Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації для вчителів-учасників всеукраїнського експерименту за темою "Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти" щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році.

Просимо довести їх до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.

У 2017/2018 навчальному році в 1-х класах експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 № 1028 "Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів") освітній процес здійснюватиметься в рамках дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня з теми "Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти".

Основною новацією, яка входить в практику діяльності 1-х класів експериментальних навчальних закладів, є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля, або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, або для створення творчого продукту тощо. Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять.

У рамках апробації проекту нового Державного стандарту учителі експериментальних шкіл можуть самостійно чи у групі створювати навчальні програми і навчальні матеріали, що реалізують програму і забезпечують формування в учнів умінь, визначених проектом Державного стандарту для першого і другого циклів навчання у початковій школі. В інших випадках педагоги використовують Модельні навчальні програми, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Звертаємо увагу вчителів/авторських колективів зі створення навчально-методичного забезпечення початкової освіти на те, що проектом нового Державного стандарту початкової загальної освіти визначено вимогу передбачати у навчальних програмах з усіх предметів і курсів 20% резервного часу, який учитель/ учителька може використовувати на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів. З метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань протягом року/в кінці навчального року пропонується виділити час на проведення навчально-пізнавальної практики, у 1 класі - не більше 5 навчальних днів. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.

На основі навчальної програми вчитель складає календарно-тематичне планування у довільній, зручній для використання формі, з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Водночас, протягом семестру, з урахуванням рівня опанування учнями програмовим матеріалом, інших обставин, які організаційно впливають на освітній процес учитель може вносити корективи до календарно-тематичного планування.

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15).

Про особливості записів у Класному журналі, що пов’язані з впровадженням інтегрованого навчання зазначається нижче, у частині про вивчення окремих предметів та інтегрованого курсу.

В умовах експерименту, що передбачає створення нового навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі, учитель може використовувати як додатковий дидактичний матеріал чинні підручники і навчальні посібники, що зазначені в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 н.р. При цьому необхідно враховувати їх дидактичну доцільність для реалізації нових підходів у роботі з учнями, зокрема інтегративного. Важливо уникати спокуси йти по-старому, надаючи пріоритет методикам "заучування" в умовах статичного освітнього середовища.

Предметно інтеграція змісту початкової освіти представлена в експериментальному навчальному плані (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.08.2017 № 1181 "Про затвердження експериментального навчального плану початкової школи експериментальних навчальних закладів, які працюють в межах дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою "Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти"). Запропонований у ньому розподіл навчального часу закладено в основу структурування змісту початкової освіти в навчальних програмах для експериментальних класів. Документом визначено реалізацію змісту дев’яти освітніх галузей у чотирьох навчальних предметах "Українська мова", "Іноземна мова", "Математика", "Фізична культура" та двох інтегрованих курсах "Я досліджую світ", "Мистецтво". Таке поєднання змісту дозволяє реалізувати інтегративний підхід і забезпечити умови для формування у молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого.

Освітня галузь "Мовно-літературна" реалізується у навчальних предметах "Українська мова", "Іноземна мова" та інтегрованому курсі "Я досліджую світ". Вивчення української мови у 1 класі передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом "Українська мова" та інтегрованим курсом "Я досліджую світ" (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу "Я досліджую світ" (мовно-літературна галузь). У Класному журналі українська мова фіксується і як окремий навчальний предмет, на який окремо виділяються сторінки "Українська мова", і як частина інтегрованого курсу, на яку також виділяються окремі сторінки "Українська мова" в інтегрованому курсі (мовно-літературна галузь).

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128) при вивченні української мови (5 годин на тиждень, що виділені на вивчення української мови як окремого предмета і 2 години на тиждень, що включені до інтегрованого курсу (мовно-літературна галузь), всього 7 годин на тиждень) клас може ділитися на групи за умови відповідної кількості учнів у класі (більше 27). У разі поділу класу на групи при вивченні української мови у Класному журналі на запис уроків української мови як окремого предмета і української мови в інтегрованому курсі відводяться окремі сторінки для кожної групи.

У Модельній навчальній програмі змістовий розподіл програмового матеріалу між основною та інтегрованою частинами уже визначений. За умови самостійного складання навчальної програми учителем такий розподіл покладається на нього. Рекомендуємо розподіл тем між окремими й інтегрованими уроками здійснювати з урахуванням дидактичної доцільності форм роботи і видів діяльності, якими вони будуть опрацьовуватись. Звертаємо увагу на те, що для вивчення тем змістової лінії "Досліджуємо мовлення", що передбачають опрацювання основних мовних понять, які є підґрунтям мовної грамотності учнів, та тем, що передбачають формування технічних навичок читання і письма, оптимальним є відведення окремих уроків. Більшість тем змістових ліній "Взаємодіємо усно", "Читаємо", "Взаємодіємо письмово", "Досліджуємо медіа", "Театралізуємо" органічно включаються в інтегрований курс. Конкретизується зміст окремої та інтегрованої частин навчальної програми з української мови у календарно-тематичному плануванні.

