Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (зі змінами), підпунктів 1 - 2 пункту 10 Плану заходів на 2017 - 2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 903-р, з метою реалізації рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 13.09.2024 (пункт 1 протоколу № 4) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї), що додаються.

2. Директорату шкільної освіти (Хворостяний Ігор) забезпечити оприлюднення Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Кузьмичову Надію.

В Україні з 2017 року триває освітня реформа "Нова українська школа", метою якої є побудова якісної сучасної конкурентоспроможної загальної середньої освіти. Її сутність полягає в переході від навчання, орієнтованого тільки на передачу знань та вмінь, до компетентнісно орієнтованої освіти, яка спрямована на формування здатностей застосовувати знання, уміння, цінності й ставлення для розв'язання практичних завдань і проблем у швидкозмінному світі.

Відповідно до Концепції Нової української школи (2016), випускник має бути:

- цілісною особистістю, здатного до критичного мислення;

- патріотом з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

- інноватором, здатним змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Для здійснення цієї мети було створено формулу Нової української школи, яка передбачала:

- новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;

- партнерство між учнем, учителем і батьками;

- умотивоване вчительство, яке має свободу творчості й розвивається професійно;

- орієнтацію на потреби учнівства в освітньому процесі, дитиноцентризм;

- наскрізний процес виховання, який формує цінності;

- нову структуру школи: початкова школа (1 - 4 класи), гімназія (5 - 9 класи, базова освіта), ліцей (10 - 12 класи, профільна освіта);

- децентралізацію та ефективне управління;

- справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти;

- сучасне освітнє середовище, яке забезпечує необхідні умови, засоби технології.

Запровадження цієї формули здійснюється за кількома ключовими векторами:

- розроблення та запровадження нового змісту освіти (державних стандартів, освітніх програм, підручників);

- професійний розвиток учительства й адміністрації закладів освіти;

- створення безпечного, розвивального освітнього середовища;

- формування ефективної мережі закладів освіти;

- справедливе фінансування закладів освіти та цільова підтримка реформи.

Реалізація реформи відбувається поетапно, упродовж 12 років. Масовому впровадженню нового змісту та підходів до навчання передує пілотування, у якому зараз беруть участь 145 шкіл.

Станом на 2024 рік учні пілотних класів навчаються в 7-х класах, а нові державні стандарти та підходи Нової української школи запроваджено в 1 - 6 класах усіх шкіл України. З 2025 - 2026 навчального року, за попередніми планами, має розпочатися пілотування в 10 класах, а з 2027 - 2028 навчального року - масове впровадження реформи в профільній освіті. На відміну від початкової та базової освіти, реформа у старшій школі потребує більш радикальних змін, оскільки:

- додається 1 рік навчання;

- гострішою стає потреба вибору індивідуальної освітньої траєкторії (у зв'язку з профілізацією);

- ліцеї мають бути відокремлені від початкової школи та гімназії для реалізації принципів профілізації.

Сучасні діти потребують нових підходів до навчання.

Народжені в суспільстві, насиченому інформацією та технологіями, сучасні підлітки інакше сприймають світ. Міжнародні дослідження свідчать, що діти потребують нових підходів у навчанні та розвитку, які б ураховували сучасні контексти та тенденції- 16,- 11. Учні й учениці більше не бачать себе як пасивних учасників й учасниць освітнього процесу. Навпаки, прагнуть активного залучення, можливостей для самовираження та вибору. З іншого боку, постійне перебування в потоках різнорідної швидкозмінної інформації формує "кліпове мислення". Традиційна освітня система не витримує конкуренції з віртуальним світом, а традиційні засоби мотивації та зацікавлення перестають працювати. Учнівство хоче вчитися, але інакше, бо світ і субкультура зазнають кардинальних змін.

Як ми пропонуємо це врахувати?

Зазначене вимагає від освітніх систем більшої гнучкості, індивідуалізації та врахування унікальних потреб та інтересів кожного учня й кожної учениці. Життя та діяльність у школі мають максимально наближатися до потреб життя та діяльності підлітків у реальному світі. Учительство має використовувати цифрові можливості та нові технології для навчання. З гаджетами не потрібно боротися, їх можна використовувати для ефективного навчання через близькі, знайомі та цікаві учнівству види діяльності.

Школа не вчить того, що вимагає сучасне життя.

