На виконання п. 1.7 Порядку надання навчальнiй лiтературi, засобам навчання i навчальному обладнанню грифiв та свiдоцтв Мiнiстерства освiти i науки України , затвердженого наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 17 червня 2008 року № 537 , зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 10 липня 2008 року за № 628/15319

1. Затвердити рiшення колегiї Мiнiстерства освiти i науки України вiд 24 грудня 2015 року протокол № 11/2-2 щодо схвалення навчальної програми з iнформатики для учнiв 5-9 класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв (якi вивчали iнформатику в 2-4 класах) та надання їй грифу "Затверджено Мiнiстерством освiти i науки України".

2. Департаменту загальної середньої та дошкiльної освiти (Кононенко Ю.Г.) забезпечити оприлюднення навчальної програми на офiцiйному веб-сайтi Мiнiстерства освiти i науки України.

3. Управлiнням (департаментам) освiти i науки обласних, Київської мiської державних адмiнiстрацiй, керiвникам загальноосвiтнiх навчальних закладiв забезпечити необхiднi умови щодо реалiзацiї змiсту навчальної програми для 5-9 класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв.

4. Управлiнню зв'язкiв з громадськiстю та забезпечення дiяльностi Мiнiстра (Загоруйко Ю.А.) зробити вiдмiтку у справах архiву.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Мiнiстра П.К. Хобзея.

Навчання предмету "Інформатика" для 5-9 класів спрямовано на реалізацію мети і завдань інформаційно-технологічного компоненту освітньої галузі "Технології", визначених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р.

В основу навчального курсу покладено розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає розвиток мисленнєвих навичок і формування предметних і ключових компетентностей.

До складу навчальної програми включено:

- пояснювальну записку, в якій визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано ключові й предметні компетентності і розвивальний компонент курсу "Інформатика, 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів", подано структуру навчальної програми й розподіл навчальних годин на вивчення її розділів;

- зміст навчального матеріалу та вимоги до рівня навчальних досягнень учнів;

- додаток із орієнтовним переліком базових компонентів компетентнісних задач до всіх тем курсу.

Метою навчання курсу "Інформатика" є формування та розвиток ключових і предметних компетентностей, аналітичного й синтетичного, логічного та критичного мислення для реалізації творчого потенціалу учнів, їх підготовки до активного життя в інформаційному суспільстві.

Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів знань, умінь і навичок, які нададуть їм можливості:

- створювати інформаційні моделі та опрацьовувати їх у програмних середовищах;

- здійснювати пошук відомостей із використанням пошукових систем;

- планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;

- використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для організації співпраці з метою розв'язування навчальних, дослідницьких і практичних задач;

- працювати з інформаційними системами, не створюючи небезпек як для себе особисто, так і для інших;

- аналізувати різноманітні процеси і явища, з'ясовувати їх причинно-наслідкові зв'язки та структуру об'єктів, у яких ці явища відбуваються;

- логічно та критично мислити, робити висновки та узагальнення;

- висувати гіпотези навчально-пізнавального характеру й перевіряти їх у процесі розв'язування навчальних і практичних задач із використанням ІКТ та відповідних засобів.

Предметні компетентності, набуття учнями яких є складником мети навчання інформатики в основній школі, мають ознаки ключових компетентностей.

Інформаційно-комунікаційні компетентності як ключові базуються на знаннях, уміннях і навичках, набутих у процесі навчання інформатики, і виявляються у формі здатності ефективно використовувати ІКТ у навчальній, дослідницькій і повсякденній діяльності з метою розв'язування задач, пов'язаних із пошуком, опрацюванням, зберіганням та передаванням різноманітних відомостей. Формування в учнів ІКТ-компетентностей, зміст яких є інтегративним, має відбуватися у результаті застосування ІКТ під час навчання всіх предметів навчального плану, реалізації діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів.

Предметні ІКТ-компетентності учнів виявляються в:

- розумінні ролі інформатики та ІКТ у сучасному суспільстві, наукових основ інформатики, фундаментальних понять створення й опрацювання повідомлень, принципів побудови й функціонування засобів ІКТ;

- умінні аналізувати прості інформаційні процеси в живій природі, суспільстві та техніці, будувати інформаційні моделі об'єктів і процесів;

- умінні безпечно працювати з комп'ютерним і комунікаційним обладнанням, використовувати засоби захисту даних.

- здатності раціонально використовувати комп'ютери, мережеві технології та програмні середовища для розв'язування навчальних і життєвих задач, пов'язаних із пошуком, зберіганням, опрацюванням і передаванням відомостей;

- здатності логічно та критично мислити у процесі планування та організації діяльності, зокрема навчальної;

- здатності ефективно планувати та здійснювати свою діяльність із використанням ІКТ;

- здатності спілкуватися та співпрацювати з використанням ІКТ для виконання різноманітних завдань, у тому числі комплексних;

- готовності дотримуватися правових і морально-етичних норм під час роботи з даними та програмними продуктами, а також у комп'ютерних мережах.

