|
№ |
Найменування розділу/теми та її зміст |
Питома вага, % |
Когнітивний рівень |
|
1 |
Розділ 1. Історія політичних вчень |
4 - 6 |
|
|
1.1 |
Політичні вчення за доби Давнього Світу |
0,8 - 1,2 |
|
|
1.1.1 |
Політичні вчення в період Стародавнього Сходу |
|
|
|
1.1.1.1 |
Політичні вчення в Давньому Китаї (Лао-цзи, Конфуцій, Шан Ян, Мо-цзи) |
|
B |
|
1.1.1.2 |
Політичні вчення в Давній Індії ("Закони Ману", "Артхашастра") |
|
B |
|
1.1.2 |
Політичні вчення в добу Античності |
|
|
|
1.1.2.1 |
Політичні вчення в Давній Греції (Платон, Арістотель) |
|
B |
|
1.1.2.2 |
Політичні вчення в Давньому Римі (Цицерон, Марк Аврелій) |
|
B |
|
1.2 |
Політична думка за доби Відродження та Нового часу |
1,5 - 2,5 |
|
|
1.2.1 |
Політичні вчення в період європейського Ренесансу (Т. Мор. Т. Кампанелла, Н. Макіавеллі. Ж. Боден) |
|
|
|
1.2.2 |
Політичні вчення в Англії XVII - XIX століття (Т. Гоббс, Дж. Локк, І. Бентам) |
|
B |
|
1.2.3 |
Політичні вчення у Франції XVIII - XIX століття (Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, А. де Токвіль) |
|
B |
|
1.2.4 |
Політичні вчення в Німеччині XVIII - XIX століття (І. Кант, Г. Гегель) |
|
B |
|
1.3 |
Політична думка в Україні |
1,5 - 2,5 |
|
|
1.3.1 |
Політична думка за доби Київської Русі ("Руська правда" Ярослава Мудрого, політичний зміст "Повчання" Володимира Мономаха) |
|
B |
|
1.3.2 |
Політична думка України в литовсько-польську та польсько-козацьку добу (С. Оріховський-Роксолан, І. Вишенський. "Конституція" П. Орлика) |
|
B |
|
1.3.3 |
Політична думка України в XIX та першій половині XX століття |
|
|
|
1.3.3.1 |
Політична думка діячів Кирило-Мефодіївського товариства (М. Костомаров, Т. Шевченко) |
|
B |
|
1.3.3.2 |
Політичні ідеї І. Франка |
|
B |
|
1.3.3.3 |
Політичні ідеї М. Драгоманова |
|
B |
|
1.3.3.4 |
Політичні ідеї М. Грушевського |
|
B |
|
1.3.3.5 |
Політичні ідеї В. Винниченка |
|
B |
|
2 |
Розділ 2. Загальна теорія політики |
19 - 21 |
|
|
2.1 |
Поняття, види та функції політики |
1,5 - 2,5 |
|
|
2.1.1 |
Поняття політики |
|
|
|
2.1.1.1 |
Теоретичні витоки поняття "політика" (Платон. Арістотель, М. Вебер) |
|
B |
|
2.1.1.2 |
Політика як policy, politics та polity |
|
B |
|
2.1.2 |
Види політики, суб'єкти та функції політики |
|
|
|
2.1.2.1 |
Директивне, функціональне, комунікативне розуміння видів політики |
|
B |
|
2.1.2.2 |
Соціальні, інституціональні та функціональні суб'єкти політики |
|
B |
|
2.1.2.3 |
Функції політики: управління, інтеграції, визначення цілей, соціалізації |
|
B |
|
2.2 |
Політична влада як суспільне явище |
5 - 7 |
|
|
2.2.1 |
Поняття, види і концепції політичної влади |
|
|
|
2.2.1.1 |
Поняття і види влади |
|
A |
|
2.2.1.2. |
Концепції політичної влади (реляціоністська. телеологічна, системна, біхевіоралістська) |
|
B |
|
2.2.1.3 |
Підходи до пояснення природи влади (біологічний, антропологічний, політологічний) |
|
B |
|
2.2.2 |
