Міністерство освіти і науки України надсилає узагальнений досвід роботи з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти навчальних закладів Автономної Республіки Крим, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської, Полтавської та Хмельницької областей для використання в навчально-виховній роботі загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних навчальних закладів.

Виконуючи рішення Колегії Міністерства освіти і науки України щодо пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи проведено засідання колегії управлінь освіти і науки обласних держадміністрацій, на яких розглянуто питання стану роботи і актуальних завдань профільних позашкільних навчальних закладів у таких регіонах України: Автономній Республіці Крим (Борисов О.Д.); Вінницькій (Свіржевський М.П.); Дніпропетровській (Бородін Є.І.); Житомирській (Арешонков В.Ю.); Одеській (Демченко Д.М.); Полтавській (Мірошниченко В.І.); Хмельницькій (Войтенко В.І.) областях.

Науково-методичний супровід реалізації пріоритетних напрямів розвитку еколого-натуралістичної роботи здійснювався Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді шляхом розробки типових навчальних планів і програм для забезпечення навчально-виховного процесу. Концепції розвитку позашкільного еколого-натуралістичного напряму, вимог до позашкільної освіти, видання науково-методичних матеріалів.

Додаткова освіта з біології у сучасній школі. - К., НЕНЦ, 2003.- 252 с.;

Екологічні стежки України. Живи, Земле! Методичні матеріали / За ред. В. В. Вербицького. - К., СМП "Аверс", 2003 - 196 с.;

Досвід роботи екологічних агітбригад. Методичні матеріали / За ред. В. В. Вербицького. - К., СМП "Аверс", 2003 - 216 с.;

Методичні матеріали ВЗБШ. Молода наукова зміна. Матеріали науково-практичної конференції "Сучасні проблеми біології" / За ред. В. В. Вербицького. - К., СМП "Аверс", 2003 - 220 с.;

Проведення екологічних експедицій, походів, польових практик. Типові методичні матеріали / За ред. В. В. Вербицького. - К., СМП "Аверс", 2003 - 152 с.;

Рідна школа, N 8. - 2003. - 80 с.

Аналіз діяльності педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів свідчить, що ними накопичений позитивний досвід з реалізації пріоритетних напрямів позашкільної еколого-натуралістичної роботи.

Подальшого розвитку набув еколого-природоохоронний напрям у Вінницькій обласній станції юних натуралістів (директор, заслужений працівник освіти України Драгомирецька О.А.). Вивчення досвіду педагогічного колективу дало змогу виявити інноваційну форму екологічної освіти - екологічний театр. Роботою театру керує досвідчений педагог Фурсова Н.П. За змістом і методами ця форма відповідає особливостям формування екологічної свідомості у юнацькому віці, де переважає естетичне сприймання довкілля, ставлення до якого має об'єктивніший характер, ніж у підлітків, хоч і менш прагматичний. Тому зусилля педагога спрямовуються на допомогу в опануванні естетичних технологій взаємодії особистості з довкіллям. Такий підхід сприяє гуманітаризації природничо-наукового знання, формуванню особистісної картини світу.

Тут використовуються пізнавальні методи, які є досить ефективними для формування і корекції суб'єктивного ставлення до довкілля, але в навчальному процесі майже не задіяні. Мова йде про методи виживання, змістовного, образного та символічного бачення. Їх реалізація звільняє учня з лещат "відношення корисності", дає можливість відчути йому повноту і самоцінність власного буття, не пов'язаного з роллю суб'єкта споживання.

Індивідуально-неповторне творення самого себе і навколишнього світу учасником колективу екотеатру складає найсуттєвіші риси культури людини як особистості, дає підстави характеризувати цю організаційну форму як соціальне значущу творчу діяльність у сфері екологічної освіти.

Творчий аспект у діяльності колективу екологічної просвіти - це не лише створення нових духовних цінностей, а й процес їх збереження, передачі й споживання. Розглядаючи творчість у цьому плані, можна сказати, що вона виступає інтегральною ознакою екологічної креативності, у межах якої розгортаються універсальні зв'язки різних форм творчості, відбувається їх взаємодія. Екотеатр, як форма екологічної творчості, охоплює усі сфери духовного життя людини - розум, почуття, волю, а також відкриває шляхи формування екологічної свідомості засобами художньої культури.

Виступ колективу екотеатру - це своєрідна модель екологічної діяльності особистості і відображення світу, водночас - це відображення практики розробки екологічних проектів, які є реальною альтернативою традиційній системі навчання. Домінування практично-орієнтованих (прикладних) проектів сприяє залученню учнівських колективів до вирішення місцевих екологічних проблем.

