Відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000 р. № 522 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 р. за № 946/5167 (із змінами), на виконання пункту 61 Програми спільної діяльності Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України на 2014-2016 роки, враховуючи клопотання Національної академії педагогічних наук України від 10.06.2014 2-7/117 та висновки комісії з післядипломної педагогічної освіти та освітнього менеджменту Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 28.11.2013 (протокол № 3), з метою створення та впровадження в практику роботи науково-методичних установ і навчальних закладів інноваційної системи інформаційного забезпечення керівних, педагогічних та науково-педагогічних кадрів для вирішення управлінських, навчальних, виховних та розвивальних завдань освітнього процесу,

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення експерименту за інноваційним освітнім проектом "Шкільна електронна бібліотека "ШБІЦ-інфо".

1.2. Програму експериментальної роботи на 2014-2017 роки.

2. Надати статус експериментального закладу всеукраїнського рівня учасникам всеукраїнського експерименту за інноваційним освітнім проектом "Шкільна електронна бібліотека "ШБІЦ-інфо" у складі згідно з додатком (далі - експериментальні заклади).

3. Головним управлінням (департаментам) освіти і науки надавати допомогу експериментальним закладам у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення експериментальної роботи.

4. Закладам післядипломної педагогічної освіти сприяти науково-педагогічним дослідженням в процесі реалізації та впровадження інноваційного освітнього проекту.

5. Державній науковій установі "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" Міністерства освіти і науки України (Завалевський Ю.І.) надавати науково-методичну допомогу педагогічним колективам експериментальних закладів в організації ними експериментальної роботи та внести інформацію про експеримент до банку освітніх інновацій.

6. Комісії з післядипломної педагогічної освіти та освітнього менеджменту Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Ляшенко О.І.) заслуховувати звіт наукового керівника спільно з автором проекту про завершення відповідних етапів експериментальної роботи.

7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, потребують пошуку інноваційних підходів до формування освітньої політики, переосмислення нового місця та ролі вчителя у навчально-виховному процесі. Важливими стають і завдання з адаптування школярів до методів і способів освітнього процесу в постійно змінюваних умовах його інформаційного наповнення. Учням вже недостатньо мати глибокі знання зі шкільних предметів. Натомість необхідно вміти оперувати ними, застосовуючи їх у власній практичній діяльності.

Реалізація завдань реформування освіти має спиратися на ґрунтовно підготовлену інформаційній базовий комплект з усіх компонентів навчально-виховного процесу та організацію функціонування навчальних закладів у цілому. Створення інформаційної бази можливе лише за умови інформатизації галузі. Проблемам інформатизації освіти присвятили свої дослідження В. Биков, Ф. Ващук, В. Гриценко, А. Гуржій, М. Жалдак, Ю. Жук, І. Заводіна, М. Згуровський, Г. Козлакова, А. Кудін, Т. Лавриненко, А. Пилипчук, І. Прокопенко, С. Раков, О. Співаковський, С. Семеріков, С. Терещенко та інші.

На сьогодні важливого значення набуває питання створення інформаційної моделі документального забезпечення навчальних закладів і науково-методичних установ, ключовими аспектами якого є структурування інформаційних потоків, їх систематизація (класифікація), документальне наповнення.

1. Актуальність досліджуваної проблеми проекту.

Практичне втілення реалізації цих завдань і становить актуальність досліджуваної проблеми, яка реалізується у пропонованому інноваційному освітньому проекті "Шкільна електронна бібліотека "ШБІЦ-інфо", який є спільною розробкою Державної наукової установи "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" Міністерства освіти і науки України (далі - ІІТЗО) та Українського інституту нормативної інформації (далі - УкрІНІ).

Головна ідея розробки проекту полягає у створенні теоретичних положень, технічного та технологічного інструментарію, засобів і методів збору, систематизації, накопичення і доставки інформації управлінського, науково-методичного та навчально-виховного призначення.

Центральне місце в проекті займає шкільна бібліотека, як перспективний інформаційний підрозділ навчального закладу. Значна роль відводиться бібліотекам районних (міських) методичних кабінетів (центрів) та закладів післядипломної педагогічної освіти, які все більше набувають функцій сервісного центру надання освітніх послуг педагогічним працівникам.

