Міністерство освіти і науки України публікує для ознайомлення і практичного використання Довідку про результати вивчення стану впровадження предмета "Основи безпеки життєдіяльності" у загальноосвітніх навчальних закладах Дніпропетровської області.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України N 469 від 13.11.2002 р. у листопаді 2002 року вивчався стан впровадження навчального предмета "Основи безпеки життєдіяльності" у загальноосвітніх навчальних закладах Дніпропетровської області. Завдання полягали у підготовці рекомендацій і наданні практичної допомоги за результатами вивчення та аналізу стану щодо:

діяльності органів управління освітою щодо запровадження предмета ОБЖД в загальноосвітніх навчальних закладах області;

рівня забезпечення навчально-методичною літературою навчального процесу з безпеки життєдіяльності;

рівня навчальних досягнень учнів з ОБЖД в загальноосвітніх навчальних закладах області;

спільної роботи органів управління освітою, відповідних управлінь і відділів Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з метою удосконалення навчального процесу з ОБЖД.

Вивчення відбувалося через:

бесіди з працівниками обласного управління освіти і науки, районних (міських) відділів освіти, методичних кабінетів, інститут післядипломної педагогічної освіти, учнями, вчителями, працівниками відділів і управлінь Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

вивчення документації відповідних установ і закладів за 1999 - 2002 роки щодо запровадження "Основ безпеки життєдіяльності" (класні журнали, висновки перевірок, протоколи нарад, плани і протоколи засідань предметних методичних об'єднань, аналіз динаміки нещасних випадків та причин їх виникнення, прийнятих рішень, ознайомлення з методами і формами спільної діяльності управлінь освіти, з надзвичайних ситуацій, пожежної безпеки і державної автомобільної інспекції);

тестування учнів 5-х, 9-х, 10-х класів;

аналіз спільної управлінської і науково-методичної діяльності обласних, районних (міських) управлінь (відділів) освіти, надзвичайних ситуацій, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху щодо забезпечення належних умов вивчення "Основи безпеки життєдіяльності".

Робочою групою у складі: Пархоменко І.М., головного спеціаліста МОН України; Ващенко О.М., старшого викладача Київського міського педагогічного університету ім. Б.Грінченка; Холодової Н.О., методиста з безпеки життєдіяльності Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти, Савченка А.П., наукового співробітника лабораторії фізичного виховання і допризовної підготовки Інституту проблем виховання АПН України; Назаренка Ю.О., старшого інспектора ВДПН УПБ УМВС України у Дніпропетровській області, Дмитерка О.М., начальника відділу підготовки населення головного управління надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Мерікова М.М., інспектора відділу нормативно-правового забезпечення та організації профілактичної роботи УДАІ УМВС Дніпропетровської області було досліджено стан впровадження предмета ОБЖД у загальноосвітніх навчальних закладах м.м. Дніпропетровська, Нікополя, Дніпродзержинська, Павлограда та Царичанському, Синельниківському, Новомосковському, Солонянському, Петриківському районах і внесено ряд пропозицій щодо підвищення рівня навчально-виховного процесу у системі загальної середньої освіти області. Членами робочої групи підготовлено і передано управлінням (відділам) освіти тестові завдання з ОБЖД для учнів 5-х, 9-х, 10-х класів; зроблено порівняльний аналіз результатів тестування (по групах питань, по паралелях, по районах, по області), проаналізовано статистичні дані щодо проходження курсів підвищення кваліфікації вчителів ОБЖД з метою виявлення загальної картини і надано пропозиції для покращення роботи у цьому напрямі; надано практичну допомогу під час проведення навчально-методичного семінару в Царичанському районі; проаналізовано наявність і якість навчально-методичної літератури, якою користуються і розробляють вчителі; внесено пропозиції щодо підвищення ефективності спільних дій різних відомств з питань профілактики травматизму і смертності серед дітей шкільного віку.