Протягом трьох років існування театру поставлено спектаклі: екологічна казка "Червона книга", екологічні вистави "Безпритульний друг" та "Зоопарк", музична казка "Як Іванко Веснянку визволяв", лялькова вистава "Кислотний дощ", вистава на валеологічну тему "Вірус та вітамінка". Своєрідним посібником з екології є вистава "Кислотний дощ", яка демонструвалась у багатьох навчальних закладах міста.

Досягненню мети екологічного виховання, формуванню екологічної свідомості, екологічної культури особистості сприяє творча робота педагогічного колективу Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти і виховання по створенню системи масової роботи екологічного змісту, яка включала проведення обласної конференції "Діти Придунав'я", що традиційно проходить у м. Ізмаїл; 10-й обласний екологічний фестиваль агітбригад "Мій рідний край, моя Земля", переможець якого - агітбригада "Пульс" Лиманської ЗОШ N 1 Роздільнянського району посіла перше місце та отримала "гран-при" на V Всеукраїнському конкурсі екологічних агітаційних колективів (агітбригад) та була запрошена на відкриття V Всеукраїнської конференції міністрів охорони навколишнього природного середовища "Довкілля для Європи" (Київ-2003); участь учнівської молоді в традиційних та нових природоохоронних конкурсах, акціях, операціях як обласного так і Всеукраїнського рівня: "Парки - легені міст і сіл України", "До чистих джерел", "Вчимося заповідувати", "День Землі", "День довкілля" тощо.

Важливим етапом роботи в ході реалізації програми "Довкілля для Європи" стала обласна науково-практична конференція "Юні друзі природи", переможці якої брали участь у Всеукраїнському дитячому екологічному конгресі "Живи, Земле!" у м. Києві (травень 2003 р.).

Здійснюються також ряд регіональних екологічних програм: "Діти за врятування Чорного моря", "Голубий Дунай", "Куяльницько-Тілігульське міжріччя", "Малим річкам велике життя", "Птахосвіт".

Проводяться обласні природоохоронні акції, конкурси: "Природа очима дітей", "Екологічний всеобуч", "Екологічна відеотека", "Навколишній світ", "Зелена школа", "Діти Чорнобиля" тощо.

З метою забезпечення навчально-виховного процесу новітніми освітніми технологіями педагогічний колектив Центру підготував методичний посібник "Введення в екомоніторинг", який у 2003 році поданий на Всеукраїнський конкурс.

Реалізація еколого-природоохоронного напряму в умовах Житомирської області має певну специфіку. Після катастрофи на ЧАЕС більше половини районів області повністю або частково опинилися в зоні радіоактивного забруднення. Тому серед завдань реалізації еколого-природоохоронного напряму Житомирського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (далі - центр; директор Лабунська В. М.) особливе місце займають наступні:

розвиток мережі творчих учнівських об'єднань еколого-натуралістичного напряму, які не пов'язані з роботою у відкритому грунті; формування у вихованців ціннісно-мотиваційної сфери особистості, яка має забезпечити усвідомлення сутності її екологічно-орієнтованих стосунків (поведінки і діяльності) з довкіллям; розвиток творчої особистості в умовах дії негативних радіоекологічних факторів; створення умов для ефективного усвідомлення юннатами сутності сучасних проблем екології та їх актуальності для суспільства, членами якого вони є; сприяння дослідництву, спрямованому на розвиток творчої і ділової активності при розв'язанні екологічних проблем у життєвих ситуаціях.

Обласний центр є організатором в області практично всіх всеукраїнських масових заходів. З метою більш широкого залучення школярів до природоохоронних акцій екоцентр розповсюджує інформацію, щодо умов їх проведення, використовуючи при цьому листування з райміськво, анонсування заходів на радіо та в пресі. До райміськво доведено екологічний "календар" з термінами проведення міжнародних, всеукраїнських та обласних еколого-натуралістичних заходів та план масових заходів, які організовуються Національним еколого-натуралістичним центром України. Завдяки цьому робота на місцях по забезпеченню участі в тих чи інших заходах здійснюється в плановому порядку.

Обласний центр активно співпрацює з Державним управлінням екології та природних ресурсів Житомирської області. На пропозицію центру всі напрямки еколого-натуралістичної роботи серед дітей були враховані при розробці Програми охорони навколишнього природного середовища на 2000-2005 роки. Програму затверджено обласною Радою і хід її виконання регулярно розглядається на різних рівнях, що сприяло активізації юннатівського руху.

