Надсилаємо для використання в навчально-виховному процесі Інструктивно-методичні матеріали "Вимоги безпеки під час навчання з плавання в басейнах загальноосвітніх навчальних закладів".

Зазначені матеріали будуть розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua та надруковані у фахових журналах.

Потреба дітей в активному руховому режимі зумовлена біологічними законами їх розвитку. Нормальний ріст і розвиток організму неможливий без активних рухів, без фізичних вправ. Одним з основних завдань, що стоїть перед навчальним закладом, є залучення всіх учнів до систематичних занять фізичними вправами, виховання вміння свідомо й самостійно використовувати їх у режимі дня, праці та відпочинку.

Серед цілеспрямованої роботи з активізації рухової активності учнів в режимі навчального дня особливе місце займає навчання плаванню.

Будівництво плавального басейну в загальноосвітньому навчальному закладі регламентують Державні будівельні норми ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів" . Відповідно до цього документа необхідність влаштування плавального басейну, його розмір і кількість ванн установлюється завданням на проектування навчального закладу, причому для загальноосвітніх навчальних закладів передбачається басейн розміром не менше 25х8,5 (м) і можливість додаткового влаштування басейну з ванною 10х6,0 (м) завглибшки 0,6 - 0,8 (м) для навчання дітей плаванню. Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПін 5.5.2.008-01 , затвердженими постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (далі - ДСанПіН 5.2.2.008-01), допускається добудова до існуючого приміщення школи блоку плавального басейну за умови, що для цього є земельна ділянка.

Ці вимоги поширюються на басейни загальноосвітніх навчальних закладів (далі - навчальний заклад) незалежно від підпорядкування та форми власності, а також можуть бути використані під час навчання з плавання в басейнах іншого підпорядкування.

Місце для купання дітей і вимоги безпеки під час проведення навчання з плавання в природних водоймищах (річки, озера, ставки, моря тощо) повинні відповідати вимогам Правил охорони життя людей на водних об'єктах України , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (у редакції наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 24.09.2012 № 1214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1739/22051).

Улаштування плавального басейну в навчальному закладі можливе при виконанні цілої низки нормативних вимог і заходів щодо санітарно-гігієнічного забезпечення, насамперед вимог Санітарних правил улаштування та утримання місць занять з фізичної культури і спорту СанПіН 1567-76 , затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 30.12.76 № 1567-76.

Кількість дітей, що одночасно користуються ванною басейну, розраховують відповідно до санітарних норм і становлять 3 м-2 на дитину до 7 років та 4 м-2 - для учнів старшого віку.

Глибина басейну для дітей до 7 років має становити не більш ніж 0,6 м. Температура води у ванні басейну становить 29 - 30° C, причому температура повітря на 1 - 2° C вища за температуру води.

До санітарно-гігієнічних заходів відносять:

наявність основних та допоміжних приміщень;

організація мікроклімату (температура, повітрообмін, освітлення тощо).

Басейни, улаштовані (убудовані) в приміщенні і з'єднані з основними приміщеннями навчального закладу повинні мати:

залу з ванною (ваннами),

дві роздягальні з душовою та туалетом,

кабінет учителя (інструктора з плавання),

кабінет медичної сестри,

технічні приміщення, пов'язані з обслуговуванням басейну (лабораторія для аналізу води, приміщення для приготування дезінфікуючих розчинів, щит управління тощо).

Внутрішнє планування приміщень басейну повинно відповідати гігієнічному принципу послідовності:

прямування за схемою - роздягальня (приміщення, де учні роздягаються), душова кімната, проточна ножна ванна, обхідна доріжка басейну.

Зони взутих і босих ніг слід розділити, для чого в роздягальні влаштовують прохідні кабіни для перевдягання з двома входами (виходами). Необхідно розробити схему, за якою учні, які займаються плаванням, не можуть пройти до ванни басейну, не потрапивши в душову. Для учнів, які тимчасово не відвідують або звільнені від занять з плавання, необхідно передбачити вхід без заходу в душову. Такі учні повинні бути присутніми на заняттях і під час їх проведення знаходитися на лавках біля ванни басейну.

Санвузли слід розміщувати в роздягальнях.

Санітарно-протиепідеміологіні заходи, направлені на забезпечення епідемічної безпеки занять з плавання учнів:

- забезпечення чистоти води;

- виконання правил особистої гігієни тими, хто навчається (займається плаванням);

- своєчасне та якісне прибирання приміщень як між заняттями, так і наприкінці дня;

- виконання санітарного режиму експлуатації басейну.

Плавальні басейни обладнують системами, що забезпечують водообмін у ваннах.

За характером водообміну басейни бувають:

- басейни рециркулярного типу;

- басейни проточного типу;

- басейни з періодичною заміною води.

Рециркулярна система водообміну найбільш раціональна і економічна, оскільки вона забезпечує мінімальну витрату води, реагентів та палива. При цьому одна і та сама вода використовується кілька разів, проходячи через очисні та знезаражувальні пристрої.

Проточне водопостачання басейну можливе у випадку, коли вода не потребує спеціального очищення та підігріву.

У випадку неможливості забезпечення безперервної подачі водопровідної води необхідно щоденно проводить повну заміну води у ваннах загальноосвітніх навчальних закладів.

Незалежно від системи заповнення ванни в басейні необхідно здійснювати знезараження води. Для цього використовується введення знезаражувального реагенту - хлорування та бромування води. Бром створює більш якісні умови для плавців, не впливає на слизові оболонки. Знезараження за допомогою реагенту здійснюється шляхом приготування у спеціальному приміщенні, що розташоване поруч з ванною, концентрованих розчинів, які додаються до води, у випадку проточної системи - в трубопровід, що подає воду, при рециркулярній системі - перед або після фільтрів (залежно від прийнятої системи), під час знезаражування озоном або УФ-випромінюванням - після фільтрів. Постійна концентрація залишкового хлору у воді ванни повинна підтримуватися на рівні 0,5 - 0,7 мг/л, залишкового брому - 1,2 мг/л.

Для басейнів з безперервною подачею води рекомендують знезаражування води проводити за допомогою фізичних методів (насамперед, ультрафіолетового випромінювання).

Для профілактики захворювань та з метою забезпечення чистоти ванни обслуговуючий персонал проводить поточне, щоденне, періодичне та щомісячне (генеральне) прибирання та дезінфекцію басейну.

Поточне прибирання проводять після закінчення уроку (заняття) групи дітей, хто навчається або займається плаванням.

Після закінчення занять в басейні, в кінці робочого дня проводиться щоденне прибирання приміщення і дезінфекція обхідних доріжок, підлоги, килимків, дверних ручок, поручнів, лавок в роздягальнях тощо за допомогою протирання тканиною, змоченою у 0,5 %-ному розчині хлораміну.

Періодична дезінфекція стін басейну (до рівня не менше 2-х м), підлоги в залі басейну і підсобних приміщеннях, а також предметів інвентарю і обладнання проводиться в санітарні дні (один раз на тиждень) за допомогою розчину хлораміну.

Генеральне прибирання басейну здійснюють під час заміни води - не рідше одного разу на 10 днів для басейнів загальноосвітніх навчальних закладів, де проводять заняття діти (учні). Перед проведенням дезінфекції стіни і дно ванни необхідно ретельно очистити щітками і промити мильно-содовим розчином з наступним прополіскуванням гарячою водою. Дезінфекцію ванн проводять за допомогою дезінфікуючих розчинів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України, наприклад: