Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про освіту" , частини другої статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" , підпункту 5 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 ,

1. Затвердити Стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування, що додається.

2. Скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 18 липня 2019 року № 1011 "Про затвердження Стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування" як такий, що нереалізований.

3. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А.О.) забезпечити оприлюднення Стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України.

4. Директору департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.А.) зробити відмітку у справах архіву.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.С.

1. Цей Стандарт визначає зміст спеціалізованої освіти наукового спрямування, що здобувається на рівнях базової та профільної середньої освіти, загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти закладів спеціалізованої освіти наукового профілю (далі - здобувачі освіти), додаткові до визначених державними стандартами загальної середньої освіти вимоги до їх компетентностей та результатів дослідно-орієнтованого навчання (додатки 1-4).

Зміст спеціалізованої освіти наукового спрямування визначається відповідно до освітніх галузей, встановлених державними стандартами загальної середньої освіти.

2. У цьому Стандарті терміни вживаються у таких значеннях: дослідницька діяльність - інтелектуальна творча та/або пошукова діяльність здобувачів освіти, основними видами якої є дослідно-експериментальна, винахідницька, конструкторська, раціоналізаторська;

дослідницька компетентність - здатність здобувача освіти виконувати дослідницькі навчальні завдання, здійснювати дослідницьку діяльність, спрямовану на одержання нових знань та/або пошук шляхів їх застосування, відповідно до профілю навчання;

дослідницьке навчальне завдання - проблемна пізнавальна ситуація (у вигляді запитання, вправи, задачі тощо), яка передбачає пошук нових знань, способів (умінь), зв'язків шляхом здійснення дослідницької діяльності.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність".

3. Державні стандарти відповідних рівнів повної загальної середньої освіти і цей Стандарт є основою для розроблення науковими ліцеями, науковими ліцеями-інтернатами (далі - наукові ліцеї) освітніх програм (у тому числі наскрізних).

1. Здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування має забезпечити розвиток дослідницької компетентності здобувачів освіти відповідно до їх інтересів і профілю навчання, формування у них цінностей та особистісних якостей, що забезпечують дослідницьку культуру, академічну доброчесність і готовність до дослідницької діяльності.

2. Спеціалізована освіта наукового спрямування орієнтована на формування у здобувачів загальнолюдських цінностей (морально-етичних і соціально-політичних), а також вимогливості до якості власних досліджень, дисциплінованості та продуктивності у дослідницькій діяльності, відповідальності за результати власних досліджень та їх вплив на життя і здоров'я людей та на довкілля, сміливості у відстоюванні власних думок та поглядів, здатності самостійно приймати раціональні рішення та висувати гіпотези, толерантного ставлення до критики, інших поглядів і думок.

3. Спеціалізована освіта наукового спрямування здійснюється шляхом організації дослідно-орієнтованого навчання, основним складником якого є дослідницька діяльність здобувачів освіти.

4. Дослідницька компетентність і результати дослідно-орієнтованого навчання забезпечують здатність виконувати дослідницькі навчальні завдання за визначеними алгоритмами, що відповідають за складністю третьому рівню Національної рамки кваліфікацій для профільної середньої освіти і другому рівню Національної рамки кваліфікацій для базової середньої освіти.

5. В основу обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти покладено ключові компетентності та уміння, визначені статтею 12 Закону України "Про освіту" і державними стандартами відповідних рівнів повної загальної середньої освіти в межах певної освітньої галузі.

Зміст кожної освітньої галузі структурується за навчальними предметами (курсами) з урахуванням профілю навчання (природничо-математичного, суспільно-гуманітарного, техніко-технологічного) та галузі знань.

Наскрізними змістовими лініями, які реалізуються у базовій та профільній середній освіті наукового спрямування, є екологічна безпека та сталий розвиток, громадянська відповідальність, здоров'я і безпека, підприємливість і фінансова грамотність. Відповідний навчальний зміст інтегрується у навчальні предмети (курси), які вивчаються здобувачами освіти.

6. Навчальні предмети (курси) у наукових ліцеях, які відповідають профілю навчання та галузі знань, вивчаються здобувачами базової та профільної середньої освіти відповідно до вимог цього Стандарту. Інші навчальні предмети (курси) вивчаються ними на базовому рівні. Вивчення навчальних предметів (курсів) і виконання дослідницьких навчальних завдань може відбуватися в межах однієї або кількох освітніх галузей (шляхом вивчення інтегрованих предметів (курсів) та здійснення міжгалузевих досліджень).

Зміст навчальних предметів (курсів) визначається освітніми програмами, розробленими та затвердженими відповідно до законодавства, та складеними на їх основі навчальними програмами.

