Відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000 року № 522, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 року за № 946/5167, враховуючи листи управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації від 03.02.2012 № вх. 01/14-0279, Головних управлінь освіти і науки Київської від 20.02.2012 № 12-01-07-382, Львівської від 13.02.2012 № 3-7/467, Харківської від 17.02.2012 № 01-06/172, Черкаської від 07.02.2012 № 172/2 обласних державних адміністрацій, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.02.2012 № 24/13-131, висновки Комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.05.2012 (протокол № 4), з метою експериментальної перевірки результативності науково-методичних засад впровадження фінансової грамотності в навчально-виховний процес

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою "Науково-методичні засади впровадження фінансової грамотності в навчально-виховний процес навчальних закладів" на базі загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації України на 2012-2019 роки.

1.2. Програму реалізації дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації України на 2012-2019 роки.

1.3. Список базових навчальних закладів.

2. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічним колективам базових навчальних закладів;

заслухати у вересні 2013 року звіт наукового керівника про завершення I організаційно-підготовчого етапу щодо проведення дослідно-експериментальної роботи.

3. Управлінню освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (Соловйов Ю.І.), Головним управлінням освіти і науки Київської (Бутник В.Г.), Львівської (Брегін М.Г.), Харківської (Шаповал Р.В.), Черкаської (Гаврилюк Г.М.), обласних державних адміністрацій, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Горюнова В.З.):

провести відповідну організаційно-підготовчу роботу та сприяти експериментальному впровадженню у практику роботи визначених навчальних закладів дослідно-експериментальної роботи за темою "Науково-методичні засади впровадження фінансової грамотності в навчально-виховний процес навчальних закладів".

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

В останнє десятиріччя в багатьох розвинутих і таких, що розвиваються, країнах все більше уваги приділяється проблематиці підвищення фінансової грамотності населення. Процес підвищення фінансової грамотності населення, який розпочався в різних країнах в формі окремих ініціатив громадських і приватних організацій, спрямованих на здійснення допомоги громадянам в управлінні особистими фінансами та інформування про ті чи інші продукти та послуги, поступово розвинувся до рівня національних програм і стратегій, а також наднаціональних ініціатив Світового банку та інших світових організацій.

Розвиток та розширення спектра фінансових послуг створюють умови для активного залучення до ринків таких послуг споживачів, які зазвичай не мають достатньої інформації та необхідних знань про особливості та споживчі характеристики фінансових послуг. У процесі вибору послуги вони не завжди можуть оцінити рівень ризиків і можливі наслідки набуття додаткових фінансових зобов'язань та порівняти умови їх надання, що пропонуються банківськими установами.

Як свідчить досвід інших країн, стрімкий розвиток пропозицій ринків фінансових послуг в умовах недостатнього забезпечення захисту прав споживачів може призвести до недовіри до таких ринків і, як наслідок, зниження попиту на запропоновані ними послуги.

Водночас недовіра населення до ринків фінансових послуг не дає можливості активно використовувати його вільні кошти як інвестиційні ресурси, що спрямовуються на розвиток економіки, запроваджувати ефективний механізм недержавного пенсійного забезпечення та страхування.

Результати проведених досліджень з оцінки фінансової грамотності демонструють, що населення України має помірний рівень фінансових знань, а саме:

має лише базові знання та навички з фінансової грамотності;

використовує тільки найпростіші послуги, в основному - платежі;

не відчуває себе комфортно ані щодо фінансових послуг, ані щодо їх провайдерів;

не відчуває себе захищеним у випадку суперечок з фінансовою установою;

не знає, що робити якщо виникають проблеми з фінансовою установою;

не цікавиться фінансовими новинами;

у питаннях фінансів довіряє родичам та знайомим;

не аналізує можливості сімейного бюджету тощо.

Аналіз поточної ситуації, що склалася в Україні, свідчить про те, що більшість населення не звикло вести докладний сімейний бюджет. Результати аналізу щодо ставлення українців до отримання кредитів демонструють, що більше третини українців (38 %) вважає виправданим купувати в кредит, якщо на ці товари встановлений розпродаж або знижки. Близько 18 % вважає виправданим брати на себе кредитні зобов'язання для інвестування у власну освіту. Натомість близько 12 % громадян переконані, що брати кредит невиправдано за жодних умов. І 27 % домогосподарств взагалі не роблять жодних заощаджень. Ті ж домогосподарства, в яких практикуються заощадження доходів, відкладають гроші на чорний день (58 %). Серед інших причин: підняти свій життєвий рівень у майбутньому (25 %), бути незалежним та мати можливість робити вибір (17 %), а також залишити гроші своїм нащадкам. Натомість 49 % громадян, в яких залишаються кошти на кінець місяця після сплати всіх витрат, не несуть їх до фінансових установ, а залишають у себе в готівковій формі. Така ситуація спричинена, насамперед, зниженням довіри до банківського сектора, а також низьким рівнем інформованості населення про асортимент та переваги банківських продуктів і послуг. Майже третина споживачів (30 %) витрачають залишкові кошти на купівлю споживчих товарів. Лише 10 % кладуть гроші на депозитні рахунки в банк, а менше 1 % роблять інвестиції в інструменти капіталу. Відсутність фінансової обізнаності та системи захисту прав споживачів фінансових послуг в Україні поєднується із нарощуванням обсягів заборгованості фізичних осіб за отриманими кредитами.