Метою вивчення української мови у 1 класі є формування в учнів елементарних навичок читання і письма, розвиток мовленнєвих умінь, збагачення, уточнення та активізація словникового запасу, удосконалення фонематичного слуху, здійснення граматико-орфографічної пропедевтики. Процес навчання грамоти в експериментальних 1-х класах здійснюється з урахуванням основних позицій класичної методики. Зокрема, в календарно-тематичному плані необхідно передбачити добукварний, букварний і післябукварний періоди, тривалість яких визначається вчителем на основі діагностики готовності учнів до опанування грамотою, спостережень за темпом набуття та якістю набутих навичок звукового й звуко-буквеного аналізу, навичок читання і письма.

Звертаємо увагу на те, що мета добукварного періоду навчання грамоти полягає у: забезпеченні мотивації до навчальної діяльності; розвитку усного мовлення першокласниківчення адаптації дітей до школи, шкільного колективу і ознайомлення з правилами поведінки в ньому; формування навчальних умінь учнів (сидіти за партою, слухати вчителя, виконувати завдання індивідуально, в парах, у групах та ін.). Добукварний період є важливим для формування навички письма. У цей період закладаються основи техніки письма і засвоюються гігієнічні правила (рух пальців і передпліччя упоперек і уздовж рядка, положення ручки в руці, зошита на парті, поставі під час письма). Для навчання письма необхідно використовувати зошити із сіткою для першого класу. Звертаємо увагу, що під час навчання письма до уваги беруться індивідуальні особливості розвитку кожного учня (ліворукість, темперамент, стан здоров’я тощо), від чого має залежати письмове навантаження дитини (обсяг завдання на уроці) та частота і рівень уваги, приділеної вчителем дитині безпосередньо під час письма.

Нагадуємо, що у добукварний період перевага надається ігровим методичним прийомам опрацювання програмового матеріалу з української мови. Окрім дидактичних ігор доцільно використовувати сюжетно-рольові ігри, що сприятиме мовленнєвому і соціальному розвитку дітей. З метою розширення освітнього середовища частину уроків рекомендуємо проводити поза межами класу.

При визначенні методичної системи навчання грамоти в експериментальних 1-х класах учителю/учительці/авторському колективу навчального забезпечення надається можливість вибору методу навчання грамоти. Основним методом, який усталився у вітчизняній школі, є аналітико-синтетичний, що передбачає реалізацію принципу "від звука до букви". Однак можуть використовуватись й інші методи навчання грамоти, зокрема метод цілих слів. Який би метод не був обраним, протягом букварного періоду необхідно досягти цілковито сформованої навички читання у першокласників. Для цього при підготовці до уроку вчителю необхідно глибоко продумувати індивідуальну й диференційовану роботу з дітьми, що мають різний рівень сформованості навички читання.

У букварний період навчання письма поряд з графічними навичками формуються правописні навички - елементарні орфографічні й пунктуаційні. Вправи з графіки письма поєднуються з удосконаленням артикуляційних умінь, роботою над збагаченням словникового запасу дітей. Важливими завданнями тут є засвоєння учнями механізму списування, розвиток уміння зіставляти звуковий і графічний образи літери, контролювати написане за зразком.

Післябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, виконувати елементарні аналітико-синтетичні дії з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення і творчих здібностей учнів, виконання завдань і вправ із читання і письма. У цей період діти починають читати літературні тексти і включаються в проектну діяльність, в ході якої відбувається систематизація знань, здобутих у період навчання грамоти. У післябукварний період удосконалюються та закріплюються набуті навички письма: писати за зразком, списувати з друкованого шрифту, записувати на слух окремі букви, склади, слова (де звучання не розходиться з написанням), невеликі речення, читати написане. Оскільки розвиток навички письма об’єктивно відстає від навички читання, у післябукварний період доцільно практикувати комбінування видів діяльності, які включають читання і письмо.

Важливим завданням читання в 1-му класі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею працювати. У 1-му класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин навчального часу (1 раз на 2 тижні). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання, учитель може відводити на заняття з дитячою книжкою цілий урок. У цей період доцільно дітей ознайомити з хрестоматією сучасної української літератури для учнів 1-2 класів (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola-2016-2/xrestomatiya.html) й використовувати її тексти для формування читацької самостійності учнів, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів, збагачення світогляду. За умови впровадження тематичної інтеграції доцільно співвідносити тематику літературних творів з темою дня/тижня.

