Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань для проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2017/2018 навчальному році, підготовлених спільно з Національною академією педагогічних наук України та Інститутом модернізації змісту освіти.

Просимо довести їх до відома керівників закладів загальної середньої освіти та вчителів.

Рекомендації щодо особливостей проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2017/2018 навчальному році надіслано листами Міністерства освіти і науки України від 15 січня 2018 p. № 1/9-27 (щодо особливостей проведення ДПА з іноземних мов) та від 31 січня 2018 р. № 1/9-66 "Про організоване завершення 2017/2018 н. p. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти".

Атестація з кожного предмета проводиться письмово у формі підсумкових контрольних робіт.

Підсумкові контрольні роботи укладають учителі початкових класів/методичні об’єднання вчителів початкових класів за єдиними завданнями для усіх класів паралелі відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. Атестаційні матеріали, що містять підсумкові контрольні роботи з української мови і математики у двох варіантах, погоджує педагогічна рада і затверджує керівник закладу освіти.

Контрольні роботи проводяться відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці, а також днів перед і після святкових.

Звертаємо увагу на те, що у разі відсутності учня (вихованця) в день проведення державної підсумкової атестації у Класному журналі у колонці під датою її проведення фіксують відсутність учня.

На проведення контрольної роботи відводиться 1 академічна година (один урок): 5 хв. - на пояснення змісту роботи та інструкції щодо її виконання і 35 хв. - на її виконання.

Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до "Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти" (наказ Міністерства від 13.04.2011 № 329, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304) та Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222").

Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учня/учениці, визначених чинними навчальними програмами для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

При підготовці завдань для підсумкової контрольної роботи необхідно враховувати такі аспекти:

· перевірці підлягає навчальний матеріал, що опановувався учнями впродовж навчання в початковій школі;

· контрольна робота повинна містити компетентнісно-орієнтовані завдання різних рівнів складності;

· кількість і обсяг завдань мають бути оптимальними для виконання впродовж часового проміжку, відведеного на контрольну роботу;

· тестові завдання бажано формулювати в одному стилі: або у формі запитання, або спонукання;

· завдання для проведення підсумкової контрольної роботи готують у двох рівноцінних варіантах.

Атестаційна контрольна робота з української мови є інтегрованою і містить завдання на перевірку результатів навчання з української мови і літературного читання. Завдання на перевірку сформованості навички читання, розуміння прочитаного, уміння працювати з текстом, використовуючи визначені програмою літературознавчі поняття; перевірку орфографічних і пунктуаційних умінь, навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь; побудову зв’язного висловлювання формуються на основі єдиного художнього або науково-художнього тексту. Для перевірки орфографічних і пунктуаційних умінь укладачі контрольної роботи обирають в тексті для читання логічно завершену частину для списування, в якій 25% слів містять вивчені орфограми, і оформлюють її з пропусками цих орфограм. З метою забезпечення умов цілісного сприйняття тексту, який будуть опрацьовувати учні, рекомендуємо розпочати контрольну роботу з опрацювання частини для списування, а саме: прочитати її і вставити пропущені букви. Далі організовують перевірку навички читання мовчки таким чином:

- учитель пропонує дітям взяти в руки олівці;

- за вказівкою вчителя діти починають читати текст (мовчки);

- через 3 хвилини вчитель зупиняє читання і пропонує поставити олівцем крапку над словом, на якому зупинився читати учень;

- учитель пропонує дітям продовжити читання тексту до кінця.

Після повного прочитання тексту учням пропонується виконувати завдання у порядку зручному дитині.

Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох варіантах (за вибором учителя). В обох варіантах перше завдання представлено текстом для читання.

