізики має бути враховано, що тематичний бал включає результати навчальних досягнень учнів з трьох напрямів: знання теорії, вміння розв'язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. Відповідно до зазначених вимог тематичне оцінювання може проводитися різними способами. Так, тематичний бал може виставлятися за результатами двох видів робіт: контрольної роботи, яка охоплює теоретичні питання і задачі, та виконання практичної частини теми (враховуються всі поточні оцінки за виконання лабораторних і експериментальних робіт або проводиться підсумкова лабораторна чи експериментальна робота).

Тематичний бал може бути виставлений за результатами заліку, проведеного у письмовій, усній чи комбінованій формі, завдання до якого містять питання з теорії, задачу і експериментальне завдання. Тематичний бал за згодою учня може бути виставлений за поточними оцінками по всіх трьох напрямах. Тематичне оцінювання проводиться по закінченню вивчення теми або її частини. Викладач може збільшувати кількість тематичних робіт. Наприклад, якщо на вивчення теми відводиться значна кількість годин, її доцільно поділити на частки і провести кілька тематичних оцінювань. Обсяг і зміст навчального матеріалу, що виноситься на тематичне оцінювання, його форми і тривалість визначає викладач. До тематичного оцінювання допускаються учні, які виконали всі обов'язкові види робіт, визначені навчальною програмою. Якщо учень не був на уроці, на якому відбувалася лабораторна чи експериментальна робота, він має виконати її в училищі в час, призначений викладачем, або вдома - за спеціальним завданням. Результати перевірки робочих зошитів з фізики не враховуються при виставленні тематичного бала. Вимога до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах" від 27.12.2000 р. N 1/9-529.

Форми і методи тематичних обліків визначає викладач. Підсумкове оцінювання також може проводитися у різних формах: залік, контрольна робота тощо. Водночас підсумковий бал може бути виставлений за результатами попередніх тематичних обліків. Він не є середнім арифметичним і залежать від важливості та обсягу тем, що вивчалися.

Викладач фізики на уроках має контролювати виконання учнями домашніх завдань для забезпечення зворотнього зв'язку щодо рівня опанування програмного матеріалу. Необхідність виставлення балів за ведення зошитів або якість виконання домашньої роботи визначає викладач. Вимоги до перевірки зошитів з фізики та виставлення оцінок регламентуються листом Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін" від 27.12.2000 р. N 1/9-529. Використання робочих зошитів і зошитів для лабораторних робіт у навчальному процесі є необов'язковим.

Викладачі фізики можуть отримати методичну допомогу, використовуючи матеріали газети "Фізика", фахових журналів "Фізика та астрономія в школі", "Світ фізики", "Країна знань".

У 2004/2005 навчальному році астрономія є обов'язковим предметом для вивчення в ПТНЗ. Курс астрономії рекомендується викладати у II семестрі на другому курсі, оскільки вивчення окремих питань з астрономії ґрунтується на знаннях з курсу фізики, здобутих учнями у II семестрі першого курсу навчання. Тому окремі теми з астрономії доцільно вивчати або пізніше, або паралельно з відповідними темами курсу фізики.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з астрономії здійснюється відповідно до критеріїв навчальних досягнень учнів з астрономії. Бал за навчальні досягнення учнів з астрономії заноситься до атестата про загальну середню освіту.

Форми і методи тематичних обліків визначає викладач. Протягом навчального року (семестру) викладач повинен провести не менш як три тематичних обліки, за результатами яких виставляється підсумковий бал, що не є середнім арифметичним, а залежить від вагомості кожного тематичного бала.

Астрономія як фундаментальна наука є складною за змістом і за обсягом знань. Проте вона має величезне світоглядне значення, що відіграло вирішальну роль при поверненні предмета "Астрономія" до інваріантної частини навчального плану ПТНЗ. Під час вивчення астрономії у ПТНЗ викладач має виконувати такі завдання: формувати в учнів наукове уявлення про будову Всесвіту, цілісне сприйняття світу і розуміння взаємозв'язку і взаємозумовленості явищ, що відбуваються у Всесвіті; сприяти інтелектуальному і духовному розвитку та становленню особистості учня.

Для поширення і популяризації астрономічних знань серед учнівської молоді у 2001/2002 навчальному році започатковано I Всеукраїнську інтернет-олімпіаду з астрономії, яка щорічно проводитиметься у II семестрі навчального року. Ознайомитися з матеріалами заочного етапу олімпіади можна за адресою: DSL.UKRSAT.com.