Світ XXI сторіччя суттєво відрізняється від світу XX сторіччя. Діти, які зростають сьогодні, мають інші потреби та запити, їм потрібні зовсім інші навички для самореалізації. Про це, наприклад, ідеться у звіті Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum) "Майбутнє професій" (Future of Jobs Report)"- 28. Пріоритетними навичками сьогодні є аналітичне мислення, креативне мислення, використання штучного інтелекту та оброблення великих обсягів даних, лідерство та соціальний вплив, стійкість, гнучкість і допитливість та навчання впродовж усього життя. Тому теза "Традиційна освіта була найкраща, і не треба нічого змінювати" не витримує викликів сучасності. Образ випускника традиційної школи: дисциплінованого, слухняного, виконавчого з великим багажем знань, - сьогодні не є привабливим для роботодавців. Для того щоб бути успішним у цьому новому світі, який швидко змінюється, необхідно постійно вчитися, бути гнучким й адаптивним, виявляти ініціативність, критично мислити та працювати з великими обсягами інформації. Натомість освіта у старшій школі сьогодні мало відрізняється від тієї, яка існувала 10 і 20 років тому.

Як ми пропонуємо це змінити?

У цьому новому контексті традиційні методи викладання та старі шкільні програми вже не відповідають потребам сучасного світу. Замість того щоб готувати учнівство до виконання конкретних, часто застарілих ролей, освітні системи повинні зосередитися на розвитку критичного мислення, креативності, співпраці та навичок адаптації, які є ключовими для успіху у швидкозмінному світі (не нівелюючи при цьому цінність фаховості). Ефективна й успішна система повної середньої освіти має забезпечити умови, щоб молоді люди набували необхідних компетентностей і використовували свої сильні сторони для плавного переходу до подальшої освіти та, зрештою, для виходу на ринок праці. Старша школа має змістити акцент із запам'ятовування, виконання типових завдань до наближеної до життя діяльності: розв'язання нестандартних проблем, генерування гіпотез, їх перевірки, презентації та захисту власних ідей. Учити розробляти власні проєкти, стартапи, планувати бюджет тощо - уже не просто абстрактні педагогічні тези, а практичні вимоги життя, на які освіта повинна реагувати. Окрім підготовки до успіху в професійному житті, школа має готувати до життя в складному світі людських стосунків: учити розуміти себе, запобігати емоційному вигоранню, комунікувати з іншими, не порушуючи своїх та їхніх кордонів.

Учні й учениці в старшій школі вивчають багато предметів та запам'ятовують велику кількість інформації, яку потім не використовують у житті.

У 10 - 11 класах учнівство вчить 15 - 20 навчальних предметів. їх зміст часто перенасичений науковими фактами, термінами, які підлітки заучують, переказують та забувають. В 11-х класах склалася практика, коли учні й учениці вже визначаються з напрямами подальшого навчання, предметами на ЗНО, роблять на них "ставку", проте програмою передбачено, що інші предмети вони мають учити так само глибоко. Як правило, це призводить до перевантаження, емоційного виснаження та втрати мотивації в учнівства. Заскладний зміст часто спонукає перестати вчити предмет зовсім або вчити його формально. Це негативно позначається на навчальних досягненнях учнівства, про що свідчать результати моніторингових досліджень, зокрема PISA. Результати дослідження PISA 2022- 2, спрямованого на оцінювання можливості 15-річних здобувачів освіти застосувати знання та вміння в життєвих ситуаціях, засвідчують досить посередні результати українських підлітків. Значна частина учнівства не досягає навіть базового рівня компетентності.

Отже, попри велике навантаження, більшість учнів й учениць не володіє компетентностями на достатньому рівні та демонструє неготовність розв'язувати життєві проблемні ситуації.

Як ми пропонуємо це змінити?

Пропонуємо модель, за якої протягом 10 класу (адаптивного періоду) учнівство може надолужити освітні втрати, остаточно визначитися з профілем навчання та завершити загальну підготовку. В 11 - 12 класах буде можливість зосередитися на профільних навчальних предметах (інтегрованих курсах) на поглибленому рівні та предметах (курсах) "вільного вибору", не пов'язаних із обраним профілем. Освітні програми також міститимуть інтегровані курси з непрофільних галузей, що дозволятимуть скорочено й більш практико орієнтовано вивчати компоненти, не пов'язані з профілем. З іншого боку, будуть міжгалузеві інтегровані курси, які дозволять здобувачам вивчати профільні та непрофільні навчальні предмети / інтегровані курси в контексті інших соціальних сфер, у зв'язку з іншими науками.