І варіант підсумкової контрольної роботи з української мови формується з тексту для читання, визначеної у ньому частини для списування (з пропущеними орфограмами) для виявлення правописних умінь, трьох завдань до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом (одне з яких на перевірку практичного засвоєння літературознавчих понять; друге - на перевірку сформованості умінь визначати основну думку, тему твору/встановлювати послідовність подій/встановлювати взаємозв’язки фактів, подій/характеризувати вчинки дійових осіб; третє - на перевірку сформованості уміння пояснювати зображувальні можливості художнього слова для описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв), трьох завдань за змістом тексту для перевірки навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь (одне з яких на визначення/групування/класифікацію мовних одиниць, друге - на доповнення/побудову/трансформування речень/зв’язок слів у реченні; третє - на утворення форм слів, що належать до різних частин мови, за заданою умовою), творчого - на побудову зв’язного висловлювання за змістом прочитаного тексту, у якому учень формулює власні оцінні судження.

ІІ варіант підсумкової контрольної роботи з української мови відрізняється від І варіанту тим, що для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом та для перевірки навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь розробляють тестові завдання закритого типу (на вибір однієї відповіді з трьох пропонованих), відкритого типу (з короткою відповіддю і на встановлення послідовності або відповідності для перевірки мовних знань). Змістове наповнення цих завдань добирається відповідно до наданих рекомендацій до І варіанту підсумкової контрольної роботи.

Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох варіантах (за вибором учителя).

І варіант підсумкової контрольної роботи з математики має формуватись з таких основних завдань: складеної задачі на 3 дії; виразу з багатоцифровими числами на визначення порядку дій (з дужками); на порівняння і перетворення величин; знаходження частини від числа; застосування геометричного матеріалу.

Роботу учень письмово оформлює на листочках зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись у зошиті.

ІІ варіант підсумкової контрольної роботи для державної атестації з математики має формуватись з тестових завдань (відкритого і закритого типу), серед яких обов'язково одна задача на три дії та одне завдання з геометричним матеріалом.

Частину роботи (задачу і геометричний матеріал) учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Тестові завдання виконує на окремому аркуші з тестовими завданнями, виданому вчителем. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись відповідно у зошиті і на аркуші з тестами.

Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі та затверджує керівник закладу освіти. При цьому на розсуд педагогів можуть підбиратися декілька варіантів.

Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160-170 слів.

Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2018 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, наприклад:

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.

Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють "грубі" помилки й "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні - у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не…; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;

орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;

за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Державна підсумкова атестація з української літератури в 9 класі проводиться у формі тестування.

Тривалість виконання завдання в письмовій формі - 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Учитель визначає варіанти тестів для кожного учня на власний розсуд, але так, щоб учні за сусідніми партами не виконували однакові варіанти.

Кожен тест рекомендується складати з 25 завдань різної форми.

Завдання 1-16 з вибором однієї правильної відповіді містить чотири або п’ять варіантів відповідей, з яких одна правильна.

У завданнях 17-20 дев’ятикласники мають установити відповідність між елементами лівої та правої колонок та вписати літери в клітинки.

Чотири завдання відкритої форми з короткою відповіддю (завдання 21-24) передбачають уписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення.

Завдання 25 передбачає написання розгорнутої відповіді на запропоноване запитання. Учні повинні надати вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, позицію автора, зазначити, чи погоджується вони з такою позицією, й аргументувати свою думку. Виконуючи завдання, вони мають надати вичерпну відповідь на запитання, але уникати розлогих вступів, переказування тексту твору чи детальної характеристики героїв. Обсяг відповіді 100-200 слів.

Завдання, які навчальні заклади готують для проведення атестації, повинні охоплювати навчальний матеріал 8 і 9 класів та містити не менше десяти варіантів завдань різної форми. Якщо кількість учнів у класі менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

На виконання завдання державної підсумкової атестації із зарубіжної літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета і мають бути побудовані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки, стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики.

У кожному варіанті повинні бути вміщені завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді, встановлення послідовності, встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру (обсяг 1 сторінка) на запропоновану тему. Максимальна кількість запитань в одному варіанті не повинна перевищувати 24.

