Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.7 Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2002 року за № 428/6716 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 23 листопада 2009 року № 1054), враховуючи лист Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації від 11 грудня 2012 року № 24/1515, висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 4 грудня 2012 року (протокол № 9), з метою розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою "Реалізація інноваційної моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів" на базі Київської гімназії східних мов № 1 на 2012-2019 роки.

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи за темою "Реалізація інноваційної моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів" на базі Київської гімназії східних мов № 1 на 2012-2019 роки.

2. Надати статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня Київській гімназії східних мов № 1 (далі - експериментальний навчальний заклад).

3. Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації спільно з Інститутом післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка сприяти у забезпеченні експериментальному навчальному закладу необхідних умов для організації і проведення дослідно-експериментальної роботи.

4. Комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України:

4.1. Заслуховувати звіти експериментального навчального закладу про завершення відповідних етапів дослідно-експериментальної роботи;

4.2. У грудні 2019 року заслухати звіт експериментального навчального закладу про завершення дослідно-експериментальної роботи та подати його на розгляд до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

5. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

5.1. Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу експериментального навчального закладу у проведенні дослідно-експериментальної роботи;

5.2. Розглянути звіт експериментального навчального закладу про завершення дослідно-експериментальної роботи та подати його на затвердження в установленому порядку.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Розвиток сучасного українського полікультурного суспільства неможливий без високоінтелектуальної та глибоко духовної людини, без трансформації етнічної спільноти у спільноту політичну, об'єднану спільними цінностями і пріоритетами. Такий підхід є особливо актуальним для системи освіти в Україні на тлі мовного, етнічного, релігійного та регіонального розмаїття українського суспільства.

Входження молодого покоління у глобалізаційний динамічний світ, світовий інформаційно-культурний простір об'єктивно підносять проблеми формування та розвитку етнонаціональних, полікультурних, громадянських компетентностей особистості, міжкультурної взаємодії. Процеси глобалізації якісно змінюють комунікативну парадигму, в якій формуються основні особистісні якості та ціннісні орієнтації людини.

Саме тому виникла необхідність пошуку інноваційної моделі формування та розвитку культурно-мовних і морально-громадянських цінностей учнів у динамічних умовах сьогодення, її експериментального впровадження у педагогічну практику.

Відповідно до стратегічних цілей в освіті, які визначені Законом України "Про загальну середню освіту" , Національною стратегією розвитку освіти в України на 2012-2021 роки, Концепцією громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепцією профільного навчання в старшій школі , державна політика одним із найважливіших завдань проголошує створення у загальноосвітніх навчальних закладах сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей учнів для успішного вирішення ними складних питань своєї життєтворчості, досягнення індивідуальних і суспільних цілей.

Формування в юної особистості культурно-мовних та морально-громадянських цінностей може забезпечити соціально-спрямована педагогічна організація навчально-виховного процесу, що розкриває перед кожним учнем світ, збагачує його знаннями, здобутими в пізнавальній діяльності попередніх поколінь, талантом і волею, високою духовною мудрістю культури, соціальним досвідом людства.

Ціннісна система людини розуміється як складний регулятор людської життєдіяльності, який відображує у своїй структурній організації і змісті особливості об'єктивної дійсності, що охоплює і зовнішній для людини світ, і власне людину в усіх її об'єктивних характеристиках. Цю проблему досліджували С.Л. Рубінштейн, С.Ф. Анісімов, М.М. Бахтін, І.Д. Бех, Ю.П. Азаров, Л.М. Божович, А.Ю. Круглікова, І.А. Ільін, О.М. Степанов, В.В. Рибалка, Б.М. Мастеров та інші.

Питанням мови, як одним із засобів вираження змісту культури, присвятили свої дослідження (лінгвокультуромовні) відомі філософи, антропологи, філологи В. Гумбольдт, О. Потебня, М. Максимова, І. Огієнко, Л. Булаховський, Ф. Боас, Б. Уорф, А. Мейс, М. Хайдегер, В. Вінтгенштейн, Б. Малиновський, Е. Бенвеніст, М. Гране. Деякі аспекти зв'язків соціального пізнання і соціальної поведінки з мовною картиною світу пов'язували видатні філософи Е. Кассірер, Х. Ортега-і-Гісет. Проблеми мовної особистості висвітлюються в працях В. Воробйова, Ю. Караулова, О. Бистрицького, мовну картину світу відобразили в своїх дослідженнях О. Кубрикова, Ю. Апресян, Ю.М. Левицький, М. Шигарьова.