Учні й учениці, закінчуючи школу, часто не розуміють своїх інтересів, не знають, яку обрати професію.

Учнівство в старшій школі стикається з проблемою: коли треба вчити все й поглиблено, дуже часто воно перестає питати себе, що є насправді цікавим. Профорієнтаційна робота неналежно розвинена в старшій школі, часто зводиться до рекламування закладів освіти подальших рівнів. За такого підходу учнівство вступає до найбільш рейтингового закладу, або найближчого до дому, або того, який радять батьки. Це призводить до того, що учні й учениці не закінчують заклади освіти або отримують дипломи та не працюють за професією, бо вона їм не цікава або не підходить.

Як ми пропонуємо це змінити?

Потрібно системно підійти до професійної орієнтації учнівства, запровадивши посаду кар'єрного освітнього радника. Це будуть фахівці, які пройшли спеціальну підготовку та займаються консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення. Вони пропонуватимуть учням й ученицям діагностику особистісних якостей та виявлятимуть найбільш сприятливі напрями професійної діяльності, допомагатимуть зрозуміти свої сильні сторони і визначити зони розвитку. Знайомитимуть дітей із сучасними професіями, а також з прогнозами щодо зникнення та появи нових професій; допомагатимуть у моделюванні свого життя в умовах швидкозмінного світу. Радники будуть допомагати визначитися з профілем підготовки, спостерігати за успішністю та вмотивованістю під час навчання, радити, якщо буде потреба, змінити профіль після 10 класу (у моделі профільної школи 10 клас є адаптивним, після його закінчення учень чи учениця може прийняти рішення про зміну профілю). Отже, кар'єрні освітні радники супроводжуватимуть учнівство, починаючи з базової школи й до моменту випуску з профільного ліцею.

Найближчими роками умови життя та праці будуть постійно та швидко змінюватися, а певні знання та вміння швидко втрачати актуальність.

Пандемія та війна спровокували екологічні й технологічні перетворення, що змінюють умови праці (OECD, 2023- 21). Штучний інтелект (ШІ) змусив багатьох звернути увагу на те, що людство перебуває на порозі революції, яка істотно змінить способи отримання, споживання та виготовлення інформаційної продукції. Використання технологій автоматизації, зокрема ШІ, свідчить про те, що приблизно "27 робочих місць можуть перейти в категорії автоматизованих видів діяльності (Lassbie, 2022- 12). Люди, чиї навички обмежені конкретними галузями, найвразливіші до впливу цих кардинальних змін і навіть можуть втратити свої робочі місця. Дослідження також показують, що здатність людей реагувати на мінливі потреби в навичках пов'язана із загальними навичками для розвитку, як-от навичками обробки інформації, соціально-емоційними та метакогнітивними навичками (OECD, 2023- 21). Стійкість молодих людей і суспільства залежить від здатності використовувати широкий спектр навичок. Системи освіти відіграють центральну роль у тому, щоб надавати молодим Людям можливість розвивати базові навички - читацьку, математичну, природничо-математичну наукову грамотність, і загалом сприяють набуттю збалансованого набору навичок. Щоб реалізувати сильні сторони, прагнення та соціально-економічні потреби учнівства, повна середня освіта в усьому світі характеризується наданням широкої можливості вибору та впровадженням диференційованого підходу до навчання (OECD / Eurostat / UNESCO Institute for Statistics, 2015- 24).

Як пропонуємо до цього готуватися?

Ми стоїмо на порозі змін, що передбачають відмову від старої та створення нової парадигми у сфері освіти. Ці зміни кардинально вплинуть на ринок праці, де буде недостатньо мати стандартний набір знань і вмінь - учнівству потрібно буде бути готовими до швидкої адаптації, креативності та неперервного навчання. А вчительству - навчати їх готуватися до професій, яких поки не існує. Освітні системи мають не лише зосередитися на змісті конкретних навчальних предметів / інтегрованих курсів, але й допомогти молодим людям розвинути соціально-емоційні навички: упевненість, здатність до співпраці й самоаналізу тощо. Вони повинні підготувати молодь до життя освічених, відповідальних громадян і патріотів, інноваційність мислення яких сприятиме розвитку країни в XXI столітті.

Академічні ліцеї: міжнародний погляд.