Навчання інформатики має розвивати в учнів аналітичне, синтетичне, логічне та критичне мислення, творчі здібності, здатність аналізувати різноманітні процеси та явища й з'ясовувати їхні причинно-наслідкові та структурні зв'язки. Хоча розвиток зазначених мисленнєвих навичок і здатностей не є винятково завданням навчання інформатики, а відбувається не меншою мірою під час вивчення інших навчальних предметів, саме в процесі навчання інформатики закладаються основи таких умінь:

- визначати послідовність дій, які необхідно виконати для розв'язування певних задач, тобто розробляти алгоритми;

- подавати алгоритми в певному формальному вигляді та виконувати їх;

- використовувати алгоритмічні структури;

- застосовувати алгоритми для опрацювання різнотипних повідомлень;

- добирати якомога ефективніший алгоритм розв'язування задачі (на зазначених уміннях базується алгоритмічне мислення);

- визначати параметри об'єктів та їх можливі значення;

класифікувати явища та об'єкти;

- знаходити структурні зв'язки між класами об'єктів, класифікувати знайдені зв'язки;

- подавати дані в табличному та графічному вигляді, інтерпретувати дані, подані графічно;

- формулювати задачі з опрацювання структур даних і формалізовувати їх з метою подальшого автоматизованого розв'язування з використанням ІКТ-засобів (зазначені вміння є основою так званого структурного мислення).

Слід підкреслити, що зазначені вище типи мислення, знання, уміння, навички, здатності мають розвиватися не лише в процесі вивчення основ алгоритмізації та програмування, а й під час виконання навчальних проектів, розв'язування компетентнісних задач і вивчення всіх інших тем курсу.

Курс "Інформатика" розрахований на 245 годин і вивчається в межах інваріантної частини навчального плану (табл. 1).

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р. , курс "Інформатика" вибудовується за такими змістовими лініями:

- інформація, інформаційні процеси, системи, технології;

- комп'ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних;

- телекомунікаційні технології;

- інформаційні технології створення й опрацювання інформаційних об'єктів;

- моделювання, алгоритмізація та програмування.

З метою дотримання принципів науковості і доступності програмою передбачено послідовне ускладнення навчального матеріалу кожної з названих вище змістових ліній та умовне виокремлення двох змістових рівнів.

- Перший рівень (5-7 класи) - продовження розпочатого в початковій школі ознайомлення з базовими поняттями курсу (табл. 2). На цьому рівні не ставиться завдання глибокого та вичерпного вивчення ІКТ, а зроблено акцент на набутті навичок їх практичного застосування, а також на розвивальній спрямованості навчання. З метою врахування вікових особливостей учнів допускається використання навчально-імітаційних програмних засобів і середовищ, зокрема для підтримки вивчення розділу "Алгоритми і програми".

- Другий рівень (8-9 класи) - формування предметних та ключових ІКТ-компетентностей (табл. 3). На цьому рівні, зокрема, має формуватися понятійний апарат, достатній для набуття вищезазначених компетентностей. Для цього рекомендується використовувати повнофункціональні, а не імітаційні, програмні засоби та середовища.

Зміст навчального предмета "Інформатика" містить фундаментальну складову, що реалізується шляхом вивчення основ науки "Інформатика", має прикладну спрямованість, яка реалізується в процесі виконання учнями практичних завдань з використанням комп'ютера у формі, яку добирає вчитель: вправ, практичних, контрольних чи тематичних робіт, розв'язування компетентнісних задач, виконання індивідуальних і групових навчальних проектів тощо, а також застосування інших організаційних форм діяльності учнів й інноваційних методів навчання. Виконання учнями практичних завдань із використанням ІКТ є важливою частиною уроку інформатики. Мета їх проведення може бути різною: формування позитивної мотивації та актуалізація опорних знань; формування вмінь і навичок, розвиток здібностей; поточне та тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

Одним із рекомендованих видів навчальної діяльності, використовуваних для досягнення цілей навчання та перевірки рівня навчальних досягнень учнів є розв'язування компетентнісних задач. Добираючи та створюючи компетентнісні задачі, вчитель має враховувати, що в 5-7 класах опрацювання даних учнями повинно здійснюватися за допомогою однієї технології або в одному програмному середовищі, у 8-9 класах - кількох технологій або в кількох середовищах. Також у компетентнісних задачах для будь-яких класів слід обов'язково передбачати розвивальний компонент. Орієнтовний перелік базових елементів, які можна використовувати для складання компетентнісних задач до кожної теми курсу, подано в Додатку.