Вивчення предмета "Інформатика та інформаційні технології" в 2004/2005 навчальному році здійснюватиметься за програмою для професійно-технічних навчальних закладів "Інформатика та інформаційні технології", затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист від 24.09.2001 р. N 1/11-3886).

Ураховуючи особливу роль інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці робітників, передбачаються два предмети "Інформатика" та "Інформаційні технології": інформатика (70 годин) вивчається учнями у розділі "Природничо-математична підготовка", інформаційні технології (професійно орієнтований предмет відповідно до спеціалізації професійно-технічного навчального закладу) вивчається учнями у розділі "Загальнотехнічна підготовка".

Розподіл годин на вивчення предмета "Інформаційні технології" враховує різні терміни навчання і передбачає п'ять рівнів підготовки: перший - для груп, які навчаються на основі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти (34 години); другий - для груп, які навчаються на основі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти, для професій, що потребують поглиблених знань з інформатики та інформаційних технологій (68 годин, з них 34 години у розділі "Загальнотехнічна підготовка", інші 34 години у розділі "Професійно-теоретична підготовка"); третій - для груп, які навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної загальної середньої освіти (17 годин); четвертий - для груп, які навчаються на базі повної загальної середньої освіти (17 годин); п'ятий - для груп, які навчаються на базі повної загальної середньої освіти, для професій, що потребують поглиблених знань з інформатики та інформаційних технологій (34 години, з них 17 годин - у розділі "Загальнотехнічна підготовка", інші 17 годин - у розділі "Професійно-теоретична підготовка"). Під час проведення лабораторно-практичних робіт з предмета "Інформаційні технології" група ділиться на дві підгрупи, але не менш як 12 учнів.

Вивчення предметів загальнотехнічної підготовки, таких як "Креслення" та "Електротехніка з основами промислової електроніки", здійснюється за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (Таблиці 1, 2).

*Діапазони годин:

I - для підготовки кваліфікованих робітників на базі базової середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти;

II - для підготовки кваліфікованих робітників на базі повної загальної середньої освіти;

III - для підготовки кваліфікованих робітників на базі базової середньої освіти без отримання повної загальної середньої освіти.

Напрями підготовки з професій**:

I напрям - підготовка учнів на базі повної загальної середньої освіти та на базі базової загальної середньої освіти за професіями електротехнічного та радіотехнічного профілю;

II напрям - підготовка учнів на базі повної загальної середньої освіти та на базі базової загальної середньої освіти за професіями енергетичного, машинобудівного, металообробного та ін. профілю;

III напрям - підготовка учнів на базі повної загальної середньої освіти та на базі базової загальної середньої освіти за професіями всіх інших профілів в обсязі необхідного мінімуму знань з основ електротехніки.

Запропонований програмою зміст, структурування матеріалу та розподіл навчальних годин професійно орієнтованого курсу "Інформаційні технології" має орієнтовний характер. Залежно від професійної орієнтації професійно-технічного навчального закладу, типу обчислювальної техніки і наявності програмного забезпечення викладач самостійно добирає методичні шляхи вирішення освітніх завдань курсу, вносить необхідні корективи в термін та порядок вивчення тем програми. Відповідно до обраної методики викладання курсу викладач добирає відповідні навчальні посібники та дидактичне забезпечення. Окремі питання програми мажуть вивчатися тільки в порядку ознайомлення, але за умови, що в групах, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти, програма курсу "Інформатика" буде виконана повністю.

Під час проведення лабораторію-практичних робіт з предмета група ділиться на дві підгрупи, але не менш як вісім учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128) . Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється згідно з критеріями для підсумкового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень. У системі оцінювання обов'язковим і основним є тематичне оцінювання знань. Поточне оцінювання може проводитися безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, лабораторних, практичних і самостійних робіт тощо. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт, то це є обов'язковою попередньою умовою для тематичного оцінювання. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці кожного семестру та навчального року. Оцінювання за семестр проводиться за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 130-110 годин. Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу хімії в ПТНЗ є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох професійних напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обґрунтованості і повноти змісту. Перший напрям (I), розрахований на 130 годин, пропонується для підготовки спеціаістів з професій легкої промисловості, сфери послуг, сільського господарства тощо. До другого напряму (II) належать професії будівельні, транспортні, металургійні, гірничі та інші. Тут пропонується вивчати хімію в обсязі 120 годин. Третій напрям (III) об'єднує професії, які не потребують поглибленого вивчення хімії, і розрахований на 110 годин.