Згідно з аналітичною запискою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР- 15), реформування академічних ліцеїв України шляхом надання більшого вибору та глибини навчання могло б допомогти:

- визначити сильні сторони й таланти учнівства, щоб воно могло принести найбільшу користь суспільству;

- забезпечити структуроване поглиблення навичок, щоб підготуватися до складнішого навчання в закладі вищої освіти та пошуку роботи;

- підвищити рівень пізнання світу за межами школи та ролі учнівства в ньому, щоб допомогти знайти роботу, яка приносить задоволення та дохід.

Зазначений вище документ пропонує Україні зосередитися на таких ключових елементах концепції розвитку академічних ліцеїв:

Проаналізуймо детальніше зазначені компоненти.

Прагнення 1. Учнівство визначає свої сильні сторони та таланти, свій потенційний внесок у суспільне життя. Увага до сильних сторін і прагнень шляхом надання учнівству певного вибору в тому, як йому витрачати час упродовж здобуття середньої освіти, є важливим елементом розвитку здатності впливати на власні шляхи розвитку та майбутні напрями діяльності (Perico E Santos, 2023- 25). Надаючи цей вибір, освітні системи мають одночасно враховувати два аспекти:

1) можливість для учнівства йти шляхом, який зумовлений їхніми особистими інтересами;

2) сприяти розвитку набору додаткових навичок для підтримки соціального прогресу.

Як цього досягнути?

Важіль впливу 1. Орієнтований на учнівство спектр обов'язкових навчальних предметів / інтегрованих курсів.

Профільна освіта, яка є останнім етапом повної загальної середньої освіти, спирається на базову освіту, здобуту учнями й ученицями на попередньому рівні, і забезпечує навчання на вищому рівні складності та глибини. Усі світові освітні системи розв'язують проблему керування широтою та глибиною знань. У країнах-членах ОЕСР системи зазвичай вимагають від учнівства вивчення 6 - 9 дисциплін (Stronati, 2023- 27). На міжнародному рівні можна знайти багато схожих прикладів. До обов'язкових найчастіше належать такі предметні галузі та дисципліни:

- національна мова (мови);

- математика;

- природничі науки;

- гуманітарні науки (історія, соціологія та іноді громадянська освіта);

- іноземна мова (переважно англійська для країн, де вона не є однією з національних мов):

- фізичне виховання (зокрема, санітарна освіта в деяких країнах);

- в окремих випадках також мистецькі дисципліни (мистецтво або музика).

Усі країни - члени ОЕСР встановлюють обов'язкові вимоги до математики та національної мови для систем повної середньої освіти (Stronati, 2023- 27). У Франції, Польщі, Естонії та Німеччині існує доволі широкий перелік обов'язкових дисциплін, які повинні вивчати всі учні й учениці середньої загальноосвітньої школи (Блок 1.1 і Блок 1.2).

Отже, 6 - 9 дисциплін, які характерні для більшості систем освіти, контрастують із дуже великою кількістю обов'язкових навчальних предметів в Україні (у середньому 20). Скорочення спектра обов'язкових навчальних предметів / інтегрованих курсів в академічних ліцеях України допоможе учнівству поглиблено вивчати ключові навчальні предмети / інтегровані курси. Таке поглиблене вивчення надасть більше можливостей для становлення концептуального розуміння. Це допоможе зробити навчання більш корисним і привабливим.

Важіль впливу 2. Вибір учнівства.

Попри те, що деякі дисципліни обов'язкові, більшість країн також надають учнівству певний вибір - у межах вивчення або обов'язкових, або додаткових дисциплін. Для цього використовують різні підходи:

Надання вибору в межах вивчення окремих дисциплін.

В Естонії на кожну дисципліну відведено певну кількість обов'язкових і факультативних годин. Факультативні години дають змогу учнівству вибирати конкретні теми в межах кожної дисципліни. Наприклад, на уроках естонської мови всі учні й учениці зобов'язані вивчати естонську мову та літературу, але потім у них з'являється можливість певного вибору між факультативними дисциплінами, серед яких є "Ораторська майстерність і дебати", "Міф і література", "Література та суспільство", "Драма й театр", "Література та кіно" тощо. Загалом в Естонії учнівство може вибрати приблизно 11 предметів від загальної програми повної середньої освіти, не говорячи вже про додаткові 11 факультативних дисциплін, пов'язаних із особливостями школи та регіону (Government of Estonia, 2014- 9).

Надання вибору для глибшого вивчення деяких галузей.