Проект за формою є повнотекстовою комп'ютерною бібліотечно-інформаційною системою з друкованим анотованим супроводом. Інформаційна база даних системи (контент) містить документи, які систематизовані за напрямами шкільної роботи: навчальний, виховний, розвивальний процеси, адміністративне управління школою, бібліотечно-інформаційне обслуговування. Кожний із цих напрямів має чіткі рівні упорядкування.

Система призначена, першочергово, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також науково-методичних установах і закладах післядипломної педагогічної освіти, які безпосередньо пов'язані із пошуком ефективних інноваційних шляхів науково-методичного супроводу професійної діяльності педагогічних працівників. Система через класифікаційні інструменти створює інформаційне ядро документів шкільного призначення, а також робочих матеріалів щодо джерел їх знаходження, надає необмежені можливості щодо накопичення інформації для навчального, виховного та розвивального процесів, направленого аналізу і аналітичного опрацювання.

Проведення дослідно-експериментальної роботи з упровадження інноваційного освітнього проекту "Шкільна електронна бібліотека "ШБІЦ-інфо" є одним із етапів ознайомлення користувачів з інноваційною розробкою, що дозволить виявити недоліки та удосконалити, враховуючи пропозиції користувачів.

2. Об'єктом дослідження є процес впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, методичних кабінетів (центрів), методичних підрозділів органів управління освітою та закладів післядипломної педагогічної освіти автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи "Шкільна електронна бібліотека "ШБІЦ-інфо" для підвищення ефективності навчально-виховного процесу та методичного обслуговування педагогічних працівників.

3. Предмет дослідження. Умови запровадження інноваційної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи "Шкільна електронна бібліотека "ШБІЦ-інфо" в загальноосвітніх навчальних закладах, методичних кабінетах (центрах), методичних підрозділах органів управління освітою та закладів післядипломної педагогічної освіти.

4. Мета дослідження полягає у створенні та впровадженні в практику роботи науково-методичних установ і навчальних закладів ефективної системи інформаційного забезпечення керівних, педагогічних та науково-педагогічних кадрів для вирішення управлінських, навчальних, виховних та розвивальних завдань.

5. Гіпотеза дослідження. Реалізація в педагогічній практиці підвищення ролі бібліотек науково-методичних установ і навчальних закладів, забезпечення їх новими документами сприятиме формуванню і наповненню фондів сучасними і актуальними матеріалами, впровадженню у практику бібліотечно-інформаційного обслуговування інформаційно-комунікаційних технологій.

Вирішення цих питань сформує цілу низку нових функцій бібліотеки, наблизить і, врешті, перетворить бібліотечне обслуговування у повноцінне інформаційне обслуговування навчально-виховного процесу. Керівники та інші посадові особи отримають ефективний інструмент для оволодіння шкільним інформаційним простором, що дозволить здійснювати управління сучасним навчальним закладом на вищому якісному рівні.

Для науково-методичних установ і навчальних закладів проект забезпечить дотримання єдності педагогіко-методичних умов їх функціонування, а також стане дієвим зв'язковим механізмом у роботі зі школою, у навчанні молодих вчителів і підвищенні кваліфікації педагогічних працівників.

6. Завдання дослідження. Відповідно до мети і гіпотези для проведення дослідно-експериментальної роботи сформульовано такі завдання:

- залучити до проведення експерименту учасників, серед яких мають бути загальноосвітні, професійно-технічні навчальні заклади, методичні кабінети (центри), методичні підрозділи міських та районних управлінь освіти, заклади післядипломної педагогічної освіти;

- визначити бібліотеки, структурні підрозділи користувачів (у випадку відсутності бібліотек) безпосередніми виконавцями для проведення експерименту;

- забезпечити первинне ознайомлення і навчання відповідальних осіб (бібліотекарів) правилам і навичкам роботи з системою;

- здійснювати науково-методичне керівництво у процесі залучення педагогічних працівників та методистів до практичної роботи з системою.

- запровадити систему збору інформації від користувачів (зворотна інформація) щодо зауважень, пропозицій, побажань стосовно функціонування системи;

- на підставі зворотної інформації здійснити удосконалення програмного інструменту та інформаційного наповнення системи;

- підготувати роз'яснювальні, інструктивні та методичні документи для бібліотекарів з метою їх навчання новим функціональним обов'язкам та методам роботи для ефективності надання послуг. Особливу увагу приділити освоєнню навиків роботи з комп'ютерною технікою та телекомунікаційними засобами;

- розширити коло учасників експерименту, залучивши нові навчальні заклади та бібліотеки навчальних закладів педагогічного профілю;

- за результатами експерименту скласти звіт та внести на розгляд Міністерства освіти і науки проект нового Положення про бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу затвердженого наказом Міністерства освіти України від 14.05. 1999 року139.