Складність сучасних фінансових продуктів і послуг вимагає додаткової фінансової освіченості населення щодо управління власними фінансами. Але навіть порівняно прості фінансові продукти можуть бути складними для громадян, в яких відсутні елементарні основи фінансової грамотності. Відповідно, між розвитком більш складних фінансових продуктів та здатністю споживачів їх розуміти існує великий розрив.

Прискорений розвиток процесу підвищення фінансової грамотності населення є цілком закономірним, оскільки необхідний рівень фінансової грамотності сприяє підвищенню рівня життя громадян, розвитку економіки та зростанню суспільного добробуту. Фінансова освіта необхідна всім категоріям громадян. Дітям вона надає уявлення про цінність грошей, закладає фундамент для подальшого розвитку навичок планування бюджету та накопичень. Молоді фінансова грамотність може допомогти у вирішенні проблем фінансування освіти або вирішення житлової проблеми через фінансове планування, залучення та ефективне управління кредитними ресурсами. Фінансова грамотність необхідна дорослим громадянам для управління особистими фінансами, оптимізації співвідношення накопичення-споживання, оцінки ризиків і прийняття розумних рішень при інвестуванні накопичень, при використанні різних фінансових продуктів та послуг, та, звичайно, для планування пенсійного забезпечення.

Освічений споживач фінансових послуг краще захищений від шахрайських дій в галузі фінансів. Фінансова грамотність та обізнаність населення у власних правах є передумовою для створення ефективних і прозорих ринків капіталу та економіки в цілому. Вона сприяє притоку коштів громадян в економіку країни, розвитку конкуренції на фінансових ринках та укріпленню фінансової стабільності.

Пріоритетними напрямами створення цілісної системи фінансової освіти є розроблення психологічно обґрунтованих навчальних програм інтегрованої освіти для учнів, студентів навчальних закладів, поширення практики інтеграції фінансових елементів у навчальні програми з різних предметів, напрацювання низки факультативних фінансових програм для учнів, студентів, упровадження курсу "Фінансова грамотність" з урахуванням особливостей переходу до профільного навчання, активізація роботи гуртків, фото-, відео- та анімаційних студій.

Кадрове забезпечення фінансової освіти потребує розроблення стандартів фахової підготовки педагогів і психологів, спеціалізованих навчальних курсів для підготовки і перепідготовки фахівців із фінансового профілю на базі вищої педагогічної і психологічної освіти. Важливим елементом системи фінансової освіти має стати організація за участю громадських об'єднань і виробників фінансових послуг різних форм позашкільної освіти, включаючи форми для дітей дошкільного віку, батьківську педагогіку, творчі студії для дітей і молоді, дитячі та молодіжні фестивалі, конкурси, проекти місцевого і всеукраїнського рівня для сприяння розвиткові фінансової культури і підтримки шкільної фінансової освіти.

Окремі елементи пропонованої моделі фінансової освіти апробовано в локальних експериментах, що здійснювалися фахівцями Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) в ряді загальноосвітніх навчальних закладів. Це дає підстави порушити питання про дослідно-експериментальну перевірку її результативності на всеукраїнському рівні як цілісної системи фінансової освіти, виявлення можливостей і умов її масового впровадження в навчально-виховний процес навчальних закладів.

При цьому слід виходити з того, що фінансова освіта, як засвідчують масові опитування, проведені в навчальних закладах і серед населення, відповідає інтересам дітей, батьків і освітян, гуманістичним цінностям і загальним тенденціям розвитку сучасного суспільства, є важливою складовою модернізації освіти, яка сприятиме розбудові в країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань, становленню громадянського суспільства.

Експериментальна перевірка результативності виховання фінансово грамотного споживача та підготовки його до взаємодії з існуючою фінансовою системою у навчально-виховному процесі навчальних закладів.

Учасники навчально-виховного процесу навчальних закладів, включаючи учнів, студентів, їхніх батьків, вчителів та викладачів.

Зміст і психолого-педагогічні технології організації системи фінансової освіти та шляхи її кадрового забезпечення.