У Польщі обов'язкові дисципліни становлять певну базу, яку зобов'язані засвоїти всі учні й учениці.

Окрім цього, учнівство може вибрати дві або три додаткові дисципліни, щоб поглибити свої знання у сферах, які його цікавлять. Загалом у Польщі учні й учениці можуть вибрати приблизно 18 від загальної кількості годин, проведених у середній загальноосвітній школі (Eurydice, 2023- 7).

Структурування вибору учня відповідно до профілів предметних галузей.

У Франції, окрім обов'язкових дисциплін, учнівство вибирає спеціальності з визначеного переліку. На першому році навчання учні й учениці вибирають три спеціальності та продовжують вивчати дві з них на останньому році навчання в середній загальноосвітній школі. Кожна спеціальність має структурований курс дисциплін, які учнівство зобов'язане вивчити та які пов'язані з основною спеціалізацією. Учні й учениці також вивчають факультативні дисципліни, які надають додаткові можливості для поглиблення їхніх компетентностей у певних предметних галузях. Загалом у Франції учнівство може вибрати приблизно 55 годин від загальної програми повної середньої освіти (Ministere de l'Education Nationale et de la Jeunesse, 2023- 14).

Важіль впливу 3. Зміст на різних рівнях.

У більшості країн зміст деяких дисциплін, як-от математики та національної мови, представлений на різних рівнях (Stronati, 2023- 27). Наприклад, у Швеції учням й ученицям пропонують вибрати основні дисципліни за рівнем, що відповідає їхнім вимогам, зокрема шведську мову 3 рівня та математику 2 рівня.

У Фінляндії учнівство може вибрати базовий і поглиблений рівень математики. Школи в Японії можуть запропонувати до шести різних варіантів вивчення математики. У Кореї; учні й учениці можуть вибрати один із трьох варіантів вивчення математики. У Польщі учнівство вивчає базовий або поглиблений рівень математики (див. Блок 1.3).

Важіль впливу 4. Індивідуальні проєкти за вибором.

Деякі країни надають учнівству можливість виконувати проєкт. Проєкти - одна з особливостей системи повної середньої освіти в Англії, Польщі та Швеції (див. Блок 1.4). Проєкти можуть зробити позитивний внесок у систему повної середньої освіти. По-перше, учні й учениці зазвичай активно займаються проєктами: вони з ентузіазмом працюють над ними, отримують задоволення від роботи та занурюються в процес навчання під час виконання проєктів (Grossman et al., 2021- 10). Дослідження, проведене в Англії (Велика Британія), продемонструвало, що проєкти сприяють підвищенню залученості учнівства (Stephenson and Isaacs, 2019- 26).

По-друге, під час розроблення проєкту учні й учениці використовують безліч навичок у незнайомих і різноманітних контекстах. Вони повинні застосовувати свої знання та навички для демонстрації різних компетентностей, зокрема таких загальних навичок, як планування, самоорганізація та регулювання, а також структурований розгляд для розв'язання проблем та отримання кінцевого результату. Зрештою, проєкти можуть сприяти підвищенню успішності учнів. Ще одне дослідження виявило позитивний зв'язок між успішністю учнів, що виконують "розширений проєкт" (Extended Project Qualification), і досягненнями учнів, що складають іспит за програмою повної загальної середньої освіти A-Levels. Дослідження засвідчило, що під час роботи над проєктом учнівство розвиває особливі навички, які потім переносить на свої предметні іспити (Drummond, 2017- 6).

Прагнення 2. Подальше поглиблене навчання в ліцеї закладає основу для підготовки до навчання в закладі вищої освіти та пошуку роботи.

Молодим людям легше впоратися з труднощами дорослого життя, коли вони добре уявляють собі майбутні предметні галузі або сектори, у яких вони хотіли б навчатися та працювати, а також мають ключові навички, необхідні для реалізації цих прагнень. Поступове поглиблення навичок у середній загальній освіті, де учнівству допомагають розвивати ґрунтовні навички в предметних галузях, дає змогу закінчити середню загальноосвітню школу з міцною базою, що закладає основу для підготовки до складнішого навчання в закладі вищої освіти та пошуку роботи. На міжнародному рівні більшість систем надають учнівству також можливість поступової спеціалізації (Stronati, 2023- 27). Зазвичай це означає, що потрібно розпочинати з вивчення порівняно широкого спектра дисциплін на початку освітнього процесу та поступово скорочувати час у деяких галузях, залишаючи простір для поглибленого вивчення інших дисциплін, у яких учні й учениці добре розуміються або завдяки яким планують будувати кар'єру після закінчення середньої загальноосвітньої школи.