7. Теоретико-методологічна основа. Питання інформаційного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів знайшли відображення в працях вітчизняних і зарубіжних науковців. Особливо важливими є наукові роботи В.І. Бондаря, В.В. Гуменюк, Л.І. Даниленко, Г.В. Сльникової, Л.М. Калініної, Ю.А. Конаржевського, В.І. Маслова, О.А. Орлова, Н.М. Островеркової, В.С. Татьянченко, Т.І. Шамової та ін. щодо систематизації управлінеької інформації; В.Ю. Бикова, В.Ю. Бодрякова, Н.О. Вербицької, В.І. Журавльова, О.А. Орлова, В.Д. Руденко, Ю.В. Чернова та ін. щодо впорядкування збору, обробки, збереження організаційно-управлінських даних.

У дослідженні використані також ідеї В.В. Васильева, А.Є. Капто, М.Л. Портнова, Н.Г. Протасової, П.В. Худомінського, В.А. Сластьоніна та інших. Названі дослідження складають підґрунтя для подальшого вивчення та розвитку теорії і технології інформаційного забезпечення управління педагогічними системами.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про діалектичний взаємозв'язок, взаємообумовленість явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності; теорія пізнання, яка розглядає наукові уявлення про те, що суб'єкт, який пізнає з усього нескінченного різноманіття інформації повинен виділяти чітко визначену сукупність фактів і явищ, висновки з аналізу яких можуть бути використані в його діяльності.

Крім цього, в основу дослідження покладені вихідні положення теорії систем та теорії інформації; принцип діяльнісного та системного підходу до підвищення ефективності управлінської праці; концепції вітчизняних і зарубіжних учених щодо соціального управління та педагогічного менеджменту; головні положення щодо розвитку загальної середньої освіти в Україні, викладені в Конституції України, Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту".

8. База дослідження.

Ватутінський міський методичний кабінет, Маньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1, відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації, відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, відділ освіти Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Ірпінська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 з вивченням іноземних мов (школа лінгвістики) Ірпінської міської ради Київської області, Чернігівський міський науково-методичний центр Чернігівської міської ради, відділ освіти, молоді та спорту Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, Харківська академія неперервної освіти.

9. Методи дослідження. Для дослідження використовуються методи теоретичного аналізу та емпіричні методи, зокрема:

- проблемно-цільовий аналіз наукової літератури, що дало можливість всебічно відслідкувати і відобразити всі складові компоненти інформаційного забезпечення освітянського процесу;

- порівняльний аналіз, який допоміг відстежити взаємозалежність рівня інформаційної культури педагогічних працівників та стану інформаційного забезпечення їх діяльності;

- прогнозний аналіз, який дозволив окреслити перспективний стан об'єкту дослідження, виходячи із попередніх тенденцій його розвитку;

- діагностичні методи (індивідуальна експертна оцінка, бесіди, спостереження), які сприяли вивченню нинішнього стану об'єкту дослідження;

- метод моделювання, який слугував розробленню моделі інформаційного забезпечення по кожній із складових системи.

10. Наукова новизна проекту полягає в тому, що у його реалізації буде досліджено і теоретично обґрунтовано:

організаційно-педагогічні умови функціонування моделі інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу і управління навчальним закладом шляхом трансформування діяльності шкільної бібліотеки в сучасний інформаційний центр;

інструментарій практичної перевірки науково-теоретичних розробок з організації бібліотечно-інформаційної роботи у навчальних закладах, науково-методичних установах та закладах післядипломної педагогічної освіти;

систему класифікації інформації шкільного призначення, яка враховує нинішні умови роботи бібліотеки як інформаційного центру, наповненого новим змістом їх функціонування.

11. Теоретичне та практичне значення роботи.

Запропонована нами дослідно-експериментальна робота є практичною спробою упорядкувати та окреслити певні проектні межі шкільного інформаційного процесу, створити основи систематизації інформаційних потоків, встановити класифікаційні характеристики документів, забезпечити їх централізовану первинну обробку, налагодити доступні технології доставки інформації до кінцевих користувачів.