Робоча група відмічає, що обласним управлінням освіти і науки цілеспрямовано і послідовно проводиться державна політика щодо збереження життя і здоров'я учнів, формування навичок безпечної поведінки, підвищення кваліфікації вчителів ОБЖД та забезпечення навчальних закладів навчально-методичною літературою. В області створено результативну систему профілактичної роботи щодо попередження дитячого травматизму та дитячої смертності, здійснюється постійний аналіз нещасних випадків з учнями чи з їх вини, результат якого доводиться до відома районних (міських) відділів освіти. Зусилля органів управління освіти щодо зменшення травматизму серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів призводять до позитивних зрушень. Так, за результатами аналізу стану травматизму за 1999 - 2002 роки (за даними управління освіти і науки обласної державної адміністрації) простежується загальне зменшення кількості травмованих під час навчально-виховного процесу, загиблих під час ДТП і при пожежах (у 2002 році з вини учнів загинула 1 дитина (м. Дніпропетровськ), у 2001 році - 3 (Дніпропетровськ, Петриківський р-н, П'ятихатський р-н), у 2000 році - 1 (Дніпропетровськ)).

Склалася чітка система контролю за додержанням державних вимог щодо рівня освіти з безпеки життєдіяльності, за результатами аналізу якого проводяться засідання міських рад, наради директорів. Так, систематичну, послідовну організаційну роботу проводить управління освіти м. Павлограда: лише у 2002 році проведено засідання міської ради з освіти "Про стан вивчення предмета ОБЖД у школах міста", нарада директорів "Про стан викладання предмета ОБЖД у 2001 - 2002 році", видано накази "Про форми і порядок вивчення "Основ безпеки життєдіяльності" у 2002 - 2003 н. р. у школах міста"; "Про охорону життя і здоров'я дітей та про вивчення предметів "Основи здоров'я і фізична культура" і "Основи безпеки життєдіяльності"; "Про хід виконання заходів щодо попередження дитячого травматизму". У комплексі питань предмет ОБЖД розглядається як складова загальної роботи щодо збереження життя і здоров'я учнів. Такий підхід надав позитивних результатів, під час перевірки рівня навчальних досягнень учні Павлограда показали високі результати.

Все більшої результативності набуває система підвищення кваліфікації вчителів: вихователів дошкільних навчальних закладів. У Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти створено кафедру і відділ, які об'єднують методистів і викладачів з фізичної культури, ОБЖД, валеології, допризовної підготовки, що надало можливість зробити діяльність інституту більш ефективною.

В інституті запроваджено курси підвищення кваліфікації з ОБЖД для: вчителів з безпеки життедіяльності, вчителів біології та безпеки життєдіяльності, працівників дошкільних закладів; для педпрацівників дошкільних та шкільних закладів з валеології. Викладачами інституту розроблені навчально-тематичні плани для курсів підвищення кваліфікації з безпеки життєдіяльності (на 72 та 108 годин), проводяться тренінги за методикою ситуаційного навчання з БЖД на курсах для педпрацівників усіх кваліфікаційних категорій (4 - 8 годин на кожних курсах) тощо.

Враховуючи обмежені можливості ОІППО щодо збільшення обсягу курсової перепідготовки, в області відшукуються альтернативні форми підвищення рівня педагогічної майстерності викладачів. Так, у м. Нікополі було проведено об'єднані курси вчителів біології та ОБЖД, де взяло участь 63 вчителя; курси ЦО та НС (з видачею відповідного посвідчення) - 34 вчителя, залучено навчальні центри цивільної оборони, де проводяться одноденні навчання з питань організації дня ЦО; тижня безпеки дитини тощо. Аналогічні форми проведення застосовуються у Синельниківському, Петриківському, Новомоськовському районах.

У кожному районі і місті працюють методичні об'єднання вчителів ОБЖД, творчі групи вчителів, наприклад, методоб'єднання загальноосвітньої школи N 29 м. Дніпродзержинська, метооб'єднання Петриківського району. У Солонянському районі, зокрема, було проведено конкурс "Вчитель року" для вчителів ОБЖД.

