Заслухавши і обговоривши доповідну записку про стан забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах педагогічними та науково-педагогічними кадрами, колегія відзначає, що керівництвом більшості перевірених державних навчальних закладів приділяється належна увага формуванню якісного складу науково-педагогічних та педагогічних працівників. Спостерігається позитивна динаміка, яка характеризує процеси, що відбуваються у формуванні кадрового потенціалу вищої освіти.

Державні вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації забезпечені штатними науково-педагогічними кадрами на 93-97%, ВНЗ I-II рівнів акредитації на 90-95%.

Частка науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями у більшості перевірених вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації знаходиться в межах від 43% у Нікопольському економічному університеті до 81% у Тернопільському державному педагогічному університеті імені В.Гнатюка. У перевірених вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації частка педпрацівників, які мають вищу категорію, знаходиться в межах від 16% в Аграрному технікумі Полтавської державної аграрної академії до 78% у Прилуцькому педагогічному училищі.

Спостерігаються нові підходи до керування цілісним педагогічним процесом, забезпечується цілеспрямована психолого-педагогічна підтримка педагогічних і науково-педагогічних кадрів. Вищими навчальними закладами розроблені перспективні плани підготовки науково-педагогічних працівників через магістратуру, аспірантуру та докторантуру, планування реалізується шляхом складання кадрових паспортів кафедр. У системі управління навчальними закладами важливе значення почало приділятися соціологічним дослідженням, які проводяться з метою вивчення думки студентів про якість викладання навчальних дисциплін і лекторської майстерності викладачів. Вивчення і врахування результатів анкетування допомагає підвищенню якісного складу педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Впровадження контрактної форми прийому на роботу керівників вищих навчальних закладів дозволило зробити більш демократичною і прозорою процедуру наймання та продовження термінів контрактів, враховуючи думку трудових колективів та органів місцевої виконавчої влади. Загалом все це сприяло підвищенню відповідальності керівників навчальних закладів за стан справ у навчальних закладах, залученню до керівництва молодих перспективних докторів наук, професорів.

Підвищення кваліфікації керівних та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах є одним із засобів набуття викладачами передового педагогічного досвіду, написання наукових монографій, підручників, посібників, розробки методичних інновацій тощо. Певна частина викладачів за прямими запрошеннями наукових і освітніх установ або шляхом здобуття грантів здійснили стажування за кордоном. У закордонних стажувань намітилася як і тенденція до збільшення кількості викладачів, які взяли в них участь, так і розширення представництва фахівців різних спеціальностей. При цьому частка викладачів, які пройшли стажування за кордоном, залишається малою: 2000 р. - 3%, 2001 р. - 2%, 2002 р. - 3,6%.

Водночас, у забезпеченні вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації педагогічними та науково-педагогічними кадрами, мають місце недоліки та невирішені проблеми.

Половина докторів наук та третина кандидатів наук - це особи віком 60 і більше років, кожен четвертий доктор наук має вік понад 65 років. Доктори наук у віці від 40 до 50 складають лише 14,5%. Кандидатів наук - до 40 років - лише кожен п'ятий. Найбільша частка науково-педагогічних працівників пенсійного віку у Національній металургійній академії, де частка докторів наук, професорів - 61% та кандидатів наук, доцентів - 53%; Нікопольському економічному університеті відповідно - 75 і 78,5%; Дніпропетровському національному університеті - 50 і 86,5%; Придніпровській державній академії будівництва та архітектури - 69,6 і 38,9%.

У кожному третьому вищому навчальному закладі I-II рівнів акредитації близько 50% педагогічних працівників пенсійного віку. Найбільший їх відсоток відзначено у Донецькому гірничо-економічному технікумі (54,5%), Прилуцькому педагогічному училищі (54%), Чернігівському комерційному технікумі (42%), Полтавському музичному училищі ім. М.Лисенка (40%).

Не відповідають державним вимогам показники щодо забезпечення науково-педагогічними кадрами вищої кваліфікації: Так, найнижчий показник науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями у перевірених класичних та педагогічних університетах складає: 3,2% докторів наук, професорів (Криворізький державний педагогічний університет), 33,6% кандидатів наук, доцентів (Дніпропетровський національний університет); у технічних та технологічних навчальних закладах відповідно 4,8% та 40,6% (Керченський морський технологічний інститут. Український державний хіміко-технологічний університет); у економічних та юридичних - 2% та 33% (Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету. Ужгородський інститут інформатики, економіки та права). У вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації приватної форми власності відповідно 3 і 36% (Тернопільський інститут економіки і підприємства, Хмельницький інститут бізнесу).

Зменшення частки осіб, які мають вищу категорію, встановлено у 30% перевірених навчальних закладах: Аграрний технікум Полтавської державної аграрної академії, Докучаєвський гірничий технікум, Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум, Миколаївський державний комерційний технікум та ін.

У більшості вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації спеціальності "Фізичне виховання", "Комп'ютерні системи та мережі", "Мова та література (англійська, німецька, французька)" не забезпечені викладачами з науковими ступенями і званнями. Так, кафедри фізичного виховання Кам'янець-Подільського державного університету не мають у своєму складі жодного кандидата і доктора наук. На кафедрах інформатики, іноземних мов у 70% перевірених вищих навчальних закладах відсутні доктори наук, професори. Не мають базової освіти викладачі "Основ інформатики" у Донецькому гірничо-економічному технікумі, Кам'янець-Подільському медичному училищі, Хорольському агропромисловому коледжі.

Не відповідає вимогам забезпечення штатними викладачами у відокремлених підрозділах, які проводять підготовку фахівців за денною формою навчання. Так, тільки 18% штатних науково-педагогічних кадрів мають Генічеський навчально-науковий консультаційний пункт та Ялтинський навчально-консультаційний центр Херсонського державного технічного університету; 3% - Рівненське представництво та 8% - Євпаторійське відділення Міжрегіональної академії управління персоналом.