Ознаки політичної влади (нормативність, публічність, моноцентризм, засоби стримування та противаг, легальність, легітимність (традиційна, раціонально-легальна, харизматична)) |
|
B |
|
2.2.3 |
Функції політичної влади (інтегративна, регулятивна, мотиваційна, консолідуюча, стабілізаційна) |
|
B |
|
2.2.4 |
Ресурси політичної влади |
|
|
|
2.2.4.1 |
Поняття ресурсів політичної влади (утилітарні, примусові, нормативні) |
|
B |
|
2.2.4.2 |
Механізми реалізації політичної влади (панування, керівництво, управління, контроль) |
|
B |
|
2.3 |
Політична система суспільства |
3 - 5 |
|
|
2.3.1 |
Поняття політичної системи |
|
A |
|
2.3.2 |
Структура політичної системи (інституціональна, нормативна (регулятивна), функціональна, комунікаційна, духовно-ідеологічна підсистеми) |
|
B |
|
2.3.3 |
Функції політичної системи (політичного цілепокладання, владно-політичної інтеграції суспільства, регулятивна) |
|
B |
|
2.3.4 |
Концепції політичної системи (Д. Істон, Г. Алмонд) |
|
B |
|
2.3.5 |
Типології політичних систем Г. Алмонда (англо-американська політична система, континентально-європейська політична система) |
|
B |
|
2.3.6 |
Політична система сучасної України |
|
B |
|
2.4 |
Політичні ідеології |
3,5 - 4,5 |
|
|
2.4.1 |
Політична ідеологія лібералізму |
|
|
|
2.4.1.1 |
Класичний лібералізм (Дж. Локк, Б. Констан, Дж. С. Мілль) |
|
B |
|
2.4.1.2 |
Неолібералізм (Ф. А. фон Ґайєк, Л. фон Мізес) |
|
B |
|
2.4.2 |
Політична ідеологія консерватизму |
|
|
|
2.4.2.1 |
Класичний політичний консерватизм (Ж. де Местр, Е. Берк) |
|
B |
|
2.4.2.2 |
Український політичний консерватизм В. Липинського |
|
B |
|
2.4.2.3 |
Неоконсерватизм (Д. Белл, І. Крістолл) |
|
B |
|
2.4.3 |
Політична ідеологія комунізму (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) |
|
B |
|
2.4.4 |
Політична ідеологія соціал-демократії (К. Каутський, Е. Бернштейн) |
|
B |
|
2.4.5 |
Політична ідеологія націоналізму |
|
|
|
2.4.5.1 |
Теоретичні засади націоналізму (Е. Ґеллнер, Е. Сміт) |
|
B |
|
2.4.5.2 |
Український націоналізм М. Міхновського |
|
B |
|
2.4.5.3 |
Інтегральний український націоналізм Д. Донцова |
|
B |
|
2.5 |
Політичні еліти та політичне лідерство |
3,5 - 4,5 |
|
|
2.5.1 |
Політичні еліти |
|
|
|
2.5.1.1 |
Поняття та функції політичних еліт |
|
B |
|
2.5.1.2 |
Концепції та типології політичних еліт (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс) |
|
B |
|
2.5.2 |
Політичне лідерство |
|
|
|
2.5.2.1 |
Поняття політичного лідерства |
|
A |
|
2.5.2.2 |
Концепції політичного лідерства (ситуативна, конституентів (послідовників), психологічна) |
|
B |
|
2.5.2.3 |
Функції політичного лідерства (інтегративна, комунікативна, програмна, управлінська, мобілізаційна, легітимації) |
|
B |
|
2.5.2.4 |
Типологія політичних лідерів М. Ґерманн (лідер-прапороносець, лідер-служитель, лідер-торгівець, лідер-пожежний) |
|
B |
|
3 |
Розділ 3. Політичні інститути та процеси |
24 - 26 |
|
|
3.1 |