Подальшого розвитку набуває діяльність опорних шкіл, що стають центрами навчально-методичної роботи. Такі школи діють у кожному районі і місті області, їх кількість визначена наказами управлінь (відділів) освіти. У Нікополі створено 3 опорні школи, у Солонянському районі - 4, у Дніпродзержинську - 3, у Царичанському районі - 1, у Петриківському районі - 1, у Дніпропетровську - 8.

Тестування учнів проводилося у 5, 9, 10-х класах, результати якого засвідчили, що у перевірених загальноосвітніх навчальних закладах більшість учнів виконала запропоновані завдання і виявила належний рівень знань, вмінь та навичок.

Високі результати тестування показали учні 5-х класів Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Павлограда і Новомоськовського району, що є наслідком роботи вчителів початкових класів (завдання тестів для учнів 5-х класів включали лише питання початкової школи).

Найкращі результати серед учнів 9-х та 10-х класів показали учні м. Нікополя і Новомоськовського району. (Додаток 2. Таблиці 3, 4, 5).

Результати тестування різнилися в залежності від класу і теми. Зокрема, учні п'ятих класів показали вищі результати, ніж учні 9-х та 10-х класів (додаток 1. таблиці 1, 2, 3). Порівняння результатів тестування у 9-х та 10-х класах засвідчило, що зміст програми з дій у надзвичайних ситуаціях (НС) і пожежної безпеки (ПБ), в основному, засвоюється однаково. З питань НС відсоток правильних відповідей в учнів 9-х класів складав від 54,2% до 59,3%, 10-х класів - від 55,7% до 62,3%; з питань пожежної безпеки в учнів 9-х класів - від 39,5% до 66,4%, 10-х класів - від 60,6% до 75,5%.

Органи управління освітою докладають зусиль щодо забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів навчально-методичною літературою та наочністю. В цьому навчальному році активізовано роботу щодо забезпечення підручниками шкільних кабінетів ОБЖД за схемою: комплект підручників (30 прим.) - паралель, централізовано розповсюджено по області 1000 прим. посібника "Учись быть здоровым". У районах і містах області також знаходять власні можливості. Так, у 2002 році всі заклади міста Дніпродзержинська забезпечені Буквариками з правил дорожнього руху.

Фахівці інституту післядипломної педагогічної освіти докладають зусиль щодо підготовки навчально-методичного забезпечення викладання предмета. Зокрема, для дошкільного виховання розроблено комплексну програму формування культури здоров'я дітей дошкільного віку "Малятко-здоров'ятко", де втілено змістову лінію "Основи безпеки життєдіяльності та медичних знань", методичні рекомендації "Поради з правил безпечної поведінки Андрійка-Мудрійка для малюків"; для середньої освіти - низку посібників:

"Джерело здоров'я", навчальний посібник до програми "Малятко-здоров'ятко"; навчальні посібники: "СПИД наступает! Как уберечься?"; посібники: "Ситуаційне навчання", "Безпека життя і здоров'я в туристичному поході"; методичні рекомендації: "Орієнтовне планування тижня безпеки дитини та загальні методичні рекомендації до його проведення"; "Основи безпеки життєдіяльності: календарно-тематичне планування"; "Положення про Тиждень безпеки дитини", до проведення "Обласної акції "Молодь за здоров'я" тощо.

Основний акцент у роботі інституту зроблено на формування здоров'я і здорового способу життя учнів. Інститутом розроблено обласну комплексну програму "Здоров'я через освіту. 2000 - 2012 рр."; започатковано виховну програму "Наша надія", спрямовану на формування здоров'я та безпечної поведінки дошкільнят, розроблено програму обласного комплексного експерименту "Створення мережі шкіл зміцнення здоров'я системи неперервного валеологічного виховання та освіти", якою намічені основні етапи науково-дослідної роботи з питань формування здоров'я, захисту життя та створення безпечних, здорев'єзберігаючих умов навчання і виховання дітей в експериментальних освітньо-виховних закладах. У цій програмі беруть участь 108 навчально-виховних закладів, з них 8 - у міжнародному проекті "Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю".

