У професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), де здійснюється підготовка кваліфікованих робітників, організація навчально-виховного процесу буде здійснюватися згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2001 N 448 "Про затвердження Типової базисної структури навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах у 2001/2002 навчальному році".

Усі вимоги до вивчення загальноосвітніх предметів у ПТНЗ, що були передбачені листом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2002 N 1/9-252 "Про викладання загальноосвітніх дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) у 2002/2003 навчальному році", залишаються чинними і на 2003/2004 навчальний рік.

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 240-260 годин. Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обгрунтованості, повноти змісту та професійної спрямованості.

Сутність принципу професійної спрямованості викладання курсу математики в професійно-технічних навчальних закладах полягає в такій організації навчання, яка, не порушуючи систематичності викладання предмета, а також логіки його подання, забезпечує більш детальну проробку професійно значущого навчального матеріалу, ілюструючи практичне значення даного предмета для розвитку тієї чи іншої галузі виробництва.

Тобто, основними принципами викладання математики у закладах профтехосвіти є забезпечення зв'язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу технологічних процесів, які вивчаються.

Досягнення цієї загальної мети у практиці викладання курсу математики можна здійснювати різними шляхами:

- конкретизацією теорій, явищ і процесів під час вивчення курсу математики та закріплення знань, використовуючи навчальний матеріал спеціальних предметів;

- показом практичного використання в даній професійній діяльності знань, отриманих під час вивчення курсу математики;

- складанням задач з професійно спрямованим змістом, виконанням розрахунків, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю учнів;

- використанням діафільмів, кіно- і відеофільмів із загальноосвітніх предметів з ілюстрацією в них наступності та взаємозв'язку основ математики і професійних знань відповідно до профілю училища.

Викладання кожної теми з курсу математики пропонується завершувати професійно спрямованим заняттям, на якому проводиться вивчення професійно необхідного матеріалу, або додатковим заняттям, яке використовується для розв'язання задач і вправ, або для повторення навчального матеріалу та узагальнення і систематизації знань учнів.

Резерв навчального часу викладач використовує як додаткові години на розв'язання задач, вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, або для узагальнення і систематизації знань, вивчення професійно необхідного матеріалу.

Викладачу надається право змінювати структуру програми і навчального плану, розподіл часу на вивчення окремих тем чи розділів з урахуванням рівня підготовки групи, специфіки професії, не порушуючи логічність вивчення предмета, підбирати конкретний прикладний матеріал з урахуванням змісту робіт спеціальних предметів, вибирати форму контролю знань учнів, враховуючи рівень вимог до знань курсу математики.

Вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з математики вказані у листі Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах" N 1/9-529 від 27.12.2000 р. (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України N 2, 2001 р., журнал "Математика в школі", N 4, 2001 р.).

Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитися до нав'язування учням єдиної форми запису розв'язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв'язання задач свідчать про достатній рівень розвитку логічного мислення.

Для виконання усіх видів письмових робіт необхідно мати по одному зошиту з алгебри і початків аналізу та геометрії.

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, що зберігаються протягом навчального року в ПТНЗ.

Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, рекомендується перевіряти один раз на місяць.

Викладачі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль.

Викладач також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, приклад, побудову графіка тощо).

Тематичні контрольні роботи перевіряються у всіх учнів з наступною корекційною роботою в тих самих зошитах.

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу. При цьому до уваги беруться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів.

Усі контрольні тематичні роботи викладач обов'язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самосійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.

При формуванні підсумкової оцінки за семестр викладач спирається на тематичні оцінки учня, враховуючи оцінки за поточні роботи та підсумкові оцінки за ведення зошита.

Атестація як система має містити комплекс заходів, спрямованих на визначення або встановлення рівня і якості навчальних досягнень учнів.

Фізика є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце фізики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду.

Фізика є опорним предметом при вивченні суміжних предметів (хімії, інформатики, біології, географії), тому без належної підготовки з цього предмета неможлива повноцінна освіта сучасної людини.