Полягає у припущенні, що послідовна реалізація запропонованого проекту дає змогу сформувати в учнів, студентів:

фінансовий імунітет як спроможність швидко адаптуватися до мінливого фінансового середовища і зберігати відчуття психологічного благополуччя при споживанні фінансових послуг, що передбачає фінансову обізнаність, уміння правильно захищатися від потенційно шкідливої та неправдивої фінансової інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів у мережі Інтернет та інших ЗМІ;

рефлексію і критичне мислення як психологічні механізми, які забезпечують свідоме споживання фінансових послуг на основі ефективного орієнтування в фінансовому середовищі та осмислення власних фінансових потреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форм фінансової інформації, повноцінного і критичного її тлумачення, формування фінансової культури;

здатність до самостійного фінансового життя для компетентного прийняття фінансових рішень для реалізації життєвих завдань, поліпшення особистого комфорту у фінансовому середовищі тощо.

Провести інвентаризацію наявних навчальних програм на рівні початкової та середньої школи, що мають відношення до формування фінансових знань та навичок, та привести їх до єдиного стандарту на базі сучасних інформаційних технологій навчання;

розробити концепцію розвитку системи фінансової грамотності, стратегію підготовки педагогічних колективів і батьків до впровадження фінансових інновацій;

вивчити можливості адаптації світового досвіду підвищення фінансової грамотності в системі освіти;

здійснити підготовку педагогічних колективів експериментальних навчальних закладів до проведення дослідно-експериментальної роботи;

удосконалити критерії та стандартизувати психодіагностичні методики оцінювання фінансової грамотності учнів, студентів навчальних закладів, різних аспектів їхньої фінансової компетентності;

розробити навчальні програми з фінансової грамотності для учнів початкової та основної школи, курсу "Фінансова грамотність" для учнів старшої школи та студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації (із урахуванням особливостей переходу до профільного навчання), фінансових факультативів та методичні рекомендації (посібники) з фінансової грамотності для вчителів та викладачів;

підготувати робочий зошит і підручник з курсу "Фінансова грамотність" для учнів 10 класу та студентів вищих навальних закладів I-II рівнів акредитації;

розробити й апробувати сучасні психолого-педагогічні технології організації процесу формування фінансової грамотності учнів та студентів, засновані на практичних навичках та компетенціях використання фінансових послуг задля підвищення власного фінансового добробуту;

здійснювати моніторинг розвитку фінансової грамотності учнів, залучених до участі в дослідно-експериментальній роботі, та зіставлення його результатів з даними всеукраїнського моніторингу рівня фінансової грамотності населення;

розробити концепцію фахової підготовки педагогів з фінансової грамотності на базі закладів системи післядипломної педагогічної освіти;

підготувати навчально-методичні комплекси спецкурсів для підготовки педагогів і підвищення їхньої кваліфікації;

відпрацювати алгоритми координації зусиль науковців і педагогів усіх ланок освіти (загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, педагогічних університетів, системи підвищення кваліфікації) з метою поширення практик із фінансової грамотності;

розробити програму взаємодії загальноосвітнього навчального закладу і територіальних установ, закладів освіти, громадських організацій, теле- і радіокомпаній, операторів мобільного зв'язку, ЗМІ, покликану сприяти розвиткові системи шкільної фінансової освіти задля популяризації в суспільстві ідеї фінансової грамотності.

Науково-педагогічні принципи, на основі яких буде здійснюватися дослідно-експериментальна робота, узгоджуються із загальними педагогічними принципами, які віддзеркалюють сучасний рівень розвитку та напрями становлення освіти в Україні.

Особистісний підхід (фінансова грамотність базується на актуальних фінансових потребах споживачів з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та соціально-психологічних особливостей, наявних уподобань і рівня сформованості фінансової культури особистості та її найближчого соціального оточення);

перманентне оновлення змісту (зміст фінансової освіти та фінансової грамотності постійно оновлюється відповідно до розвитку фінансової системи, стану фінансової культури суспільства та окремих його верств; використовуються актуальні та популярні в молодіжному середовищі фінансові феномени; забезпечується баланс між актуальною сьогоденністю та існуючими надбаннями);

фінансова грамотність та фінансова освіта спираються на передові досягнення в галузі фінансово-інформаційних та фінансово-комунікаційних технологій, які використовуються для організації фахової роботи педагогів;

пошанування національних традицій (фінансова грамотність базується на сформованих у суспільстві традиціях народу, враховує національну специфіку фінансових потреб усіх суб'єктів, забезпечуючи паритетність і конструктивність їхньої взаємодії);

пріоритет морально-етичних цінностей (фінансова грамотність спрямована на захист прав і людської гідності споживачів фінансових послуг, протистоїть різним формам фінансового шахрайства, сприяє підвищенню довіри населення до фінансово-кредитних установ);

громадянська спрямованість (фінансова грамотність та фінансова освіта сприяють розвитку в країні фінансового середовища, сприятливого для становлення громадянського суспільства, спираються на потенціал громадських об'єднань і асоціацій, сприяють підвищенню фінансової культури суспільства);

продуктивна мотивація (формування продуктивної мотивації учасників освітнього процесу забезпечує поєднання акцентів на теоретичному сприйнятті основ фінансової грамотності і розвиткові практичної здатності того, хто вчиться, самостійно провадити фінансові дії в конкретних ситуаціях тощо).

