У зв'язку із завершенням експерименту з апробації освітньої програми "Довкілля" у загальноосвітніх навчальних закладах України відповідно до висновків робочої групи Міністерства освіти і науки України з узагальнення його підсумків

1. Вважати експеримент з апробації освітньої програми "Довкілля" у загальноосвітніх навчальних закладах України таким, що успішно завершився.

2. На підставі висновків робочої групи Міністерства освіти і науки України з узагальнення підсумків експерименту з апробації освітньої програми "Довкілля" у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються, дозволити використовувати освітню програму "Довкілля" та викладати предмет "Довкілля" у загальноосвітніх навчальних закладах України відповідно до навчальних планів, затверджених Міністерством освіти України (лист від 02.07.99 р. N 3/1-259).

3. Рекомендувати авторам освітньої програми "Довкілля" вжити заходів щодо удосконалення її навчально-методичного забезпечення, зокрема поліпшення якості та поліграфічного виконання навчальних книг.

4. Департаменту розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти (В.П. Романенко), Науково-методичному центру середньої освіти (О.І. Ляшенко) використати навчальні плани для шкіл з вивченням курсу "Довкілля", затверджені Міністерством освіти України (лист від 02.07.99 р. N 3/1-259), при складанні типових навчальних планів для 12-річної школи.

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.07.2000 р. здійснено узагальнення підсумків експерименту з апробації освітньої програми "Довкілля" у загальноосвітніх навчальних закладах України.

Експеримент проводився впродовж 1997-1999 рр. у 212 школах України за рішенням колегії Міністерства освіти України від 27.11.96 р. N 14/4-6 та постановою Президії Академії педагогічних наук України від 27.11.96 р. N 1-7/12-109.

У ході експерименту науково-методичним центром інтеграції змісту освіти АПН України на чолі з доктором педагогічних наук, професором, дійсним членом АПН України Ільченко Вірою Романівною розроблено освітню програму "Довкілля" - модель інтеграції природничонаукової освіти у загальноосвітній школі.

Метою програми є формування цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє довкілля. Завданням програми є створення умов для природовідповідного розвитку свідомості учня, перетворення його дитячого мислення у цілісну свідомість особистості.

Програма розроблена на засадах особистісно орієнтованої освіти і передбачає інтеграцію та систематизацію знань про природу на основі її загальних та специфічних законів.

Учні 1-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що працюють за програмою "Довкілля", вивчають систему інтегрованих курсів, зміст яких включає елементи знань з фізики, астрономії, фізичної географії, хімії, біології відповідно до інтересів дитини та її уподобань, відомості з етнографії, історії рідного краю, життя суспільства, знання про здоровий спосіб життя та безпеку життєдіяльності. У процесі засвоєння ці знання об'єднуються у свідомості школярів на основі уявлень про найбільш загальні взаємозв'язки у довкіллі; багаторазове звернення дитини до цих знань призводить до відкриття нею найбільш загальних фундаментальних закономірностей природи. У процесі навчання учень вивчає не сукупність елементів основ наук про природу, а дістає знання про явища свого життєвого світу - довкілля, засвоює систему знань, що є фундаментом вивчення природничих наук.

У 1-2 класах вивчається курс "Запитую довкілля"; у 3 класі - "Спостерігаю довкілля". Крім підручника, в учнів є щоденники спостережень за довкіллям, що допомагають їм осмислити стан свого здоров'я, власні здібності, інтереси та потреби. Самостійно складаються учнівські групи спостерігачів за небом, тваринами, машинами тощо, результати їх спостережень обговорюються в класі, дістають "соціальне визнання". У початковій школі ці групи за інтересами мобільні, при переході учнів в основну школу з груп за інтересами школярів однієї паралелі формуються групи учнів, які вивчають предмети за вибором. У такий спосіб розв'язується проблема ранньої диференціації навчання, виявлення обдарованих дітей.

У 4 класі вивчається курс "Досліджую довкілля". Учні за допомогою вчителя "відкривають" загальні закономірності природи та намагаються словесно пояснити взаємозв'язок об'єктів довкілля.

У 5 класі коло явищ і процесів, які необхідно вміти пояснити, розширюється від власного довкілля до Космосу. Учні вивчають курс "Пояснюю довкілля".

У 6 класі вчитель довкілля підводить учнів до розуміння не обхідності наступного вивчення окремих природничих предметів. В 6 класі вивчаються системи живої і неживої природи.

Цілісність природничонаукових знань у свідомості учнів формується специфічними методами навчання: плануванням і проведенням спостережень та досліджень по встановленню зв'язків між об'єктами довкілля; системним поясненням сутності цих об'єктів; встановленням дидактичного тезаурусу засвоєних знань; моделюванням цілісності дидактичних відрізків навчального матеріалу; ущільненням одержаної інформації на основі сутнісних зв'язків та її структурування і виразу у знаковій формі.

