Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 31.07.2017 року № 1103 "Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти" та від 31.10.2017 № 1433 "Про затвердження Переліку навчальних предметів, із яких у 2017/2018 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація студентів, які здобувають освітньо- кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти" формою проведення державної підсумкової атестації з української мови за освітній рівень повної загальної середньої освіти у коледжах визначено зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО).

Всеукраїнською спілкою голів обласних методичних об’єднань викладачів української філології закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку молодшого спеціаліста для викладачів цих закладів освіти, підготовлено Методичні рекомендації, що додаються.

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 31 липня 2017 року № 1103 та від 31.10.2017 № 1433 у 2017/2018 навчальному році державна підсумкова атестація студентів, що здійснюють підготовку молодшого спеціаліста, з предмета "українська мова" проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання (далі ЗНО) у строки, визначені Міністерством освіти і науки України.

З метою якісної підготовки студентів до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови Всеукраїнською спілкою голів обласних методичних об’єднань викладачів української філології закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку молодшого спеціаліста розроблено Методичні рекомендації, в яких пропонується:

1. Переглянути змістову частину навчальної Програми з української мови і внести до неї певні зміни відповідно до Програми ЗНО з української мови, а саме:

1.1 Скороти час з 24 до 6 годин на опрацювання розділу "Риторика".

1.2 Збільшити на 18 годин час, визначений для поглибленого опрацювання тем, пов’язаних з орфографією та пунктуацією, для повторення знань за курс середньої школи.

1.3 Розділ Програми "Студентський проект удосконалення власного мовлення" (6 годин) та теми, що передбачають роботу "над темами, визначеними викладачем" (8 годин), мають бути використані на повторення тих тем, опрацювання яких було на І курсі.

2. Зважаючи на те, що значна частина навчального матеріалу, передбачена Програмою ЗНО, вивчалася студентами лише під час навчання в основній школі, рекомендовано на кожному занятті передбачити час (до 10 хвилин) на повторення таких тем:

2.1 Звуковий склад мови. Відображення вимови голосних і приголосних звуків через фонетичну транскрипцію.

2.2 Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

2.3 Словотвір. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників.

2.4 Морфологічні ознаки частин мови. Найскладніші випадки правопису частин мови.

2.5 Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису.

2.6 Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків. Способи їх вираження.

2.7 Означення узгоджене й неузгоджене. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

3. Для вдосконалення набутих знань, практичних навичок з виконання завдань ЗНО, рекомендуємо, викладаючи матеріал з тієї чи іншої теми, надавати опорні конспекти та "сигнальні схеми", що допоможуть студентам у засвоєнні навчального матеріалу.

4. Основним видом у процесі підготовки студентів до ЗНО є робота з відкритими та закритими тестовими завданнями. До тестів із закритими тестовими завданнями належать ті, відповіді на які даються як студентові, який тестується, так і викладачеві (екзаменаторові), який перевіряє роботу. У свою чергу, тести із закритим тестовим завданням є вибірковими (з кількох можливих відповідей необхідно вибрати достовірну) та на встановлення відповідності (потрібно встановити взаємозв’язки між запропонованими судженнями й фактами, правилами й прикладами до них, мовними явищами та умовами їх реалізації тощо). Такими тестами можна перевірити великий обсяг вивченого матеріалу, діагностувати рівень знань навчального матеріалу великою аудиторією, а студент, обираючи достовірну відповідь, зможе краще розібратися у вивченому матеріалі, повторити його, систематизувати.