Управління екології забезпечує фінансування багатьох проектів, здійснюваних центром, зокрема: обласної виставки юннатівської творчості "Барви Полісся"; обласного екологічного фестивалю дітей і педагогів "Голос землі". Спільно з працівниками управління ретельно готуються сторінки в газеті "Орієнтир", матеріали радіопередач на обласному радіо "Екологія і ми".

Розширюються зв'язки центру з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами м. Житомира, з якими підписані угоди про творчу співпрацю. На основі цих угод для призерів змагань, олімпіад, конкурсів передбачено пільги при вступі до вузу.

Виробниче об'єднання "Житомирліс" допомагає центру в організації роботи з юними лісівниками. Як результат - Гранітнянське шкільне лісництво Малинського району завоювало в 2000 році І місце у Всеукраїнському конкурсі на краще шкільне лісництво.

Враховуючи територіальну близькість дошкільного закладу N 68 і ЗНЗ N 24 та обраний ними як один з основних екологічних напрямок в навчально-виховній роботі, обласний центр підписав угоду з керівництвом цих закладів про співробітництво, завдяки чому в 2000 році було сформовано навчально-виховний комплекс, який почав діяти за власною концепцією екологічної освіти і виховання.

Розвиток дослідно-експериментальної діяльності продовжується в напрямі прикладних досліджень, на що спрямована нова тематика дослідницької роботи. Залучення творчо обдарованої молоді до наукової діяльності успішно здійснюється через систему Малої академії наук (МАН) та наукових товариств учнів, мета яких - формування інтелектуального потенціалу нації. Сьогодні регіональні відділення МАН створені в усіх обласних позашкільних навчальних закладах - структурних підрозділах Малої академії наук України. Завдання, що стоять перед науковими й педагогічними працівниками обласних відділень МАН, - сприяти у створенні широкої мережі учнівських наукових товариств на базі гімназій, ліцеїв, шкіл, особливо сільських, районних та міських позашкільних навчальних закладів.

Основою НТУ є первинні осередки: науково-дослідні секції, гуртки, конструкторські бюро. Наукові товариства або їх філії створюються в окремих навчальних закладах за наявності висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, що сприяє зростанню їх авторитету, а творча співпраця з вищими навчальними закладами, науковими установами НАН України набуває позитивного суспільного резонансу. Керівники наукових товариств рекомендують учням тематику науково-дослідних робіт, виходячи з рівня їх творчого мислення, та допомагають у виконанні. Домінуючою тенденцією у роботі цих творчих об'єднань є співпраця керівника творчого об'єднання та самостійне виконання наукової роботи, створення власного інтелектуального продукту, розвиток творчої рефлексії юного дослідника.

Хіміко-біологічне відділення Севастопольського територіального відділення МАН складається із шести секцій: гідробіології, екології біохімії, герпетології, біоніки, фізіології тварин.

У біологічних секціях МАН навчається 436 школярів старшого шкільного віку, із них 406 є слухачами, 20 - кандидатами в члени МАН, 60 - дійсними членами МАН.

Науково-дослідною роботою секцій керує О.І.Оскольська - старший науковий співробітник відділу теорії життєвих форм Інституту біології південних морів НАН України, куратором організаційно-масової роботи біологічних секцій є завідуюча відділом еколого-натуралістичного центру м. Севастополя Т.В.Козлова (директор Остоушко Т.О.).

Основними організаційними формами роботи хіміко-біологічного відділення МАН є: настановча сесія МАН, у якій бере участь близько 500 учнів; захист екологічних проектів; зустрічі з колишніми членами МАН - нині студентами провідних вищих навчальних закладів України і Росії.

Географічне положення міста, антропічне забруднення Севастопольських бухт у значній мірі визначають тематику науково-дослідних робіт учнів - переважно це дослідження екологічного змісту.

Науково-дослідні роботи учнів неодноразово здобували найвищі оцінки на Всеукраїнському конкурсі-захисті МАН, Міжнародному конкурсі ім. Мантефейля у Москві, конференції гідробіологів країн СНД у Санкт-Петербурзі, відзначені дипломами Всеросійського виставкового центру.

Система роботи з талановитою учнівською молоддю створена в Кримському республіканському еклого-натуралістичному дослідницькому центрі (директор Бродська О. М.).