Тенденція оновлення змісту навчання іноземних мов у сучасній середній школі зорієнтована на забезпечення комунікативно-діяльного характеру процесу оволодіння іноземною мовою в інтеграції з міжкультурним спрямуванням його змісту, на активізацію навчальної діяльності, її адаптації до європейських стандартів та створення умов для входження в сучасний світовий соціум. Цю проблему розглядають у своїх працях С. Ю. Ніколаєва, Ю.І. Пасова, В.В. Сафонова, У.І. Халєєва, А.К. Солодка, О. Першукова та інші.

Політкультурна освіта як соціально-педагогічна основа формування толерантності - особистісної цінності людини в умовах полікультурного середовища, розглядалися В.В. Глебкіним, П.Ф. Комогоровим, А.П. Погодіним, В.С. Совкіним, І. Солдатовим, А.Г. Асмоловим.

Особистісно орієнтований, діяльнісний підходи до формування та розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей особистості учнів має забезпечити несуперечливу трансформацію суб'єкта учіння, виховання у суб'єкта суспільної практики, тобто цілеспрямованого перетворення дійсності у суб'єкт-об'єктній (виробничій), суб'єкт-суб'єктній (людських відносин) формах.

Педагогічна практика (як доцільна діяльність) є цілісною системою дій педагогічного колективу з розробки, впровадженню інноваційної моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів Київської гімназії східних мов № 1 на засадах компетентнісного підходу.

Головна мета - виховання громадянина, який цінує ідеали свободи, демократичні цінності та права людини і готовий їх відстоювати. У контексті компетентнісного підходу до розвитку морально-громадянських цінностей (формування моральної свідомості, моральних звичок, моральних переконань, моральних почуттів, що виявляються в різних умовах як властивість особистості) будується педагогічна діяльність.

Диференційоване навчання в гімназії - спосіб організації навчально-виховного процесу, що враховує індивідуальні особливості учнів. Система наступності в освіті, вихованні гімназистів розуміється як організована сукупність різних форм навчально-виховної діяльності, що вимагає відповідних управлінських, науково-методичних, організаційних рішень і, у свою чергу, будується на засадах безперервності та послідовності психолого-педагогічного супроводження учня, взаємозв'язку між його попереднім досвідом, об'єктивними можливостями та перспективно успішної особистості в ринкових умовах, у глобалізаційному світі. Наступність забезпечується за рахунок змін в організації навчально-виховного процесу гімназії, зокрема вивченням освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів, розробкою індивідуальних програм, запровадженням консультативно-індивідуальної тренінгової роботи, проектних методик, координувальних дій педагогічного колективу в усіх сферах навчання та виховання учнів, починаючи з початкової школи.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити інноваційну модель розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів Київської гімназії східних мов № 1.

Гіпотеза дослідження: реалізувати в педагогічній практиці модель розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів можна продуктивніше, якщо:

врахувати світоглядно-духовний, культурно-мовний, громадянський досвід учнів, набуття моральних цінностей у навчально-виховному процесі гімназії;

дотримуватися єдності організаційних, психолого-педагогічних умов, що забезпечують системність та цілеспрямованість духовно-розвивального, культурно-мовного та морально-громадянського потенціалу розвитку учнів у навчально-виховному процесі, ознайомлення батьків із основними напрямами розвитку цінностей учнів з урахуванням соціокультурних реалій.

Відповідно до мети та гіпотези сформульовано завдання:

теоретично обґрунтувати змістовно-функціональні компоненти системи наступності розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей у навчально-виховному процесі гімназії;

підготувати педагогічних працівників до роботи в системі інноваційного розвитку навчального закладу;

виявити та експериментально перевірити організаційні, психолого-педагогічні умови забезпечення наступно-перспективних зв'язків

початковою, основною, старшою школами у формуванні культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів;

розробити комплекс діагностичних методик для реалізації завдань за індивідуальними картами просування культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів;

виявити ефективні методи педагогічного процесу з розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів початкової, основної, старшої школи у гімназії;

визначити особливості управління процесом життєдіяльності навчального закладу за умов його інноваційного розвитку.

