З метою реалізації рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 22.06.2017 р. (протокол № 5/3-2) щодо типових навчальних планів для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

1. Затвердити типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що додаються.

2. Дозволити загальноосвітнім навчальним закладам (за бажанням) викладати інтегрований курс "Історія України в контексті всесвітньої історії" у 2017/2018 навчальному році.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.

Типовий навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов'язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Закладам загальної середньої освіти для складання власного навчального плану пропонується два варіанти організації освітнього процесу.

Перший варіант ( таблиця 1) містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами ("Історія: Україна і світ", "Природничі науки").

Другий варіант (таблиця 2) містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: "Українська мова", "Українська література", "Зарубіжна література", "Іноземна мова", "Історія: Україна і світ" (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів: "Історія України", "Всесвітня історія"), "Громадянська освіта", "Математика", "Природничі науки" (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: "Фізика і астрономія", "Біологія і екологія", "Хімія", "Географія"), "Фізична культура", "Захист Вітчизни".

В обох представлених варіантах зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту.

Зміст базового предмета "Математика" може бути реалізовано за модульним принципом у навчальному курсі, що включає алгебру, початки аналізу, геометрію, комбінаторику, математичну статистику тощо, розподіл годин між якими встановлено навчальною програмою.

За модульним принципом може бути реалізовано і зміст базового предмета "Фізика і астрономія". У такому разі розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами ("Інформатика", "Технології", "Мистецтво"), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети - один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов'язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

Заклади освіти, складаючи навчальний план, можуть комбінувати перелік предметів з обох запропонованих варіантів (наприклад, у класах суспільно-гуманітарного спрямування вивчати не інтегрований курс "Природничі науки", а окремі предмети природничого циклу).

Частину навчальних годин обох варіантів навчальних планів призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов'язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3), що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси. Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю

навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання власного навчального плану закладу освіти слід ураховувати, що:

профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних' предметів з різних освітніх галузей;

кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених Типовим навчальним планом на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові з споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті навчальних предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті плану, таблиця /), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті плану, таблиця 2).

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників у галузях, які загалом не пов'язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть удосконалювати свої знання з української або іноземної мови, а учні, які здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, опановуючи відповідний факультативний курс. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

Заклади освіти при складанні навчальних планів можуть збільшувати кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.

З метою уникнення одногодинного тижневого вивчення певного предмета або курсу заклад освіти може планувати його вивчення концентровано (впродовж чверті, семестру, навчального року).