У початковій школі такими знаками є малюнки, у 5-6 класах - денотантні графи чи ідеографічні описи понять, у 7-11 класах - структурно-логічні схеми (СЛС) тем природничих предметів, що виступають фрагментами природничонаукової картини світу. При складанні СЛС у навчальному матеріалі виділяється теоретичне ядро теми (закон, закономірність, їх система) і 5-9 елементів знань, що вивчаються у даній темі. Серед запропонованих учням СЛС ними обирається найбільш доцільна, що приймається як модель компактного викладу матеріалу з теми.

Принципом інтеграції обумовлені й форми занять з довкілля: традиційні уроки, уроки серед природи (1-6 класи), заняття на екологічній стежці (7-11 класи), узагальнюючі уроки, уроки під час інтегративних днів.

Під час інтегративних днів розглядається результат формування природничонаукових знань навколо певного наукового поняття, його місце у природничонауковій картині світу. У 7-11 класах проводиться 5-6 таких інтегративних днів на рік.

У ході перевірки результатів застосування освітньої програми "Довкілля" у 6 загальноосвітніх закладах Полтавської та Дніпропетровської областей були проведені контрольні роботи з довкілля, природознавства, рідного краю у 3-х, 5-х, 6-х експериментальних та контрольних класах; відвідані уроки в експериментальних класах; здійснено анкетування і тестування учнів, вчителів, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, методистів районних методичних кабінетів, викладачів Полтавського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ім. М.В. Остроградського, Полтавського педагогічного університету ім. В.Г. Короленка; вивчено науково-методичне забезпечення освітньої програми "Довкілля"; проаналізовано науковий звіт керівника експерименту В.Р.Ільченко.

За підсумками контрольних робіт учні третіх, п'ятих і шостих експериментальних та контрольних класів показали такі результати:

Отримані результати контрольних робіт, спостереження за учнями експериментальних і контрольних класів в ході відвідування уроків дозволяють зробити висновок про те, що учням експериментальних класів притаманне вміння узагальнювати набуті знання, пояснювати явища довкілля, виходячи із законів природи, встановлювати зв'язки між об'єктами живої і неживої природи. Навчання за програмою "Довкілля" сприяє усвідомленню школярами необхідності пізнання навколишнього світу.

Анкетування, проведене серед учнів експериментальних класів з метою виявлення їх ставлення до предмета довкілля, засвідчило, що він є улюбленим для 79 % опитаних школярів. 82 % дітей за власним бажанням поставили у розклад предмет "Довкілля", в тому числі 30 % - на перший урок. 61 % учнів найбільше подобаються уроки серед природи, під час яких відбувається їх безпосереднє спілкування з навколишнім світом. Підручники з довкілля вважають найцікавішими 50 % опитаних школярів. Найбільшу цікавість у них викликають теми "Як проводити дослідження" (21 %) та "Космос і Земля" (16 %). 72 % опитаних учнів знають, як практично використати знання, здобуті на уроках довкілля, що свідчить про велике прикладне значення цього предмета. У процесі експертизи освітньої програми "Довкілля" здійснювався аналіз впливу програми на психічний розвиток учнів. Аналіз наукового доробку авторів програми дозволяє зробити висновок про те, що ними накопичений позитивний досвід співпраці педагогів та психологів. Психологами здійснюється постійне відслідковування її розвиваючого ефекту шляхом здійснення як лонгітюдних, так і зрізових досліджень. Ці дослідження стосуються двох головних чинників розвитку дитини - інтелекту та мотиваційної сфери особистості. Добір методик є адекватним поставленим завданням. Отримані результати достовірні, а висновки достатньо обгрунтовані. Треба відмітити ще один позитивний аспект роботи психологів у програмі "Довкілля". Отримані результати публікуються як у місцевих, так і всеукраїнських виданнях. Це створює ситуацію відкритості та публічності процесу розробки програми, що є дуже важливим для всіх форм педагогічних інновацій. У ході експертної перевірки тестувалися такі показники психічного розвитку молодших школярів: розвиток інтелекту (вербальний, невербальний інтелект та загальний рівень інтелекту); мотиваційна сфера; інтерес до школи, навчальних предметів та ставлення до себе; образні компоненти мислення та рівень розвитку уяви; цілісність-диференційованість уявлень та ціннісні орієнтації щодо світу і довкілля.

Оцінка інтелектуального розвитку здійснювалась за допомогою стандартизованого тесту Векслера. В експериментальних третіх (четвертих) класах коефіцієнт вербального інтелекту складає 135, коефіцієнт невербального інтелекту - 137, коефіцієнт повного (загального) інтелекту - 140. У контрольних класах коефіцієнт вербального інтелекту складає 128, коефіцієнт невербального інтелекту - 132, коефіцієнт повного (загального) інтелекту - 133.

Виходячи з цього, можна зробити такі висновки про розвиток мислення школярів в умовах інтегрованого навчання:

інтегрований курс довкілля у початковій школі здійснює позитивний системний вплив на розвиток мислення школярів - за дитячим варіантом тесту Векслера третьокласники експериментальних класів показують кращі досягнення за всіма трьома шкалами: вербального, невербального і загального інтелекту;