Навчальні індивідуальні та групові проекти орієнтовані на самостійне виконання учнями - індивідуальне, в парах чи групове. Педагогічно доцільний добір проектних завдань і обґрунтоване формування навчальних груп сприяє диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів і здібностей учнів. Під час виконання проектів учні самостійно ознайомлюються з додатковою навчальною та науковою літературою, відомостями з різних джерел, зокрема з Інтернету, навчаються аналізувати й критично оцінювати їх. Важливим етапом навчально-проектної діяльності, який має бути обов'язковим, є презентація отриманих результатів.

У процесі виконання навчальних проектів досягаються такі цілі:

- навчальна - розширення та поглиблення теоретичної бази знань учнів, надання результатам навчання практичної значущості, застосування їх до вирішення повсякденних життєвих завдань, набуття й закріплення вмінь і навичок, у тому числі виконання діяльності, наближеної до наукового пошуку;

- розвивальна - розвиток загально навчальних умінь - культури мовлення, чіткості і точності висловлення, здатності до виконання мисленнєвих процесів, критичності мислення, здатності до рефлексії, здатності генерувати нові ідеї, знаходити метод розв'язування задачі або проблеми тощо;

- виховна - формування здатності до інтерперсональної комунікації, асертивної поведінки, ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, ціннісного ставлення до себе, людей, природи, праці, історичних і духовних надбань рідного краю.

Оцінювання виконання навчальних індивідуальних і групових проектів є обов'язковим для всіх учнів класу.

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, незалежно від організаційної форми навчальної діяльності, має бути обов'язково індивідуальним. При формуванні оцінювального судження мають ураховуватися знаннєві та компетентнісні складники.

Зміст навчання інформатики структуровано за розділами із визначенням кількості годин на їх вивчення (табл. 4). Такий розподіл змісту й навчального часу є орієнтовним. Учителі й автори підручників можуть коригувати послідовність вивчення тем залежно від методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій, від рівня підготовки учнів і сформованості в них предметних ІКТ-компетентностей. Учителі також можуть вибудовувати найбільш прийнятний для конкретного навчального закладу або класу підхід до навчання. Запропонована кількість часу на вивчення кожної теми також є орієнтовною, учителі й автори підручників можуть її змінювати у межах до 15%. Разом з тим, учитель має створити умови для забезпечення рівня навчальних досягнень учнів, зазначеного у програмі з кожної теми.

У програмі передбачено резерв часу, який можна додатково використати на вивчення розділів, а також для проведення інтелектуальних конкурсів і творчих змагань, екскурсій, інших форм навчально-виховної роботи. Резервні години можна використовувати як у першому, так і в другому семестрах.

Відповідно до чинних нормативних документів, кожний урок проводиться в комп'ютерному класі. На уроці класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп'ютером. Поділ на підгрупи здійснюється згідно з Наказом МОН України № 128 від 20.02.2002 р.

Пропонована програма не обмежує використання певних операційних систем і програмних чи апаратних платформ. Робота учнів може бути організована в середовищі як пропрієтарних операційних систем, так і створених на основі ліцензій вільного поширення, з використанням як пропрієтарних, так і вільно поширюваних програмних засобів.

Перелік необхідних програмних засобів:

- операційна система з графічним інтерфейсом;

- клавіатурний тренажер;

- тренажер роботи з маніпулятором "миша";

- програма для запису даних на оптичні носії;

- програма-архіватор;

- антивірусна програма;

- векторний графічний редактор (можливе використання редактора, вбудованого в середовище офісної програми);

- растровий графічний редактор (на різних етапах навчання використовуються кілька різних за складністю графічних редакторів);

- текстовий процесор;

- редактор презентацій;

- програма для створення комп'ютерних публікацій;

- табличний процесор;

- програма для опрацювання аудіо й відеоданих і розроблення потокових презентацій;

- електронні словники і програми, призначені для перекладу;

- веб-браузер;

- навчальне середовище програмування;

- середовище розроблення програм.

Обладнання навчального приміщення (класу, кабінету) має відповідати вимогам (технічним, санітарно-гігієнічним, педагогічним тощо), викладеним у "Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів" (Наказ МОН України від 20.05.2004 № 407, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. № 730/9329) й нормативних документах, на які в ньому здійснено посилання. За умов внесення змін до "Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів" та нормативних документів, на які здійснено посилання, зміст програми у частинах, пов'язаних зі змінами, має переглядатися з виконанням передбачених чинним законодавством процедур.

У нижченаведених таблицях конкретизовано зміст навчального матеріалу для кожного класу й подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів. Врахування переліку вимог зорієнтовує вчителя на досягнення мети навчання за кожним розділом програми, полегшує планування мети та завдань навчання на уроках, допомагає виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.