Держава як політичний інститут |
7 - 9 |
|
|
3.1.1 |
Держава: поняття та ознаки |
|
|
|
3.1.1.1 |
Поняття держави |
|
A |
|
3.1.1.2 |
Основні концепції походження держави (патріархальна, договірна, насильницька, психологічна) |
|
B |
|
3.1.1.3 |
Ознаки держави (суверенітет, територія, населення, публічна влада, легальний примус) |
|
B |
|
3.1.2 |
Державний устрій |
|
|
|
3.1.2.1 |
Поняття державного устрою та його форми (унітарна, федеративна, конфедеративна) |
|
B |
|
3.1.2.2 |
Форма державного устрою сучасної України |
|
B |
|
3.1.3 |
Форми державного правління |
|
|
|
3.1.3.1 |
Поняття форми державного правління |
|
B |
|
3.1.3.2 |
Монархія як форма державного правління (абсолютна монархія, конституційна (парламентська) монархія) |
|
B |
|
3.1.3.3 |
Республіка як форма державного правління. Типи республік (президентська, парламентська, змішана (парламентсько-президентська, президентсько-парламентська республіки). |
|
B |
|
3.1.3.4 |
Форма державного правління в сучасній Україні |
|
B |
|
3.2 |
Політичні режими та їх типи |
4 - 6 |
|
|
3.2.1 |
Поняття політичного режиму |
|
A |
|
3.2.2 |
Демократичний політичний режим |
|
|
|
3.2.2.1 |
Поняття та ознаки демократії як політичного режиму (пріоритетність політичних прав і свобод людини, поділ державної влади, виборність влади, політичний плюралізм) |
|
B |
|
3.2.2.2 |
Форми демократії (представницька, пряма, демократія участі) |
|
B |
|
3.2.2.3 |
Формування демократичного політичного режиму в сучасній Україні |
|
B |
|
3.2.3 |
Авторитарний політичний режим (поняття, ознаки) |
|
B |
|
3.2.4 |
Тоталітарний політичний режим |
|
|
|
3.2.4.1 |
Поняття та ознаки тоталітарного політичного режиму (культ особи тоталітарного лідера, монопольна ідеологія, контроль за всіма сферами суспільного життя, диктатура однієї партії) |
|
B |
|
3.2.4.2 |
Класичні форми тоталітарних політичних режимів (фашистський, комуністичний, нацистський) |
|
B |
|
3.3 |
Політичні партії та партійні системи |
4 - 6 |
|
|
3.3.1 |
Поняття, функції й типології політичних партій |
|
|
|
3.3.1.1 |
Поняття політичних партій (організаційна структура, програма діяльності, правовий режим функціонування, членство в партії) |
|
B |
|
3.3.1.2 |
Функції політичних партій (ідеологічна, пропагандистська, функція політичного представництва соціальних інтересів, функція досягнення та здійснення влади, функція розробки політичного курсу влади, функція політичного рекрутування) |
|
B |
|
3.3.1.3 |
Типології політичних партій (ліві - центристські - праві політичні партії; типологія за М. Дюверже (кадрові та масові політичні партії); правлячі та опозиційні політичні партії) |
|
B |
|
3.3.2 |
Партійні системи |
|
|
|
3.3.2.1 |
Поняття партійних систем |
|
A |
|
3.3.2.2 |
Типи партійних систем (однопартійна, двопартійна, багатопартійна) |
|
B |
|
3.3.2.3 |
Типологія партійних систем за Дж. Сарторі |
|
B |
|
3.3.2.4 |
Типологія партійних систем за М. Дюверже |