Навчальні заклади України; Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), регіональні інститути післядипломної педагогічної освіти в Автономній республіці Крим та областях України.

Достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи буде забезпечуватися коректним використанням методик і технологій за погодженням із науковими керівниками та консультантами експерименту; якісною обробкою експериментальних даних; систематичним порівняльним аналізом різних показників фінансової грамотності учнів та студентів.

Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи полягатиме у:

створенні психолого-педагогічних засад новітньої системи фінансової освіти, що відповідає викликам сучасного суспільства, завданням модернізації освіти в Україні;

розробленні інноваційних технологій навчання фінансової грамотності;

визначенні умов і способів підготовки дитини та молоді до ефективної практичної взаємодії із фінансовим світом;

підготовці навчальних програм, методичних рекомендацій, підручників і посібників, які складатимуть основу цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку фінансової грамотності та фінансової культури учнів, студентів;

розробленні концепції фахової підготовки педагогів із фінансової грамотності на базі закладів післядипломної педагогічної освіти.

Практичну значущість дослідно-експериментальної роботи становитимуть:

перевірка результативності і визначення умов ефективного застосування знань із фінансової грамотності в навчально-виховному процесі навчальних закладів;

підготовка навчальних програм, науково-методичне і кадрове забезпечення умов для масового впровадження фінансової грамотності в навчально-виховний процес навчальних закладів.

Психолого-педагогічні засади ефективної фінансово зорієнтованої системи освіти;

формування та розвиток в учнів, студентів фінансової культури і забезпечення їх соціально відповідальної підготовки до ефективної взаємодії із сучасним фінансовим середовищем;

навчальні програми, підручники, посібники, методичні рекомендації як основа цілісної системи фінансових знань та навичок фінансової грамотності та фінансової культури особистості відповідно до єдиного стандарту освіти;

запровадження курсу "Фінансова грамотність" як курсу за вибором на рівні навчальних закладів;

узагальнення та поширення досвіду роботи з упровадження фінансової грамотності в навчальних закладах.

Наукові керівники:

Смовженко Тамара Степанівна, радник ректора Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ), доктор економічних наук, професор;

Удод Олександр Андрійович, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України доктор історичних наук, професор.

Наукові консультанти:

Кузнєцова Анжела Ярославівна, проректор з наукової та організаційної роботи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ), доктор економічних наук, професор;

Гірченко Тетяна Дмитрівна, директор Інституту магістерської та післядипломної освіти Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ), кандидат економічних наук, доцент;

Кириленко Світлана Володимирівна, начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України, кандидат педагогічних наук.

Координатори:

Котоловець Людмила Олексіївна, начальник відділу змісту та технологій навчання молодших спеціалістів Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України;

Забуга Наталія Іванівна, завідуюча сектором науково-методичного забезпечення природничо-математичної та технологічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України.

I. Організаційно-підготовчий етап (червень 2012 р. - серпень 2013 р.):

1. Аналіз наукових та науково-практичних літературних джерел із питань фінансової грамотності з метою побудови спільного для всіх учасників експерименту кластеру знань.

2. Розроблення концепції розвитку шкільної системи фінансової грамотності.

3. Забезпечення фінансування дослідно-експериментальної роботи. Затвердження кошторисів витрат.

4. Розроблення критеріїв готовності всіх суб'єктів навчально-виховного процесу до впровадження фінансової грамотності.

5. Визначення стратегії підготовки педагогічних колективів і батьків до впровадження фінансової грамотності.

6. Проведення установчих семінарів-практикумів для педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів з метою їх ознайомлення з особливостями технології впровадження фінансової грамотності та функцій курсу за вибором "Фінансова грамотність" в навчально-виховному процесі навчального закладу.

7. Визначення складу творчих груп учителів-дослідників, викладачів для участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.

8. Підготовка рукопису навчальної програми курсу "Фінансова грамотність" для учнів 10 класу та студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

9. Підготовка рукописів робочого зошита і підручника з курсу "Фінансова грамотність" для учнів 10 класу та студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

10. Підготовка методичних посібників з фінансової грамотності для вчителів, викладачів та розгляд їх на відповідній Комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

11. Підведення підсумків дослідно-експериментальної роботи за результатами підготовчого етапу.

II. Концептуально-діагностичний етап (вересень 2013 р. - серпень 2014 р.):

1. Удосконалення критеріїв, розроблення та стандартизація методик оцінювання рівня фінансової грамотності учнів загальноосвітніх навчальних закладів.