Завдання 1-19 (на знання художніх текстів, біографій митців, особливостей літературних епох і напрямів, теоретико - літературних понять, визначення твору за уривком) передбачають вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих;

завдання 20 передбачає встановлення послідовності (учень має правильно розташувати запропоновані елементи, позначивши їх відповідними цифрами);

завдання 21-23 - встановлення відповідності (до кожного рядка, позначеного буквою, учень добирає відповідник, що позначений цифрою);

завдання 24 передбачає написання стислого твору-роздуму на запропоновану тему (ця творча робота має відображати сформованість базових знань із зарубіжної літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння самостійно мислити, аналізувати різні за жанровою специфікою твори й висловлювати щодо них власні думки, спиратися на художні тексти, добирати відповідну форму вислову, визначати національну своєрідність твору).

Відповіді тестів закритого типу учень має позначити в підготовленому вчителем бланку відповідей. Якщо вказана відповідь є не правильною, бали за виконання завдання не нараховуються.

Виконання завдання відкритої форми у вигляді твору-роздуму оцінюється відповідно до таких параметрів: повнота розкриття теми; посилання на літературні тексти, уміння їх аналізувати та інтерпретувати; логічна послідовність викладу думок (наявність тези, аргументів, висновку); чітка побудова (наявність вступу, основної частини, висновків); структурна цілісність, переконливість наведених аргументів в основній частині твору, точність, зрозумілість думки; образне мислення.

За виконання творчого завдання учень може отримати максимум 3 бали. За наявності великої кількості орфографічних і пунктуаційних помилок 0,5 бала знімається.

Завдання відкритої форми учень виконує на окремому аркуші, виданому вчителем.

Правильне виконання завдань кожного варіанта оцінюється 12 балами, що полегшує виставлення оцінки згідно з критеріями оцінювання знань і вмінь учнів із зарубіжної літератури.

У закладах загальної середньої освіти з навчанням або вивченням мов корінних народів або мов національних меншин державна підсумкова атестація з мови у 9 класі може проводитися у формі диктанту, переказу (докладного, стислого) або виконання тестових завдань.

Тексти диктантів та переказів для проведення державної підсумкової атестації мають ураховувати вимоги діючої навчальної програми, бути доступними для учнів цієї вікової категорії та відповідати нормам сучасної літературної мови.

Тексти диктантів та переказів рекомендуємо обирати з художніх творів класичної та сучасної літератури, що мають стосуватися питань природи рідного краю, історії, звичаїв і традицій, духовної культури й мистецтва народів, які мешкають на теренах України та світу.

Диктант - одна з основних форм перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Обсяг диктанту має складати 120-130 слів або може бути збільшений до 160-200 слів. У даному випадку необхідно враховувати рівень підготовки учнів, особливо тих, які навчаються в гімназіях, ліцеях, навчальних закладах з поглибленим вивченням мов.

Час написання диктанту складає 1 астрономічну годину. Диктант оцінюється однією оцінкою за параметрами, вказаними в Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин (лист Міністерства освіти і науки України від 30.08.2013 № 1/9-592).

В окремих текстах можлива варіативність пунктуаційних знаків, що допускається правилами пунктуації, в звязку зі збереженням авторської пунктуації.

За допомогою переказу (докладного або стислого) перевіряються: рівень комунікативної компетенції, орфографічна та пунктуаційна грамотність учнів, їх уміння працювати з текстом, зв’язно та логічно викладати його зміст за допомогою відбору відповідних мовних засобів, аргументовано доводити свої погляди.

Обсяг текстів для переказу залежить від його виду (докладний або стслий) і типів завдань та складає від 200 до 450 слів.

При написанні докладного переказу учні переказують текст, зберігаючи послідовність, логіку розвитку дій у тексті.

При написанні стислого переказу коротко переказується зміст тексту, акцентуючи увагу на саме головне.

На його проведення відводиться 90 хвилин. Переказ оцінюється однією оцінкою, яка є середнім показником набраних балів за зміст та мовне оформлення/грамотність роботи

Державна підсумкова атестація з мови може відбуватися у тестовій формі.

Вчитель має розробити не менше 10 варіантів тестових завдань, які передбачають перевірку знання та вміння учнів розпізнавати вивчені мовні явища, групувати та класифікувати їх, виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні, сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи при цьому належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв‘язку між частинами речення, між реченнями у групі пов‘язаних між собою тощо.