У зв'язку з цим програми і тематичне планування з курсу хімії для ПТНЗ різних напрямів відрізняються не так переліком тем, як специфічним підходом до вивчення навчального матеріалу і передбачають потребу поглибленого вивчення тих чи інших розділів дисципліни, посиленої уваги до вивчення професійно значущого матеріалу.

Основними принципами викладання хімічних знань у закладах профтехосвіти є забезпечення їх зв'язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу хімізму технологічних процесів, які вивчаються.

Вивчення кожної теми з курсу хімії пропонується завершувати професійно спрямованим заняттям, на якому проводиться вивчення професійно необхідного матеріалу, чи додатковим заняттям, яке використовується для розв'язання задач і вправ або для повторення навчального матеріалу та узагальнення і систематизації знань учнів.

У 2004/2005 навчальному році вивчення біології, основ екології буде здійснюватися відповідно до навчальної програми для ПТНЗ. Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 85-105 годин.

Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу біології, основ екології в ПТНЗ є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох професійних напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обґрунтованості і повноти змісту. Перший напрям (I), розрахований на 105 годин, пропонується для підготовки спеціалістів з професій легкої промисловості, сфери послуг, сільського господарства тощо. До другого напряму (II) належать професії будівельні, транспортні, металургійні, гірничі та інші. Тут пропонується вивчати біологію, основи екології в обсязі 95 годин. Третій напрям (III) об'єднує професії, які не потребують поглибленого вивчення біології, основ екології, і розрахований на 85 годин.

Зміст навчальної програми розкриває основні сучасні біологічні уявлення про організацію живого світу, взаємозв'язок будови і функцій організму, теорію еволюційного розвитку та екологічний взаємозв'язок людини з довкіллям. Ця послідовність викладання навчального матеріалу має забезпечити формування наукового світогляду учнів ПТНЗ, сприятиме їх інтелектуальному розвитку, вплине на виховання адекватного ставлення до навколишнього середовища.

У програмі наведено вимоги до знань та умінь, якими учні повинні володіти після вивчення кожної теми, предмета біології, основ екології взагалі. Визначити рівень цих знань та умінь допоможуть відповіді учнів в усній або письмовій формі, в яких вони мають висвітлити сутність того чи іншого питання.

Вагому частину програми становлять лабораторні і практичні роботи. Лабораторні роботи є важливою, обов'язковою складовою уроку біології, основ екології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Виконуються лабораторні роботи, як правило, на етапі вивчення нового матеріалу і мають на меті опанування учнями понять теми, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь. Оцінюються навчальні досягнення всіх учнів групи або вибірково.

У процесі виконання практичних робіт в учнів формуються практичні уміння та навички. Враховуючи важливість цього процесу, практичні вміння та навички має обов'язково оцінювати викладач.

Програма надає право викладачеві творчо підходити до реалізації її змісту. Викладач має право добирати об'єкт дня вивчення, вводити в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки учнів, їхні інтереси і нахили, викладач може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин на вивчення тем є орієнтовною і може бути змінена у межах визначених годин.

Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, досвід творчої діяльності, самостійних оцінних суджень.

Діяльність учнів повинна оцінюватися за критеріями навчальних досягнень (журнал "Біологія і хімія в школі", N 4, 2001 рік). Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове. Поточне оцінювання не є обов'язковим, проте, беручи до уваги його важливі функції (навчальну, діагностично-корегуючу, стимулюючу, виховну та інші), викладач може здійснювати його, враховуючи психологічні особливості учнів.

Обов'язковим є тематичне оцінювання, що здійснюється по завершенню вивчення теми або її частини згідно з переліком тем. Тематична оцінка може виставлятися (у тому числі автоматично) на підставі результатів опанування учнем матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня, а також після виконання учнем відповідних підсумкових завдань з теми у формі підсумкової письмової роботи, тестування, лабораторних і практичних робіт, заліку, семінарських занять та інших форм виявлення рівня навчальних досягнень учнів. Контрольні роботи не є домінуючою формою атестації, проте одна письмова контрольна робота на семестр є обов'язковою (лист Міністерства освіти і науки України N 1/9-529 від 27.12.2000 р.). Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Для стимулювання навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та при підготовці до них викладач може за підсумками роботи учня за семестр чи рік автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення. При цьому чинник наявності чи кількості поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення семестрової чи річної оцінки. Учень має право на підвищення семестрових та річних оцінок (окрім претендентів на золоту та срібну медалі).