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 206-226 годин, з них 12-14 годин - на курс астрономії.

Останнім часом сталося чимало змін у викладанні фізики в ПТНЗ, а саме:

- розроблені та рекомендовані до впровадження в навчальну практику в ПТНЗ професійно спрямовані програми з фізики і астрономії (лист Міністерства освіти і науки України N 1/11-2986 від 06.06.2001 та лист N 1/11-2074 від 25.06.2002);

- розширено можливості викладачів щодо зміни структури навчальної програми і тематичного плану, розподілу часу на вивчення окремих тем чи розділів з урахуванням рівня підготовки учнів, специфіки професії; зміни номенклатури лабораторно-практичних робіт, вибору форм контролю знань учнів;

- встановлено орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних предметів (лист Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 р. N 1/9-529);

- підвищено вимоги до змісту навчальних програм, що використовуються в навчальному процесі (лист Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 р. N 329).

Незалежно від напряму навчання, кількість годин на вивчення фізики може бути збільшено за рахунок перерозподілу.

Мінімальна кількість робіт з тематичного обліку навчальних досягнень учнів визначена листом Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін" від 27.12.2000 N 1/9-529.

Форми і методи тематичних обліків визначаються викладачем. Підсумкове оцінювання також може проводитися у різних формах: залік, контрольна робота тощо. Водночас підсумковий бал може бути виставлений за результатами попередніх тематичних обліків. Він не є середнім арифметичним і залежить від важливості та обсягу тем, що вивчалися.

Викладач фізики на уроках має контролювати виконання учнями домашніх завдань з метою забезпечення зворотнього зв'язку щодо рівня опанування програмного матеріалу. Необхідність виставлення балів за ведення зошитів або якість виконання домашньої роботи визначає викладач. Вимоги до перевірки зошитів з фізики та виставлення оцінок регламентуються листом Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін" від 27.12.2000 р. N 1/9-529. Використання робочих зошитів і зошитів для лабораторних робіт у навчальному процесі є необов'язковим.

Викладачі фізики можуть отримати методичну допомогу, використовуючи матеріали газети "Фізика", фахових журналів "Фізика та астрономія в школі", "Світ фізики", "Країна знань".

У 2003/2004 навчальному році астрономія є обов'язковим предметом для вивчення в ПТНЗ. Курс астрономії рекомендується викладати у II семестрі на другому курсі, оскільки вивчення окремих питань з астрономії грунтується на знаннях з курсу фізики, здобутих учнями у II семестрі першого курсу навчання. Тому окремі теми з астрономії доцільно вивчати або пізніше, або паралельно з відповідними темами курсу фізики.

На вивчення астрономії передбачено незначну кількість годин, тому предмет доцільно викладати концентровано. Якщо на вивчення астрономії у ПТНЗ відведено 12-14 год, то її краще вивчати в одному семестрі по 1 годині щотижня.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з астрономії здійснюється відповідно до критеріїв навчальних досягнень учнів з астрономії.

Форми і методи тематичних обліків визначаються викладачем. Протягом навчального року (семестру) викладач повинен провести не менше трьох тематичних обліків, за результатами яких виставляється підсумковий бал, що не є середнім арифметичним, а залежить від вагомості кожного тематичного балу.

Астрономія як фундаментальна наука є складною за змістом і за обсягом знань. Проте вона має величезне світоглядне значення, що відіграло вирішальну роль при поверненні предмета "Астрономія" до інваріантної частини навчального плану ПТНЗ. Під час вивчення астрономії у ПТНЗ викладач має здійснювати такі завдання:

- формувати наукове уявлення про будову Всесвіту, формувати в учнів цілісне сприйняття світу і розуміння взаємозв'язку і взаємозумовленості явищ, що відбуваються у Всесвіті;

- сприяти інтелектуальному і духовному розвитку та становленню особистості учня.