|
B |
|
3.3.2.5 |
Партійна система сучасної України |
|
B |
|
3.4 |
Вибори та виборчі системи |
4 - 6 |
|
|
3.4.1 |
Поняття виборів |
|
A |
|
3.4.2 |
Демократичні принципи виборів (вільне волевиявлення, загальність, рівність, таємне голосування) |
|
B |
|
3.4.3 |
Поняття та різновиди виборчих систем (мажоритарна, пропорційна, змішана) |
|
B |
|
3.4.4 |
Виборча система сучасної України |
|
B |
|
3.4.4.1 |
Вибори Президента України |
|
B |
|
3.4.4.2 |
Вибори до Верховної Ради України |
|
B |
|
3.4.4.3 |
Суб'єкти виборчого процесу в Україні |
|
B |
|
3.5 |
Громадянське суспільство |
1,5 - 2,5 |
|
|
3.5.1 |
Поняття та принципи функціонування громадянського суспільства (самоорганізація як базова ознака громадянського суспільства; Помаранчева революція та Революція Гідності як прояви зрілості громадянського суспільства в Україні) |
|
B |
|
3.5.2 |
Громадські організації і рухи в структурі громадянського суспільства (поняття громадських організацій і рухів; громадські організації і рухи в сучасній Україні) |
|
B |
|
3.5.3 |
Волонтерський рух в Україні |
|
C |
|
4 |
Розділ 4. Теорія міжнародних відносин |
19 - 21 |
|
|
4.1 |
Теоретичні основи міжнародних відносин |
8 - 12 |
|
|
4.1.1 |
Об'єкт, предмет, функції теорії міжнародних відносин |
2,5 - 3,5 |
|
|
4.1.1.1 |
Основні підходи до визначення поняття "теорії міжнародних відносин" |
|
B |
|
4.1.1.2 |
Об'єкт і предмет теорії міжнародних відносин |
|
A |
|
4.1.1.3 |
Структура та функції теорії міжнародних відносин |
|
A |
|
4.1.1.4 |
Співвідношення понять "міжнародні відносини", "міжнародна політика", "світова політика" |
|
B |
|
4.1.1.5 |
Ознаки та принципи міжнародних відносин |
|
B |
|
4.1.1.6 |
Типи та рівні міжнародних відносин |
|
B |
|
4.1.2 |
Суб'єкти міжнародних відносин |
6 - 8 |
|
|
4.1.2.1 |
Основні підходи до поняття та типології суб'єктів міжнародних відносин |
|
B |
|
4.1.2.2 |
Держава як суб'єкт міжнародних відносин |
|
A |
|
4.1.2.3 |
Міжнародні урядові організації як суб'єкт міжнародних відносин |
|
A |
|
4.1.2.4 |
Міжнародні неурядові організації як суб'єкт міжнародних відносин |
|
A |
|
4.1.2.5 |
Транснаціональні корпорації як суб'єкт міжнародних відносин |
|
A |
|
4.1.2.6 |
Індивіди як суб'єкт міжнародних відносин |
|
A |
|
4.2 |
Системи міжнародних відносин |
4 - 6 |
|
|
4.2.1 |
Поняття, ознаки, структура міжнародної системи |
|
|
|
4.2.2 |
Основні підходи до типології міжнародних систем |
|
|
|
4.2.2.1 |
Типи міжнародних систем за М. Капланом, Е. Луардом, Е. Чемпелем |
|
B |
|
4.2.2.2 |
Мультиполярні, біполярні, уніполярні міжнародні системи |
|
B |
|
4.2.3 |
Історичні типи міжнародних систем |
3,5 - 4,5 |
|
|
4.2.3.1 |
Вестфальська система |
|
B |
|
4.2.3.2 |
Віденська система |
|
B |
|
4.2.3.3 |
Версальсько-Вашингтонська система |
|
B |
|
4.2.3.4 |
Ялтинсько-Потсдамська система |
|
B |
|
4.3 |
Основні теорії міжнародних відносин |
4 - 6 |
|
|
4.3.1 |