Інститут ініціює заходи обласного рівня, такі як, актуальний мікрофон "Співпраця державних та громадських організацій з питань попередження алкоголізму, нарко-токсикоманії, венеричних захворювань та СНІДу", співпрацює з інформаційними засобами: готує матеріали з безпеки життєдіяльності школярів для газети "Один вдома", виступи з питань безпеки життєдіяльності у спеціальній рубриці "Школа безпеки" на тему: "Безпечна поведінка на воді", "Захист від надмірного сонячного опромінення" - для обласного радіо.

Інститут проводить активну діяльність у всеукраїнському масштабі. Ним проведено низку Всеукраїнських заходів, а саме: семінар-тренінг із впровадження комплексної програми щодо формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків; тренінги з попередженню насильства, торгівлі жінками, асоціальної та небезпечної поведінки неповнолітніх тощо; науково-методичний семінар "Громадянське виховання особистості засобами дитячо-юнацького туризму і краєзнавства в умовах розвитку української держави", де відпрацьовувалися методи захисту від надзвичайних ситуацій в туристичному поході за програмою "Школа безпеки".

Освітяни області активно працюють у національних, державних, громадських програмах, таких як "Жінка для жінки", "Репродуктивне здоров'я населення У країни. 2001 - 2005 рр.", "Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю"; співпрацюють з Всеукраїнською благодійною організацією "Громадянська рада з соціальних проблем розвитку підростаючого покоління" тощо.

Суттєвий вклад у справу збереження життя дітей роблять управління державної автомобільної інспекції, пожежної безпеки, надзвичайних ситуацій, які плідно співпрацюють з управліннями і відділами освіти області. Щорічно на обласному, міському і районних рівнях складаються плани спільної діяльності щодо попередження травмування і загибелі учнів. Найбільш широких масштабів в області набули рухи "ЮІР", "ДЮП", "Котигорошок", спільно проводяться "Тиждень безпеки дитини", "Єдиний урок з безпеки руху", "Тиждень пожежної безпеки" тощо.

З метою попередження травмування учнів на дорогах УДАІ організовано систематичну роботу з розслідування, реєстрації і аналізу нещасних випадків з послідуючим розглядом питання на Радах освіти. УДАІ надсилає повідомлення про кожний нещасний випадок з дітьми на дорогах до організацій, що утримують вулично-дорожню мережу, де скоєно ДТП; батькам дитини і директору загальноосвітнього навчального закладу. УДАІ запропонувало управлінню освіти і науки продумати механізм щотижневих "п'ятихвилинок", які мають проводити вчителі кожну п'ятницю з метою попередження травматизму у вихідні дні. УДАІ видає обласну газету "Автопатруль", в якій запроваджено рубрики для вчителів, працює над відеофільмами, що сприятимуть підвищенню ефективності уроків з безпеки дорожнього руху. Один з таких фільмів продемонстровано у 56-ти кінозалах для більш ніж 9000 учнів області.

Активну профілактичну роботу проводять управління і відділи у напрямі пожежної безпеки. Інспекторами пожежної безпеки постійно проводяться бесіди з учнями, екскурсії до пожежних частин і музею, організуються перегляди спектаклю "Король Головешко". Все більше уваги приділяється профілактичній роботі з батьками. Одним із ефективних засобів профілактики пожеж є відвідання інспекторами пожежної безпеки багатодітних і неблагополучних сімей та проведення з дітьми та їх батьками інструктажів з пожежної безпеки (Царичанський р-н).