Об'єкт дослідження - процес розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів.

Предмет дослідження - науково-методичне забезпечення реалізації інноваційної моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів.

теоретичні - теоретичний аналіз наукової літератури для з'ясування сутності навчально-виховної системи з розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів; порівняння, синтез, індукція та дедукція, класифікація, систематизація й узагальнення отриманих даних;

емпіричні - анкетування, бесіда, вивчення індивідуального навчального плану, програм навчальних предметів спеціальних курсів, курсів за вибором, факультативних курсів, виховних програм з формування культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів, нормативно-правової документації, спостереження, інтерв'ю, опитування, тестування, оцінювання;

математичні та статистичні - ранжування, моделювання, обробка одержаних даних із використанням комплексу програмного забезпечення для прогностичної аналітики PASW Statistics;

основний метод дослідження: педагогічний експеримент.

Теоретико-методологічною основою дослідження є ідея особистісно орієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу. Особистісно орієнтоване навчання розглядається як така організація процесу навчання, в основі якої лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцільності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня, виходячи з виявлення його індивідуального, неповторного, суб'єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці.

Психолого-педагогічні й дидактичні основи особистісно орієнтованого навчання досліджено вченими Г. Баллом, В. Загвязинським, С. Сисоєвою, О.Я. Савченко, В. Кан-Каліком, О. Пєхотою, І. Підласим, І.С. Якиманською та іншими. У працях цих науковців розкривається сутність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі, його значення як базової ціннісної орієнтації сучасного педагога.

Теоретичні та методологічні основи особистісно діяльнісного підходу в психології викладено в працях Б. Ананьєва, Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна та інших, де особистість розглядається як суб'єкт діяльності, який сам формується у процесі діяльності та спілкування, визначає їх характер.

Особистісно орієнтоване виховання - нова освітня філософія. Лише особистісно орієнтованому вихованню під силу досягти особистісно розвивальної мети. Засади особистісно орієнтованого виховання сформулював на основі авторської теорії український вчений І.Д. Бех. Він розкрив сутність виховного процесу як сходження особистості до морально-духовних цінностей, визначив принципи втілення у навчально-виховний процес гуманістично спрямованої міжособистісної взаємодії педагога та вихованців, а також технологічні засади її організації, засоби діагностування рівня морально-духовної вихованості особистості.

Теоретико-методологічно важливими є державні документи про освіту, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепція профільного навчання в старшій школі , "Освіта столиці. 2011-2015 роки"; теорія систем та системного підходу, теорія управління системами, теорія змісту навчання, концепції патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей, гуманітаризації освіти, гуманізації виховання.

Реалізація мети та завдань дослідження ґрунтується на таких принципах: мотиваційного підходу до аналізу діяльності, науковості, цілеспрямованості, систематичності та послідовності, опосередкованості, інтенсивності, динамічності; гуманістичної спрямованості, єдності навчально-виховного процесу (опори на позитивні якості, цінності дитини, на її морально-соціальний, комунікативний досвід, повага і довіра у взаємовідносинах з нею, реалізація потреб дитини у самоствердженні); єдності діагностики й корекції; опори на провідну діяльність; психологічної комфортності.

База експерименту: Київська гімназія східних мов № 1 Святошинського району м. Києва - Асоційована школа ЮНЕСКО.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у:

створенні концепції інноваційної моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів у динамічній навчально-виховній системі гімназії;

теоретичному та експериментальному обґрунтуванні змістовно-функціональних компонентів системи наступності з розвитку цінностей особистості учня у початковій, основній, старшій школі в гімназії на основі компетентнісного підходу;

визначенні організаційних, психолого-педагогічних умов забезпечення наступно-перспективних зв'язків з розвитку культурно-мовних, морально-громадянських цінностей учнів в особистісно орієнтованому освітньому просторі гімназії через зміст освіти та виховання, через індивідуальні програми розвитку цінностей гімназистів, формування етнокультурних, полікультурних компетентностей особистості, толерантності, громадянськості з урахуванням вікових, психологічних особливостей, соціального досвіду учнів.