Політичний ідеалізм у теорії міжнародних відносин |
|
|
|
4.3.1.1 |
Політичний ідеалізм В. Вільсона |
|
B |
|
4.3.1.2 |
Політичний ідеалізм У. Ліппмана |
|
B |
|
4.3.2 |
Політичний реалізм |
1,5 - 2,5 |
|
|
4.3.2.1 |
Поміркований напрям (Г. Моргентау, Дж. Кеннан) |
|
B |
|
4.3.2.2 |
Центристський напрям (У. Ростоу) |
|
B |
|
4.3.2.3 |
Ультраконсервативний напрям (Р. Страус-Хюпе) |
|
B |
|
4.3.3 |
Лібералізм у теорії міжнародних відносин |
0,8 - 1,2 |
|
|
4.3.3.1 |
Лібералізм Дж. Ная-молодшого |
|
B |
|
4.3.3.2 |
Лібералізм Р. Кохейна |
|
|
|
4.3.4 |
Модернізм в теорії міжнародних відносин |
0,8 - 1,2 |
|
|
4.3.4.1 |
Теорії міжнародних систем |
|
B |
|
4.3.4.2 |
Теорії конфлікту |
|
B |
|
4.3.4.3 |
Теорії міжнародної інтеграції |
|
B |
|
4.3.4.4 |
Теорії прийняття рішень (Л. Річардсон) |
|
B |
|
4.3.4.5 |
Критика модернізму в теорії міжнародних відносин (Х. Булл) |
|
B |
|
4.3.5 |
Неокласичні теорії міжнародних відносин |
|
|
|
4.3.5.1 |
Неореалізм (К. Уолтц) |
|
B |
|
4.3.5.3 |
Неомарксизм (І. Валлерстайн) |
|
B |
|
5 |
Розділ 5. Зовнішня політика України |
19 - 21 |
|
|
5.1 |
Зовнішня політика держави |
5 - 7 |
|
|
5.1.1 |
Поняття "зовнішня політика держави" |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.1.1.1 |
Основні принципи зовнішньої політики держави |
|
A |
|
5.1.1.2 |
Суб'єкти зовнішньої політики |
|
A |
|
5.1.1.3 |
Цілі зовнішньої політики держави |
|
A |
|
5.1.2 |
Основні складові зовнішньої політики держави |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.1.2.1 |
Функції зовнішньої політики держави |
|
B |
|
5.1.2.2 |
Чинники, які визначають стан держави на світовій арені |
|
B |
|
5.1.2.3 |
Інструменти зовнішньої політики держави |
|
B |
|
5.1.2.4 |
Основні підходи до типології зовнішньої політики держави |
|
B |
|
5.1.2.5 |
Сутність, функції та форми дипломатії |
|
B |
|
5.1.3 |
Національні інтереси держави на міжнародній арені |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.1.3.1 |
Зміст поняття "національний інтерес" |
|
A |
|
5.1.3.2 |
Структура національного інтересу держави |
|
A |
|
5.1.3.3 |
Види національного інтересу держави |
|
A |
|
5.1.4 |
"Сила" у міжнародних відносинах |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.1.4.1 |
Поняття "сили" у міжнародних відносинах |
|
A |
|
5.1.4.2 |
Чинники "сили" держави на міжнародній арені |
|
C |
|
5.1.4.3 |
"Баланс сил" та його роль у міжнародних відносинах |
|
B |
|
5.1.4.4 |
"Жорстка сила", "м'яка сила" та "розумна сила" |
|
B |
|
5.1.5 |
Міжнародні конфлікти |
1,5 - 2,5 |
|
|
5.1.5.1 |
Поняття та ознаки міжнародних конфліктів |
|
A |
|
5.1.5.2 |
Типи міжнародних конфліктів |
|
B |
|
5.1.5.3 |
Причини виникнення міжнародних конфліктів |
|
B |
|
5.1.5.4 |
Функції міжнародних конфліктів |
|
B |
|
5.1.5.5 |
Етапи розвитку міжнародних конфліктів |
|
B |
|
5.1.5.6 |
Механізми врегулювання міжнародних конфліктів |
|
B |
|
5.1.5.7 |
Поняття та ознаки гібридної війни |