З метою поширення і популяризації астрономічних знань серед учнівської молоді у 2001/2002 навчальному році започатковано I Всеукраїнську інтернет-олімпіаду з астрономії, яка щорічно проводитиметься у II семестрі навчального року. II Всеукраїнська інтернет-олімпіада з астрономії розпочнеться 1 січня 2004 р. Ознайомитися з матеріалами заочного етапу олімпіади можна за адресою: DSL.UKRSAT.com.

Вивчення предмета "Інформатика та інформаційні технології" в 2003/2004 н.р. здійснюватиметься за програмою для професійно-технічних навчальних закладів "Інформатика та інформаційні технології", затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист від 24.09.2001 р. N 1/11-3886).

Враховуючи особливу роль інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці робітників, передбачається 2 етапи вивчення предмета "Інформатика та інформаційні технології":

1. Інформатика;

2. Інформаційні технології (професійно орієнтований курс відповідно до спеціалізації професійно-технічного навчального закладу).

Розподіл годин на вивчення предмета враховує різні терміни навчання і передбачає 5 рівнів підготовки:

1 - для груп, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти;

2 - для груп, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти, для професій, що потребують поглиблених знань з інформатики та інформаційних технологій;

3 - для груп, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти без отримання повної загальної середньої освіти;

4 - для груп, які навчаються на базі повної загальної середньої освіти;

5 - для груп, які навчаються на базі повної загальної середньої освіти, для професій, що потребують поглиблених знань з інформатики та інформаційних технологій.

Запропонований програмою зміст, структурування матеріалу та розподіл навчальних годин професійно орієнтованого курсу "Інформаційні технології" має орієнтовний характер. Залежно від професійної орієнтації професійно-технічного навчального закладу, типу обчислювальної техніки і наявності програмного забезпечення викладач самостійно добирає методичні шляхи вирішення освітніх завдань курсу, вносить необхідні корективи в термін та порядок вивчення тем програми. Відповідно до обраної методики викладання курсу викладач добирає відповідні навчальні посібники та дидактичне забезпечення. Окремі питання програми можуть вивчатися тільки в порядку ознайомлення, але при умові, що в групах, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти, програма курсу "Інформатика" буде виконана повністю.

Під час проведення лабораторно-практичних робіт з предмета група ділиться на дві підгрупи, але не менше 8 учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128).

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється згідно з критеріями для підсумкового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень. В системі оцінювання обов'язковим і основним є тематичне оцінювання знань. Поточне оцінювання може проводитись безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, лабораторних, практичних та самостійних робіт тощо. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт, то це є обов'язковою попередньою умовою для тематичного оцінювання. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці кожного семестру та навчального року. Оцінювання за семестр проводиться за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Вивчення предмета "Хімія" в 2003/2004 н.р. здійснюватиметься за програмою для професійно-технічних навчальних закладів (автор Талалуєва Н.А., вид-во "Наукова думка" - К. 2001. - 19 с.).

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 130-110 год.

Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу хімії в ПТНЗ є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох професійних напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обгрунтованості і повноти змісту. Перший напрям (I), розрахований на 130 год., пропонується для підготовки спеціалістів з професій легкої промисловості, сфери послуг, сільського господарства тощо. До другого напряму (II) відносяться професії будівельні, транспортні, металургійні, гірничі та інші. Тут пропонується вивчати хімію в обсязі 120 год. Третій напрям (III) об'єднує професії, які не потребують поглибленого вивчення хімії, і розрахований на 110 год.

У зв'язку з цим програми і тематичне планування з курсу хімії для ПТНЗ різних напрямів відрізняються не стільки переліком тем, скільки специфічним підходом до вивчення навчального матеріалу і передбачають необхідність поглибленого вивчення тих чи інших розділів дисципліни, посиленої уваги до вивчення професійно значущого матеріалу.