Особливе місце в ній займає робота хіміко-біологічного відділення Малої Академії наук школярів Криму "Шукач". Впровадження сучасних форм і методів уможливлює участь молоді у міжнародних науково-освітніх програмах з дослідження навколишнього середовища.

Саме манівці першими залучилися до участі у міжнародній науково-освітній програмі Українсько-Американського космічного експерименту з біології "Вчителі та учні досліджують рослини в космосі". За масовістю виконавців, актуальністю, широтою поставлених задач, результативністю ця програма стала унікальною в світовій практиці. Завдяки її проведенню учні стали виконавцями наукових програм з космічної біології, відкрили нові перспективні напрями науково-дослідницької екологічної діяльності. Зараз в межах цього експерименту працюють програми "Зоряними шляхами", "Насіння-1" і "Насіння-2", "Дафнія як біотест на стан довкілля", "Brassika rapa and Butterfly", "Гумати і гідропоніка". Проводячи наукові дослідження за цими програмами, учні вивчають вплив різних параметрів відкритого космосу на насіння, ріст і розвиток рослин, підвищення продуктивності рослин в замкнених системах, проводять біомоніторинг та біотестування екологічного стану навколишнього природного середовища за допомогою природних індикаторів. Цінним в організації таких досліджень є те, що вони проводяться в природі, без особливих матеріальних затрат.

Успішне виконання програми "Вчителі та учні досліджують рослини у космосі" сприяло започаткуванню нових міжнародних науково-освітніх програм, серед яких "Міжнародний Інститут Води" (МІВ), "Глобальне вивчення та спостереження з метою поліпшення довкілля" ("GLOBE").

Науково-освітня екологічна програма "Міжнародний інститут води" була започаткована Науковим інститутом Флориди при Бревардському общинному коледжі (США). Сьогодні МІВ є однією з найбільш продуктивних програм в Україні. Завдання програми полягає в ознайомленні її учасників зі станом відкритих водойм в Україні, здійсненні контролю за ними, розробці природоохоронних заходів з метою покращення довкілля, підвищенні екологічної грамотності учнівської молоді, а також сприянні співпраці учнів та вчителів України і США. Юні дослідники Криму беруть активну участь у реалізації цієї програми. Розроблена програма вивчення головної річки Криму - Салгир по кількох напрямках. Науково-методичну підтримку юннатам надають спеціалісти кафедри екології та раціонального природокористування Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського. Вчені кафедри забезпечують учнів інформацією про еколого-гідробіологічні характеристики водоймищ Криму та розробками методик лабораторних гідробіологічних досліджень з екологічного моніторингу води. Результати своїх досліджень учні представляють при проведенні шкіл-семінарів з програми МІВ на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Програма глобального вивчення та спостереження з метою поліпшення довкілля ("GLOBE") є міжнародною науково-освітньою екологічною програмою, яка об'єднує учнівську молодь, викладачів та науковців для вивчення довкілля в планетарних масштабах. Основною метою програми "GLOBE" є створення міжнародної мережі освітніх закладів, учні яких вивчають екологічні питання, виконують вимірювання екологічних показників та обмінюються відповідними даними як між собою, так і з міжнародною науковою спільнотою. За основними напрямками цієї програми Кримський республіканський еколого-натуралістичний дослідницький центр працює вже декілька років. Результати своєї роботи з проблем охорони та вивчення якості води, повітря, грунту тощо учні представляють на секцію "Екологія" МАН, під час проведення Всеукраїнських конференцій тощо.

Участь у міжнародних екологічних освітніх програмах має широкий науковий супровід фахівців із наукових та природоохоронних закладів Криму, України. На реалізацію екологічних програм і заходів в АР Крим з метою залучення додаткових коштів, проводиться підготовка проектів їх фінансування. Розроблено курс по написанню грантових проектів фінансування екологічних програм і заходів.

Йде постійна робота за програмою TACIS "Інвайроментальна освіта і соціально-психологічна адаптація особистості в Україні". В рамках цієї програми вже більше 5 років в Кримському республіканському еколого-натуралістичному дослідницькому центрі учнівської молоді працює ековідеолекторій для школярів міста Сімферополя. За час існування відеотеки її відвідали учні багатьох шкіл м. Сімферополя і Сімферопольського району. В роботі відеотеки беруть участь не тільки учні, які працюють над екологічними освітніми програмами, але й учні інших гуртків Кримського республіканського еколого-натуралістичного дослідницького центру і шкіл міста, студенти вузів м. Сімферополя. Силами викладачів центру та громадських організацій відбувається постійне поповнення матеріалів відеотеки.