Відповідно до вимог сьогодення управління надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області поширює поле своєї діяльності від цивільної оборони до надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження. В області активно діє "Школа безпеки", організація руху "Котигорошок", друкується обласна дитячо-молодіжна серія "Школи безпеки" (спільно з управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації), видано навчальні посібники: "Захисти себе сам" (дії дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку в екстремальних ситуаціях), "Дітям про стихійні лиха і про виживання людини в екстремальних ситуаціях", "Школа безпеки, гра-випробування для дітей та молоді", "Виживання в природі" тощо.

За результатами дослідження стану впровадження ОБЖД в області робоча група звертає увагу на наступне.

Не зважаючи на загальне зменшення кількості нещасних випадків з учнями, в області зростає кількість травмувань під час проведення уроків фізичної культури (Додаток 3), дорожньо-транспортних пригод з вини учнів у деяких районах (Межівський, Солонянський, Царичанський). Найбільш травмо-небезпезпечними залишаються діти до 7 років (72 ДТП) і від 14 до 16 років (38 ДТП), основними причинами травмування є несподіваний вихід на проїжджу частину (69 чол. або 35%) і перехід вулиці у невстановленому місці (21 чол. або 11%).

Потребує постійного оновлення матеріально-технічне забезпечення навчально-методичного процесу, як необхідна умова набуття учнями практичних вмінь та навичок. В області обладнано 199 класів (20%) для вивчення правил дорожнього руху (за даними УДАІ), створено куточки безпеки дорожнього руху (Царичанский район - 2, Солонянський - 17, Синельниківський - 25, Дніпропетровськ - 8), 84 майданчики, де можна навчати учнів безпечному переходу дороги. Проте цього недостатньо. Управління (відділи) освіти мають здійснювати належний контроль за якістю обладнання кабінетів і куточків, тому що у більшості з них відображено застарілу інформацію. Конче не вистачає сучасних плакатів і таблиць для навчального процесу і обладнання майданчиків з питань безпеки дорожнього руху і пожежної безпеки. Проблема матеріально-технічної бази найближчим часом не може бути розв'язана лише силами установ освіти, вона має вирішуватися спільними зусиллями всіх зацікавлених міністерств і відомств.

Дослідження навчально-виховного процесу з БЖД виявило, що з боку керівництва загальноосвітнього навчального закладу або районних відділів освіти контроль за станом вивчення ОБЖД ще не став нормою. Так, у деяких навчальних закладах немає навіть одного комплекту підручників з ОБЖД на кабінет; не всі вчителі ОБЖД мають підручники; у розкладах уроків деяких шкіл не проставлено предмет ОБЖД або він стоїть інколи нульовим чи останнім уроком; у деяких навчальних закладах ОБЖД викладають класні керівники, які не мають відповідної підготовки. У загальноосвітній школі N 25 м. Нікополя 19 вчителів викладають курс ОБЖД, з них у 5 - 11 класах - 13 вчителів, тобто у кожному класі окремий вчитель; у м. Павлограді у 24 школах працює 207 вчителів ОБЖД (За довідкою міського відділу освіти).

Потребує поліпшення робота з підвищення кваліфікації вчителів ОБЖД з боку ІППО і органів управління освітою. Протягом 1999 - 2002 років курси підвищення кваліфікації при ІППО пройшли 340 вчителів (станом на 28.11.2002 року), що становить лише третину від мінімально необхідної кількості (один вчитель на школу) (додаток 4, таблиці 8, 9, 10). В роботі педагогів превалюють репродуктивні методи, вчителі інколи користуються неякісною навчально-методичною літературою.

Показником рівня якості роботи вчителів є результати навчальних досягнень учнів. Найвищі показники за результатами тестування виявили серед учнів 5-х, 9-х і 10-х класів. Учні 5-х класів найбільше правильних відповідей дали на питання побутового рівня (на 7 - 9 балів), які в першу чергу залежать від їх життєвого досвіду. (Додаток 5. Таблиця 10). В учнів 9-10-х класів спостерігається зниження відсотка правильних відповідей з 57,4% до 16,7% (у порівнянні з 5-ми класами), що засвідчує неглибокі, поверхові знання.