Результатами вивчення здобувачами освіти навчальних предметів (курсів) з урахуванням профілю навчання та галузі знань є:

спеціалізовані фактологічні та теоретичні знання відповідно до обраного профілю навчання з урахуванням сучасних досягнень науки;

розуміння основних принципів, процесів і понять з обраного профілю навчання;

уміння виконувати типові для обраного профілю навчання дослідницькі навчальні завдання шляхом вибору і застосування основних методів, інструментів, матеріалів та інформації;

уміння оцінювати результати виконання дослідницьких навчальних завдань відповідно до заздалегідь заданих критеріїв.

7. Природничо-математичний профіль навчання передбачає поглиблене вивчення предметів природничо-математичного циклу за вибором наукового ліцею (математика, фізика, астрономія, хімія, біологія, географія, екологія тощо) та організацію дослідно-експериментальної діяльності здобувачів освіти у відповідній галузі знань.

У межах природничо-математичного профілю навчання науковий ліцей може обрати більш вузьку галузь знань (одну або декілька): фізико-математичну, астрофізичну, математичну, біохімічну, біологічну, хімічну, геофізичну, геологічну тощо.

Прикладними результатами дослідницької діяльності здобувачів освіти за природничо-математичним профілем навчання є моделі, винаходи, результати експериментів і спостережень, проектної роботи, польових досліджень, збирання та аналізу емпіричних даних (бази даних, колекції) тощо.

8. Суспільно-гуманітарний профіль навчання передбачає поглиблене вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу за вибором наукового ліцею (історія, філософія, політологія, суспільствознавство, мистецтвознавство, правознавство, економіка, економічна географія, мови, літератури тощо) та організацію дослідно-експериментальної діяльності здобувачів освіти у відповідній галузі знань.

У межах суспільно-гуманітарного профілю навчання науковий ліцей може обрати більш вузьку галузь знань (одну або декілька): економічну, правову, історичну, економіко-правову, історико-правову, мовну, літературну, мистецтвознавчу тощо.

Прикладними результатами дослідницької діяльності здобувачів освіти за суспільно-гуманітарним профілем навчання є моделі, результати експериментів і спостережень, проєктної роботи, польових досліджень, збирання та аналізу емпіричних даних (бази даних) тощо.

9. Техніко-технологічний профіль навчання передбачає поглиблене вивчення предметів природничо-математичного і технологічного циклів (інформатика, комп'ютерна лінгвістика, програмування (інформатика), фізика, хімія, технології, математика тощо) та організацію дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності здобувачів освіти у відповідній галузі знань.

У межах техніко-технологічного профілю науковий ліцей може обрати більш вузьку галузь знань (одну або декілька): фізико-технічну, технологічну, інформаційну, робототехнічну, кібернетичну тощо.

Прикладними результатами дослідницької діяльності здобувачів освіти за техніко-технологічним профілем навчання є конструкції, моделі, технічні вироби, винаходи, програмні продукти, результати експериментів і спостережень, проєктів, удосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої тощо.

10. Організація освітнього процесу в наукових ліцеях ґрунтується на особистісно орієнтованому, компетентнісному, діяльнісному підходах і здійснюється шляхом застосування технологій, форм і методів, орієнтованих на організацію дослідницької діяльності здобувачів освіти.

1. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти у наукових ліцеях визначається у базових навчальних планах державних стандартів відповідних рівнів повної загальної середньої освіти.

2. Під час розроблення освітньої програми та відповідного навчального плану науковий ліцей може:

самостійно визначати у межах освітніх галузей, передбачених відповідним державним стандартом загальної середньої освіти, перелік навчальних предметів (курсів), який може включати предмети (курси) теоретичного і практичного спрямування;

змінювати розподіл годин між освітніми галузями базового навчального плану, затвердженого відповідним державним стандартом загальної середньої освіти (у межах 25% від загального обсягу навчального навантаження для базової середньої освіти наукового спрямування та 50% для профільної середньої освіти наукового спрямування), на користь вивчення навчальних предметів (курсів) профільної освітньої галузі, що забезпечують формування дослідницької компетентності та результатів дослідно-орієнтованого навчання здобувачів освіти, при цьому кількість навчальних годин, що відводиться для вивчення кожної освітньої галузі, не може бути зменшена більше ніж на 25% від обсягу навчальних годин, відведених у базовому навчальному плані відповідного державного стандарту загальної середньої освіти на її вивчення.

3. За умови організації у науковому ліцеї шестиденного навчального тижня (або повного навчального дня) загальна кількість навчальних годин на тиждень може бути збільшена на 2 години для 5-8 класів та на 3 години для 9-11 (12) класів.

4. Варіативна складова базового навчального плану може бути розподілена на вивчення профільних навчальних предметів (курсів), забезпечення дослідницької діяльності, виконання досліджень і розробок за вибором наукового ліцею.