Відповідно до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2002 року за № 428/6716 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 23 листопада 2009 року № 1054), наказу Міністерства освіти і науки України від 05 листопада 2014 року № 1268 "Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі ліцею "Престиж" м. Києва" та на підставі висновків комісії з питань дослідно-експериментальної роботи у навчальному процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 31.05.2016 (пункт 3 протоколу № з метою продовження дослідно-експериментальної роботи

1. Затвердити як такі, що додаються:

1) звіт про завершення II (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою "Концептуальні засади створення навчально-інженерного середовища в ліцеї "Престиж" м. Києва" на базі ліцею "Престиж" м. Києва;

2) програму III (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою "Концептуальні засади створення навчально-інженерного середовища в ліцеї "Престиж" м. Києва" на базі ліцею "Престиж" м. Києва на 2016-2019 роки у новій редакції.

2. Інституту модернізації змісту освіти забезпечити надання організаційної та науково-методичної допомоги педагогічному колективу експериментального навчального закладу щодо проведення дослідно-експериментальної роботи.

3. Комісії з питань дослідно-експериментальної роботи у навчальному процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України заслухати у листопаді 2019 року звіт експериментального навчального закладу про завершення III (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.

4. Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) сприяти експериментальному навчальному закладу у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П. К.

Упродовж концептуально-діагностичного етапу (квітень 2015 р. - травень 2016 р.) у ліцеї "Престиж" м. Києва здійснювалась дослідно-експериментальна робота, основними завданнями якої було:

- визначення структурних елементів інноваційної освітньої моделі;

- розробка та експериментальна перевірка навчального плану ліцею, який забезпечить поглиблене вивчення предметів технічного спрямування та іноземних мов;

- оптимізація навчально-виховного процесу Школи повного дня, який забезпечить поглиблене вивчення предметів технічного спрямування та іноземних мов;

- розробка критеріїв та показників ефективності інноваційної освітньої моделі;

- розробка навчального, навчально-методичного, управлінського, діагностичного забезпечення інноваційної освітньої моделі;

- діагностика розвитку технічної творчості та Інтелектуальних здібностей учнів, їх спрямованість до інженерної праці;

- розробка концепції експериментальної діяльності за темою "Концептуальні засади створення навчально-інженерного середовища в ліцеї "Престиж" м. Києва";

- прогностичний аналіз інноваційної освітньої моделі;

- підведення підсумків концептуально-діагностичного етапу експериментального дослідження.

Упродовж етапу робочою групою визначено структурні елементи інноваційної освітньої моделі. Оскільки метою інноваційної моделі є створення у навчальному закладі належних умов для забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти, реалізації оновленого змісту, сучасних методів і освітніх технологій, ефективних форм організації навчально-виховного процесу для підготовки школярів до життя на основі "інженерії знань", то до процесуальних елементів моделі обрано: школу повного дня, оскільки саме школа повного дня сприяє найбільш раціональному поєднанню навчальної, позакласної та позашкільної роботи; методики формування ключових і предметних компетентностей учнів в умовах навчально-виховного процесу школи повного дня. На цій основі оновлено систему організації діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

У кадровому забезпеченні адміністрацією Ліцею враховується кваліфікація вчителя, результативність роботи його в попередні роки, рекомендації профспілкового комітету з метою соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, віковий склад педагогів та досвід їх роботи, результати анкетування батьків та учнів. Головним педагогічним завданням цього етапу для вчителів була переорієнтація навчального процесу на особистість учня, пошук шляхів для створення сприятливих умов досягнення кожним учнем найбільш можливого й необхідного для нього рівня знань та навичок, набуття життєвого досвіду, особистісних якостей і життєтворчих здібності, які необхідні для вирішення та продуктивної реалізації основних життєвих завдань як індивідуального проекту.

З метою діагностування готовності учасників навчально-виховного процесу до роботи в експериментальному режимі підготовлено матеріал та проведено психолого-діагностичні дослідження з оцінювання професійної спрямованості особистості вчителя, що дозволило виявити значущість для вчителя деяких аспектів педагогічної діяльності (інноваційність, схильність де синергетичної діяльності, спрямованість на між предметний зміст та інтеграцію). Результати діагностування дали змогу констатувати, що вчителі усвідомлюють суть інтеграції навчання ( "інженерії знань"), що полягає в об'єднанні ідей, наукових теорій, понять, технологій навчання в процесі скоординованої діяльності учителів, викладачів різних навчальних предметів та навчально-пізнавальної діяльності учнів. У той же час були виявленні певні труднощі й проблемні питання, що послугувало підставою для проведення семінару-практикуму. У процесі обговорення питань семінару, вчителі дійшли основної думки, що інтеграція фундаментальних і спеціальних знань дозволяє не тільки інтегрувати знання учнів; удосконалювати зміст і структуру курсів навчального предмету; вводити нові теми; вилучати ті, які для опанування основ певного курсу не мають істотного значення; змінювати порядок вивчення окремих тем, переміщувати теми з одного курсу в інший, але й максимально ефективно організувати систему повторення раніше вивченого матеріалу. Водночас, інтеграція фундаментальних та спеціальних знань сприяє об'єднанню в тому чи іншому навчальному предметі узагальнених знань з різних навчальних предметів і відповідних їм наук; формуванню системних знань учнів; комплексній реалізації всіх складових системи виховання особистості; формуванню загально навчальних умінь та навичок учнів; більш глибокому і міцному засвоєнню основних наукових понять з різних навчальних предметів; узгодженості діяльності викладачів, усуненню дублювання та економії часу викладачів та учнів.