|
B |
|
5.2 |
Україна в системі міжнародних відносин |
3,5 - 4,5 |
|
|
5.2.1 |
Становлення України як суб'єкта міжнародних відносин |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.2.1.1 |
Основні етапи становлення та розвитку зовнішньої політики України |
|
A |
|
5.2.1.2 |
Правові підстави міжнародної правосуб'єктності України після проголошення державної незалежності в 1991 році |
|
A |
|
5.2.1.3 |
Міжнародне визнання України |
|
A |
|
5.2.2 |
Національні інтереси України та їх реалізації через зовнішню політику |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.2.2.1 |
Поняття та особливості національних інтересів України |
|
B |
|
5.2.2.2 |
Цілі та принципи зовнішньої політики України |
|
B |
|
5.2.2.3 |
Зовнішньополітичний потенціал України (чинники сили) |
|
C |
|
5.2.3 |
Інституційно-нормативні засади зовнішньої політики України |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.2.3.1 |
Нормативно-правове регулювання зовнішньої політики України |
|
B |
|
5.2.3.2 |
Центральні органи зовнішніх відносин України |
|
B |
|
5.2.3.3 |
Закордонні органи зовнішніх відносин України |
|
B |
|
5.2.4 |
Участь України в міжнародних організаціях |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.2.4.1 |
Україна в Організації Об'єднаних Націй |
|
A |
|
5.2.4.2 |
Україна в спеціалізованих міжнародних організаціях (СОТ, МВФ, ЮНЕСКО) |
|
A |
|
5.2.4.3 |
Україна в регіональних міжнародних організаціях (ОБСЄ, ГУАМ, ОЧЕС, Рада Європи) |
|
A |
|
5.3 |
Європейський та євроатлантичний вектори зовнішньої політики України |
4 - 6 |
|
|
5.3.1 |
Співпраця України та ЄС |
2,5 - 3,5 |
|
|
5.3.1.1 |
Етапи становлення ЄС |
|
B |
|
5.3.1.2 |
Нормативно-правові засади ЄС |
|
B |
|
5.3.1.3 |
Інститути Європейського Союзу |
|
B |
|
5.3.1.4 |
Основні етапи відносин Україна - ЄС |
|
B |
|
5.3.1.5 |
Нормативно-правові засади співробітництва між Україною та ЄС (УПС, Угода про асоціацію) |
|
B |
|
5.3.1.6 |
Ініціатива ЄС "Східне партнерство" та участь у ній України |
|
B |
|
5.3.2 |
Співпраця України з НАТО |
1,5 - 2,5 |
|
|
5.3.2.1 |
НАТО як організація з колективної безпеки держав Заходу |
|
B |
|
5.3.2.2 |
Нормативно-правові засади співпраці України та НАТО |
|
B |
|
5.3.2.3 |
Основні форми співпраці України та НАТО |
|
B |
|
5.3.2.4 |
Основні сфери співпраці України та НАТО |
|
B |
|
5.4 |
Двосторонні відносини України з моменту відновлення державної незалежності (1991 р.) |
4 - 6 |
|
|
5.4.1 |
Сучасний стан українсько-американських відносин |
1,5 - 2,5 |
|
|
5.4.1.1 |
Нормативно-правове регулювання відносин України зі США |
|
A |
|
5.4.1.2 |
Пріоритетні напрями співпраці між Україною та США |
|
A |
|
5.4.1.3 |
Особливості співпраці України та США в умовах російсько-української війни |
|
A |
|
5.4.2 |
Двосторонні відносини України з державами-сусідами |
1,5 - 2,5 |
|
|
5.4.2.1 |
Відносини України та Польщі |
|
A |
|
5.4.2.2 |
Відносини України та Угорщини |