Результати дослідження доцільно буде застосовувати у процесі розробки нових навчальних програм, навчально-методичних посібників і рекомендацій для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, що сприятиме підвищенню ефективності і результативності навчально-виховного процесу; у процесі підвищення професійної майстерності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти; у навчальному процесі вищих навчальних закладів, що забезпечить умови ефективної підготовки вчителів до морально-громадянського, полікультурного виховання учнів, що в сукупності сприятиме підвищенню результативності педагогічної діяльності, вирішенню стратегічних завдань національної системи освіти.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься коректним використанням статистичних даних та їх математичною обробкою; застосуванням різних методів дослідження, які доповнюють і корегують один одного; систематичним моніторингом експерименту: впровадженням отриманих результатів у педагогічну практику, а також підтверджуватимуться на всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях, проблемно-пошукових, психолого-педагогічних семінарах.

Терміни і етапи проведення дослідно-експериментальної роботи:

I. Організаційно-підготовчий етап (грудень 2012 р. - грудень 2013 р.):

визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної роботи; організація науково-методичної підтримки експерименту;

вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи;

розробка нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи;

визначення та уточнення функціональних обов'язків членів педагогічного колективу та батьків учнів, представників місцевої громади щодо вирішення завдань експерименту;

налагодження співпраці з науковцями, викладачами вищих навчальних закладів м. Києва, соціально-психологічними службами, засобами масової інформації, педагогічними колективами шкіл-партнерів в Україні, за рубежем із системи наступності розвитку цінностей особистості учня в освітньому просторі;

обґрунтування, розробка індивідуального штатного розпису гімназії;

обґрунтування, розробка індивідуального навчального плану гімназії;

обґрунтування кошторису витрат для забезпечення реалізації програми дослідно-експериментальної роботи;

підготовка і проведення педагогічних, науково-методичних рад, тренінгів та проблемно-пошукових семінарів для педагогічних працівників;

створення творчих груп з розробки програм, навчально-методичних комплексів з проблематики розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів;

обґрунтування управління інноваційними процесами в процесі дослідно-експериментальної роботи;

визначення рівня підготовленості педагогічного колективу до розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів;

підведення підсумків першого (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

II. Концептуально-діагностичний етап (грудень 2013 р. - грудень 2015 р.):

розробка концептуальних засад формування та розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів;

підбір методик та описів діагностичного інструментарію;

визначення психолого-педагогічного супроводження експерименту;

визначення критеріїв та показників рівнів сформованості цінностей учнів початкової, основної, старшої школи, соціальної комунікації гімназистів, їх громадянського досвіду;

проведення діагностики рівня педагогічної компетентності педагогічного колективу гімназії з проблеми дослідження;

психолого-педагогічна діагностика рівня сформованості загальнолюдських етнонаціональних, полікультурних, громадянських цінностей у початковій, основній, старшій школі гімназії як процесу результату етнокультурного, полікультурного, громадянського виховання учнів;

підготовка та проведення розширеного засідання педагогічної ради на тему "Основні завдання та зміст навчально-виховного процесу з розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів";

розробка моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів гімназії;

стратегічне планування методичної та навчально-виховної роботи гімназії відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи і результатів діагностики;

проведення науково-практичного семінару "Організаційні психолого-педагогічні умови розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів";

підведення підсумків другого (концептуально-діагностичного) етапу.

III. Формувальний етап (грудень 2015 р. - грудень 2017 р.):

розробка комплексних цільових програм індивідуальних карт розвитку цінностей учнів, реалізації завдань напрямів дослідно-експериментальної роботи в гімназії;

розробка та впровадження авторських програм, спеціальних та факультативних курсів, курсів за вибором, програм гуртків, їх навчально-методичного забезпечення для учнів початкової, основної, старшої школи гімназії; для підготовки практико-зорієнтованого посібника "Морально-громадянські цінності всебічно розвиненої особистості учнів у педагогічних технологіях";

дослідження організаційно-педагогічних умов забезпечення наступно-перспективних зв'язків між початковою, основною та старшою школою щодо розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів;

