Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630,

1. Внести зміни до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 р. № 408, виклавши її у новій редакції, що додається.

2. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А.О.) забезпечити оприлюднення на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України нової редакції типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня.

3. Директору департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.А.) зробити відмітку у справах архіву.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.С.

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти III ступеня (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 (далі - Державний стандарт).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв'язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції;

очікувані результати навчання учнів, пропонований зміст окремих предметів, логічну послідовність їх вивчення;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти. її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнів, які є обов'язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності - на вебсайті його засновника).

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10 - 11 класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів - 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів - 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл тижневого навчального навантаження окреслено у навчальному плані (таблиці 1, 2) закладів загальної середньої освіти III ступеня (далі - Навчальний план).

Навчальний план містить тижневий обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов'язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Закладам загальної середньої освіти для складання власного навчального плану пропонується два варіанти організації освітнього процесу:

перший варіант (таблиця 1): Навчальний план містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами ("Історія: Україна і світ", "Природничі науки");

другий варіант (таблиця 2): Навчальний план містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: "Українська мова", "Українська література", "Зарубіжна література", "Іноземна мова", "Мова та література корінного народу, національної меншини" (для класів з навчанням мовою корінного народу, національної меншини), "Історія: Україна і світ" (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів: "Історія України", "Всесвітня історія"), "Громадянська освіта", "Математика", "Природничі науки" (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих предметів: "Фізика і астрономія", "Біологія і екологія", "Хімія", "Географія"), "Фізична культура", "Захист Вітчизни".

Заклад освіти, складаючи свій навчальний план, може комбінувати перелік предметів з обох запропонованих варіантів (наприклад, у класах суспільно-гуманітарного спрямування вивчати інтегрований курс "Історія: Україна і світ" і окремі предмети природничого циклу, а не інтегрований курс "Природничі науки").

В обох представлених варіантах Навчального плану зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту. Заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення базових предметів за рахунок додаткових годин Навчального плану.

Вивчення базового предмета "Природничі науки" може здійснюватися за однією з чотирьох навчальних програм, наведених у переліку навчальних програм для закладів загальної середньої освіти III ступеня (таблиця 4).

Вивчення базового предмета "Фізика і астрономія" може здійснюватися у двох варіантах:

як два окремі предмети - "Фізика" (за програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.), "Астрономія" (за програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я.Я.), які зазначаються в Навчальному плані;

як один предмет "Фізика і астрономія" (за програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О.І.); у такому разі можливе послідовне або паралельне вивчення фізичного і астрономічного складників, а розподіл годин між ними здійснюється відповідно до навчальної програми.

У класах з навчанням мовою корінного народу, національної меншини предмет "Мова та література корінного народу, національної меншини" може вивчатися як інтегрований курс або як окремі предмети: "Мова корінного народу, національної меншини", "Література корінного народу, національної меншини", що зазначаються в Навчальному плані.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами: "Інформатика", "Технології", "Мистецтво". Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети - один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов'язкові предмети розподіляються між двома обраними предметами).

Частину навчальних годин обох варіантів Навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

базові та вибірково-обов'язкові предмети, які вивчаються на рівні стандарту;

профільні предмети, які вивчаються на профільному рівні (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3);

курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання у закладах загальної середньої освіти.

Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, відведених Навчальним планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті Навчального плану, таблиця 1), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті Навчального плану, таблиця 2).

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов'язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть удосконалювати свої знання з української або іноземної мови, а учні, які здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, опановуючи відповідний факультативний курс. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин Навчального плану.

Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Рішення про вибір профільного предмета (профільних предметів) приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

Іноземна мова на профільному рівні вивчається за умови поглибленого вивчення її на рівні базової середньої освіти. Друга іноземна мова вивчається за рахунок годин, відведених Навчальним планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті Навчального плану, таблиця 1), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті Навчального плану, таблиця 2). У класах з білінгвальним навчанням окремі предмети (за вибором закладу освіти) викладаються двома мовами: державною та іноземною. Кількість годин для вивчення таких предметів складається з годин, відведених Навчальним планом на вивчення відповідного базового предмета, до яких додається необхідна кількість годин із відведених Навчальним планом на вивчення профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті Навчального плану, таблиця 1) або із додаткових годин Навчального плану (у другому варіанті Навчального плану, таблиця 2).

Розподіл годин для формування відповідного профілю навчання здійснює заклад освіти, враховуючи те, що:

на профільному рівні може вивчатись один або декілька предметів з однієї або різних освітніх галузей;

якщо профільний предмет згідно з навчальною програмою має два складники, зокрема, предмет "Фізика і астрономія", один з них може вивчатись на профільному рівні, а інший на рівні стандарту;

кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених Навчальним планом на вивчення відповідного базового предмета, до яких додається необхідна кількість годин із відведених Навчальним планом на вивчення профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті Навчального плану, таблиця 1) або із додаткових годин Навчального плану (у другому варіанті Навчального плану, таблиця 2);

у таблиці 3 подана орієнтовна кількість годин для вивчення профільного предмета, яку заклад освіти може збільшувати або зменшувати;

заклад освіти може планувати вивчення певного предмета або курсу концентровано (впродовж чверті, семестру, навчального року).

Навчальний план для класів із вечірньою, заочною формами здобуття освіти. Навчальний план для класів з вечірньою, заочною формами здобуття освіти включає:

базові предмети ("Українська мова", "Українська література", "Зарубіжна література", "Іноземна мова", "Історія України", "Всесвітня історія" (або інтегрований курс "Історія: Україна і світ"), "Громадянська освіта", "Математика", "Фізика і астрономія", "Біологія і екологія", "Хімія", "Географія");

вибірково-обов'язкові предмети ("Інформатика", "Технології", "Мистецтво");

додаткові години на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття.

Навчальний план для класів із вечірньою формою здобуття освіти складається у межах 23 навчальних годин на тиждень, для класів із заочною формою здобуття освіти - 17 навчальних годин на тиждень. За умови заочної форми здобуття освіти кількість обов'язкових заліків становить 28 протягом навчального року.

Кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, зазначена у навчальному плані Типової освітньої програми, розподіляється з урахуванням терміну навчання (два або три роки), контингенту учнів тощо.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури; суспільствознавство; мистецтво; математика; природознавство; технології; здоров'я і фізична культура. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених Міністерством освіти і науки України. Перелік програм подано в таблиці 4. Тексти навчальних програм розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України.

В рамках навчальних програм подано: очікувані результати навчання (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти); пропонований зміст предмета; реалізації в змісті предмета наскрізних змістових ліній; внесок предмета у формування ключових компетентностей (компетентнісний потенціал предмета).

Типова освітня програма забезпечує досягнення учнями/ученицями результатів навчання, визначених Державним стандартом, і ключових компетенцій, визначених Законом України "Про освіту".

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.

Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 р. № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 травня 2011 р. за № 566/19304), та Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21 серпня 2013 р. № 1222.

Здобувати профільну середню освіту можуть особи, які завершили здобуття базової середньої освіти.