Тобто, основними принципами викладання хімічних знань в закладах профтехосвіти є забезпечення їх зв'язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу хімізму технологічних процесів, які вивчаються.

Вивчення кожної теми з курсу хімії пропонується завершувати професійно спрямованим заняттям, на якому проводиться вивчення професійно необхідного матеріалу, або додатковим заняттям, яке використовується для розв'язання задач і вправ, або для повторення навчального матеріалу та узагальнення і систематизації знань учнів.

У 2003/04 навчальному році вивчення біології, основ екології буде здійснюватися у відповідності до навчальної програми для ПТНЗ.

Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 85-105 год.

Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу біології, основ екології в ПТНЗ є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох професійних напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обгрунтованості і повноти змісту. Перший напрям (I), розрахований на 105 год., пропонується для підготовки спеціалістів з професій легкої промисловості, сфери послуг, сільського господарства тощо. До другого напряму (II) відносяться професії будівельні, транспортні, металургійні, гірничі та інші. Тут пропонується вивчати біологію, основи екології в обсязі 95 год. Третій напрям (III) об'єднує професії, які не потребують поглибленого вивчення біології, основ екології, і розрахований на 85 год.

Зміст навчальної програми розкриває основні сучасні біологічні уявлення про організацію живого світу, взаємозв'язок будови і функцій організму, теорію еволюційного розвитку та екологічний взаємозв'язок людини з довкіллям. Дана послідовність викладання навчального матеріалу має забезпечити формування наукового світогляду учнів ПТНЗ, сприятиме їх інтелектуальному розвитку, вплине на виховання адекватного ставлення до оточуючого середовища.

У програмі приведені вимоги до знань та умінь, якими учні повинні оволодіти після вивчення кожної теми, предмета біології, основ екології взагалі. Визначити рівень цих знань та умінь допоможуть відповіді учнів в усній або письмовій формі, в яких вони мають висвітлити сутність того чи іншого питання.

Вагому частину програми складають лабораторні і практичні роботи. Лабораторні роботи є важливою, обов'язковою складовою уроку біології, основ екології, і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Виконуються лабораторні роботи, як правило, на етапі вивчення нового матеріалу і мають на меті опанування учнями понять теми, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється усіх учнів групи або вибірково.

У процесі виконання практичних робіт в учнів формуються практичні уміння та навички. Враховуючи важливість цього процесу, практичні уміння та навички мають обов'язково оцінюватись викладачем.

Програма надає право викладачеві творчо підходити до реалізації її змісту. Викладач має право добирати об'єкти для вивчення, включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки учнів, їх інтереси і нахили, викладач може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним обгрунтуванням доцільності внесених змін.

Кількість годин на вивчення тем є орієнтовною і може бути змінена у межах визначених годин.

Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, досвід творчої діяльності, самостійних оцінних суджень.

Діяльність учнів повинна оцінюватись за критеріями навчальних досягнень (ж-л "Біологія і хімія в школі" N 4, 2001 рік).

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове. Поточне оцінювання не є обов'язковим, проте, беручи до уваги його важливі функції (навчальну, діагностично-корегуючу, стимулюючу, виховну та інші), викладач може здійснювати його, враховуючи психологічні особливості учнів.

Обов'язковим є тематичне оцінювання, що здійснюється по завершенню вивчення теми або її частини згідно з переліком тем.

Тематична оцінка може виставлятися (у тому числі автоматично) на підставі результатів опанування учнем матеріалу теми упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня з урахуванням поточних оцінок, а також після виконання учнем відповідних підсумкових завдань з теми у формі підсумкової письмової роботи, тестування, лабораторних і практичних робіт; заліку, семінарських занять та інших форм виявлення рівня навчальних досягнень учнів. Контрольні роботи не є домінуючою формою атестації, проте одна письмова контрольна робота на семестр є обов'язковою (лист Міністерства освіти і науки України N 1/9-529 від 27.12.2000 р.).