Як цього досягнути?

Важіль впливу 5. Збереження широкої бази навчальних предметів / інтегрованих курсів на початку 10 класу.

Дисципліни, які учнівство вивчає у середній загальноосвітній школі, часто впливають - більше або менше (залежно від системи) - на його майбутні можливості під час здобування вищої освіти та працевлаштуванні. У деяких системах, наприклад у Великій Британії, висувають підвищені вимоги до спеціалізації учнівства у середній загальноосвітній школі, оскільки заклади вищої освіти можуть вимагати, щоб студент опанував певний навчальний предмет як передумову для вивчення його на вищому рівні. Ураховуючи, що в середніх загальноосвітніх школах до спеціалізації учнівства висувають особливі вимоги, деякі країни забезпечують учням й ученицям можливість вивчати широкий спектр дисциплін на початку здобуття повної середньої освіти, щоб вони могли спробувати себе в різних сферах і зрозуміти, у чому вони добре розуміються та що їх цікавить. Це викликає в учнівства інтерес до глибшого спеціалізованого навчання в середній загальноосвітній школі та бажання спробувати свої сили в нових дисциплінах. Саме така ситуація спостерігається, наприклад, у Франції (див. Блок 1.2) і в Англії.

Важіль впливу 6. Підтримка поступової профілізації в 11 - 12 класах.

Закріплення та поглиблення навичок в останні роки навчання дає змогу учнівству закінчити середню загальноосвітню школу з чітким розумінням майбутніх шляхів розвитку, якими воно хоче йти, і навичок, які йому потрібні для цього. Наприклад, у Франції наприкінці першого року навчання учні й учениці вибирають три спеціалізації, які потім звужуються до двох на останньому році навчання (Блок 1.4).

Важіль впливу 7. Профілі пов'язаних умінь.

Прагнення 3. Пізнання світу за межами школи та ролі учнівства в ньому допомагає знайти роботу, яка приносить задоволення та дохід.

Академічна (повна загальна середня освіта) зазвичай спрямована на підготовку до здобуття вищої освіти, і більшість молодих людей, що навчаються за цими програмами, переходять у заклади вищої освіти після закінчення середньої загальноосвітньої школи (Eurydice, 2023- 7). Проте кінцева мета полягає в тому, щоб усі молоді люди зрештою знайшли роботу. Головна мета системи повної середньої освіти - допомогти молоді визначитися з майбутніми прагненнями та зрозуміти, які професійні кваліфікації та компетентності їй знадобляться для досягнення цих прагнень. Надання ефективних порад і консультацій, що допомагають учнівству ухвалювати зважені рішення в процесі Навчання, наприклад, які курси та шляхи розвитку вибрати, - це найскладніше завдання для багатьох систем освіти. За результатами дослідження PISA 2018 року в країнах-членах ОЕСР у середньому чверть 15-річних школярів не змогли назвати роботу, на якій вони хотіли б працювати у віці 30 років. Серед учнів й учениць, які можуть назвати свою майбутню роботу, деякі демонструють слабке розуміння кваліфікації, необхідної для отримання цієї роботи. Приблизно кожен четвертий 15-річний школяр, який брав участь у дослідженні PISA та відповів, що розраховує на професійну або управлінську кар'єру, не планував завершувати заклад вищої освіти (OECD, 2019- 18). Розмірковувати про своє майбутнє та вносити зміни й корективи, ґрунтуючись на новій інформації та досвіді, - це навичка, яку можна практикувати та розвивати. Дослідження свідчать: що раніше молоді люди опановують цю навичку, то ефективніше вони з нею працюватимуть, і ця навичка допомагатиме їм усе життя, коли вони складатимуть, переглядатимуть і втілюватимуть кар'єрні плани. Окрім надання достатнього часу на особисті роздуми про своє майбутнє, рання профорієнтація також може принести користь учнівству, підвищивши залученість в освітній процес (Covacevich et al., 202- 14).

Як цього досягнути?

Важіль впливу 8. Спеціальний курс для самопізнання.