Аналіз відповідей по групах питань засвідчив, якщо у середньому учні однаково виконали завдання з питань надзвичайних ситуацій і пожежної безпеки, то результати по районах різняться, на що методичні служби мають звернути увагу і з'ясувати їх причини (Додаток 2. Таблиці 4, 5, 6).

Незважаючи на активну профілактичну роботу спеціалістів управлінь (відділів) надзвичайних ситуацій (цивільної оборони), автомобільної і пожежної інспекції, поширення їх діяльності з позашкільної на навчальну роботу на районному рівні відбувається повільно. Так, у деяких районах працівники курсів цивільної оборони, як і раніше, основним своїм завданням вважають підготовку до проведення евакуації, заняття з вчителями проводять два рази на рік за старими підходами, чого у сучасних умовах вкрай недостатньо.

За результатами вивчення стану впровадження предмета ОБЖД у загальноосвітні навчальні заклади робоча група дійшла такого загального висновку:

Управлінням освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, інститутом післядипломної педагогічної освіти, районними (міськими) відділами (управліннями) освіти спільно з обласними (міськими, районними) управліннями (відділами) надзвичайних ситуацій, державної автомобільної інспекції, пожежної інспекції здійснюється систематична і продуктивна робота щодо запровадження предмета "Основи безпеки життєдіяльності", як складової комплексної програми попередження дитячого травматизму і смертності.

Рекомендації:

1. Обласному управлінню освіти і науки:

1.1. Проаналізувати діяльність районних (міських) відділів (управлінь) освіти щодо стану запровадження і викладання предмета ОБЖД і вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків;

1.2. Проаналізувати стан підвищення кваліфікації вчителів ОБЖД та вжити заходів, спрямованих на забезпечення навчальних закладів вчителями з відповідною підготовкою;

1.3. Координувати діяльність зацікавлених управлінь державної автоінспекції, пожежної безпеки, надзвичайних ситуацій щодо підвищення рівня навчальної і поширення позашкільної роботи з напряму безпеки життєдіяльності;

1.4. Розробити за участю відповідних управлінь технологію проведення щотижневих короткотермінових інформаційних занять для учнів з метою попередження побутового і дорожньо-транспортного травматизму і оцінити їх ефективність (за пропозицією УДАІ області) з метою розповсюдження досвіду на загальноосвітні навчальні заклади України.

2. Управлінню (відділам) державної автомобільної інспекції, пожежної безпеки, надзвичайних ситуацій:

2.1. Сприяти змістовній і методичній підготовці вчителів ОБЖД;

2.2. Сприяти навчально-методичному забезпеченню загальноосвітніх навчальних закладів (наочністю, обладнанням куточків, кабінетів, майданчиків тощо), що покликані впливати на зменшення рівня травматизму і смертельних випадків з учнями, формування навичок безпечної поведінки.

2.3. Координувати з обласним управлінням освіти і науки свої зусилля щодо планування освітянських заходів, видання навчально-методичної літератури тощо.

3. Інституту післядипломної педагогічної освіти:

3.1. Звернути увагу на розробку навчально-методичної літератури з активних форм і методів викладання ОБЖД;

3.2. Акцентувати увагу на розробці навчально-методичної літератури з психології поведінки дітей у надзвичайних ситуаціях;

3.3. Сприяти вибору тематики навчально методичної літератури та наочності, що друкуються обласними управліннями, районними відділами державної автоінспекції, пожежної безпеки, надзвичайних ситуацій або плануються до розробки, з метою ефективного використання наявних коштів, уникнення дублювання і забезпечення навчальних закладів навчально-методичною літературою;

3.4. Оцінювати якість навчально-методичної літератури, якою користуються вчителі області, надавати відповідні рекомендації щодо її використання;