Починаючи з 1 класу важливо навчити дітей працювати з різними джерелами інформації (графічною, текстовою, аудіо, відео), самостійно відшуковувати її за вказаними орієнтирами. Система роботи над реалізацією цього завдання передбачає включення завдань на формування умінь працювати з інформацією в усі навчальні предмети і курси. Цим забезпечується впровадження інтегративного підходу до організації освітнього процесу. Під час опрацювання інформації доцільно використовувати прийоми критичного мислення. Через систему практико орієнтованих завдань вчити виділяти головне і другорядне, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, представляти опрацьовану інформацію у вигляді малюнка, схеми.

Важливе місце в системі роботи над розвитком мовленнєвої діяльності учнів відводиться урокам розвитку усного і писемного зв’язного мовлення, які рекомендується проводити у 1-му класі як фрагмент уроку (протягом 15-20 хвилин) не рідше як один раз на два тижні (17 годин на рік). У разі дидактичної доцільності можна відводити більше навчального часу на розвиток мовленнєвої діяльності учнів. При цьому збільшення навчального часу на розвиток комунікативних умінь не повинно впливати зниження якості роботи над розвитком інших.

Зважаючи на фізіологічні особливості шестирічних першокласників, неприпустимим є прискорене проходження усіх періодів навчання грамоти, оскільки навіть за умови інтенсивної підготовки дітей до школи, коли вони уже в 1-му класі добре читають, навичка письма потребує тривалого часу для формування - у дошкільному віці вона не формується.

Навчальний предмет "Іноземна мова" забезпечує виконання завдань мовно-літературної освітньої галузі, що стосується іншомовної освіти, і хоча не передбачає інтегрування в інші освітні галузі, вчителю початкових класів і вчителю іноземної мови рекомендуємо узгоджувати соціокультурну тематику уроків, передбачати використання на уроках іноземної мови мовних знань, отриманих на уроках української/рідної мови. На уроках іноземної мови рекомендується посилити роботу над формуванням навичок усного мовлення (слухання і говоріння); для активізації мовленнєвої діяльності широко використовувати ігрові та інтерактивні технології. Основними формами роботи мають стати полілог і діалог. Більше уваги слід приділяти артикуляційним вправам, вправам на практичне засвоєння лексики. Доцільним є широке використання ігрових форм роботи.

Експериментальним навчальним планом передбачено на вивчення іноземної мови - 2 години на тиждень. Спеціалізованим школам з поглибленим вивченням іноземних мов пропонуємо доповнити 2 години інваріантного складника навчального плану 1 годиною з варіативного складника, що складе 3 години на тиждень, необхідні для поглибленого вивчення іноземної мови.

Освітня галузь "Математична" реалізується через вивчення окремого навчального предмета "Математика" (3 години на тиждень) та включення програмового змісту з математики в інтегрований курс "Я досліджую світ", де на математику відводиться 1 година на тиждень. При розподілі програмового матеріалу між окремим предметом та інтегрованим курсом пропонуємо для інтегрованого курсу обирати теми, що передбачають виконання практико-орієнтованих завдань на застосування вивченого матеріалу різних змістових ліній. Водночас, звертаємо увагу, що матеріал змістових ліній "Вимірювання величин", "Просторові відношення", "Геометричні фігури" може бути використаний на уроках інтегрованого курсу і як новий, з метою ознайомлення дітей.

Враховуючи вікові особливості першокласників та з метою більш усвідомленого сприйняття навчального матеріалу доцільно передбачити практико-орієнтовані завдання, які передбачають дії з лічильним матеріалом, геометричними фігурами тощо. З цією метою вчитель/учителька може використовувати засоби навчання для логіко-математичних видів діяльності, що зазначені в переліку (додатку до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.08.2017 № 1021 "Про організаційні питання запровадження концепції Нової української школи в загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня).

У дочисловий період вивчення математики у 1 класі рекомендуємо вчити дітей спостерігати за об’єктами і групами об’єктів у ході їх порівняння, визначення місця розміщення у просторі, класифікації за різними ознаками (форма, розмір, колір), формуючи при цьому кількісні й просторові уявлення. На початковому етапі вивчення математики особливу увагу необхідно приділяти розвитку математичного мовлення дітей, формуванню їхніх особистісних якостей. Робота з ознайомлення дітей із числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо. Залежно від характеру завдань на уроці діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін. Значне місце на уроках математики слід відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатися, забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку у першокласників просторових уявлень корисно використовувати різноманітні дидактичні матеріали: будівельні набори, конструктори тощо. Навчання може відбуватися не лише у класі, а й у добре обладнаній ігровій кімнаті, інших прилаштованих до навчання приміщеннях школи. Доцільно за сприятливих погодних умов окремі уроки математики проводити на повітрі. Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. Під час вивчення матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також із лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.