Визнаючи важливість кар'єрного орієнтування та особистих міркувань учнівства під час навчання в середній загальноосвітній школі, багато систем установлюють особливі вимоги до профорієнтації. У Польщі учні й учениці середньої загальноосвітньої школи повинні відвідати щонайменше 10 уроків із профорієнтації (Eurydice, 2023- 7). У Британській Колумбії (Канада) та Фінляндії також існують чіткі вимоги до профорієнтації та можливості ознайомитися з системою вищої освіти (Блок 1.5).

Важіль впливу 9. Доступ до достовірної інформації про наслідки, пов'язані з різними шляхами розвитку.

Окрім надання учнівству можливості вибору в загальній освіті, потрібно забезпечити доступ до об'єктивної й точної інформації про можливі наслідки їхнього вибору. Учні й учениці та їхні батьки схильні ухвалювати рішення, спираючись на упередження або власний досвід батьків, а не на об'єктивну інформацію про перспективи ринку праці, пов'язані з різними шляхами розвитку (Mann et al., 2020- 13).

Яким буде академічний ліцей в Україні?

Сучасний академічний ліцей - це не лише місце навчання, але й мотивувальний осередок, який відкриває перед учнівством широкі можливості для особистісного та професійного розвитку. Ми прагнемо створити умови, де кожен учень і кожна учениця може здобути знання та розвинути вміння вчитися впродовж усього життя. Освітня система буде спонукати учнівство до активної проєктної діяльності, яка сприятиме розвитку практичних навичок, критичного та креативного мислення, уміння працювати в команді, провадити дискусії й аргументовано висловлювати власні думки. Важливим аспектом є також сприяння соціалізації та розвитку особистісної суб'єктності, яка передбачає гармонійне поєднання індивідуальної свободи, самоусвідомлення та толерування єдності в різноманітті. Ми прагнемо формувати усвідомлення відповідальності та лідерства в наших учнів й учениць, щоб вони стали активними членами суспільства, обізнаними громадянами, що володіють громадянськими чеснотами.

Яким буде учнівство в академічному ліцеї?

Яким буде вчительство в академічному ліцеї?

- Учительство в академічному ліцеї володіє знаннями зі своєї освітньої галузі на поглибленому рівні, розуміє зв'язок своєї галузі з іншими й легко проводить паралелі, може розробляти власні навчальні програми з урахуванням запитів та інтересів учнівства.

- Учительство володіє цифровими технологіями, методиками компетентнісного навчання, використовує сучасне обладнання, урізноманітнює види діяльності учнівства відповідно до їхніх інтересів і сучасних тенденцій розвитку галузі, яку він викладає.

- Учительство спілкується з учнями й ученицями на основі діалогу, ставиться до них із повагою, налагоджує емоційно сприятливе тло спілкування та навчання.

- Учительство здійснює формувальне оцінювання, надає учням й ученицям зворотний зв'язок щодо їхнього розвитку, активно залучає учнівство до самооцінювання успішності та самостійного планування траєкторії свого розвитку.

Як буде забезпечено індивідуальний підхід і можливість вибору?

Гнучкість у структуруванні навчальних програм дозволить визнавати унікальність кожного учня та учениці та забезпечувати навчання за Індивідуальною освітньою траєкторією.

Індивідуальна освітня траєкторія - це унікальний шлях кожного учня й учениці, що враховує його/її здібності, інтереси, потреби, мотивацію, можливості та досвід. Це означає, що учнівство має можливість обирати види, форми та темп здобуття освіти, обирати освітні програми, навчальні предмети / інтегровані курси та методи навчання.

Традиційні освітні системи часто пропонували стандартний підхід до навчання, який не враховував індивідуальні потреби та сильні сторони кожної особистості. Натомість сучасна педагогіка визнає, що для досягнення суспільного добробуту, ефективності та самодостатності важливо застосовувати людиноцентричний підхід у навчанні. Для майбутнього розроблення освітніх програм ми намагалися врахувати ці виклики і знайти баланс між ідеалами та практичними можливостями. Прагнемо створити збалансовану модель, яка дає змогу учнівству з різними освітніми інтересами формувати власний навчальний шлях. Відповідно до такого підходу, кожен учень та учениця мають можливість самостійно "складати" свій освітній шлях, обираючи з різноманітних освітніх компонентів та напрямків. Ми вважаємо, що освітні моделі, які не враховують індивідуальності кожного учня та кожної учениці, є неприйнятними й що гнучкі освітні програми допоможуть задовольнити різноманітність потреб та інтересів учнівського контингенту.