проведення комплексного моніторингу для визначення динаміки розвитку в учнів культурно-мовних та морально-громадянських цінностей особистості учня, рівнів розвитку самооцінки і самокритичності учнів;

розробка та практичне відпрацювання методики узгодження взаємодії учасників навчально-виховного процесу, представників місцевої громади, батьків для забезпечення наступності з розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів;

практичне оволодіння та застосування сучасних педагогічних технологій особистісно орієнтованої освіти та виховання учнів вчителями-предметниками, класними керівниками, вихователями ГПД, керівниками гуртків, гімназійних музеїв, музичних студій, секцій, психологами, керівниками гімназії;

організація мовно-культурних таборів толерантності для учнів на базі гімназії, за рубежем - на базі шкіл-партнерів гімназії;

продовження практики мовно-культурного стажування педагогічних працівників у країнах Сходу, в англомовних країнах;

організація та проведення на базі гімназії щорічних науково-практичних конференцій "Україна-країни Сходу в XXI столітті: діалог мов, культур, цінностей особистості. Педагогічні аспекти.";

підведення підсумків третього (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.

IV. Узагальнювальний етап (січень 2018 р. - грудень 2019 р.):

систематична обробка емпіричних даних отриманих впродовж дослідно-експериментальної роботи;

формування висновків щодо ефективності розробленої інноваційної моделі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів у відкритій багатофункціональній соціально-педагогічній системі - Київській гімназії східних мов № 1;

підготовка та видання навчально-методичного посібника "Морально-громадянські цінності всебічно розвиненої особистості учнів у педагогічних технологіях";

розроблення методичних рекомендацій щодо використання технологій етнокультурної, полікультурної освіти, морально-громадянського виховання учнів у навчально-виховному процесі;

підготовка наукового звіту про підсумки проведення дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження;

підведення підсумків узагальнювального етапу дослідно-експериментальної роботи.

V. Коригувальний етап (січень - грудень 2019 р.):

коригування комплексних цільових програм, індивідуальних карт розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів гімназії;

коригування системи взаємодії інститутів соціалізації особистості: сім'ї, гімназії, місцевої громади, засобів масової інформації у процесі розвитку культурно-мовних та морально-громадянських орієнтацій учнів;

коригування форм, методів особистісно орієнтованого виховного процесу у забезпеченні єдності розвитку моральної особистості й моральної індивідуальності учня;

психологічна корекція розвитку вольових процесів в учнів початкової, основної, старшої школи гімназії;

коригування мотивації миролюбства, єдиних моральних пріоритетів, які забезпечують стійке мирне співіснування народів, готовності особистості до участі у розв'язанні глобальних проблем сучасності, розвитку миролюбної гуманістичної соціально активної позиції учнів;

визначення пріоритетності впроваджуваних навчальних курсів за вибором, спеціальних курсів, факультативних курсів з розвитку морально-громадянських, культурно-мовних цінностей учнів;

удосконалення форм, методів морально-громадянського виховання учнів; визначення пріоритетів ціннісних орієнтацій учнів 1 - 11-х класів у моделі цінностей гімназистів;

підведення підсумків дослідно-експериментальної роботи.

Очікувані позитивні результати та форми їх подання:

високий рівень сформованості в учнів початкової, основної, старшої школи культурно-мовних та морально-громадянських цінностей;

створення діагностичного інструментарію; розробка індивідуальних програм, індивідуальних карт просування учнів у розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей;

створення комплексної програми "Навчально-виховна система розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей учнів гімназії";

надання психолого-педагогічної допомоги учням у зміні мотиваційної системи пізнавально-навчальної діяльності, у формуванні "Я - концепція";

зростання суспільно-громадської активності учнів у позаурочній, позашкільній діяльності;

відпрацювання системи мовного стажування педагогів, учнів, керівників гімназії у країнах Сходу, в англомовних країнах;

підвищення рівня взаємозв'язку гімназії, батьків, громадськості у питаннях розвитку культурно-мовних та морально-громадянських цінностей особистості.

Наукове та кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи:

Науковий керівник експерименту:

Кизенко Василь Іванович - докторант лабораторії дидактики Інституту педагогіки НАПН України, старший науковий співробітник, кандидат педагогічних наук.