|
A |
|
5.4.2.3 |
Відносини України та Словаччини |
|
A |
|
5.4.2.4 |
Відносини України та Румунії |
|
A |
|
5.4.2.5 |
Відносини України та Молдови |
|
A |
|
5.4.2.6 |
Відносини України та Білорусі |
|
A |
|
5.4.3 |
Сучасний стан українсько-російських відносин |
0,8 - 1,2 |
|
|
5.4.3.1 |
Основна договірна база українсько-російських відносин |
|
A |
|
5.4.3.2 |
Окупація Криму та агресія РФ на Сході України |
|
C |
|
6 |
Розділ 6. Світовий порядок та геополітика |
9 - 11 |
|
|
6.1 |
Геополітика та геостратегія |
4 - 6 |
|
|
6.1.1 |
Теоретичні основи геополітики |
0,8 - 1,2 |
|
|
6.1.1.1 |
Основні поняття та підходи до визначення понять "географічний чинник" та "геополітика" |
|
B |
|
6.1.1.2 |
Структура, функції та особливості геополітики |
|
B |
|
6.1.1.3 |
Геостратегічні та геополітичні регіони, геополітичні вісі, геополітичні поля та опорні точки |
|
B |
|
6.1.1.4 |
Основні закони геополітики |
|
B |
|
6.1.2 |
Парадигми геополітики |
0,8 - 1,2 |
|
|
6.1.2.1 |
Дуалістична парадигма геополітики |
|
B |
|
6.1.2.2 |
Геоекономічна парадигма геополітики |
|
B |
|
6.1.2.3 |
Цивілізаційна парадигма геополітики |
|
B |
|
6.1.2.4 |
Циклічна парадигма геополітики |
|
B |
|
6.1.3 |
Теоретичні школи геополітики |
1,5 - 2,5 |
|
|
6.1.3.1 |
Німецька школа геополітики (Ф. Ратцель, Р. Челлен, К. Хаусхофер, К. Шмітт) |
|
B |
|
6.1.3.2 |
Англо-американська школа геополітики (Г. Маккіндер, А. Мехен, Н. Спайкмен, З. Бжезинський, Ф. Фукуяма, С. Гантінгтон) |
|
B |
|
6.1.3.3 |
Українська школа геополітики (С. Рудницький, Ю. Липа) |
|
B |
|
6.1.4 |
Геостратегія |
0,8 - 1,2 |
|
|
6.1.4.1 |
Поняття, типологія та ознаки геостратегії |
|
A |
|
6.1.4.2 |
Структурні елементи геостратегії держави |
|
A |
|
6.1.4.3 |
Геостратегічні цілі та пріоритети держави |
|
B |
|
6.2 |
Міжнародний порядок |
1,5 - 2,5 |
|
|
6.2.1 |
Поняття та основні категорії міжнародного порядку |
|
|
|
6.2.1.1 |
Міжнародний порядок |
|
B |
|
6.2.1.2 |
Світовий порядок |
|
B |
|
6.2.1.3 |
Глобальний порядок |
|
B |
|
6.2.2 |
Моделі та типології міжнародного порядку |
|
|
|
6.2.2.1 |
Різновиди міжнародного порядку |
|
B |
|
6.2.2.2 |
Моделі світового порядку за С. Хоффманом та С. Гантінгтоном |
|
B |
|
6.2.3 |
Забезпечення світового порядку |
|
|
|
6.2.3.1 |
Механізми забезпечення світового порядку |
|
C |
|
6.2.3.2 |
Основні риси нового світового порядку (А. Слотер, Г. Кіссінджер) |
|
B |
|
6.3 |
Міжнародні інтеграційні процеси |
2,5 - 3,5 |
|
|
6.3.1 |
Міжнародна інтеграція |
1 - 2 |
|
|
6.3.1.1 |
Поняття та види міжнародної співпраці |
|
B |
|
6.3.1.2 |
Поняття, передумови, ознаки, типи міжнародної інтеграції |
|
B |
|
6.3.1.3 |
Основні моделі інтеграційних об'єднань |
|
B |
|
6.3.2 |
Глобалізація як чинники міжнародних відносин |
1 - 2 |
|
|
6.3.2.1 |
Поняття та типи глобалізації |
|
B |
|
6.3.2.2 |
Класифікація глобальних проблем |
|
B |
|
6.3.2.3 |
Антиглобалістський рух |
|
B |